Епідеміологія, етіологія, патогенез.

Захворюваність п.ч.с.о. в Україні та в світі надалі зростає. За останні 6 років в Україні захворюваність п.ч.с.о. зросла з 10,9 до 12,8 на 100 тис. населення, причому рак III та IV стадії спостерігається у 55% хворих.

Причина виникнення пухлин вивчена недостатньо, але відомі деякі фактори, які впливають на утворення цього захворювання.

В ґенезі пухлини нирки доведено роль гормональних порушень , впливу іонізуючого випромінювання та хімічних речовин, уроджених вад розвитку. Пухлина Вільмса виникає з ембріональних зачатків у зв'язку з порушенням розвитку первинної і вторинної нирки. В розвитку новоутворень сечового міхура істотну роль відіграє порушення обміну речовин в організмі й застій сечі в сечовому міхурі, хронічні запальні процеси: інтерстиціальний цистіт, просту виразку, лейкоплакію, дивертикул сечового міхура та інше. Причини розвитку раку передміхурової залози остаточно не з'ясовані, але дані експериментальних та клінічних досліджень свідчать про те, що патологія зумовлюється порушенням ендокринної регуляції балансу статевих гормонів.

Патологічна анатомія та класифікація.

У передміхуровій залозі прийнято виділяти задню та бокові долі. Найбільш часто пухлинні вогнища виявляють у задній долі 53,6%, у бокових долях 38,5% та рідше всього - у передній долі 7,9%. Найбільш частим є варіанти: світлоклітинний тубулоальвеолярний рак 24,8%; темноклітинний тубулярний рак 19,4%; аінапластична аденокарцинома- 14,5%.

Система TNM для позначення анатомічного розповсюдження хвороби базується на трьох компонентах:

Т - розповсюдження первинної пухлини; - N - відсутність чи наявність метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах;

М - відсутність чи наявність відділених метастазів, а також є гістопатологічна градація.

Класифікація пухлини передміхурової залози	I первинна пухлина	Тх-недостатньо даних для оцінки первинної пухлини. То-пухлина не пальпується. Т1-клінічно безсимптомна пухлина.
		не пальпується та не візуалізується при інструментальному дослідженні;

		Т2- обмежена передміхуровою залозою. Т2 - а) уражена одна частка. Т2 - б) уражені обидві частки. ТЗ - пухлина розповсюджується за капсулу. ТЗ - а) екстракапсулярно розповсюджена. ТЗ -б) пухлина уражає сім’яні пухирці. Т4 - пухлина проростає оточуючі тканини і органи.
	М-метастази	Мо- віддалених метастазів немає. М1- віддалені метастази. М1- а) нерегіональні лімфатичні залози. М1- б) кістки. М1- с) другі структури.
	N- регіональні лімфатичні вузли	Nх- недостатньо даних для оцінки. N0- немає ознак ураження. N1- має місце метастазування в регіонарних лімфатичних вузлах.
яєчка	Т- первинна пухлина     М-метастази N- регіональні лімфатичні вузли	Т1- пухлина розташована в межах білкової оболонки яєчка, саме яєчко не збільшене. Т2- пухлина не проростає білкову оболонку, але деформує яєчко і зумовлює його збільшення. ТЗ- пухлина проростає білкову оболонку. ТЗ- пухлина поширюється за межі яєчка і його придатка, проростає в мошонку і сім'яний канатик. Мо- віддалених метастазів немає. М1- віддалені метастази. N0- немає ознак ураження. N1- має місце метастазування.
Класифікація пухлин статевого члена	Т- первична пухлина М- метастази N- регіональні лімфатичні вузли	Т1- пухлина до 2 см. у діаметрі без інфільтрації. Т2- пухлина від 2 до 5 см. у діаметрі незначна інфільтрація навколишніх тканин. ТЗ- пухлина понад 5 см. з проростанням печеристих тіл. Т4- пухлина проростає в оточуючі тканини та органи. Мо- метастази у віддалені органи немає. М1- метастази у віддалені органи. N0- не збільшені лімфатичні вузли. N1- збільшені з одного, або з обох боків пахвинні лімфатичні вузли.

