Модуль 1. Культура професійного мовлення. Лексичні, морфологічні, синтаксичні норми в професійному спілкуванні

Тема 1.Мова і професія. Види усного спілкування за професійним спрямуванням

План

1. Мова і професія.

2. Суть і види усного професійного мовлення.

3. Вимоги до усного професійного мовлення.

4. Особливості публічного мовлення. Жанри публічних виступів.

5. Способи підготовки до публічного мовлення.

6. Етика усного професійного спілкування.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення питань

Приступаючи до опрацювання питань практичної роботи, студенти повинні з’ясувати як поєднані між собою поняття «мова» і «професія», у чому полягають особливості професійного спілкування. При вивченні першого питаннянеобхідно звернути увагу на такі моменти: історичні аспекти розвитку української літературної мови; прийняття та впровадження в життя Закону про мови в Україні, функції мови. У четвертому питання потрібно з’ясувати особливості публічного мовлення, його жанри. Звернути уваги на етапи підготовки публічного мовлення та етику спілкування.

Література

  1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: Арій, 2009. – С. 4-20.
  2. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підруч. для гімназій гуманіст. профілю. – К.: Вежа, 1994. – 240с. – С. 15-16.
  3. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням. – К.: Алеута, 2012. – С.213-219.

Питання для самоконтролю

  1. Розкрийте зміст поняття «мова».
  2. Розкажіть про українську мову професійного прямування як навчальну дисципліну, зміст і завдання її.
  3. Розкрийте зміст терміна «українська літературна мова».Якими ознаками відрізняється літературна мова від загальнонародної національної?
  4. Що означає поняття «фахова мова»?
  5. У чому полягає мовленнєва професійна компетенція?
  6. Назвіть особливості професійного спілкування.
  7. Обґрунтуйте необхідність знання мови спеціалістом.
  8. Що таке усне спілкування?
  9. Назвіть найважливіші особливості усного спілкування?
  10. Що таке діалог? Монолог? Полілог?
  11. Що таке бесіда?
  12. Які функції виконують ділові бесіди?

Тема 2.Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону

План

  1. "Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання
  2. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії
  3. Ділове спілкування та його особливості.
  4. Культура ділового спілкування.
  5. Особливості ділового етикету.
  6. Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
  7. Культура телефонного діалогу.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення питань

При підготовці до практичної роботи студенти повинні звернути увагу на особливості усного спілкування, кожної його форми (індивідуальної бесіди, телефонної розмови); невербальні засоби ділового спілкування; стратегію поведінки під час ділової бесіди та телефонної розмови. З’ясувати, як підготуватися до співбесіди з роботодавцем; дізнатися про способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування. Ознайомитись із правилами мовленнєвої поведінки керівника та підлеглого в офіційній ситуації, а також на правила спілкування підлеглих.

Література

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник / Ф.С. Бацевич. – К.: ВЦ «Академія», 2004. – 344 с.

2. Мацюк З.О. Українська мова професійного спрямування: Навч. пос. / З.О. Мацюк, Н.І. Станкевич. – К.: Каравела, 2007. – 352 с.

3. Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник / С.В. Шевчук, І.В. Клименко. – К.: Алерта, 2010. – 696 с.

4. Етика ділового спілкування: Навч. пос. / за ред. Т.Б. Гриценко, Т.Д. Іщенко, Т.Ф. Мельничук. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 344 с.

Питання для самоконтролю

1. Як ви розумієте вислів: «Заговори, щоб я тебе побачив»?

2. Доведіть важливість спілкування у нашому житті. Що саме від нього залежить?

3. Коли доречно звертатися на «Ви», коли – на «ти»?

4. Які існують правила мовленнєвої поведінки?

5. Які загальнолюдські морально-етичні цінності лежать в основі спілкування українського народу?

6. Що ви дізналися з історії слова «ввічливий»?

7. Яких правил треба дотримуватися, щоб досягти успіху під час бесіди?

8. Яка роль словників у підвищенні культури мовлення?

9. Назвіть спеціальні енциклопедичні словники вашого фаху.

10. Назвіть парадигму мовних формул, якою послуговуються під час вітання.

11.Назвіть правила поведінки під час телефонної розмови.

