Для проведення заняття з курсантами

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри тактики

та оперативного мистецтва

полковник С.В. ВАСЕЧКО

“___”__________________200__ р.

ЛЕКЦІЯ

для проведення заняття з курсантами

ВОС – всі спеціальності

Дисципліна Тактика

Тема № 11. Механізовані (танкові) підрозділи в обороні.

Заняття № 1. Основи організації і ведення оборони механізованими (танковими)

підрозділами.

Розроблена у відповідності до навчальної програми 200_р.

Розглянута на засіданні кафедри тактики та оперативного мистецтва і рекомендована для використання в навчальному процесі

Протокол № від “ “ 200 р.

м. Київ – 2004 р.

Навчальна мета:Ознайомити курсантів з основами організації ведення оборони

механізованими (танковими) підрозділами.

Виховна мета: Формувати у курсантів професійну компетентність з організації

оборонного бою та управління ним.

Час: 2 години.

Матеріальне забезпечення:

1. Схеми «Побудова оборони батальйону»; «Опорний пункт

механізованої роти».

2. Плакати "Інженерне обладнання опорного пункту механізованої

роти"; «Інженерне обладнання району оборони механізованого

(танкового) батальйону».

3. Слайди «Механізована (танкова) рота в обороні»; «Робота

командира батальйону (роти) з організації і ведення оборонного

бою».

Література:

- «БУСВ ч.2», Москва, ВИ, 1990. стор. 65-139, додатки 4,5;

- «Тактика (рота, батальйон)», МОУ, Одеський інститут Сухопутних

військ, 1997, стор. 112-180;

- “БССВ ч.2”, Київ, в.”Варта”, 1998, стор. 27-70, додатки 6,7;

Навчальні питання і розподіл часу:

І. Вступ - 10 хвилин

ІІ. Основна частина - 65 хвилин

1. Основи організації оборони - 15 хвилин

2.Підготовка оборони - 25 хвилин

3.Ведення оборони - 25 хвилин

ІІІ. Висновки - 5 хвилин

Організаційно-методичні рекомендації

В ході викладання матеріалу лекції основну увагу звернути на дії роти і батальйону в обороні.

Матеріал, який викладається, ілюструвати плакатами, схемами, слайдами, а також схемами, зображуваними крейдою на дошці.

Перед викладанням матеріалу лекції про дії батальйону (роти) в обороні провести опитування 1-2 курсантів про штатно - організаційну структуру механізованого (танкового) батальйону, механізованої (танкової) роти.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Вступ - 10 хвилин

Перевірити наявність курсантів (студентів) та їхню готовність до занять.

Здійснити контрольне опитування за матеріалами тем №№ 3,4.

1. Види бою і їх коротка характеристика.

2. Види оборони і їх коротка характеристика.

3. Тактичні нормативи механізованих відділень і взводу в обороні (зобразити схему крейдою на дошці).

4. Побудова бойового порядку механізованих відділень і взводу в обороні (зобразити схему крейдою на дошці)

5. Штатно-організаційна структура механізованої (танкової) роти і механізованого (танкового) батальйону .

Оголосити тему, мету заняття і навчальні питання лекції.

II. Основна частина - 65 хвилин

Оборона – вид загальновійськового бою. В умовах застосування противником сучасних засобів бою, а також нових способів наступу, оборона набуває особливої складності. В сучасних умовах тим хто обороняється, прийдеться відбивати атаки противника, який буде мати 5-6 - кратну перевагу в особовому складі і бойовій техніці. Тому головна мета оборони - відбити наступ переважаючих сил противника, нанести йому максимальну поразку в живій силі, озброєнні і техніці, утримати військові райони місцевості і створити умови для переходу в наступ.

I. Основи організації оборони

Оборона може бути позиційною і маневровою. Це залежить від бойового завдання, наявності сил і засобів і характеру місцевості.

Позиційна оборона – основний вид оборони. Вона найбільш повно відповідає основній меті оборони і ведеться шляхом нанесення максимальних втрат противнику перед переднім краєм і в ході стійкого удержання підготовлених до оборони районів місцевості. Застосовується на більшості напрямів, і перше за все там, де втрати території неприпустимі. Основна її мета – міцне і тривале удержання районів (рубежів).