Симптоматика:

дизурія; гематурія; болі;

порушення дефекації; ниркова недостатність.

Діагностика: Розпізнавання пухлин ч.с.о. має бути комплексним. Діагностика пухлин включає вияснення скарг хворого, детально зібраний анамнез, пальпація, пальцьове ректальне дослідження. Підвищення в крові кислої фосфатази, та специфічного простат антигену. Рентгенографія, оглядова, в/в, уретероцистографія, везикулографія, ПCА.

КТ. Ядерно-магнітний резонанс. Ультразвукове трансректальне та трансабдомінальне обстеження. Пункційна біопсія пухлини. При п.ч.с.о. важливо не тільки поставити діагноз, але і визначити стадію пухлини її локалізацію розповсюдження та інвазію, наявність чи відсутність регіональних та віддалених метастазів. У завдання діагностики входить оцінка стану верхніх та нижніх сечовидільних шляхів. Необхідно визначити ступінь операційного ризику і вирішити питання про операбельність хворого, вибрати метод лікування.

Лікування: Оперативні методи є провідними в лікуванні. Радикальна простатектомія, паліативні операції, кастрація, гормональна терапія, орхіфунікулектомія, операція Шевассю. Ампутація статевого члена операція Шевассю Дюкена. Променева терапія, хіміотерапія.

V-а. Структурно - логічна схема теми.

Рак яєчка
Класифікація	Герміногенні пухлини   Пухлини гонадної строми   Другі пухлини	Семінома Ембріональна карцинома Хоріонепітеліома Тератома. Змішані пухлини Пухлини клітин Лейдіга Пухлини клітин Сартолі Гонадобластоми Змішані пухлини Епідермоїдна кіста Аденоматозні пухлини Аденокарцинома сітки яєчка Карциноїд
Симптомато­логія	Безболюче збільшення ущільнення, горбистість поверхні
Діагностика	Пальпація. УЗД, КТ, рентгенографія, біопсія
Лікування	Орхіфунікулектомія. Операція Шевассю. Променева терапія. Хіміотерапія.
Рак	Рак статевого прутня.	Вірусна папілома (кандилома).

Класифікація	Доброякісні пухлини	Лейкоплакія статевого члена. Еритроплазія статевого члена. Рак статевого члена. Саркома статевого члена.
Симптоматологія	Поява виразки або вузла на статевому члені.
Діагностика	Біопсія
Лікування	Операція Дюкена. Ампутація статевого члена. Променева терапія.
Рак передміхурової залози.
Етіопатогенез	-канцерогенні речовини в організмі: -фактори навколишнього середовища: -нарушення ендокринної регуляції.
Класифікація	Епітеліальні. Неепітеальні.   Змішані.	Аденокарценома. Скір, солідний рак, плоскоклітинний рак. Лейкоміома лейоміосаркома, рабдоміосаркома, гемангіома, гемангіосаркома, гемангіоперицитома, нейрофіброма та інше Цистоаденолейоміофіброма. Філоїдна цистосаркома карунносаркома.
Симптоматика	-дизурія -гематурія -порушення дефекації -болі -ниркова недостатність
Діагностика	Пальпація. Пальцьове ректальне дослідження. Рентгенологічне дослідження. УЗД. Біопсія простати. Специфічний антиген. КТ. ЯМР.	R-графія, ОГП, ексреторна урографія, уретроцистографія, трансабдомінальне та трансректальне УЗД.
Лікування	Оперативне Консервативне	Радикальна простатектомія Цистостомія, ТУР. Горманальна. Променева. Системна хіміотерапія.

IV-2. Теоретичні питання до заняття.