Тема 3.Власне українська та іншомовна лексика у професійному мовленні. Терміни і термінологія, їх місце у професійному мовленні

План

  1. Розмежування лексики на власне українську та іншомовну.
  2. Термін та його ознаки.
  3. Термінологія як система.
  4. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна лексика.
  5. Джерела, походження, способи творення термінів.
  6. Проблеми сучасного термінознавства.
  7. Джерела походження фразеологізмів.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення питань

При вивченні питань практичного заняттярекомендується звернути увагу на розмежування власне української та іншомовної лексики, етапи формування української термінологічної лексики, історію становлення і розвитку української наукової термінології. Розглянути термін як одиницю мови, загальновживані та вузькоспеціальні терміни; особливості бухгалтерської (товарознавчої) термінології. Студенти повинні орієнтуватися в термінологічному комплексі, що стосується обраного майбутнього фаху; аналізувати специфіку термінів; знати джерела походження термінів та фразеологізмів.

Література

1. 3убков М.Г. Мова ділових паперів: Комплексний довідник. - Харків, 1999

2. Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. – К., 2010. – С. 119-137

3. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням. К.: Алеута, 2012. – С. 513-525.

4. Пустовіт Й.О. та ін. Словник іншомовних слів. — К.: Довіра, 2000. — 635 с.

5. Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки. — К.: Наук, думка, 1994.

6. Словник фразеологізмів української мови / Уклад.: В.М. Білоноженко та ін. — К.: Наукова думка, 2003. — 1104 с.

Питання для самоконтролю

1. Що таке лексика?

2. На які групи слів і за якими ознаками поділяють лексику?

3. З яких мов відбулося запозичення слів?

4. За якими ознаками визначають іншомовні слова?

5. Місце неологізмів і запозичень у ділових документах.

6. Що таке термін? Які його характерні ознаки та основні вимоги?

7. Які види термінологічної лексики виділяють?

8. Якими способами українського словотворення можуть утворюватися терміни?

9. Що таке багатозначність терміна?

10. Яку роль відіграє синонімія в термінологічних системах?

11. Назвіть джерела фразеологізмів.

Тема 4.Нормативність і правильність мовлення. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови

План

  1. Особливості українського правопису.
  2. Орфоепічні норми.
  3. Систематизація правил орфографії.
  4. Правопис прізвищ, імен та по батькові в українській мові.
  5. Правопис складних іменників та прикметників.
  6. Правопис прислівників.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення питань

При вивченні питань теми потрібно з’ясувати особливості вимови голосних та приголосних звуків, звукосполук та слів іншомовного походження; норми наголошення в українській мові. Розглянути правила вживання м’якого знака та апострофа, правопис префіксів роз, без, з, с, пре, при, прі. З’ясувати особливості написання українських прізвищ, імен та імен по батькові; складні випадки відмінювання прізвищ; складні випадки слововживання; правопис прислівників. Вміло використовувати словники різних типів. Використовувати правила орфографії сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні.

Література

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: Арій, 2009. – С. 452-461, 464, 465, 468-470.

2. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного прямування: Навчальний посібник 2-е вид. – К.: Каравела, 2008. – С. 7-37.

3. Український правопис / НАУ України, Інститут мовознавства імені О.О. Потебні, Інститут української мови. – К.: Наукова думка, 2007. – 280 с.

4. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням. – К.: Алеута, 2012. – С.213-219.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення мовної норми, назвіть різновиди мовних норм, на прикладі проілюструйте їх.

2. Назвіть словники, що фіксують орфографічні норми.

3. Що регламентують орфоепічні норми?

4. Що визначають акцентуаційні норми?

5. Назвіть лексичні норми.

6. Чому, на вашу думку, жодна мова не може існувати без установлених норм?

7. Назвіть норми, за якими вимовляються слова: вимова, випадок, завдання, документ, одинадцять.

8. Назвіть правила написання прізвищ, імен та по батькові.

9. Які прикметники пишуться через дефіс?

10. Які складні іменники пишуться разом?

11. Назвіть особливості правопису прислівників.