Маневрова обороназастосовується з метою нанесення противнику втрат, виграшу часу і збереження своїх сил. Основний її зміст полягає в проведенні послідовних оборонних боїв на заздалегідь намічених і ешелонованих в глибину рубежах в поєднанні з короткими контратаками, широкого застосування вогневих засад, обладнання загороджень і руйнування важливих об'єктів. Вона припускає залишення деякої частини території. В ході маневрової оборони батальйон у взаємодії з іншими підрозділами бригади (полку) примушує противника наступати у напрямку, на якому підготовлена тривала позиційна оборона або противник втягується в район, який забезпечує вигідні умови для його розгрому контратаками.

Батальйон, як правило, веде позиційну оборону, в окремих випадках він може приймати участь в маневровій обороні бригади (полку). Батальйон, призначений для оборони смуги забезпечення, веде маневрову оборону самостійно.

Оборона може застосовуватися навмисно, коли наступ неможливий або недоцільний, зокрема, на другорядних і важкодоступних напрямах, на морському узбережжі й островах. Вимушено перехід до оборони буде здійснюватися внаслідок несприятливої обстановки, яка склалася.

Оборона може підготовлятися завчасно до початку бойових дій або організовуватися в ході бою.

В залежності від бойового завдання й умов обстановки перехід роти (батальйону) до оборони може здійснюватися в умовах безпосереднього зіткнення і поза зіткненням з противником.

Перехід роти (батальйону) до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником частіше за все здійснюється:

під час відбиття контратак переважаючих сил противника в ході наступу;

для закріплення і удержання захоплених рубежів;

для прикриття флангів наступаючих військ;

в результаті невдалого кінця зустрічного бою.

Відсутність безпосереднього зіткнення з противником створює найбільш сприятливі умови для підготовки роти (батальйону) до оборони. В таких умовах підрозділи частіше за все будуть переходити до оборони:

для прикриття державного кордону;

під час дій у другому ешелоні або резерві;

під час переходу до оборони під прикриттям підрозділів, які обороняються в смузі забезпечення;

на тих напрямах, де потрібно забезпечити висування і розгортання головних сил;

там, де наступ з ряду причин не передбачається, але можливі наступальні дії противника;

на морському узбережжі й островах.

Сучасна оборона має бути стійкою і активною.

Під стійкістю оборони розуміють її здатність протистояти зброї масового ураження, ударам авіації та артилерії, відбивати атаки танків і піхоти противника, а також знищувати противника, який вклинився в оборону, або повітряні десанти, які висадилися в тилу, аеромобільні та диверсійно-розвідувальні групи.

Активність оборони визначається в постійному ураженні противника всіма засобами, нав’язуванні йому своєї волі, створенні невигідних для нього умов ведення бою; в проведенні широкого маневру і рішучих контратак, швидкому знищенні противника, який вклинився в оборону, його десантів, які висадилися.

Висока активність оборони не може бути досягнута без її стійкості, а стійкість оборони буде тим вища, чим активніше ведуться оборонні дії.

Оборона має бути протитанковою, протиповітряною, протидесантною,глибоко ешелонованою, готовою до тривалого ведення бою в умовах застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї і засобів радіоелектронної боротьби.

2. Підготовка оборони

Рота (батальйон) в обороні може оборонятися в першому чи другому ешелоні батальйону (бригади, полку), в смузі забезпечення чи на передовій позиції, складати загальновійськовий резерв або знаходитися в протидесантному резерві. Під час виходу з бою і відходу батальйон може бути назначений в ар’єргард, а рота – в тильну (бокову) похідну заставу або для дій в ролі підрозділів прикриття.

Танковий батальйон механізованої бригади (полку) використовується, як правило, для підсилення механізованих батальйонів, а частина сил в загальновійськовому резерві. Він може також знаходитися у другому ешелоні. Механізований батальйон танкового полку використовується, як правило, для підсилення танкових батальйонів. Він може діяти і самостійно, займаючи оборону на першій позиції або в смузі забезпечення (на передовій позиції).

