Структура літературної освіти

Літературна освіта , що реалізується в закладах України різних типів, має структуру, що відзначається послідовністю, наступністю й поступовим збагаченням знань, розвитком умінь і навичок дітей: пропедевтичний етап (дитячий садок) – початкова школа (1–4 класи) – основна школа (5–9 класи) – старша школа (10–11 класи).

Відповідно до вікових особливостей учнів курс літератури в 5–11 класах загальноосвітньої школи має три етапи:

Основна школа (5–9 класи):

5–7 класи – формування потреби до читання (1-й етап);

8–9 клас – системне читання (2-й етап).

Старша школа (10–11 класи) – творчо-критичне читання (3-й етап).

Частини й етапи літературної освіти відрізняються принципами відбору літературних текстів, побудовою програм і відповідних методик, але поміж ними має бути тісний зв’язок і наступність, адже всі разом вони складають єдину систему літературної освіти .

5–7 класи – прилучення до читання (1-й етап).

Порівняно з початковою школою предмети, що забезпечують літературну освіту , в основній школі розмежовуються. Це розмежування закріплюється в окремих програмах, підручниках, хрестоматіях, посібниках. Курс літератури в 5–7 класах має будуватися на підставі проблемно-тематичного принципу.

Завдання вивчення літератури в 5–7 класах є такими:

· сформувати в учнів стійкий інтерес до літератури, прилучити до читання;

· сприяти засобами літератури формуванню моральних якостей школярів, їх національній самоідентифікації, розумінню значення рідної мови та літератури для розвитку культури загалом;

· дати уявлення про зміст і форму художнього твору;

· сформувати в учнів основні вміння інтерпретації художнього твору;

· сформувати вміння оцінювати літературних героїв, авторську позицію;

· розвивати навички зв’язного мовлення (як усного, так і писемного) у процесі підготовки різних видів робіт (висловлення власної думки щодо прочитаного, характеристика образу, складання плану твору, написання твору на літературну тему та ін.).

8–9 класи – системне читання (2-й етап).

Вивчення літератури у 8–9 класах загальноосвітньої школи базується на поєднанні історико-літературного й жанрово-родового принципів.

Літературні явища презентуються школярам у перебігу літературного процесу, у розвитку національних літератур та їхніх взаємозв’язках, у широкому контексті культури. У 8–9 класах учні знайомляться зі специфічними особливостями різних родів і жанрів літератури в хронологічній послідовності, навчаються розрізняти різні жанри, інтерпретують художні твори не тільки в аспекті їх проблематики, а й художньої вартості.

У 8–9 класах вияскравлюється індивідуальність учнів, відбувається активний процес формування їхнього світогляду, громадянської позиції, національної ідентичності, пошуку місця в сучасному світі. Тому дисципліни, що забезпечують літературну освіту в цей період, повинні сприяти становленню особистісних якостей юнацтва.

Завдання вивчення літератури у 8–9 класах:

· дати уявлення про основні літературні епохи, напрями, течії в контексті вітчизняної та світової культури;

· розкрити жанрово-родовий поділ літератури, навчити розрізняти твори різних родів і жанрів в їх специфіці;

· поглибити вміння інтерпретації творів літератури із застосуванням основних теоретичних понять;

· сформувати в учнів вміння виокремлювати компоненти змісту й форми, встановлювати зв’язки поміж ними;

· навчити школярів зіставляти різні літературні явища, визначати їх художню своєрідність;

· прищепити інтерес до вивчення літератури в оригіналах і перекладах, вміння зіставляти оригінали й переклади;

· сприяти самоствердженню учнів, виробленню у них моральних принципів;

· розвивати вміння й навички зв’язного мовлення (із застосуванням аргументації, елементів дискусії, пошуку тези й антитези, оцінки щодо прочитаного та ін.);

· виховувати творами літератури естетичні почуття та емоції, формувати здібність отримувати естетичне задоволення від прочитаного.

10–11 класи – творчо-критичне читання (3-й етап).