Тема 5.Особливості використання граматичних форм іменників, прикметників у професійному мовленні

План

  1. Іменники на позначення професій, посад, звань.
  2. Відмінювання прізвищ, імен, по батькові, географічних назв.
  3. Правопис відмінкових закінчень іменників II відміни у родовому відмінку.
  4. Рід, число невідмінюваних іменників.
  5. Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій.
  6. Ступені порівняння прикметників.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення питань

Приступаючи до вивчення питань теми, студенти повинні ознайомитись із іменниками на позначення професій, посад, звань. Звернути увагу на правильне використання граматичних форм іменників та особливості їх використання у професійному мовленні. При виконанні п’ятого питання спочатку слід ознайомитись із узгодженням прикметника з іменником на означення певних професій в українській мові. Навчитись доречно вживати аналітичні форми ступенів порівняння прикметників, користуватися довідковою літературою, "Українським правописом".

Література

1. Глущик С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2001. – С. 131.

2. Дудик П.С. Українська мова. – К.: Вища школа, 1988. – С. 205, 211-224, 236.

2. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Х.: Торсінг, 2001. – С. 175-192, 193-194.

3. Коваль А.Л. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа, 1997. – С. 151-155.

4. Паламар Л.М. Українське ділове мовлення. – К.: Либідь, 1997. – С. 48, 87, 100, 118.

5. Погиба Л.Г. Складання ділових паперів. – К.: Либідь, 2002. – С. 176-184

6. Сучасна українська літературна мова / М.Я.Плющ. - К.: Вища школа, 2003. – С. 215

228, 206-208, 236-238.

7. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Вища школа, 2000. – С. 131-132.

Питання для самоконтролю

1. У якому роді використовуються іменники на означення статусу, професії, посади, звання?

2. Яким формам надається перевага у використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників?

3. Використання яких видів прикметників уникають, замінюючи їх іменниками?

4. На які відміни поділяються іменники?

5. Які іменники відносяться до другої відміни?

6. В чому полягає особливість відмінювання іменників другої відміни однини чоловічого роду родового відмінка?

7. Що таке клична форма?

8. Які закінчення мають іменники у кличній формі?

9. Що таке звертання?

Тема 6.Особливості використання числівників у професійному мовленні

План

1. Зв'язок числівників з іменниками.

2. Збірні числівники з іменниками.

3. Написання цифр та символів.

4. Синонімія числівників.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення питань

При вивченні першого питання зверніть увагу на зв’язок числівників з іменниками, на особливості використання числівників у професійних текстах. Працюючи над питанням «Збірні числівники з іменниками», доведіть, що збірні числівники виявляють особливість сполучуваності з іменниками не лише граматичної форми, а й лексичного значення. Приступаючи до вивчення третього питання з’ясуйте правила запису цифрової інформації, вживання дієслівних форм у професійному спілкуванні. Студенти повинні вміти правильно записувати числівники та цифрову інформацію у професійних текстах; узгоджувати числівники з іменниками, користуватися додатковою літературою.

Література

1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – С.

2. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Х.: Торсінг, 2001. – С. 218-229, 239-246.

3. Коваль А.Л. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа, 1997. – С. 155, 158.

4. Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. – Х.: Акта, 1997. – С.110, 115.

5. Паламар Л.М. Українське ділове мовлення. – К.: Либідь, 1997. – С. 138, 145, 151, 167-172.

6. Погиба Л.Г. Складання ділових паперів. – К.: Либідь, 2002. – С. 185-188, 190-191.

7. Сучасна українська літературна мова / М.Я.Плющ. - К.: Вища школа, 2003. – С. 243-253, 265-294.

8. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Вища школа, 2000. – С. 164-168.

Питання для самоконтролю

1. Яка основна вимога існує в записуванні числівників?

2. У формі якого відмінника і числа вживаються іменники при чи-слівниках два, три, чотири?

3. Як вживаються іменники при числівниках тисяча, мільйон, мі-льярд, нуль?

4. Що характерне для збірних числівників?

5. Чому в офіційно-діловому стилі уникають приблизних чисел?

6. Назвіть особливості сполучуваності числівників з іменниками.

7. Які способи запису числівників існують у ділових паперах?

8. Які помилки щодо запису числівників найчастіше зустрічаються в офіційно-діловому стилі?

9. Яку роль у ділових документах відіграють числівники?

Тема 7.Прийменники у професійному мовленні. Прийменник по в діловому мовленні

План

1. Прийменники у професійному мовленні.

2.Синонімія прийменниково - відмінкових форм і безприйменниково-відмінкових конструкцій.