Рота (батальйон) першого ешелону готує і займає оборону на першій позиції. Її завдання, відбити противника, який наступає, знищити його перед переднім краєм, а у випадку вклинення і на першій позиції. Крім того, удержати важливий район місцевості та створити сприятливі умови для розгрому противника.

Батальйон другого ешелону займає оборону на другій позиції, як правило, на найбільш важливому напрямку. Його завдання – міцно удержувати район, який займається. Бути в готовності до підсилення (заміни) підрозділів першого ешелону у випадку втрати їхньої боєздатності, до проведення контратак, а також знищення повітряних десантів і аеромобільних підрозділів противника. Танковий батальйон і механізований батальйон на БМП, які знаходяться у другому ешелоні, крім того готують один-два вогневих рубежі для відбиття атак танків противника вогнем з місця. Вогневі рубежі можуть збігатися з рубежами розгортання для проведення контратак.

Механізований батальйон, призначений для оборони в смузі забезпечення, діє як передовий загін. Оборону організує послідовно на декількох позиціях окремими ротними і взводними опорними пунктами. Опорні пункти розташовуються так, щоб вони перекривали основні, найбільш ймовірні напрямки наступу противника.

При відсутності смуги забезпечення рота (батальйон) може оборонятися на передовій позиції. Передова позиція створюється на відстані 4-6 км від переднього краю оборони.

Оборона на передовій позиції будується так само, як у смузі забезпечення.

Управління підрозділами, які обороняються в смузі забезпечення (на передовій позиції), здійснюється командиром дивізії (бригади, полку).

Рота (батальйон), що складає загальновійськовий резерв, займає вказаний їй район зосередження в готовності до виконання завдань, які виникли раптово, або до підсилення (заміни) підрозділів першого ешелону у випадку втрати ним боєздатності.

Рота (батальйон), призначена в протидесантний резерв, займає вказаний їй район, веде розвідку повітряного противника, влаштовує протидесантні загородження, підготовляє вогневі засади, знаходиться в готовності до знищення повітряних десантів противника в районах можливої висадки та на ймовірних напрямках їх дій.

Під час переходу до оборони рота (батальйон) підсилюється артилерією, зенітними, інженерно-саперними, вогнеметними та іншими підрозділами.

Тактичні нормативи механізованих (танкових) підрозділів.

Бригаді (полку) в обороні призначається дільниця, батальйону – район оборони, а роті і взводу – опорний пункт.

Ширина батальйонного району оборони – 3-5 км, глибина 2-2,5 км. Рота займає опорний пункт 1-1,5 км по фронту і до 1 км в глибину (з проміжками між опорними пунктами рот до 1000 м), а взвод – до 400 м по фронту і до 300 м в глибину (з проміжком між взводними опорними пунктами до 300 м).

Тактичні нормативи опорного пункту роти (району оборони батальйону) обґрунтовуються:

вогневими можливостями механізованої (танкової) роти і батальйону щодо відбиття атак танків і мотопіхоти противника;

оптимальним зосередженням підрозділів з метою найменшої уразливості роти і батальйону для ядерної зброї противника і забезпечення взаємодії між ними;

маневровими можливостями роти і батальйону.

На місцевості, не скрізь доступній для дій наступаючих військ, а також при обороні в смузі забезпечення і на передовій позиції фронт оборони роти (батальйону) може бути і більшим.

Опорний пункт роти – це район (ділянка) місцевості певних розмірів, підготовлений до оборони в інженерному відношенні у відповідності з рішенням командира, пристосований до кругової оборони і зайнятий ротою для виконання поставлених завдань. Опорний пункт механізованої роти складається з опорних пунктів механізованих взводів, позицій вогневих засобів і приданих підрозділів, пов’язаних між собою єдиною системою вогню, загороджень і ходів сполучення в межах опорного пункту роти. Опорний пункт танкової роти складається з опорних пунктів танкових взводів і позицій приданих підрозділів.

Район оборони батальйону – це ділянка місцевості, що обмежена з флангів розмежувальними лініями, з фронту – обрисом переднього краю, а з тилу – розташуванням тилових підрозділів.

Район оборони механізованого батальйону складається з опорних пунктів механізованих рот, позицій вогневих засобів батальйону і приданих підрозділів, а танкового батальйону – з опорних пунктів танкових рот і позицій приданих підрозділів.

