Пам’ятки культури, архітектури

Тема 18.

Лекція №15. Історико-етнографічний регіон Південь

План

1. Історичні відомості

2. Пам’ятки культури, архітектури

3. Традиційна кухня

Історичні відомості

Сучасний Південь можна окресли­ти Запорізькою, Одеською, Херсонською, Миколаївською областями та півднем Луганської і Донецької областей.

На етнічне «забарвлення» регіону впли­вають: росіяни, кримські татари, німці, авст­рійці, болгари, серби, албанці та молдава­ни, які здавна проживають на цій території.

Миколаїв дістав свою назву після переможного штурму Очакова російськими військами під ко­мандуванням О. В. Суворова. Це сталося у грудні 1788 р., на день свято­го Миколая, на честь якого й назвали неве­личке селище-верф. Перший корабель було спущене на воду в серпні 1790 р. Фрегат з 44 гарматами теж був названий на честь покровителя міста, а зображення того кораб­ля нині прикрашає герб Миколаєва.

Херсондістав назву на честь Херсонеса Тав­рійського і славний тим, що саме тут розпочало­ся будівництво Чорноморського флоту, коли у вересні 1783р. зі стапелів адміралтейської верфі спустили на воду перший великий кора­бель «Слава Катерини».

Родючі чорноземи та розгалужена система каналів для зрошення по­лів сприяють розвитку аграрно-про­мислового комплексу в регіоні. Близько 30% посівів соняшнику України розташовується саме на Півдні.

Чорне й Азовське моря дають різнома­нітні морепродукти (креветки, мідії, рапани тощо).

На суднобудівних заводах Херсона і Ми­колаєва виробляють танкери, катери та су­ховантажні судна. Машинобудівна промис­ловість представлена також Одеським заводом сільськогосподарських машин, Херсонським комбайновим заводом. В Одесі виготовля­ють різноманітне обладнання для легкої, хар­чової та хімічної промисловості.

Одеса входить до п'ятірки українських міст-мільйонерів. Тут багато закладів харчо­вої промисловості, серед яких — рибопере­робний, вино-коньячний, консервний заво­ди та завод шампанських вин, чаєфасувальна фабрика та інші.

У Донецькій області введено в дію чотири геліоустановки. Зокрема, на одному з під­приємств діє геліоустановка розміром 24 м2, яка забезпечує заводську їдальню гарячою водою. В середньому за рік витрати на пали­во зменшилися тут у чотири рази.

У м. Іллічівськ (56 тис. мешканців) знахо­дяться завод рибної гастрономії та Чорномор­ське ВО рибної промисловості «Антарктика». Миколаїв, окрім важкої та харчової промис­ловості, може похвалитися парфумерно-косметичним комбінатом «Червоні вітрила».

Промисловість Херсона (356 тис. меш­канців) представлена легкою, скляною, ке­рамічною галузями, а також машинобуду­ванням і будівельною індустрією.

Одеське підприємство «Татра-Південь» освоїло випуск першого вітчизняного без­шумного трамвая. Він розвиває швидкість до 65 км/год. і перевозить близько 200 па­сажирів.

У регіоні поруч із металургічними під­приємствами працюють заводи інших га­лузей: машинобудування, приладобуду­вання, виробництва металоконструкцій, транспортного машинобудування тощо.

У регіоні розташовані кілька річкових пор­тів: Нікополь, Запоріжжя. Найбільший порт на Азовському морі — Бердянськ.

Пам’ятки культури, архітектури

Одеса — славетне місто, до якого у різні часи приїздили такі відо­мі люди, як О. Пушкін, М. Гоголь, І. Бунін, М. Пирогов, І. Мечников, С. Корольов,

Ю. Олеша, А. Ахматова та багато інших.

В Одесі цікаво відвідати катакомби, за­гальна довжина яких становить 200 км, Потьомкінські сходи тощо. Башта Воронцовського маяка стала символом міста.

Перлина Одещини — заповідник «Дунай­ські плавні».

У с. Стара Некрасівка знаходиться пам'ятник на дузі меридіану, відрізок яко­го від Дунаю до Північного Льодовитого океану виміряли геодезисти Росії, Швеції та Норвегії у 1816—1952 рр.

В м. Ізмаїл збереглися Кілійські ворота та Мала мечеть (XVI ст.) — спо­руди, які залишилися від турецької фортеці. Мечеть уважається однією з кращих у Європі.

Місто Білгород-Дністровський засноване приблизно на початку нашої ери як давньогрець­ка колонія Тіра. У IX ст. стало торговельним центром та дістало назву Білгород, з XIII ст. входило до складу Галицько-Волинських земель. Після захоплення турками 1484 р. почало називатися Аккерманом. Сучасну назву діста­ло 1944 р.