3. Вживання прийменника по.

4. Переклад російського прийменника по в українській мові.

5. Вживання прийменника в.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення питань

Приступаючи до вивчення питань теми, зверніть увагу на найуживаніші прийменникові конструкції, особливості використання прийменників у професійному спілкуванні. Виконуючи третє питання, спочатку ознайомтесь з темою "Прийменник", особливості вживання прийменника по. Зверніть увагу, що надмірне використання прийменника пов документації - поширена помилка сучасного ділового мовлення. Очевидно, воно спричинено впливом російської мови, де цей прийменник дуже продуктивний. Щоб не зловживати прийменником по в документах, потрібно пам'ятати про російсько-українські паралелі. Вивчаючи п’яте питання, з’ясуйте особливості вживання прийменника в. Студенти повинні правильно вживати прийменникові конструкції у професійних текстах, перекладати прийменникові конструкції українською мовою, користуватися довідниковою літературою.

Література

1. Зубков М.Г. Сучасна ділова мова за професійним спрямуванням. – Х., 2006. – С. 344-355.

2. Коваль А.Л. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа, 1997. – С. 123-133.

3. Максименко В.Ф. Сучасна ділова українська мова. – Х., 2006. – С. 238-239, 379-385.

4. Мозковий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. – К., 2006. – С. 96-97.

4. Паламар Л.М. Українське ділове мовлення. – К.: Либідь, 1997. – С. 61, 71, 83, 95, 104.

6. Сучасна українська літературна мова / М.Я.Плющ. - К.: Вища школа, 2003. – С. 126-136.

7. Українська мова 10-11 клас / О.М.Бєляєв. – К.: Освіта,1997. – С. 34-40.

8. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Вища школа, 2000. – С. 114

Питання для самоконтролю

1. З’ясуйте значення прийменників у професійному мовленні.

2. Які значення прийменника традиційно закріплені для передачі різних відношень?

3. Розкажіть про синонімію прийменниково-відмінкових форм і безприйменниково-відмінкових конструкцій у діловому мовленні.

4. Назвіть особливості вживання прийменника по в професійному мовленні.

5. Охарактеризуйте особливості перекладу російського прийменника в.

6. З’ясуйте особливості вживання прийменника при.

7. Обмотивуйте вживання прийменника при та рівнозначних із ним прийменників біля, коло, край, поруч.

8. Назвіть правила використання прийменників у діловому стилі.

Тема 8.Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні

План

1. Синтаксичні особливості професійних текстів.

2. Прямий порядок слів, вживання інфінітивних конструкцій.

3. Вживання дієприслівникових та дієприкметникових зворотів, однорідних членів речення.

4. Місце у реченні вставних слів.

5. Просте і складне речення.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення питань

При підготовці до виконання завдань практичної роботи потрібно звернути увагу на прямий та непрямий порядок слів (інверсія) у реченні. З’ясувати особливості вживання дієприслівникових та дієприкметникових зворотів, однорідних членів речення, вставних конструкцій. Працюючи над питанням «Просте і складне речення», довести, що найдоцільніше використання простих речень у ділових тексах. Студенти повинні знати синтаксичні особливості текстів професійного характеру. Вміти користуватися синтаксичними нормами у професійному спілкуванні.

Література

1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990.

2. Глущик С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2001. – С. 139-151.

3. Коваль А.Л. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа, 1997. – С. 160-176.

4. Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. – Х.: Акта, 1997. – С. 123.

5. Паламар Л.М. Українське ділове мовлення. – К.: Либідь, 1997. – С. 218-221, 228-231.

6. Погиба Л.Г. Складання ділових паперів. – К.: Либідь, 2002. – С. 200-215.

7. Сучасна українська літературна мова / М.Я.Плющ. - К.: Вища школа, 2003. – С. 311-396.

8. Українська мова 10-11 клас / О.М.Бєляєв. – К.: Освіта,1997. – С. 103-124.

9. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Вища школа, 2000. – С. 55-59, 62-71, 75-80, 85-90, 93-100, 105-109, 116-127, 133-140, 145-159, 171-179, 182-187, 191-196,.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягають синтаксичні особливості ділового тексту?

2. Якому порядку слів надають перевагу в професійному мовленні, в ділових документах?

3. Що таке прямий порядок слів?

4. Що виражюать вставні конструкції?

