Тема 2. Прадавня культура на теренах України (1,5 тис. рр. до н. е. €

Тема 1. Філософсько-теоретичні основи історії української культури

План

1. Зміст та сутність поняття культури. Еволюція поглядів учених на поняття культури, сучасні інтерпретації.

2. Культура і природа. Культура і цивілізація.

3. Функції, структура й типологія культури.

4. Джерела вивчення та чинники становлення української культури.

5. Періодизація та принципи вивчення історії української культури.

Література: [3, с.7–27], [4, с. 9–59], [5, с. 8–58], [8, с. 49–69]

Словник:культура, субкультура, контркультура, масова культура, елітарна культура, світова культура, національна культура, культурологія, артефакт, цивілізація, етногенез

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання слід розпочати зі з’ясування значення слова «культура» з латинської мови, де воно означало «удосконалення», «обробіток», «догляд» і було пов’язане з землеробством. Сьогодні філософи і культурологи нараховують близько 500 найрізноманітніших визначень цього поняття. Найпоширеніші серед численних тлумачень культури її чотири основних значення: 1) культура як загальний процес інтелектуального, естетичного, духовного розвитку; 2) культура як спосіб життя людей, притаманний певній спільноті, нації, історичній добі; 3) культура як цивілізація, тобто етап розвитку суспільства; 4) культура як назва для різноманітних форм інтелектуальної та художньої діяльності людей. Починаючи з античності, культура розглядалася як феномен духовного порядку, як вияв творчої діяльності в галузі науки, мистецтва, літератури. У подальшому історичному розвитку людства поряд духовною, почали досліджувати й культуру матеріальну. Загальноприйнятим у наш час є визначення поняття культури як сукупності матеріальних і духовних цінностей, створених людством за час свого існування. Поняття культура об'єднує в собі науку і освіту, мистецтво, мораль, уклад життя та світогляд.

Готуючись до другого питання, слід звернути увагу, що у своїх багатогранних проявах культура так чи інакше торкається природи, її відображення, розуміння. Два світи творять людину: природа і культура. Одночасно людина творить культуру. Культура є продуктом людської творчості. У науковому середовищі давно дискутується питання співвідношення культури і цивілізації. Це близькі, але не тотожні поняття, вони взаємопов’язані між собою. Одні вчені вважають, що культура становить особливий шар цивілізації, інші – що цивілізація становить матеріальну основу духовної культури.

У третьому питанні слід розуміти, що складний та багатогранний характер культури як суспільного явища зумовлює її поліфункціональність. Функції культури розкривають ту роль, що вона відіграє в житті суспільства. Слід з’ясувати суть таких функцій культури: людинотворча (гуманістична, світоглядна); суспільно-перетворююча; етноформуюча та етнозахисна; пізнавальна; інтегративна (об’єднуюча); семіотична (символічна, знакова) комунікативна (спілкувальна, трансляційна); регулятивна (нормативна, керувальна); ціннісна (аксіологічна); соціальна; емоційно-естетична; рекреативна; виховна; діагностична та прогностична.

Структурний аналіз культури передбачає виокремлення певних типів, видів та форм культури за різними критеріями За формою людської діяльності культуру поділяють на матеріальну та духовну. За етнічним чинником та вагомістю – на світову, загальнолюдську, етнічну, національну. За протиставленням до пануючої культури виділяють субкультуру й контркультуру. За рівнем майстерності й типом аудиторії виділяють елітарну, масову й народну культуру. За співвідношенням традиційного і новаторського в культурі, вона поділяється на традиційну (закриту) та нетрадиційну (відкриту), стійку та нестійку. За приналежністю до історичних епох: первісна культура; культура цивілізацій Стародавнього сходу; антична культура; середньовічна культура; культура епохи Відродження; культура Нового часу; культура сучасної епохи.

Вивчення четвертого питання пов’язане з дослідженням чинників, що впливають на становлення й еволюцію української культури, формування її самобутніх якостей. Слід зупинитися на соціально-історичних чинниках (походження українського народу, його ментальність, мова, державність); природно-географічних (клімат, територія, ландшафт), а також відзначити взаємозв’язок з іншими культурами.

