Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.
Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умов виконання навчальної програми та у разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше не менше 44 балів (4 ×·10 = 40) + 4 (мінімальна кількість балів за індивідуальну самостійну роботу) = 44 балів.
Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.
Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму.
Змістовий модуль № 5. Вступ у біохімію. Біохімічні компоненти клітин.
Тема № 1. Предмет і завдання біохімії. Мета і методи проведення біохімічних досліджень; їх обґрунтування і клініко-діагностичне значення.
Мета заняття: Ознайомити студентів з предметом і завданням біологічної хімії та її практичним використанням, методами біологічних досліджень, які використовуються в клінічній практиці.
Оволодіти деякими фізико-хімічними методами досліджень біологічно важливих речовин, а також ознайомитися з апаратурою, що використовується в біохімії. Отримання результатів біохімічних досліджень необхідно для пояснення механізмів функціонування органів і тканин у нормі та при патології, для постановки діагнозу, моніторингу перебігу захворювання та ефективності лікування. Знати фактори, дія яких призводить до похибки біохімічних досліджень.
Актуальність теми: Біохімія – це наука, яка вивчає хімічний склад живих організмів, будову, властивості, локалізацію та роль наявних у них сполук, шляхи їх виникнення і перетворення, а також притаманні живій клітині хімічні процеси, які в сукупності забезпечують обмін речовин й перетворення енергії.
Через біохімію лежить шлях до розв’язання основних питань природознавства і медицини, зокрема, проблеми синтезу білків, довголіття.
У біохімічних дослідженнях використовуються сучасні фізико-хімічні, фізичні та математичні методи. Біохімічні показники використовуються для діагностики, лікування та профілактики захворювань.
Конкретні завдання:
Ø Знати етапи та закономірності становлення біохімії як фундаментальної медико-біологічної науки та навчальної дисципліни;
Ø Знати принципи методів біохімічних досліджень функціонального стану організму людини в нормі та при патології;
Ø Використовувати результати біохімічного аналізу для оцінки стану певних ланок обміну речовин;
Ø Вміти визначати оптичну густину забарвлених розчинів при різних довжинах хвиль на фотоелектроколориметрі. Правильно інтерпретувати отримані результати.
Теоретичні питання
1. Предмет і завдання біохімії. Основні напрямки та розділи біохімії: статична, динамічна, функціональна біохімія, медична та клінічна біохімія.
2. Біохімія як фундаментальна медико-біологічна наука. Історія розвитку, наукові біохімічні школи, значення в системі вищої медичної освіти.
3. Внесок вчених кафедри біохімії Львівського державного медичного університету в розвиток біологічної хімії.
4. Досягнення біохімії, молекулярної біології, біотехнології та генної інженерії у встановлені молекулярних механізмів патогенезу хвороб, діагностиці і лікуванні основних захворювань людини: серцево-судинних, онкологічних, інфекційних тощо.
5. Хімічний склад живого організму. Характерні риси живої матерії: обмін речовин й енергії та їх зв’язок із зовнішнім середовищем.
6. Структурні елементи прокаріотичних та еукаріотичних клітин, їх фракційне розділення методом ультрацентрифугування. Біомолекули, їх біохімічні функції.
7. Основні методи біохімічних досліджень:
· осадження речовин з розчину, висолювання білків
· оптичні методи в біохімії (фотоелектроколориметрія, спектрометрія, спектрофотометрія, флюоресцентний аналіз)
· електрофорез (горизонтальний, диск-електрофорез, ізоелектричне фокусування, імуноелектрофорез)
· хроматографія (афінна, іонообмінна, тонкошарова, газова, гель-хроматографія)
· полярографія
· манометричний та радіоізотопний методи
· імуноферментні методи
8. Мета проведення біохімічних лабораторних досліджень.
9. Критерії оцінки використаних методів лабораторних досліджень.
10. Матеріал для лабораторних діагностичних досліджень.
11. Принципи забору та збереження матеріалу для лабораторних досліджень.
12. Помилки, що мають місце під час проведення лабораторних досліджень.