Образотворче мистецтво Київської Русі

З-поміж пам’яток тогочасного образотворчого мистецтва найбільше вражають монументальні зображення – мозаїки та фрески, якими оздоблювалися храми. Шедеврами світового рівня є мозаїки Софійського та Михайлівського соборів у Києві. Техніка виконання мозаїк, а також їхні художні особливості зазнали впливу візантійських традицій, проте дослідники переконані, що їх творили й руські майстри.Ще більшою самобутністю відзначалися руські фрески – основний вид тогочасного монументального малярства.Як і мозаїки, фрески в руських храмах творилися за візантійськими традиціями.Крім мозаїк і фресок, храми оздоблювали іконами.Перші ікони привозили на Русь із Візантії. Траплялося таке й пізніше. Так, шанованою на Русі була ікона Вишгородської Богоматері.Її привезли в середині 12 ст. із Константинополя.Вона прикрашала храм святих Бориса і Гліба у Вишгороді, звідки князь Андрій Боголюбський 1155 р. вивіз її до Владимира-на-Клязьмі.У 2000 році на Волині віднайшовся ще один шедевр константинопольського малярства 11–12 ст. – Холмська ікона Богородиці.Джерела зберегли відомості про одного із найперших руських iконописцiв – київського майстра Алiпiя.Від нього бере свій початок славетна малярська школа Києво-Печерського монастиря.Унікальною пам'яткою цього малярського осередку є ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими, яку за найсучаснішими дослідженнями датують початком 12 ст. Традиційність тогочасного образотворчого мистецтва пов’язана із його церковним характером, адже мозаїками, фресками та іконами оздоблювалися храми. Здебільшого на них зображували Ісуса Христа, Богоматір, святих апостолів, мучеників, біблійні сцени тощо. Для кожного з таких зображень існували церковні приписи, виражені у певній іконографічній традиції. Адже головним завданням, поставленим тоді перед мистецтвом, було наочне розкриття мистецькими засобами провідних ідей християнської віри.Із часом, особливо за доби роздробленості та монгольського лихоліття, зв’язки руського іконопису з візантійською традицією почали слабнути.Руські художники, не відкидаючи візантійських приписів, дедалі впевненіше творили власну іконописну школу.Найвидатнішою і найхарактернішою пам’яткою малярської культури княжої України в іконописі є віднайдена в середині 80-х рр. 20 ст. й повернута із забуття завдяки реставрації ікона Богородиці (остання третина 13 ст.) з Успенської церкви в селі Дорогобужі на Волині.Відомою іконою українського малярства першої половини 14 ст. є Богородиця з Покровської церкви в Луцьку.

Книжкова мініатюра

Шедевром світового мистецтва є мініатюри «Остромирова Євангелія» (1056–1057 рр.). Книгу прикрашено численними ініціалами, заставками й трьома сторінковими мініатюрами зі зображенням євангелістів Іоана, Марка й Луки.Цікавим прикладом мистецтва книжкової мініатюри є «Ізборник Святослава» 1073 р.На другому аркуші цієї книги, вміщено мініатюру, на якій зображено князя Святослава Ярославича із сім’єю.В "Ізборнику" є багато й інших різноманітних малюнків. Так на полях зображено знаки зодіаку: Стрілець, Діва, Єдиноріг, Рак тощо.Цінною пам'яткою давньоруського книжкового малярства є сторінкові мініатюри, вшиті у латинський рукопис кінця 10 ст. – Трірський Псалтир.Цю книгу привезла на Русь польська принцеса Гертруда, коли виходила заміж за великого київського князя Ізяслава Ярославича.Між 1078 – 1087 рр. рукопис було доповнено молитвами за сина Гертруди Ярополка, а також п'ятьма новими мініатюрами із портретами князівської родини.

7. Золотарство

Одним із найпоширеніших видів металообробного ремесла було художнє литво.Давньоруські майстри відливали безліч предметів – від малесеньких ґудзиків до церковних дзвонів.Прикладом художнього литва є велике мідне панікадило, знайдене в Києві на Подолі.Значного поширення на руських теренах набули кування та карбування міді, срібла й золота.Прикладом майстерного карбування є ікона апостола Павла, знайдена у Софійському соборі. Ікону виконано на дуже тонкій мідній платівці та вкрито позолотою.Полюбляли руські золотарі оздоблювати свої вироби інкрустацією золотом і сріблом.Золотарські вироби прикрашали також черню, сканню, позолотою. Втім, у найкоштовніших речах поєднувалося кілька технік оздоблення.З-поміж прикрас найпопулярнішими були браслети, колти, персні.Та найдивовижнішим витвором руських золотарів були перегородчасті емалі.Техніка емалей прийшла на Русь із Візантії та була дуже складною.Про художню довершеність київських емалей свідчать, зокрема, золоті колти.Унікальними виробами золотарського мистецтва є дві золоті діадеми з князівського парадного вбрання, знайдені у с. Сахнівці Черкаської області та Києві.