Механізований батальйон оборону будує в межах однієї позиції, основу якої складають опорні пункти рот, підготовлені до кругової оборони.

Ведення оборони

Побудова оборони роти (батальйону) включає:

бойовий порядок роти (батальйону);

систему опорних пунктів і вогневих позицій;

систему вогню;

систему інженерних загороджень.

В залежності від завдань і характеру місцевості бойовий порядок роти будується в один або два ешелони.

В один ешелон може будуватися оборона при діях в складі батальйону в глибині оборони, а також на другорядному напрямку, під час бою в смузі забезпечення або на передовій позиції. Одноешелонна побудова звичайно застосовується при недоліку сил і засобів на важкодоступній для дій противника місцевості, при обороні і в другому ешелоні батальйоні.

При обороні на напрямку зосередження основних зусиль батальйону і доступному для дій танків бойовий порядок шикується звичайно в два ешелони.

Бойовий порядок батальйону складається з бойових порядків рот з засобами посилення, резерву і вогневих засобів, що залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону.

В залежності від завдання і характеру місцевості бойовий порядок батальйону шикується в два або один ешелон.

При одноешелонному шикуванні бойового порядку виділяється резерв у складі не менше взводу. Частина засобів може залишатися в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону.

Мінометна батарея і гранатометний взвод використовуються, як правило, в повному складі для підтримки бою механізованих рот першого ешелону. Гранатометний взвод розташовується між взводними або ротними опорними пунктами або на флангах.

Протитанковий взвод батальйону, як правило, використовується в повному складі на танконебезпечному напрямку. Він займає вогневі позиції в районі зосередження в готовності до висування на підготовлені рубежі розгортання (таких рубежів готується два-три). На закритій і пересеченій місцевості взвод в повному складі або по відділення може придаватися ротам першого ешелону.

Зенітно-ракетний взвод, як правіло, розташовується в опорних пунктах рот і в районі командно-спостережного пункту батальйону.

Підрозділи тилу батальйону призначені для технічного і тилового забезпечення підрозділів. Вони звичайно розташовуються: за першим ешелоном – пункт технічного спостереження, ремонтно-евакуаційна група, за другим ешелоном – пункт бойового харчування, заправний і продовольчий пункти. З досвіду їх відділення від переднього краю оборони складають 2,5-3,5 км.

Медичний пункт батальйону, як правило, розміщується за підрозділами другого ешелону, медичний пост роти і пункт бойового харчування розгортаються в опорному пункті роти.

В залежності від обстановки, в бойовий порядок роти (батальйону) можуть входити бронегрупа і вогневі засади.

Бронегрупа роти (батальйону) створюється із декількох танків і БМП (БТР), які з зайняттям оборони можуть перш за все розташовуватися і готуватися до бою в своїх взводних опорних пунктах. У встановлений час вони зосереджуються в районі.У вогневу засаду може виділятися взвод (відділення, танк), посилений вогнеметниками і саперами. Підрозділ виділений у вогневу засаду, завчасно займає позицію (на танконебезпечних напрямках в районах оборони (опорних пунктах) в проміжках між ними або на флангах) і старанно маскується.

Для забезпечення підрозділів від раптового нападу противника і заборони ведення ним розвідки від батальйону першого ешелону висилається бойова охорона. Якщо перед фронтом батальйону створена передова позиція, бойова охорона не висилається. Склад бойової охорони – звичайно підсилений взвод. Віддалення від переднього краю оборони – до 2 км.

Батальйоний район оборони устатковується трьома-чотирма траншеями, опорний пункт механізованої роти устатковується двома траншеями. Перша траншея першої позиції є переднім краєм оборони. Передній край призначається старшим командиром. Друга траншея устатковується на відстані 300-600 м від першої.

Третя (четверта) траншея устатковується на віддаленні 600-1000 м від другої (третьої) траншеї.

Ходи сполучення використовуються для скритного маневру підрозділів, ведення бою з противником, що вклинився в оборону, а також для евакуації ранених, подавання боєприпасів і провіанту. Ходи сполучення відкопуються так, щоб на кожний взвод було не менше одного ходу сполучення від першої траншеї до другої і на кожну роту не менш одного ходу сполучення від другої траншеї до третьої (четвертої).

