З поданого тексту виписати прислівники, з’ясувати розряд за значенням.

Гроза

Після завзятої, хоч тихої спеки якось швидко смеркалося. Скоро щось блимнуло, немов спалахнув сірник і погас. Трохи згодом показався світ у другому місці, а далі знов спалахнув на першому. Проблиски світла, спочатку такі бліді і тихі, чим далі розросталися, потужніли. Чорне небо безперестанку моргало блискавкою. Ніч швидко надходила. Надворі стало чорно, як у комині. Зате блискавка розгорялася, жевріла. Здавалося, велетенський звір усе наближався, розкривав вогняну пащу, частіше дихав полум’ям…

І враз сталося щось незвичайне: тихе повітря стрепенулось, шарнулось вбік, знялось над землею і з божевільним жахом кинулось тікати. А навздогін за ним мчалася чорна потвора, нависала над землею і позіхала полум’ям.

Раптом – гарр…

Від того рику затремтіла земля.

Канонада тяглась довго і уперто.

Та ось все стихло, причаїлось, наче збиралось з силами. І раптом небо пройнялось вогнем, розкололось посередині і з страшним тріском звалилось на землю.

Потім все щезло.

(За М. Коцюбинським)

Виписати прислівники, дібрати до них антоніми. Зробити висновки.

1. Вже в небі осінь повівала, вже рідко сонечко блищало.

2. Дає Вітчизна усього багато, а ти, мій друже, тільки добре вчись.

3. Далеко за слободою чорніла смуга свинцевих хмар.

4. Як швидко осипається яблуневий цвіт, так швидко проминає пора дитинства.

5. Над вербами й озерами помалу пливуть дими гігантські.

Знайти складні прислівники, пояснити їх правопис.

1. Ой ні, ще рано думати про все.

Багато справ ще у моєї долі.

Коли мене снігами занесе,

Тоді вже часу матиму до(волі).

2. По(за)(торі)к ми з бабусею посадили яблуню, що(дня) поливали, а з(рештою) вона зацвіла.

С(першу) роздався по(всюди) грім, а потім хлинув дощ.

Захисники міста до останньої хвилини стояли пліч(о)пліч.

Робота не(вдала), тому що зроблена на(швидку).

Коли з(молоду) ворона попід небом не літала, то не полетить вона туди й під старість.

Що(вечора) Ганна вишивала, лише час(від)часу вона змінювала свою роботу.

Скласти речення, в яких в одному випадку слово виступає прислівником, а в іншому – іншою частиною мови.

У(двох), в(перше), в(день), до(гори).

Розподілити у три колонки: 1) прислівники, які пишуться разом; 2) окремо; 3) через дефіс.

За(багато), в(ряд), без(відома), босо(ніж), по(двоє), по(четверо), по(українському), казна(де), в(плач), до(гори), ані(трохи), до(краю), з(легка), з(нову), в(голос), від(нині), у(тричі), що(ночі), з(радості), десь(то), ледве(ледве), рік(у) рік, по(козацькому), ось(ось), на(зразок), в(третє), у(слід).

CИНТАКСИС. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ.

РОСТЕ НЕУСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

ТЕМА. Синтаксис. Словосполучення

Теоретичні питання

1. Предмет і завдання синтаксису. Типи основних синтаксичних одиниць.

2. Поняття про словосполучення. Класифікація словосполучень за ступенем семантичного злиття компонентів (синтаксично вільні, синтаксично нечленовані).

3. Типи словосполучень за будовою (прості, складні).

4. Класифікація словосполучень за морфологічним вираженням головного слова (іменникові, дієслівні, прикметникові, числівникові, займенникові, займенникові, прислівникові).

5. Типи зв’язків і види відношень у словосполученні:

· узгодження (повне і неповне);

· керування (сильне і слабке, опосередковане і безпосереднє);

· прилягання.

Основні лінгвістичні поняття:

Синтаксис, словосполучення, вільні словосполучення, нечленовані словосполучення, прості словосполучення, складні словосполучення.

Завдання для самопідготовки

· Підготувати опорні таблиці до теми.

2. Виконати такі завдання:

1. Визначте, які з наведених прикладів не є словосполученнями. Поясніть, чому те чи інше поєднання слів не є словосполученням: а) граматична основа; б) сполучення повнозначних слів із службовими; в) складні форми слів; г) однорідні члени речення; д) фразеологізм

Працювати сумлінно, вишивати гладдю, шанувати батьків, сад цвіте, більш гуманний, щось далеке, дівчина-студентка, буду вчитися, хочу вчитися, зобов’язаний вчитися, батько з дочкою, бити байдики, повернутися додому, батьки і діти, надзвичайно охайний, студентський квиток, книга написана, написаний лист, ні пари з уст, дехто з нас, далеко, але цікаво, на море чи в гори, мрія про щастя, в кінці травня

· Утворити складні словосполучення, поширивши головне або залежне слово (або головне і залежне водночас) простих словосполучень пояснювальними словами. Складіть твір-мініатюру, використовуючи опорні словосполучення

Зелена галявина, сюрчання коників, чудний гомін, шелест жита, перебігати з нивки, освіжати билинку, розбуркувати душу

· Випишіть із творів художньої літератури приклади можливих підтипів іменних (іменникових, прикметникових, числівникових, займенникових), дієслівних та прислівникових словосполучень, ураховуючи належність залежного слова до певної частини мови.

Зразок. Іменникові: поклик степу (ім..+ім..), подарунок на іменини (ім..+ім..з приймен), особлива сила (ім..+ прикметн), такі вітри (ім..+ займенник прикметникового походження), перші сльози (ім..+ порядковий числівник), семи пелюсток (ім..+ кільк. числ), обважнілий каштан (ім..+ дієприкм.), стежина вгору (ім.. + присл.)

Практичне заняття № 4