5. Яка роль дієприслівникових зворотів в офіційно-діловому тексті?

6. Яким реченням надають перевагу в мовленні на професійному рівні?

Тема 9.Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів

План

1. Документ — основний вид ділового мовлення.

2. Вимоги до складання та оформлення різних видів документів.

3. Основні реквізити.

4. Види документів та їх класифікація. Стандартні і нестандартні документи.

5. Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту .

Методичні рекомендації до самостійного вивчення питань

Приступаючи до виконання практичної роботи, студенти повинні знати призначення, класифікацію документів, вимоги до складання та оформлення різних видів документів, реквізити документів та правила їх оформлення. Звернути увагу на Національний стандарт України (ДСТУ – 4163-2003). Вміти визначати типи документів за класифікаційними ознаками; складати ділові папери управлінської документації обраної професії, грамотно писати й оформляти документи; викладати інформацію стисло, грамотно, зрозуміло та об’єктивно у вигляді суцільно складного тексту, анкети, таблиці.

Література

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник / Вип. 6-те доп. і переробл. – К.: Арій, 2009. – С. 1-73.

2. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – 2-ге видання, допов. – Х.: Торсінг, 2002. – С. 9-66.

3. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного пілкування: Навчальний посібник 2-ге видання – К.: Каравела, 2008. – С. 229-275.

4. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. – Вид. 4-те, доп. І переробл. – К.: Арій, 2009. – С. 5-56.

5. Шевчук С.В., Клименко І.І. Українська мова за професійним спрямуванням. – К.: Алерта, 2012. – С. 267 – 300.

Питання для самоконтролю

  1. Що таке документ?
  2. Які функції виконують документи?
  3. Який документ називається письмовим?
  4. Який стандарт установлює склад реквізитів документів?
  5. Які вирізняються види документів: а) за найменуванням; б) за походженням; в) за місцем виникнення; г) за призначенням; д) за напрямом; е) за формою; є) за строками виконання; ж) за ступенем гласності; з) за стадіями створення?
  6. З яких елементів складається документ? Як ці елементи називаються?
  7. Що таке формуляр?
  8. Які реквізити в документах є обов’язковими?
  9. Які ви знаєте грифи та як вони оформлюються?
  10. Коли відбуваєтеься затвердження документа?
  11. Що називається бланком документа?
  12. Яких правил слід дотримуватись, складаючи текст документа?
  13. Що означає «юридична сила документа»?
  14. Які правила оформлення сторінок документа?

Тема 10.Укладання документів щодо особового складу

План

1. Реквізити документів та вимоги до їх написання.

2. Резюме. Автобіографія.

3. Характеристика.

4. Заява. Види заяв.

5. Накази щодо особового складу.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення питань

Приступаючи до виконання завдань практичної роботи, студенти повинні знати особливості оформлення документів щодо особового складу, різновиди документів та їх форми, склад реквізитів документів; вміти грамотно писати й оформляти автобіографію, характеристику, резюме, наказ з особового складу, різні види заяв.

Література

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. – К.: А.С.К., 2003. – С. 15-24.

2. Мозковий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. – К., 2010. – С. 457-463, 502-508.

5. Шевчук С.В., Клименко І.І. Українська мова за професійним спрямуванням. – К.: Алерта, 2012. – С. 317-350.

Питання для самоконтролю

1. Що таке діловий папір?

2. Назвіть основні властивості офіційно-ділових паперів.

3. Які вимоги ставляться до тексту ділових паперів?

4. Розкажіть про реквізити таких документів: резюме, наказу, автобіографії.

5. Назвіть види заяв та правила їх укладання.

6. Назвіть особливості укладання характеристики.

Тема 11.Текстове оформлення довідково-інформаційних документів

План

1. Види службових листів.

2. Реквізити листа та його оформлення.

3. Етикет ділового листування.

4. Телеграма. Факс.

5. Доповідні і пояснювальні записки.

6. Реквізити виробничих звітів.

7. Протокол. Витяг з протоколу.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення питань

Приступаючи до виконання завдань практичної роботи, студенти повинні знати нормативи оформлення довідково-інформаційної документації, класифікацію службових листів, правила ділового листування, склад реквізитів, вимоги до оформлення тексту протоколу. Вмітиоформляти довідково-інформаційні документи, складати різні види ділових листів, правильно писати виробничі протоколи та витяги з протоколів, складати листи-запити, листи-замовлення, рекламні листи.

