Пам’ятки художньої культури Месопотамії
Епос про Гільгамеша, міфи Межиріччя: “Гора небес до Землі”, “Енкі і Всесвіт”, “Інанна та закони “ме”; „Зиккурат бога місяця Нанни в Урі”. Брами богині Іштар у Вавилоні. Штандарт з Ура. Адоранти. Голова Саргона давнього. Статуя сановника Ебіх-іля з Марі. Голова статуї гудеа, правителя Лагаша. Крилаті бики з палацу царя Саргона ІІ у Дур-Шарруке. Рельєф “Велике левине полювання”.
Література
1. Крамер С.Н. История начинается в Шумере. – М., 1991.
2. Алпатов М.В. Всеобщая история искусств. – М.-Л., 1948 – 1949. – Т. 1.
3. История искусств зарубежных стран. Первобытное общество. Древний Восток. Античность. – М., 1981.
4. Редер Д.Г. Мифы и легенды древнего Двуречья. – М., 1965.
5. Флиттнер Н.Д. Культура и искусство Двуречья и соседних стран.– Л.-М., 1958.
6. Эпос о Гильгамеше. – М.-Л.: АНСССР / Лит. памятники, 1961.
Контрольні запитання
1. Які держави існували в Месопотамії?
2. Чим відрізняється месопотамська писемність від єгипетської?
3. Хто розшифрував шумерське письмо?
4. Яке відкриття подарували шумери світовій культурі?
5. Чим відрізнялася месопотамська космогонія і теогонія від єгипетської?
6. Що таке зиккурат?
7. До якого архітектурного ансамблю увійшов зиккурат Етеменанкі?
8. Які звірі були архетиповими для художньої культури Месопотамії?
9. У яких пам’ятках месопотамської художньої культури зустрічаються образи бика і лева?
10. Назвіть типологічні риси адорантів – однієї з форм месопотамської пластики?
11. У якому жанрі написано “Епос про Гільгамеша” і яка головна ідея цього твору?
Ілюстративний матеріал (слайди)
1. Карта Давньої Передньої Азії.
2. Таблички із текстом “Епоса про Гільгамеша”.
3. Зиккурат Нанни в Урі. Кінець ІІІ тис. до н. е. Реконструкція.
4. Зиккурат Етеменанки в Вавилоні. Реконструкція.
5. Брами богині Іштар у Вавилоні. Реконструкція.
6. Надвершок арфи з зиккурата в Урі (кін. ІІІ тис. до н. е.).
7. Статуя крилатого бика з палацу царя Саргона ІІ в Дур-Шаррукені. Ассирія. ІІІ ст. до н. е.
8. Бики і леви з брам богині Іштар у Вавилоні.
9. Рельєф “Велике левине полювання” з палацу царя Ашшурбанапала. VII ст. до н. е. Ассирія.
10. Фігури адорантів. Шумер. ІІІ тис. до н. е.
11. Статуя сановника Ебіх-іля з Марі. Середина ІІІ тис. до н. е.
12. Штандарт з Іра. Близько 2600 р. до н. е. Шумер.
1. Карта Давньої Передньої Азії. | |||||||
2. Таблички із текстом “Епоса про Гільгамеша”. | 3. Зиккурат Нанни в Урі. Кінець ІІІ тис. до н. е. Реконструкція. | ||||||
4. Зиккурат Етеменанки в Вавилоні. Реконструкція. Зодчий Арадаххешу. Сер. VII ст. до н. е. (“Вавилонська вежа”). | 5. Брама богині Іштар у Вавилоні. Реконструкція. | ||||||
5 а. Дракон сірруш з брами богині Іштар у Вавилоні. Вавилон. Поч. VI в. до н. е. | 8. Декор вулиці, яка веде до брами богині Іштар. Вавилон. Поч. VI ст. до н. е. | ||||||
6. Надвершок арфи з зиккурата в Урі (кін. ІІІ тис. до н. е.). а) Багдад. Іракський музей; б) Лондон. Британський музей. | 7. Статуя крилатого бика з палацу царя Саргона ІІ в Дур-Шаррукені. Ассирія. ІІІ ст. до н. е. | ||||||
9. Рельєф “Велике левине полювання” з палацу царя Ашшурбанапала. VII ст. до н. е. Ассирія. | |||||||
10. Фігури адорантів. Шумер. ІІІ тис. до н. е. Багдад. Іракський музей. | |||||||
11. Статуя сановника Ебіх-іля з Марі. Середина ІІІ тис. до н. е. | 12. Штандарт з Ура. Близько 2600 р. до н. е. Шумер. | ||||||
Лекція 6
ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА