Методи розучування пісні. Створити тематичну бесіду для розучування пісні (на вибір за програмою 1 класу).

З методики музичного виховання

На державний екзамен

Для студентів IV курсу

спеціальності 5.010102 „Початкове навчання“

Слухання музики на уроці. Створити та продемонструвати бесіду зі слухання музики (твір на вибір за програмою 1 класу).

Одним із важливих завдань музичного виховання в школі є підвищення загальної музичної культури дітей, розширення їх музичного світогляду, тому слухання музики - один із основних етапів уроку музики. Слухаючи музику, учні знайомляться з кращими творами українських та зарубіжних композиторів, народним мистецтвом, що сприяє вихованню художнього смаку, любові до музики.

На слухання музики відводиться від 5 до 12 - 15 хвилин уроку. Слухання можна проводити самостійно, виконуючи голосом чи на інструменті, а також використовувати аудіо чи відеотехніку. В програмі з музики вказуються твори для обов'язкового та додаткового слухання.

ПЛАН СЛУХАННЯ МУЗИЧНОГО ТВОРУ:

1. Ознайомлення з темою слухання твору.

2. Загальна тематична бесіда.

3. Повідомлення чи розповідь про автора твору.

4. Якщо твір вокальний чи хоровий - бесіда по змісту слів.

5. Створення проблемної ситуації (при необхідності).

6. Прослуховування твору.

7. Розв'язання проблеми, аналіз музики.

8. Повторне прослуховування твору (цілісне чи часткове).

9. Поглиблений аналіз.

10.Підсумок, закріплення.

Велике значення має об'єм музичного твору. Чим молодші діти, тим коротший твір, який вони слухають. Школярі 1-2 кл. слухають твори, які звучать 1-2 хв., 3-5 кл. - до 3 хв.. Програма кожного класу включає музику вокальну та інструментальну, більшість інструментальну, бо вона складніша для розуміння.

Вчитель повинен створювати всі умови для прояву емоційного відгуку учнів на музику, підводити дітей до усвідомлення змісту твору, виражальних елементів музичної мови. Поступово у дітей формуються навички слухання твору (дослуховування до кінця, слухання у повній тиші), вміння розмірковувати про музику, аналізувати засоби музичної виразності.

Хоровий спів як один із видів музичної діяльності. Запропонувати

Вправи для розспівування.

Хоровий спів є найбільш масовою формою активного залучення дітей до музики. Він сприяє розвитку співацької культури школярів, їх загальному розвитку. Співати може кожна здорова дитина, і спів є для неї природнім та доступним засобом вираження естетичних потреб, почуттів, настроїв. У співі поєднані слово і музика. Однією із специфічних особливостей хорового співу є можливість об'єднання у виконавському процесі дітей з різним рівнем розвитку голосових даних, слухових даних. У процесі хорового співу у дітей розвивається музичних слух, почуття ладу, чистота інтонування, почуття ритму. Спів є ефективним засобом фізичного розвитку. У процесі співу укріпляється співочий апарат, розвивається дихання, правильна співоча постава сприяє вихованню гарної осанки.

Учитель музики має виконати певні завдання в процесі навчання хорового співу:

1. Розвинути у дітей інтерес до хорового співу.

2. Виховувати емоційний відгук на музику.

3. Виховувати художній смак.

4. Розвивати співочий голос: формувати красиве природне звучання, розширювати діапазон голосу.

5. Розвивати вокально-хорові навички як основу для виразного, художнього виконання.

6. Розвивати музичний слух дітей - мелодичний, ритмічний, гармонійний.

Хоровий спів - основа уроку музики. На спів слід виділяти 20 - 25 хвилин. Всі учні повинні брати активну участь у співі, хоча серед них є й такі, що інтонують нечисто. Вчитель повинен знати причини нечистого інтонування і поступово їх усувати. Причини нечистого інтонування :

- Слабо розвинений слух від природи,

- Слабка координація голосу і слуху,

- Слабо засвоєна мелодія,

- Діапазон голосу учня не відповідає діапазону мелодії пісні,

- Поганий фізичний стан учня,

- Несприятливі погодні умови.

Вияснивши причини нечистого співу, вчитель повинен здійснювати індивідуальний підхід до учнів.

Щоб оволодіти мистецтвом співу, вчитель повинен працювати над вихованням вокально - хорових навиків.

Вокальні навики: чисте інтонування, правильне звукоутворення, протяжний спів, дихання, дикція, виразний спів.

Хорові навики включають в себе всі вокальні і ще ансамбль та стрій. Дитячі голоси мають свої особливості, які відрізняють їх від голосів дорослих. Внаслідок того, що голосові зв'язки дитячих голосів коротші та тонші, ніж у дорослих, голоси дітей звучать вище, легше, дзвінкіше. Робочий діапазон дитячих голосів обмежений - чим молодші діти, тим менше звуків можуть вони правильно проспівати:

В 1 класі - РЕ - СІ першої октави,

В 2 класі - ДО першої - РЕ другої октави,

В 3 класі - ДО першої - МІ другої октави,

В 4 класі голоси дітей можуть ділитись на сопрано та альти.

Перед початком хорового співу необхідно провести розспівування (для того, щоб «розігріти» голосовий апарат, налаштувати учнів на хоровий спів, розвивати вокально-хорові навички). Вправи для розспівування підбираються з врахуванням діапазону голосів учнів та їх вікових особливостей.

Методи розучування пісні. Створити тематичну бесіду для розучування пісні (на вибір за програмою 1 класу).

Правильне розучування пісні має велике значення, адже саме під час розучування пісні і відбувається основне навчання дітей співу. Є такі основні методи розучування пісні:

1. Шляхом слухового сприймання (метод використовується в 1 класі).

2. За допомогою часткового нотного запису або графічного зображення(2клас).

3. За допомогою нотного запису (Цей метод використовують тоді, коли учні вже добре засвоїли ноти).

Пісня вивчається протягом 2-3 уроків, в залежності від її складності.

План вивчення пісні шляхом слухового сприймання:

1. Ознайомлення з назвою пісні.

2. Загальна тематична бесіда.

3. Повідомлення про авторів пісні, коротка розповідь про них.

4. Бесіда по змісту слів пісні.

5. Створення проблемної ситуації.

6. Прослуховування пісні.

7. Розв'язання проблемної ситуації, аналіз музики.