Оптимальним у викладанні літератури для цієї вікової категорії учнів буде комплексний принцип, згідно з яким до вивчення в школі старшокласникам будуть запропоновані вершинні твори морально-філософського, соціально-філософського, психологічного, історичного змісту від давнини до сучасності, до яких учні вже стали готові за рівнем свого психологічного й культурного розвитку. Осягнення цих творів має ґрунтуватися на попередніх знаннях (про літературні епохи, напрями, течії, про загальний розвиток культури й філософської думки), що збагачуються й розширюються в старшій школі.

Навчання в старшій школі є профільним, що визначає специфіку викладання літератури. У зв’язку з цим доречно виокремити два підходи (відповідно й два типи програм, підручників, посібників, хрестоматій: 1) для нефілологічних профілів (фізико-математичного, природничого, спортивного та інших профілів); 2) для філологічного профілю.

Викладання літератури в класах нефілологічних профілів має забезпечити рівень стандарту, тобто базовий гуманітарний рівень, необхідний для кожної культурної людини.

На цьому етапі можливою є інтеграція літературних курсів та введення предмету «Література», завданнями якого в 10–11 класах нефілологічного профілю є:

· розкрити основні тенденції та закономірності літературного процесу від давнини до сучасності;

· визначити місце української літератури, російської літератури та інших національних літератур у перебігу літературного процесу;

· дати уявлення про вершинні здобутки вітчизняного та зарубіжного письменства у широкому контексті світової культури;

· розвивати навички інтерпретації й аналізу художнього твору, зіставлення літературних явищ, оригіналів і перекладів;

· сформувати навички розлогого зв’язного мовлення (монологічне і діалогічне мовлення, участь у різних видах дискусій, обґрунтування думки, доказ судження тощо);

· навчити розрізняти художню вартість творів, твори класики й масової літератури;

· сприяти формуванню загальної культури й світогляду учнів.

Викладання літератури в класах філологічного профілю базується на стандарті, але значно поглиблює його як у змістовому плані, так і в методах, формах, прийомах навчання. При цьому зазначимо безперспективність спроб побудувати викладання літератури в старшій школі на університетських програмах і навіть перенести до середньої школи форми занять вищої школи (наприклад, практичне заняття, лабораторне заняття, семінарське заняття та ін.), а також деякі елементи Болонського процесу (наприклад, модульне навчання, система накопичувальних кредитів тощо). Профілізація середньої освіти не означає сліпого копіювання вищої освіти , адже це призведе до протилежного результату, зменшенню інтересу до предмета.

Завдання, сформульовані вище, є актуальними й для профільного навчання літератури. Але специфічними завданнями у 10–11 класах філологічного профілю є такі:

· сформувати в учнів основи філологічного мислення;

· навчити школярів здійснювати різні види інтерпретації та філологічного аналізу тексту;

· розкрити багатозначність літературознавчих понять, значно розширити їх коло й показати змінність у літературному процесі, своєрідність виявлення у творах різних епох, напрямів, течій;

· навчити школярів виявляти жанрові та стильові особливості творів;

· дати основні знання з теорії й практики художнього перекладу, навчити застосовувати набуті знання в процесі аналізу оригіналів та перекладів;

· розвивати творчі (власне філологічні) здібності учнів, необхідні для здобуття майбутньої професії (наприклад, опанування різними віршованими розмірами, написання критичної рецензії, відгуку на книгу, літературного огляду творів певного періоду тощо);

· навчити учнів користуватися словниково-довідковою та спеціальною літературою з філологічного профілю;

· навчити учнів самостійно відшукувати матеріал з філологічної проблеми, готувати доповідь на філологічну тему;

· навчити учнів висловлювати свої думки розлого, з науковою аргументацією й літературознавчо грамотно;

· сформувати вміння вести діалог, дискусію з проблем літератури.

Директор департаменту

загальної середньої та дошкільної освіти О.В. Єресько

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2-3

ТЕМА: Аналіз шкільних програм та підручників. Огляд навчальних посібників. Рецензування програмної теми та розділу підручника.