Розгляд останнього питання можна почати з методології вивчення історії української культури. Головним принципом є принцип історизму, який передбачає аналіз усіх явищ життя у послідовному часовому розвитку. При цьому використовують діахронні, синхронні, порівняльно-історичні, структурно-функціональні, системні та інші методи дослідження, а також методи, запозичені з інших наук (психологічний, психоаналітичний, соціологічний, структуралістський).Джерела вивчення історії української культури дуже різноманітні. Їх можна згрупувати у кілька видів: 1) пам’ятки духовної культури, зафіксовані в усній формі – казки, міфи, легенди, билини, думи, пісні тощо; 2) незліченні пам’ятки матеріальної культури: археологічні знахідки, містобудування, культова та побутова архітектура, хатнє начиння, меблі, сільськогосподарський та ремісничий реманент, технології виробництва; 3) писемні джерела – літописи, різні види літератури, закони й державні документи; 4) живопис як симбіоз духовної й матеріальної культури.

Питання для самоконтролю

1. Що означає поняття «культура» в буквальному перекладі з латинської мови?

2. Хто і коли вперше вжив поняття «культура» щодо духовного життя людини?

3. Які існують основні підходи щодо з’ясування сутності культури?

4. Укажіть спільне та відмінне у тлумаченні понять «культура» та «цивілізація»?

5. З’ясуйте суть суспільно-перетворюючої функції культури.

6. Розкрийте суть етноформуючої та етнозахисної функцій культури.

7. Поясніть, як вирозумієте інтегративну функцію культури.

8. З’ясуйте зміст семіотичної функції.

9. Розкрийте суть аксіологічної функції культури. Що таке цінності?

10. З’ясуйте суть соціальної та виховної функцій культури.

11. Що таке структурний аналіз культури?

12. З’ясуйте поняття матеріальної та духовної культури.

13. Поясніть різницю між поняттями субкультури та контркультури. Які ви знаєте субкультури?

14. За яким принципом культуру поділяють на елітарну та масову? Укажіть ознаки масової культури.

15. З’ясуйте поняття національної культури. Що є основою національної культури будь-якого народу?

16. Назвіть соціально-історичні та природно-географічні чинники формування української культури.

17. Назвіть основні теорії етногенезу українського народу.

18. Назвіть джерела вивчення культури українського народу.

Тема 2. Прадавня культура на теренах України (1,5 тис. рр. до н. е. – ІХ ст.).

План

1. Сутнісні ознаки й періодизація первісної культури України.

2. Первісні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.

3. Діалог культур на праукраїнських землях.

3.1. Культура кіммерійців, скіфів, сарматів.

3.2. Антична культура полісів Північного Причорномор’я.

3.3. Слов’янська доба в культурі українських земель.

Література: [3, с.28–57], [4, с. 59–87], [5, с. 86–118], [8, с. 69–100]

Словник: палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, «первісні венери», археологічна культура, мізинська культура, буго-дністровська культура, середньостогівська культура, ямна культура, трипільська культура, культура шнурової кераміки, зарубинецька культура, ченяхівська культура, скіфи, кіммерійці, сармати, анти, пантеон.

Методичні рекомендації

Найтривалішим етапом культурного становлення людстває первісна культура, яка зародилась у кам’яний вік, близько 150 тис. рр. до н.е. Тож щоб збагнути суть і закономірності розвитку первісної культури, слід засвоїти її періодизацію. Нині склалися декілька видів періодизації, зокрема археологічна, культурно-цивілізаційна та історична. Розглядаючи перше питання, слід зупинитися також на сутності головних ознак первісної культури: привласнювальний тип господарства, синкретизм (нерозчленованість), гомогенність, самодетермінація, образно-чуттєве сприйняття світу, міфологічна свідомість, релігійні уявлення у формі анімізму, тотемізму, фетишизму, магії.

Вивчаючи друге питання, слід пам’ятати, що людина почала жити на території України мільйон років до н. е. Археологічні знахідки доводять, що в періодпалеоліту одними з перших були заселені Закарпаття, Крим і Середнє Подніпров’я. Велике значення у формуванні поліфонічного фундаменту культури українських земель відіграла доба міді (енеоліту). У цей період (4 тис. рр. до н. е.) склалися три основних культурно-географічних зони: 1) степова причорноморська, або південноукраїнська зона (ямна культура); 2) лісова та лісостепова культурна зона (середньостогівська культура); 3) правобережна степова зона (трипільська культура). Окремо слід зупинитися на трипільській культурі, відкритій у 1896 р. археологом В. Хвойкою біля м. Трипілля на Київщині. Потрібно з’ясувати спосіб життя і тип господарства трипільців, тип поселень, особливості соціального устрою та релігійних уявлень, а також пояснити, чому культуру трипільців називають культурою мальованої кераміки.

