Система обробітку грунту після різних попередників. Технологія вирощування сої
Технологія вирощування сої
Значення культури в господарстві
Соя культурна або щети́ниста (Glycine max Moench.; синоніми: Soja hispidaMoench., Soja japonica Savi.) — однорічна трав'яниста культурна рослина родинибобових, зовні подібна до квасолі, одна з найдавніших їстівних культур. Походить зПівденно-східної Азії, поширена у Китаї,Індонезії, Японії, США, Австралії, Кореї, на Далекому Сході Росії, в Україні — вЛісостепу і Степу.
Насіння сої містить 35—45% білків, 17—25% жиру, 1—2% лецитину, 5—6% зольних речовин і вітамінів. З насіння виробляють борошно, олію, крупи, соєве молоко, сурогат кави тощо. З зелених бобів — різноманітні страви, консерви. Використовують також на корм худобі. Крім того жом використовується для виробництва біопалива.
Частка посівів кукурудзи в структурі господарства у 2012 році:
| Культура | Площа,га | Планова врожайність,ц\га |
| соя | ||
Використання
В різних країнах світу із бобів сої виготовляють муку, крупи, масло, молоко, печиво, хліб, цукерки, ковбасу, каву, шоколад, цілий ряд кулінарних страв. У клінікахлікувального харчування сою додають до котлет у випадках, коли хворому потрібна велика кількість білків. Незважаючи на високий вміст білка в сої, вона менше, ніж інші білкові продукти, викликає виділення шлункового соку, тому її призначають пригастритах з підвищеною кислотністю.
Молочні продукти із сої, а також соєве борошно використовують при цукровому діабеті — вони місять менше вуглеводів, ніж інші бобові рослини, а білки цінніші, ніж гороху й квасолі. В Англії з соєвого борошна для бажаючих схуднути випускають «кембріджський» хліб. В Австрії соєве борошно дієтологи застосовують у вигляді каші для дітей, які хворіють на туберкульоз. В деяких країнах сою використовують в медицині, як сировини для виготовлення препаратів, що стимулюють центральну нервову систему, при лікуванні діабету.
Велика роль сої у вирішенні проблеми білка в тваринництві. Побічна продукція після екстракції олії. Шрот містить менше клітковини і краще засвоюється тваринами порівняно з соняшниковим. В 1 кг міститься 1,21 кормова одиниця, 361 г перетравного білка, 26,2 г жирів, 80 г клітковини, 36,4 г лізину, 8,5 г метіоніну, 5,2 г триптофану. Теплова обробка надає соєвому шроту приємного запаху. При виготовленні комбікормів додають 10% соєвого шроту, що дозволяє збалансувати корм за вмістом білків та амінокислот.
Соєву макуху одержують при механічному добуванні олії. Як і соєвий шрот вона є цінним кормом для тварин. В 1 кг міститься 1,19 кормова одиниця, 346 г перетравного білка, 43 г жиру, 72 г клітковини.
Розміщення культури в сівозміні , попередники
В НДГ «Великоснітинське»
Соя, як і всі зернобобові, є ціною культурою в сівозміні. Вона само сумісна, проте монокультура виключається. Повертати сою на попереднє місце рекомендується не раніше, ніж через два роки. В якості попередника для сої придатні зернові, кукурудза, цукрові буряки, картопля, багаторічні злакові трави. Непридатними попередниками є інші зернобобові культури і багаторічні бобові трави (господарі тих самих збудників кореневих гнилей ) і культури - господарі збудників склеротінії, такі як соняшник або хрестоцвіті культури. Частка культур сприйнятливих до склеротініозу (соя, соняшник, ріпак) в сівозміні не повинна перевищувати 33%. Важливо. Щоб попередники лишили чисті від збудників поля. В районах з достатнім волого забезпеченням в 7-10- пільних польових сівозмінах під сою займають одне поле. Соя – цінний попередник для інших культур. Проте пізнє збирання культури не в усіх регіонах дозволяє вирощувати після неї озимі культури. Сівозміна:
| Соя | ||
| Кукур силос | ||
| Оз. жито проміжне- 98 | ||
| Соя | ||
| Од. трави | ||
| Оз пшениця | ||
| Яра пшениця | ||
| Кукур зерно | ||
| Кукур силос | ||
| Соняш | ||
| Оз пшениця | ||
Попередниками сої виступають: оз пшениця, оз жито проміжне -98
Система обробітку грунту після різних попередників
1.Попередник – озима пшениця та яра пшениця
| Основний обробіток | Передпосівний обробіток | Післяпосівний обробіток | |||||||||
| захід | Глибина,см | строк | С.г. машина | захід | глибина | строк | С.г. машина | захід | Глибина, см | строк | С.г. машина |
| Дискування | 8-12 | БДВП-6,3 | Культивацйія | 6-8 | 2КПС-4 | коткування | ЗКШШ-6 | ||||
| Оранка | 25-27 | 8 кор-пусний плуг | Передпосівна культивація | 6-8 | Фармет | Досходове боронування | С11+ БЗТ-1 |
2. Попередник – озиме жито
| Основний обробіток | Передпосівний обробіток | Післяпосівний обробіток | |||||||||
| захід | Глибина,см | строк | С.г. машина | захід | глибина | строк | С.г. машина | захід | Глибина, см | строк | С.г. машина |
| Дискування | 8-12 | БДВП-6,3 | Культивацйія | 6-8 | 2КПС-4 | коткування | ЗКШШ-6 | ||||
| Оранка | 25-27 | 8 кор-пусний плуг | Передпосівна культивація | 6-8 | Фармет | Досходове боронування | С11+ БЗТ-1 |
Система обробітку грунту після різних попередників передачає мінімальний поверхневий обробіток :
В основному обробітку – дискування в день збирання попередника. Потім в залежності від попередника проводиться оранка через 2 тижні , та одна чи декілька культивацій по мірі сходів бурянів до кінця вегетації.