Література

1. Глущик С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2001. – С. 13-24, 50-52, 81.

2. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Х.: Торсінг, 2001. – С. 55-62, 69-75, 106-114.

3. Коваль А.Л. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа, 1997. – С. 20-46, 82-85, 73-81.

4. Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. – Х.: Акта, 1997. – С. 30-43.

5. Паламар Л.М. Українське ділове мовлення. – К.: Либідь, 1997. – С. 55-57, 136-138.

6. Погиба Л.Г. Складання ділових паперів. – К.: Либідь, 2002. – С. 6-9, 22-27, 77-100.

7. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Вища школа, 2000. – С. 25-36, 60, 72.

Питання для самоконтролю

1. Які документи належать до довідково-інформаційних?

2. Які типи доповідних записок розрізняють?

3. Що таке пояснювальна записка?

4. Які особливості розташування реквізитів пояснювальних записок?

5. За якими правилами оформлюють текст протоколу?

6. На які види поділяються протоколи за обсягом зафіксованих у них відомостей?

7. Що таке витяг з протоколу?

8. До яких документів за призначенням належать листи?

9. Що таке службовий лист?

10. Які розрізняють листи за кількістю адресатів?

11. Як слід починати лист?

12. Наведіть приклад найпоширеніших звертань у листах.

13. Як ви сформулюєте відмову?

14. Яких норм слід дотримуватися в гарантійних листах.

Тема 12.Укладання фахових документів відповідно до напряму підготовки

(обліково-фінансові документи)

План

1. Поняття про обліково-фінансові документи.

2. Поняття про відомість. Види відомостей.

3. Поняття про накладну. Реквізити накладної.

4. Поняття про акт. Види актів відповідно до змісту.

5. Реквізити акта.

6. Доручення. Реквізити доручення.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення питань

Приступаючи до опрацювання питань теми, студенти повинні знати основні документи свого фаху. Необхідно звернути увагу на правила заповнення відомостей, вимоги до оформлення накладної, вимоги до оформлення акту. Вміти грамотно складати і заповнювати бланки відомостей, доручення. Потрібно бездоганно застосовувати орфографічні та пунктуаційні норми літературної мови. Навчитися грамотно складати і заповнювати бланки відомостей, накладних, актів, використовуючи термінологічну лексику.

Література

1. Глущик С.В. Сучасні ділові папери. – К., 2005, С. 144-154.

2. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: Арій, 2009. – С.227-243.

2. Мозковий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. – К., 2010. – 487-491.

3. Паламар М.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практ.посібник. – 4-те вид., –К.: Либідь, 2000.– с.84, 165, 189.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні документи свого фаху.

2. Назвіть реквізити акта.

3. Назвіть правила заповнення відомості.

4. На які види поділяються доручення?

5. Які правила написання доручень?

6. Назвіть реквізити особистого доручення.

7. Які реквізити повинні бути у накладній?

Тема 13.Особливості складання розпорядчих та організаційних документів

План

1. Управлінська документація.

2. Реквізити наказу.

3. Особливості написання розпорядження та постанови.

4. Поняття про статут. Реквізити документа.

5. Інструкція. Реквізити інструкції.

7. Поняття про правила та їх реквізити.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення питань

Приступаючи до виконання практичної роботи, студенти повинні ознайомитись із різновидами управлінської документації. Знати види документів, основні вимоги до складання наказу, розпорядження, постанови, статуту, положення та інструкції; класифікацію документації; вміти правильно складати розпорядчі документи, грамотно їх оформляти.

Література

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. – К.: А.С.К., 2003. – 400 с.3, 276-306

Питання для самоконтролю

1. Які документи належать до управлінської документації?

2. Дайте визначення поняття «статут».

3. Назвіть реквізити статуту.

4. Що таке інструкція?

5. Назвіть реквізити інструкції.

6. Назвіть реквізити правил.

7. Які с особливості написання розпорядження?

8. Які реквізити постанови?

Рекомендована література

Базова література

1. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посіб. — К.: Артек, 1999.

2. Глущик С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2001. – С. 4-12, 131

3. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк, 2004. – С.279-286.

4. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Х.: Торсінг, 2001. – С. 15-17, 175-192, 193-194.

5. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування. – К.: „Каравела”, 2005. – С.211-228.

6. Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови. – К.: Вид-во „Академія”, 2007. - С.122-131.

7. Панько Т.І., Кочан Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство — Львів: Вид-во “Світ”, 1994. — 214 с.

8. Токарська А.С., Кочан І.М. Українська мова фахового спрямування для юристів — К. : Знання, 2008. — 413 с.

9. Українська мова 10-11 клас/ О.М.Бєляєв. – К.: Освіта,1997. – С. 34-40, 65-67.

10. Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства імені О.О.Потебні; Інститут української мови — стереотип. вид. — К.: Наукова думка, 2003. — 240 с.

11. Унівесальний довідник-практикум з ділових паперів/ за ред. Л. О.Пустовіт — К.: Довіра, 2000 — 1017 с.

12. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Вища школа, 2000. – С. 5-7, 114, 131-132.

13. Шевчук С.В. Ділове мовлення для державних службовців: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2008. — 424 с.

14. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: модульний курс. — К., 2008 — 448 с.

15. Шевчук С.В., Кабиш О.О. Практикум з українського ділового мовлення: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2008. — 160 с.

Допоміжна література

16. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990.

17. Дудик П.С. Українська мова. – К.: Вища школа, 1988. – С. 205, 211-224, 236.

18. Зарицька І.М., Чикаліна І.О. Українське ділове мовлення. – Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів. - 1997. – 128 с.

19. Коваль А.Л. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа, 1997. – С. 123-133, 151-155.

20. Корж А.В. Документація право ділової сфери: Навч. Посібник для студентів вищих закладів освіти. – К: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003.– 240 с.

21. Культура мовлення. 10 кл./ Л.А.Бакало. – Тернопіль: Мандрівець, 2002. – С. 9-10.

22. Мозковий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. – К., 2010. – С. 457-463, 502-508.

23. Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. – Х.: Акта, 1997. – С. 45-57, 77

24. Паламар Л.М. Українське ділове мовлення. – К.: Либідь, 1997. – С. 30, 61, 71, 142-143.

25. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів . – К. Либідь , 1998. – 296 с.

26. Плотницька І.М. Ділова українська мова. – К.: Вид-во „Центр учбової літератури”, 2008. – С.113-124.

27. Погиба Л.Г. Складання ділових паперів. – К.: Либідь, 2002. – С. 176-184

28. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К., 1992. – С. 63-75

29. Сучасна українська літературна мова/ М.Я.Плющ. - К.: Вища школа, 2003.–С. 8-9, 126-136.

Словники

30. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики. / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. — 896 с.

31. Великий тлумачний словник сучасної української мови. / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. — 1736 с.

32. Головащук І.С. Російсько-український словник сталих словосполучень. — К., 2001.

33. Головащук І.С. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. — К., 1995.

34. Гринчишин Д.Г. та ін. Словник-довідник з культури української мови. — Львів: Фенікс, 1996.

35. Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови. -К., 1986. 2-ге вид., перероб. і доп. — К., 2000.

36. Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А. Словник паронiмiв української мови. — К.: Рад. шк., 1986. — 222 с.

37. Економічний словник-довідник / За ред. С.В. Мочерного. — К.: Femina, 1995.

38. Івченко А. Тлумачний словник української мови. -Харків: Фоліо, 2001.

39. Новий російсько-український словник-довідник: Близько 65тис. слів/ С.Я. Єрмоленко, В.І. Єрмоленко, К.В. Ленець, Л.О. Пустовіт. — К.: Довіра, 1996. — 797 с.

40. Пустовіт Й.О. та ін. Словник іншомовних слів. — К.: Довіра, 2000. — 635 с.

41. Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки. — К.: Наук, думка, 1994.

42. Словник синонімів української мови: У 2-х томах / Редкол. А.А. Бурячок та ін. — К.: Наукова думка, 2000.

43. Словник фразеологізмів української мови / Уклад.: В.М. Білоноженко та ін. — К.: Наукова думка, 2003. — 1104 с. — (Словники України).

44. Шевчук С.В. Російсько-український словник ділового мовлення = Русско-украинский словарь деловой речи. К.: Вища школа, 2008. — 487 с.

Наши рекомендации