Система вогню в обороні – це організоване за єдиним планом сполучення підготовленого вогню всіх видів звичайної зброї підрозділу із задумом бою, з врахуванням характеру місцевості та інженерних загороджень.

Система вогню роти (батальйону) в обороні включає:

дільниці зосередженого і рубежі загороджувального вогню артилерії і мінометів, підготовлені на підступах до оборони, перед переднім краєм, на флангах, в проміжках між ротними опорними пунктами і в глибині оборони;

зони вогню протитанкових засобів і суцільного багатошарового вогню всіх видів зброї перед переднім краєм, в проміжках, на флангах і в глибині оборони для знищення в першу чергу танків і інших броньованих машин противника;

підготовлений маневр вогнем з метою його зосередження в короткі строки на будь-якому загрожуваному напрямку або дільниці.

Вогневий мішок – дільниця місцевості перед переднім краєм або в глибині оборони, по якій з флангів і з фронту підготовлений вогонь високої щільності всіх або більшої частини вогневих засобів підрозділу.

Система інженерних загороджень включає мінні поля, групи мін, вузли загороджень, завали та інші перешкоди, підготовлені до зруйнування, заміновані об’єкти. Основу системи загородження складають мінно-вибухові загородження.

Командно-спостережний пункт роти обладнується звичайно в глибині опорного пункту на відстані до 800 м від свого переднього краю.

Командно-спостережний пункт батальйонуобладнується за ротами першого ешелону (резерву) батальйону на відстані до 2 км від переднього краю оборони батальйону.

Інженерне обладнання опорного пункту (району оборони) починається негайно після визначення підрозділам та вогневим засобам та організації системи вогню.

В першу чергу влаштовуються інженерні загородження перед переднім краєм оборони; відкопуються окопи для відділення, танків, БМП (БТР) та інших вогневих засобів, будуються споруди для КСП, влаштовуються перекриті цілі на кожне відділення (екіпаж); створюються участки суцільних траншей; у взводних та ротних опорних пункта здійснюється маскувння озброєння та техніки.

У другу чергу дообладнуються опорні пункти, обладнуються запасні вогневі позиції; влаштовуються бліндажі на кожне відділення; сховища на кожну роту; обладнуються основні удавні об’єкти, підготовлюються шляхи маневру.

В подальшому розвиваються система траншей та ходів сполучення у районі оборони; нарощується система інженерних загороджень; обладнуються удавні опорні пункти, траншеї, та інші об’кти.

Інженерне облаштування здійснюється всіма підрозділами, найбільш складні задачі виконують інженерні війська.

* * *

В матеріалах цієї лекції розглядається варіант ведення оборони підрозділами в звичайних умовах. Організація і ведення оборонного бою може вестсь і в особливих умовах. До особливих умов організації і ведення бою належать:

- оборона водних перешкод (морського узберіжжя і ріки);

- оборона в ночі;

- оборона у місті (населенному пункті);

- оборона в горах;

- оборона в лісі;

- оборона зимою.

Особливі умови оборони визивають особливості роботи командира по організації оборонного бою, а також особливості дії підрозділів при його веденні. Тому у всіх випадках побудова оборони повинна бути різновидною, нешаблонною, відповідати бойові задачі, задуму дій, умовам місцевості, можливості відбиття переважаючих сил противника.

ІІІ. Висновки 5 хвилин

1. Відповісти на запитання студентів.

2. Нагадати тему, мету заняття і ступінь її засвоєння.

3. Дати задачі для самостійної роботи.

- «БУСВ ч.2», Москва, ВИ, 1990. стр. 65-139, Додатки 4,5.

- «Тактика (рота, батальйон)», МОУ, Одеський інститут Сухопутних військ, 1997 р., стор. 111-213.

- “БССВ ч.2”, Київ, в. “Варта”, 1998, стор. 27-70, додатки 6,7.

Старший викладач кафедри тактики та оперативного мистецтва

підполковник О.Д.МІХЕЄВ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ТАКТИКИ ТА ОПЕРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА