Тема 9. Мораль в соціокультурному вимірі

План:

1. Соціальна обумовленість моралі

2. . Рівні функціонування моралі

3. Моральний релятивізм та основні принципи моралі

Джерело й умова морального становлення особистості в культурі. Моральний імператив. Моральні протиріччя i моральна воля. Універеальність егоїзму i двозначність альтруїзму. Моральний релятивізм i реальна загальна все значимість основних принципів моралі Мораль як самокоштовна, самодостатня, не виведена з позанеморальних основ i цінностей сутність. Протиріччя між повсякденною моральною свідомістю i теоретичним (етичним) вченням.

1. Культурологія як наука, її предмет, завдання та методи.

2.Роль культурологій як наукової дисципліни в комплексі гумамнітарних знань.

3.Феномен культури , його історичний контекст.

4.Цивілізація як феномен культури.

5.Цивілізація як тип культури.

6.Генеза культури, характеристика підходів до її вивчення.

7.Особливості культури первісного суспільства.

8.Поняття ритуалізація, її значення в культурі первісного суспільства.

9.Роль релігії в процесі становлення культури.

10.Мораль, умови її формування та роль в процесі становлення культури.

11.Роль мистецтва в процесі становлення культури.

12.Характеристика основних складових синкретичного стану культури.

13.Поняття «еволюція культури».

14.Поняття «традиція»,її культурний зміст та роль в еволюції культури.

15.Особливості відтворення історії культури в міфології.

16.Інтерпретація культури та культурно-історичного процессу в науковій думці Нового часу.

17.Еволюціонізм, його принципи та значення в науковому осмисленні культури.

18.Інтерпретація культури в концепції неоеволюціонізму/.

19 Соціальні функції культури:Загальна характеристика.

20.Адаптаційна функція культури: особистісний і соціальний аспекти.

21.Комунікативна функція культури в синхронічному та діахронічному вимірах.

1. Особистість як суб’єкт та об’єкт культурного розвитку.

2. Структура особистості та її роль в культурі.

3. Біологізаторські концепції особистості.

4. Соціологізаторські концепції особистості.

5. Аксіологічний зміст сенсу життя особистості.

6. Концепція детермінізму в тлумаченні особистості.

7. Концепція індетермінізму в тлумаченні особистості.

8. Людина в концепціях культури європейського Просвітництва.

9. Прогресизм як підстава історії культури в

Європейському Просвітництві.

10.Ідеї Ж.Ж.Руссо стосовно культури та її походження.

11. Сутність психоаналітичної концепції культури.

12.Культурний зміст поняття «сублімація» за З.Фрейдом.

13.Вплив філософії З.Фрейда на культуру ХХ століття.

14.Теорії локальних цивілізацій.

15. Концепція культури М.Данилевського: загальна характеристика.

16. Концепція культури і цівілізації О.Шпенглера: загальна характеристика.

17. Осягнення історії культури в концепції А.Тойнбі.

18. Природа і значення гри як явища культури в концепції Й. Гейзінги..

19.Ігрові форми у мистецтві в концепції Й.Гейзінги.

20.Роль Гейзінги в культурологічній думці ХХ століття.

21.Л.Уайт як фундатор культурології як науки.

Семінарське заняття №2

1. Європейський стандарт освіти в Україні за системою „сім вільних мистецтв”.

2. Роль та значення церковних братств в культурно-реформаційному русі періоду.

3. Полемічна література як засіб боротьби православної культури проти польсько-католицької експансії в Україні.

4. Острозька греко-латино-словянська школа-науково-освітній осередок в Україні.

5. Петро Могила – фундатор та меценат національної культури.

6. Становлення та розвиток шкільного театру та драми.

7. Ренесансна течія в архітектурі, музичному мистецтві, малярстві, іконописі.

8. Роль та значення реформаційного руху у утвердженні національної самосвідомості народу.

9. Козацька педагогіка виховання як основа психічно-морального, фізично-здорового виховання та гартування.

10. Розвиток художньої культури доби козаччини: художні напрямки та представники а) живопису, б) архітектурі та містобудуванні, в) релігійній архітектурі, г) іконописі та іконостасах, д) портретному живописі та різьби, е) різьби на дереві, є) скульптурному мистецтві, ж) граверстві.

11. Розвиток усної народної творчості: думи, пісні, невольницькі плачі, гострі сатиричні твори, легенди, казки.

12. Розвиток музичного, хорового мистецтва: Глухівська музична школа, її представники.Меценати як подвижники української культури. Роль козацтва в історії української культури.

Семінарське заняття №3

1. Розвиток української культури за правління Центральної Ради та П.Скоропадського – постанови та резолюції, урядові закони про державну мову, українізацію освіти і науки, заснування УАН і ін.

2. Традиція та авангард у мистецтві на рубежі ХІХ – ХХ ст.

3. Суспільно-політичне життя та науково-культурний розвиток в Україні періоду 20 – 30 рр. ХХ ст.

4. Політика «українізації» та її наслідки для національної культури України.

5. Світоглядний і естетичний плюралізм в літературі й мистецтві 20-30-х рр. ХХ ст., основні літературні об’єднання.

6. Становлення культури комуністичного тоталітаризму: мілітарна та агітаційно-масова культури як новий тип культури.

7. Червоний терор та голодомори в Україні. «Розстріляне відродження» в історії культури України.

8. Українське театральне мистецтво періоду революції та національного відродження: Молодий театр, театр ім. Ів. Франка, театр «Березіль».

9. Заснування письменницьких організацій 20-х років, їх вплив на культурне піднесення.

10. Неокласики в українській літературі /М.Зеров, Михайло Драй-Хмара, Павло Филипович, Освальд Бургард/.