Мал. 2. Плодові тіла міксобактерій.

Нитчасті форми бактерій належать до багатоклітинних мікроорганізмів. їхні нитки складаються з циліндричних або ди­скоподібних клітин. Іноді довжина таких ниток може досягати 40 і більше мікрометрів. Живуть нитчасті бактерії в морських та прісних- водах, грунтах і на загниваючих органічних рештках. Найкраще вивченими представниками нитчастих форм бактерій є залізо- і сіркобактерії. Для ознайомлення з цими бактеріями реко­мендується брати пробу води з водойм, де є вохристий осад.

Актиноміцети (променеві гриби) —велика група мікро­організмів, що займає проміжне місце між бактеріями і грибами. До бактерій їх наближає одноклітинна будова і наявність недиференційованого ядра, до грибів—утворення міцелію, а також здатність розмножуватися спорами. Багато представників актино­міцетів утворюють пігменти і дуже цінні речовини — антибіотики. У високоорганізованих актиноміцетів міцелій зберігається протягом усього життя. У менш розвинутих, так званих проактиноміцетів, які становлять перехідну групу від справжніх актиноміце­тів до мікобактерій, міцелій утворюється в молодому віці і неза­баром розпадається на окремі фрагменти паличкоподібної, куле­подібної або іншої форми.

Найпростішими за морфологією представниками актиноміцетів є мікобактерії. На ранніх стадіях росту вони мають руди­ментарний міцелій. Актиноміцети дуже поширені в грунтах. Переважна більшість з них — сапрофіти. Серед патогенних пред­ставників найбільше значення мають мікобактерії, які викликають туберкульоз і проказу.

Мікоплазми — найменші серед бактерій мікроорганізми. Середні розміри їхніх клітин становлять 100—150 нм. Вони мо­жуть мати різну форму: кулеподібну, ниткоподібну, сферичну або овальну тощо. Мікоплазми є в грунті, стічних водах та інших середовищах. Патогенні представники мікоплазм викликають плеуропневмонію великої рогатої худоби.

Рикетсії — одноклітинні мікроорганізми, які за своїми вла­стивостями, подібно до мікоплазм, займають проміжне місце між бактеріями і великими вірусами. Рикетсії — поліморфні, нерухомі мікроорганізми, розмножуються шляхом поділу, належать до облі-гатних паразитів, тобто можуть жити і розмножуватися тільки в живих клітинах організму-хазяїна. Патогенні форми спричинюють тяжке захворювання людини — висипний тиф.

Віруси — найдрібніші представники мікросвіту. Їхні розмі­ри обчислюються у нанометрах. Ці ультрамікроорганізми не мають клітинної будови, складаються з білка і нуклеїнової кисло­ти. За формою вони бувають: кулеподібні, паличковидні, кубоїдальні,

сперматозоїдоподібні тощо.

Віруси — облігатні внутрішньо­клітинні паразити. Вони є збудниками тяжких інфекційних захворю­вань: віспи, сказу, кору, грипу, ящура та різних мозаїчних захво­рювань рослин.

Часто в мікробіології вивчаються також представники водоро­стей, зокрема синьо-зелених, та деяких найпростіших. Останні належать до одноклітинних тваринних організмів (наприклад, дизентерійна амеба).

Гриби — одна з найбільших груп рослин. Зараз налічується близько 80 тисяч видів грибів, які за .сучасною класифікацією поділяються на п'ять класів: архіміцети, фікоміцети, аскоміцети, базидіоміцети та незавершені гриби. Представники перших двох класів мають переважно одноклітинну будову. У них немає плодових тіл.

Вищі гриби (аскоміцети і базидіоміцети) в переважній більшо­сті багатоклітинні організми. Здебільшого у них розвиваються різноманітної форми плодові тіла. Найменш вивчена—група неза­вершених грибів. Усім грибам властивий сапрофітний або парази­тичний спосіб життя. Вегетативне тіло грибів, що мають багато­клітинну будову, складається з нитковидних утворів (так званих гіф). Переплетені гіфи утворюють грибницю або міцелій. Розмножуються гриби статевим, нестатевим і вегетативним шляхом.