Питання:

1. Які основні етіологічні фактори виникнення п.ч.с.о.

2. Яка захворюваність на п.ч.с.о. в Україні.

3. Сформулювати гістологічну класифікацію п.ч.с.о.?

4. Які гістологічні форми раку ч.с.о. найчастіше зустрічаються?

5. Сформулювати клінічну класифікацію TNM раку передміхурової залози.

6. Які основні скарги хворого при пухлинах передміхурової залози.

7. Які методи обстеження застосовуються для діагностики п.ч.с.о.

8. Які оперативні втручання використовуються для лікування хворих з п.ч.с.о.

9. Який план контрольних обстежень після оперативних втручань.

10.Які гормональні препарати застосовуються для лікування хворих з (п.ч.с.о.) раком передміхурової залози.

Тестовий контроль L=2

Ваша послідовність дій при обстеженні хворого з макрогематурією?

1.Цистоскопія.

2.Оглядова та екскреторна урографія.

3.Комп'ютерна томографія.

4.Ультразвукова діагностика.

5.Трьохсклянкова проба.

а) 2. 4. 1. 5. З

* б) 5. 4. 1. 2. З

в) 1. 2. 4. 3. 5

г) 5. 4. 3. 2. 1

Вкажіть оперативні втручання, які застосовуються при лікуванні раку передміхурової залози:

а) трансуретральна резекція передміхурової залози.

б) радикальна простатектомія.

в) цистостомія.

г) нефуретеректомія.

д) орхофунікулектомія.

є) парціальна цистектомія. Еталон відповіді а. б. в.

Вкажіть найбільш важливі прогностичні фактори, які передбачають агресивний потенціал пухлини передміхурової залози;

а).....................

б).....................

в).....................

Еталон відповіді:

а) ступінь диференційовки пухлинних клітин;

б) стадія пухлини;

в) наявність вузлів та метастазів.

В яких випадках ви будете проводити радикальну простатектомію:

а) Т1 N0 М0 О1

б) ТЗ N0 М0 02

в) Т4 N3 М1 02

г) Т1 N1 МО ОЗ

д) Т1 N0 МО ОЗ
е) Т2 N0 МО 02

Еталон відповіді: а, г, е

Виберіть оптимальний курс гормональної терапії при раку передміхурової залози; а) касодекс

б)фіццином

в) фосфестрол

г)золадекс

д) андрокур (Ц.П.А.)

Еталон відповіді: д,

- Які симптоми не є характерними для раку передміхурової залози.

а) дизурія

б) макрогематурія

в) болі над лоном

г) болі в лівому яєчку

д) болі в епігастрії.
Еталон відповіді г. д.

З якими захворюваннями потрібно диференціювати рак передміхурової залози а)..., б)..., в)..., г)..., д)... Еталон відповіді:

а) цистіт

б) хронічний простатит

в) ДГПЗ

г) Склероз простати

д) Рак сечового міхура

Ситуаційні задачі L=II

- Хворий Н. 65 років 2 тижня тому зауважив наявність - дизурії, болі в кінці сечовипускання.
За даними УЗД, пальцевого дослідження, простатспецифічного антигена, біопсії. У хворого
діагностовано рак передміхурової залози. Яка ваша лікувальна тактика?

Еталон відповіді: Радикальна простатектомія із послідуючою гормональною терапією.

Хворий Б. 50 років, який працює на виробництві анілінових барвників протягом 2-х місяців, скаржиться на біль при сечовипусканні та болі над лоном. Про яке захворювання можна думати?

Еталон відповіді: Рак передміхурової залози. Який план обстеження?

Еталон відповіді: Пальцьове ректальне дослідження, простатспецифічний антиген, УЗД,

біопсія, R - графія органів грудної клітки. При підозрі на пухлину ТЗ -Т4 необхідно виконати

КТ чи ядерно-магнітний резонанс.

IV-3. Практичні роботи завдання, які виконуються на занятті: