Епідеміологія та патогенез.

• Джерело інфекції: великата мілка рогата худоба, гризуни, коти, птахи.

• Шлях інфікування: аліментарний

• Первинно збудник локалізується в лімфатичних вузлах тонкого кишечника.

• Після долання бар”єру лімфатичних вузлів потрапляє в кров (бактеріємія), в результаті чого розвивається паренхіматозна дифузія.

• Викликає утворення псевдотуберкульозних гранульом та мікроабсцесів в макрофагальних елементах печінки, селезінки, легень, суглобів.

• Перебіг хвороби ускладнюється станом ГЧУТ.

Імунітет

• нетривалий

• ненапружений

• типоспецифічний

• нестерильний

• формується ГЧУТ

Лабораторна діагностика

• Матеріал для дослідження:випорожнення, кров, сеча, жовч, синовіальна та плевральна рідини

• Методи діагностики:

Бактеріологічний

а) посів матеріалу на фосфатний буфер з метою холодового збагачення

б) виділення чистої культури

в) ідентифікація за ферментативними та антигенними властивостями

Серологічний –РНГА, ІФА

Профілактика та лікування

• Профілактика

неспецифічна

• Лікування

етіотропне

Таксономія

• Родина Brucellacea

• Рід Francisella

• Вид Francisella tularensis

• 3 різновиди:

Європейсько-азіатська
Американська
Середньоазіатська

Морфологія

• Мілкі поліморфні Гр- кокобактерії або палички

• Нерухомі

• Не утворюють спор

• Мають ніжну капсулу

Культуральні властивості

• Облігатні аероби, вибагливі до поживних середовищ (потребують додавання екстрактів із органів і тканин, цистину, глюкози, жовтку)

• Дуже повільно ростуть на поживних середовищах, особливо в перших генераціях

• Селективні середовища

Згорнуте яєчно-жовткове середовище
Кров´яний, рибно-дріжджовий агар з глюкозою і цистином.

• Колонії з´являються через 2-5 діб;

• S-форми – дрібні, опуклі.

Антигенна будова

• О-АГ (соматичний)

• Vі-АГ (протективний) – є тільки у вірулентних францісел

• Алергени

Фактори патогенності

• Капсула

• Протективний антиген (антифагоцитарна дія)

• Ендотоксин

• Алергени

Резистентність

• Нечутливідо низьких температур

• Чутливі до:

• високих температур

• Висушування

• УФО

• Дезінфектантів

• Довго зберігаються у воді та грунті (1-9 місяців)

Епідеміологія та патогенез

• Джерело– хворі тварини (гризуни)

• Шляхи передачі:

• Трансмісивний

• Контактний

• Аліментарний

• Аспіраційний (повітряно-пиловий)

• В залежності від шляху інфікування розрізняють такі форми туляремії:

Бубонні форми:виразково-бубонна, очно-бубонна (контактний або трансмісивний)
Кишкова (аліментарний)
Легенева(повітряно-пиловий)
Первинно-септична(генералізована форма)

Імунітет

• Стійкий, довічний

• Клітинний

• Гуморальний

• Формується ГЧУТ

Лабораторна діагностика

• Матеріал для дослідження:залежить від форми інфекції.

• Методи діагностики:

• Серологічний

• РА (оріжнтовна та розгорнута)

• РНГА

• РІФ, ІФА

• Біологічний

• Алергічний –ставлять шкірно-алергічну пробу з тулярином (позитивна з 3-5 дня захворювання)

Профілактика та лікування

• Профілактика

Неспецифічна
Специфічна – жива атенуйована вакцина (Гайського-Ельберта) – нашкірне введення

• Лікування –етіотропне (тетрацикліни, макроліди, левоміцетин)

Таксономія

• Родина Brucellaceae

• Рід Brucella

• Види:

• B.melitensis – збудник бруцельозу мілкої рогатої худоби

• B.abortus – збудник бруцельозу великої рогатої худоби

• B.suis – збудник бруцельозу свиней

Морфологія

• Мілкі, Гр-, поліморфні кокобацили

• Нерухомі

• Не утворюють спор

• Утворюють істинну або мікрокапсулу

Культуральні властивості

• Облігатні аероби

• Вибагливі до поживних середовищ

• Дуже повільно ростуть на поживних середовищах (до 3 тижнів).

• Поживні середовища:

Кров´яний агар
Печінковий агар – S-форми колоній, з перламутровим відтінком (можлива дисоціація в R форми).
Печінковий бульйон – помутніння і слизистий осад

Антигенна будова

• Виділяють до 15 антигенних фракцій О-АГ: