Діагностика алергії в дитини
Щоб діагностувати алергію та визначити провокуючі речовини, необхідно звернутися за консультацією до фахівця алерголога-імунолога, який складе анамнез і призначить необхідні аналізи. Спочатку лікар оглядає дитину, уточнює особливості харчування дитини, наявність контактів з тваринами. Тобто, лікар дізнається про всі чинники, які можуть викликати негативну реакцію організму.
Для остаточного підтвердження наявності алергії та уточнення її причин використовуються два основні методи діагностики: шкірні алергопроби та імунологічне дослідження крові.
Шкірні алергопроби беруться наступним чином: алерген вводиться в кров або наноситься на невелику подряпину на внутрішній стороні передпліччя, далі лікар відстежує реакцію організму дитини на дану речовину та фіксує зовнішні зміни. Подібне дослідження не призначається малюкам до 5 років, при інфекційних захворюваннях, важких станах, в періоди загострення алергії та хронічних хвороб, а також після прийому ряду препаратів. Безсумнівною перевагою цього методу є його низька вартість.
Аналіз крові виглядає як звичайне взяття крові з подальшим вивченням її реакції на алергени. В порівнянні з шкірними пробами такий метод має ряд істотних переваг:
– легкість в проведенні дослідження – взяти кров на аналіз у дитини значно легше, ніж змусити її терпіти нанесення лікарем подряпин, очікувати дії тестів;
– відсутність ризику для дитини – немає контакту речовин з шкірою, а значить, немає ризику появи алергічної реакції, в тому числі й важких форм;
– майже відсутні протипоказання за станом здоров’я, такі як загострення захворювань, прийом препаратів;
– отримання результатів про головні та додаткові алергени;
– необов’язково обмежувати кількість перевірених речовин – можна зробити аналіз відразу на кілька десятків різних речовин.
До недоліків можна віднести більш високу вартість, ніж шкірних алергопроб.
В цілому, для масової перевірки на десятки алергенів оптимальним вибором є дослідження крові. Якщо речовини, що викликають реакцію організму, приблизно відомі та кількість їх невелика, а в дитини відсутні протипоказання – можна обмежитися шкірними алергопробами.
Варто також пам’ятати, що результат всіх видів діагностики може виявитися хибно-негативним, бо алергія має властивість з’являтися після тривалих, іноді багаторічних, контактів з речовиною, тому в ранньому віці дослідження не буде абсолютно точним.
Лікування алергії в дітей
Як допомогти дитині при алергії? Відповідь на це запитання вам зможе дати тільки лікар. Лише після отримання результатів діагностики фахівець скаже, який тип алергену викликав реакцію, після чого призначить лікування.
Найпоширенішим методом лікування алергії в дітей залишається прийом антигістамінних препаратів другого покоління, таких як терфенадин, кларитин, цетрин, зіртек, кестин. У порівнянні з першим поколінням, ці препарати мають цілий ряд переваг: меншу кількість протипоказань, не викликають сонливості, велика тривалість впливу та ін.
Гомеопатія при наявності хорошого фахівця також може бути досить ефективним варіантом лікування. При прийомі прописаних засобів організм дитини поступово позбавляється від реакції на алерген. Цей процес зазвичай досить тривалий, але незамінний в тих випадках, коли неможливо повністю виключити алерген з життя дитини.
Після виявлення алергії доведеться переглянути спосіб життя і харчування дитини. З раціону слід виключити потенційно небезпечні продукти, такі як цитрусові, мед, чіпси, деякі соки та ін. При полінозі доведеться також відстежувати сезони цвітіння рослин, щоб заздалегідь вжити заходів та почати прийом препаратів. Намагайтеся уникати контакту дитини з пилком – обмежуйте прогулянки в період цвітіння, вибирайте денний час (до 17 вечора) для виходу на вулицю. Крім цього, уважно читайте етикетки всіх продуктів і при першій нагоді привчайте дитину самостійно стежити за складом їжі. Завжди тримайте під рукою лікарські засоби для придушення гострих нападів алергії.
Ускладнення від алергії
При відсутності лікування або з’ясування причин виникнення алергії в дитини можуть виникнути різні ускладнення в перебігу хвороби. При хронічному риніті дитина може скаржитися на постійний головний біль, що знижує увагу, пам’ять та розумову активність. Кропив’янка і дерматит можуть призвести до сильних розчухувань і, як наслідок, появи рубців або навіть зараження. При кон’юнктивіті та риніті може виникнути набряк Квінке. Найбільш серйозними наслідками можуть бути анафілактичний шок або асфіксія при бронхіальній астмі.
Однак не варто думати, що ускладнення можуть бути подолані самолікуванням або що в дитини з віком все пройде. Потрібно обов’язково звернутися до фахівців. Вони допоможуть з’ясувати, від чого розвинулася алергія, що дозволить ізолювати дитину від повторного контакту з алергеном.
Профілактика алергії
При наявності у дитини схильності до алергічних реакцій слід дотримуватися ряду правил:
– використовувати тільки спеціальні засоби побутової хімії та порошки для прання речей;
– частіше проводити вологе прибирання, використовувати очищувачі повітря;
– мінімізувати кількість можливих алергенів в раціоні харчування дитини;
– ліжко та одяг дитини повинні бути з неаллергенних матеріалів;
– регулярно проводити протигрибкову обробку квартири;
– продовжувати грудне вигодовування якомога довше;
– зробити закриті книжкові полиці та шафи для одягу;
– не курити в приміщенні, де знаходиться дитина;
– обмежувати контакти малюка з тваринами.