Розгляд третього питання слід почати із загальної характеристики бронзового й залізноговіку (1 тис. до н. е.), коли розпочалася нова хвиля експансії кочових племен, які домінували в культурному просторі українських земель. Цю добу умовно поділяють на три періоди: кіммерійський (9 – 8 ст. до н. е.), скіфський (7 – 2 ст. до н. е.), сарматський (2 ст. до н. е. – 4 ст. н. е.). З усіх культур доби заліза скіфська культура є однією з найдивовижніших, вона залишила велику кількість царських поховань-курганів, виявлені також залишки могутніх городищ. Держава скіфів – це величезна поліетнічна імперія від Дунаю до Обі, від Альп до Алтаю з центром в Україні. Попри державне об’єднання, культура скіфів не була однорідною. Її складали племена іранського та угро-фінського походження, що вступали в діалог з балтами, греками, праслов’янами. Аналізуючи скіфську культуру, слід відмітити соціальний устрій, релігійні уявлення, тип господарства, спосіб життя скіфів. Самобутнім художнім досягненням скіфської культури вважають звіриний стиль у декоративно-прикладному мистецтві.

Значний внесок у культурний полілог, що склався у давні часи на теренах України, зробила антична культура. У грецький період (7 – 1 ст. до н. е.) тривало виникнення полісів у Північному Причорномор’ї, у дельтах річок Дністра, Бугу і Дніпра, серед них Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Фанагорія, Керкініда, Теодосія. У римський період (1 ст. до н. е. – 4 ст. н. е.) відбулось проникнення християнства на південь України В умовах утвердження військово-політичної могутності Риму, господарство України включається в економічну систему античного світу, інтенсивно розвивається хліборобство, хатні промисли, ремесла, збільшується кількість населення.

Формування слов’янської культури відбувається у римський період, про що свідчить зарубинська та черняхівська археологічні культури. Перші згадки про слов’ян датуються VI ст. і належать римським історикам, які вважали племена антів, склавинів та венедів автохтонним і стародавнім народом. Постійна необхідність захисту, як і здійснення спільних військових походів на Візантію, сприяє укладанню військових союзів та консолідації слов’янських племен. Поляни виступили як консолідуюча сила, що в зібрала слов’янську спільність навколо Києва. Аналізуючи язичницьку слов’янську культуру, слід звернути увагу на соціальний устрій, тип поселень, спосіб господарювання та релігійні уявлення слов’ян, а також високий розвиток декоративно-прикладного мистецтва.

Питання для самоконтролю

1. Укажіть ознаки первісної культури.

2. У якій формі існували первинні релігійні уявлення? Поясніть зміст понять «анімізм», «тотемізм», «фетишизм», «магія».

3. З’ясуйте археологічну, історичну, культурно-цивілізаційну та етнокультурну періодизацію первісної культури.

4. Коли і де з’явилися поселення перших людей на території України? Охарактеризуйте культурні надбання людини в добу палеоліту.

5. Де був знайдений «оркестр кам’яного віку» – унікальна пам’ятка палеоліту?

6. Охарактеризуйте культурні надбання людини в добу мезоліту.

7. Коли з’явилася кераміка на теренах України? Якими були перші керамічні вироби?

8. Чому археологічна культура доби неоліту називається культурою лінійно-стрічкової та ямково-гребінцевої кераміки?

9. Назвіть три культурно-географічні зони, що склалися в період енеоліту.

10. Ким, коли і де була відкрита трипільська культура?

11. Охарактеризуйте спосіб життя, соціальний устрій та релігійні уявлення трипільців.

12. Чому трипільську культуру називають культурою мальованої кераміки?

13. Укажіть культурні здобутки бронзового й залізного віків.

14. Охарактеризуйте спосіб життя, соціальний устрій та релігійні уявлення скіфів.

15. Охарактеризуйте «звіриний стиль» декоративно-прикладного мистецтва у скіфів.

16. Назвіть найвідоміші скіфські артефакти. Де вони зберігаються?

17. Укажіть наслідки тисячолітньої колонізації Північного Причорномор’я греками та римлянами для України.

18. Коли починає формуватися слов’янська культура? Які археологічні культури про це свідчать?

19. Коли з’явилися перші згадки про слов’ян?

20. Що означає слово «анти»?

21. Охарактеризуйте релігійні вірування слов’ян.

Наши рекомендации