ПЛАН:

1. Об’єкт курсу літератури у 5-8 класах. Жанровий і тематично-хронологічний принципи відбору і розподілу матеріалу в програмах основної школи.

2. Особливості вивчення історико-літературного курсу в старшій школі. Принципи побудови програми.

3. Критерії добору художніх текстів для вивчення у школі: висока художня цінність; суспільне і літературне значення твору для різних епох; доступність тексту відповідним віковим групам із урахуванням особливостей розумового розвитку і пізнавальної діяльності; рівень зацікавленості.

4. Можливі шляхи удосконалення програм з літератури.

5. Роль підручників, навчальних посібників, хрестоматій у викладанні літератури.

6. Специфіка навчальної літератури для основної та старшої школи.

7. Відповідність композиції і змісту підручників та навчальних посібників чинним програмам з літератури.

8. Особливості хрестоматій з літератури, їх функції у навчальному процесі. Принципи їх побудови.

9. Причини видання альтернативних підручників, навчальних посібників та хрестоматій.

10. Науково-теоретичний рівень підручників, навчальних посібників та хрестоматій, переваги і недоліки теоретико-літературних матеріалів.

11. Основні функції питань і завдань до виучуваного матеріалу; їх сприяння усвідомленню ідейно-естетичного змісту творів.

12. Вплив естетичного оформлення підручників на сприймання його змісту.

13. Можливості викладання світової літератури в школі без підручника, навчального посібника те хрестоматії.

ЗАВДАННЯ:

1. Вивчити програми і варіативні підручники з української літератури для загальноосвітньої школи.

2. Прокоментувати зміст і своєрідність курсу української літератури як навчального предмета, мету і завдання його вивчення у загальноосвітній школі.

3. Визначити обсяг теоретико-літературних понять для вивчення в основній та старшій школі.

4. Пояснити місце позакласного і самостійного читання в літературній освіті.

5. Розкрити основні завдання і зміст роботи з розвитку усного та писемного мовлення учнів основної та старшої школи.

6. Скласти коротку рецензію на підручники (2 за вибором) для основної та старшої школи за планом:

· Назва підручника (посібника).

· Тип.

· За чиєю редакцією виданий, термін видання.

· З яких розділів складається.

· Методи, використані автором у складанні підручника (посібника).

· Приналежність автора до певної наукової школи.

· Структура підручника (посібника).

· Предмет, тема, основні положення і висновки автора.

· Відповідність підручника змісту чинних програм з літератури.

· Характеристика основних та ілюстративних матеріалів:

матеріал для вступних занять (біографічні довідки, документи, що характеризують добу, історія написання твору тощо);

відповідність мови і стилю викладу матеріалу віковим особливостям учнів класу;

роль питань і завдань у з'ясуванні ідейно-естетичного змісту твору, активізації читацької уяви, емоцій, мислення учнів;

відповідність теоретико-літературних матеріалів сучасним вимогам вивчення літератури в школі, їх доступність і рівень цікавості, роль у сприйняття та аналізі художнього тексту;

роль ілюстративних матеріалів у вивченні художніх творів, у розвитку мислення та мовлення учнів.

· Переваги і недоліки у змісті і оформленні підручника.

· Реалізація принципу наступності у навчанні в аналізованих підручниках.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Матюшкіна Т.П. Підручники і навчальні посібники із зарубіжної літератури (огляд) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. ‑ №3. – С. 28-31.

2. Мірошниченко Л. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник. – К.: Вища шк., 2007. – С.30-78.

3. Мірошниченко Л. Питання, що хвилюють усіх нас // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. ‑ 2001. ‑ № 1. ‑ С. 15-16.

4. Мірошниченко Л. Актуальні проблеми методики викладання світової літератури // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. ‑ 2005. ‑ № 6. ‑ С. 5-9.

5. Наливайко Д. Засадничі принципи у створенні програм // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. ‑ №3. – С. 7-8.

6. Чинні програми, підручники, навчальні посібники та хрестоматії із зарубіжної літератури.

7. Фесенко В. Про концепцію підручника із зарубіжної літератури // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. ‑ №3. – С. 27-28.