Весняний обробіток грунту передбачає проведення однієї культивації для закриття вологи з одночасним внесенням аміачної селітри при першій можливості виходу в поле , та передпосівній культивації в день посіву.
Після посіву через 3-5 днів проводимо до сходове боронування в фазі білої ниточки бур»янів.
Система удобрення культур
Соя нерівномірно споживає елементи живлення впродовж вегетації. Вона виносить усереднено з урожаєм (кілограм речовини на центнер бобівів):
§ 5,00—7,30 кг/цнт азоту N,
§ 1,40—1,90 кг/цнт фосфору у вигляді Р2О5,
§ 2,86—2,90 кг/цнт калію у вигляді К2О,
§ 0,86—1,00 кг/цнт магнію у вигляді MgO,
§ 2,10 кг/цнт кальцію у вигляді СаО,
§ 0,4 кг/цнт сірки S.
В азотному живлені критичний період для сої — 2—3 тижні після цвітіння; в фосфорному — перший місяць її життя.
| Фаза розвитку рослин | Засвоєння у % до повного обсягу за весь період вегетації | ||
| азоту | фосфору | калію | |
| Від сходів до цвітіння | 5,9 — 6,8 | 4,6 — 4,7 | 7,6 — 9,4 |
| Цвітіння, формування бобів, початку наливу насіння | 57,9 — 59,7 | 59,4 — 64,7 | 66,0 — 70,0 |
| Від початку наливу зерна до кінця дозрівання | 33,7 — 36,3 | 30,6 — 36,0 | 18,9 — 26,4 |
При недостатній кількості легкорухомих форм мінеральних речовин соя особливо добре реагує на диференційоване дрібне внесення добрив під основний обробіток, при сівбі іі в підживлення. До 70% загального споживання азоту соя забезпечує біологічною фіксацією з повітря шляхом симбіотичної діяльності з бульбочковими бактеріями. При нормальних умовах для їхньої діяльності не потрібні азотні добрива. На бідних гумусом ґрунтах і при недостатньому рості рослин можна після ґрунтової діагностики внести 30-40 кг/га амонійних добрив. Визначення потреби такого підживлення:
§ якщо бульбочок на кореневій системі менше 5 на одну рослину і вони сірого кольору всередині — є потреба;
§ якщо бульбочок багато, вони крупні з рожевою м'якоттю — азотфіксація йде активно і підживлення не потрібне.
| Середні дози внесення фосфорних і калійних добрив під сою за Кадировим С. В., Федоровим В. А., 1998 рік. - | |||||||
| Забезпеченість ґрунту елементами живлення | Вміст в ґрунті рухомих форм (за Мачигиним) | Середні норми добрив, кг/га д.р. | |||||
| фосфорних | калійних | фосфор | калій | ||||
| при зрошенні | без зрошення | при зрошенні | без зрошення | ||||
| Дуже низька | < 10 | < 50 | 80-90 | 100-120 | 60-80 | 80-100 | |
| Низька | 11-15 | 51-100 | 60-80 | 80-90 | 40-60 | 60-80 | |
| Середня | 16-30 | 101-200 | 40-60 | 60-80 | 20-40 | 40-60 | |
| Підвищена | 31-45 | 201-300 | 20-30 | Не вносять | 40-60 | 20-40 |
Збирання
Сою збирають прямим комбайнуванням при повній стиглості: листя вже опало і боби сухі, насіння тверде. Оптимальна вологість насіння складає 12-14 %. При запізненні з збиранням боби розтріскуються, а вологість насіння знову зростає. Як правило посіви сої дозрівають без використання десикантів. При потребі, наприклад для підсушування рослин і прискорення строків початку збирання сої пізньостиглих сортів або при пізньому забур'янені, проводять десикацію. Для низьких втрат важливо, щоб висота зрізу не перевищувала 7-8 см. При більш високому зрізі не збираються боби, які розміщені знизу і які як правило є найбільш врожайними. Тривале зберігання зерна сої можливе при вологості нижче 11%.