Етіологія і патогенез ревматоїдного артриту

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТ – артеріальний тиск

В.П – вихідне положення

ДМВ – терапія – дециметрова терапія

ЗРВ – загально розвиваючі вправи

ЛГ – лікувальна гімнастика

ЛФК – лікувальна фізична культура

ОРА – опорно-руховий апарат

РА – ревматоїдний артрит

ССС – серцево-судинна система

УВЧ – терапія – ультрависокочастотна терапія

УФ – опромінення – ультрафіолетове опромінення

ЦНС – центральна нервова система

ФР – фізична реабілітація

ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів

ВСТУП

Дипломна робота виконана на кафедрі фізичної реабілітації факультету здоров’я людини ДВНЗ «Ужгородського Національного Університету» на базі Ужгородської міської поліклініки.

Актуальність теми. Ревматоїдний артрит (РА) - хронічне системне запальне сполучнот­канинне захворювання суглобів із складним аутоімунним патогене­зом, що характеризується прогресуючим ураженням переважно перифе­ричних (синовіальних) суглобів за типом ерозивно-диструктивного поліартриту і призводить до порушення функції суглобів, їх дефор­мації, а у майбутньому - до інвалідизації хворого [17].

РА характеризується не передбачуваним перебігом та різноманіттям клінічних проявів. Встановлено, що найбільш висока швидкість наростання рентгенологічних змін у суглобах виявляється протягом перших двох років захворювання, а 70% випадків ерозивно-диструктивні зміни виникають у суглобах протягом перших 3-х – 6-ти місяців від дебюту захворювання, що корелює з несприятливим перебігом процесу [3].

РА – основна проблема сучасної ревматології у зв'язку із значним поширенням серед дорослого населення(близько 0,5-2,0%),що становить 50-100 нових випадків захворювання на 100 000 населення. Співвідношення між жінками та чоловіками, які хворіють на РА, становить 2-3:1, при цьому вражаються представники всіх вікових груп, включаючи дітей та осіб похилого віку, однак пік захворювання припадає на 30-55 років. Враження осіб працездатного віку з швидкою інвалідизацією, зменшенням тривалості життя пацієнтів призводить до великої кількості соціальних проблем. Економічні втрати через РА можуть бути порівняні з витратами на лікування при ішемічній хворобі серця та пухлинних захворюваннях [19].

РА реєструється у всіх країнах світу з частотою від 0,6 до 1,3%. Причім частіше хворіють жінки, ніж чоловіки (3-4:1). Частота захворювання збільшується з віком: у віковій групі 45-54 рр. вона складає 0,86%, в групі 55-64 рр. - 1,61-1,23%, се­ред осіб у віці 65 років і більше - 0,90-0,75% [9].

На протязі останніх років широко обговорюється зв'язок негативних факторів навколишнього середовища розвитком запально-дегенеративних ревматичних захворювань [9].

Повільно прогресуючий перебіг – найбільш частий перебіг захворювання; хвороба розпочинається поступово, має чітко визначений циклічний характер із періодами загострення та ремісій, нові суглоби втягуються у патологічний процес поволі (1-2 нових суглоба у рік), вісцеральні прояви приєднуються до­сить рідко. Тривалий час зберігається працездатність. Стійкий по­зитивний ефект від терапії [17].

Швидко прогресуючий перебіг супроводжується майже завжди високими показниками активності. Недуга розпочинається гостро, у патологічний процес швидко втягуються нові суглоби (приблизно 3-4-5 нових суглобів у рік), деформація суглобів спостерігається вже на першому році хвороби, швидкий розвиток вісцеритів. Лікування є малоефективним [19].

Мета дослідження – оцінка ефективності комплексу методів фізичної реабілітації у відновному лікуванні хворих на РА на поліклінічному етапі.

Об’єктом дослідження є процес фізичної реабілітації хворих на РА.

Предметом нашого дослідження є вплив розробленого комплексу ФР на стан хворих на РА.

Робоча гіпотеза. Покращення загального стану пацієнтів, функції суглобів, зв'язкового апарату і м'язів, кровообігу в області уражених суглобів, прискорення процесів регенерації, а також запобігання розвитку сполучнотканинних зрощень, контрактур і м'язових атрофій, зниження ризику ускладнень буде досягнуто під впливом використання запропонованого комплексу методів фізичної реабілітації. Цей комплекс включає: фізіотерапію (електрофорез, УВЧ-терапія, гідропроцедури, масаж, (ЛФК)) .

Завдання дослідження:

1. Аналіз сучасних літературних даних з проблеми реабілітації хворих на РА.

2. Сформувати групу хворих на РА для проведення експериментальної програми ФР, визначити їх клінічний стан.

3. Розробити і провести комплексну програму фізичної реабілітації хворих на РА на поліклінічному етапі.

4. Дослідити вплив комплексу фізичної реабілітації та оцінити ефективність її використання в групі хворих на РА.

Наукова новизна. Складено комплекс вправ ЛГ для хворих на РА у фазі неповної ремісії. Доведено ефективність ЛГ у комплексі реабілітаційних заходів при РА на поліклінічному етапі.

РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Етіологія і патогенез ревматоїдного артриту

Первинні патогенетичні фактори до цього часу не знайдені. Можливо, не ідентифікований ще фактор (бактерії, вірус) спонукає плазмоциди синовіальної мембрани синтезувати проти нього специфічні антитіла. Комплекс «антиген-антитіла» досі по не з’ясованим причинам сприймається організмом у якості сторонніх тіл, які необхідно подавити за рахунок вироблення ревматоїдного фактору [12].

Ревматоїдний фактор, який знаходиться у крові і синовіальній рідині, представляє собою антитіла, але вже проти комплексів «антиген-антитіло». Їх взаємодія реалізується через клітинний фагоцитоз і визволення ензимів, які лежать в основі описаних уражень тканин. Цю гіпотезу підтверджує той фактор, що при РА в синовіальній рідині або в крові пацієнта майже завжди знаходять цей фактор [1].

Важливе значення при розвитку захворювання придають емоційному стресу [8].

Дослідження показали, що вражених артритом хворих можна розділити на дві групи. У хворих першої групи хвороба настає несподівано, частіше усього під впливом стресу, але без вираженої генетичної схильності. У другій групі хворих РА виникає повільно і поступово. У більшості цих випадків очевидна роль спадкових факторів [5].