Головна перлина міста — Білгород-Дністровська фортеця, побудована у XIII ст. майст­ром Федорком на руїнах античного грецько­го міста. Вона складалася із 36 веж, із них до нашого часу збереглися лише 20. Оборонна фортеця завдовжки 2 км, висота її мурів — 7 м, товщина — 5 м. З одного боку фортецю обороняє глибокий рів, з другого — омивають води лиману. На її території знаходиться дав­ня цитадель, збудована приблизно у XII— XIII ст.

АСКАНІЯ-НОВА-біосферний заповідник площею 33 тис. га, єдиний збережений у Єв­ропі масив типчаково-ковилово­го степу. Був заснований 1874 р. бароном Ф. Е. Фальц-Фейном як приватний заповід­ник «Чаплі». У ньому створено зоопарк, а 1885 р. — закладено унікальний дендро­парк зі штучними озерами (за систему кана­лів дендропарку Фальц-Фейн отримав золо­ту медаль на виставці у Парижі). У наш час заповідник налічує понад 250 видів ссавців та птахів з усього світу та близько 3 тис. видів рослин і дерев.

Перші укріплення на острові Хортиця були закладені князем Вишневецьким (Байдою), а 1630 р. отаман Конашевич-Сагайдачний заснував тут Січ.

Нині на острові розташовується Націо­нальний заповідник «Хортиця».

Заповідник цікавий ще й тим, що сам ост­рів Хортиця є найбільшим на Дніпрі — зав­довжки — 12,5 км, а завширки — до 2,5 км. На острові Верхня Хортиця росте 700-річний запорозький дуб — пам'ятка природи.

У Мелітопольському районі багато скіф­ських курганів. Тут створено державний історико-археологічний заповідник «Кам'яні Мо­гили», який охоплює 456 га первісного степу.

Державний орнітологічний заповідник «Ве­ликі і Малі Кучугури» розташований на три­надцяти островах Каховського водосховища. Тут на території 400 га, з яких 60 га — суходіл, охороняється місце перетину шляхів пере­літних птахів і найбільше нерестилище риб цінних видів.

В Одесі у центрі Приморського бульвару встановлено пам'ятник шанованому одеси­тами градоначальнику та генерал-губерна­тору Новоросії — герцогу Дюку Рішельє, який вважається фундатором цього міста. Рукою герцог показує на порт, спуститися до якого можна знаменитими Потьомкінськими схо­дами, їх будували п'ять років (архітектор Боффо, 1841р.).

192 сходинки стрімко збігають до моря з тридцятиметрової висоти, розтягнувшись на 142 м. Коли дивитися зверху, парапети сходів здаються паралельними, чого було до­сягнуто за рахунок розширення сходинок до­низу від 12,5 м до 21,6 м. А якщо дивитися знизу від порту, то бачиш суцільний каскад сходинок.

Сад, насаджений власними руками Рі­шельє, існує в Одесі й досі. Він має назву «Перемога».

На Таврії вишивали так званим «болгарським хрестом»: два перших стібки робляться, як завжди, навхрест по діагоналі, а другий хрест — вертикальний. Тому «болгарський хрест» ще називають «подвійним». Така технологія дозволяла ро­бити більш рельєфні малюнки.

З центральних регіонів майстрині привезли на Пів­день орнаменти у вигляді зайця, риби, коня, півня, со­ви, голуба, зозулі, метеликів, павуків тощо. З середини XX ст. болгарський хрест поширився по всій Україні.

Традиційна кухня

Окрошка, або таратор,— холодний болгарський суп. Майже не відрізняючись за рецептами, цей суп має безліч назв. Так, українці називають його «холодник», росіяни — «окрошка», етнічні болгари — «таратор».

СУП «ТАРАТОР»

1 свіжий огірок, 1/3 склянки кислого молока, 1/2 склянки води, 2 ст. ложки олії (бажано маслинової), волоські горі­хи — 5—6 штук, кріп, сіль, винний оцет та часник.

Кисле молоко добре збовтати, розба­вити водою. Часник потовкти із сіллю, дріб­но порізати огірок, потовкти горіхи. Інгредієнти змішати із молоком. Додати до супу олію та оцет, посипати дрібно нарізаним кропом.

Огірок можна замінити листям салату.

Орнамент, який складається із заштри­хованих і замальованих трикутничків, на­зивають «сорок клинців». На одній писанці дійсно вміщується сорок таких трикутнич­ків. Кожен «клинчик» присвячується якійсь темі з життя людини, явищу природи, на­приклад землі, сонцю, місяцю, повітрю, обробці землі або збиранню врожаю, бджільництву тощо. Орнамент «сорок клин­ців» можна побачити на писанках різних куточків України.

Наши рекомендации