Вимірювання водневого показника розчинів
1.В чисту склянку (об’ємом 50 см3) налити 20-25 см3 досліджуваногорозчину.
2.Занурити електроди в розчин.
3.Включити прилад (попередньо перевірити якість заземлення приладу і відкаліброваність приладу).
4.Виміряти температуру розчину.
5.Ввести поправку на температуру в розчині.
6.Визначити pH за наближеною шкалою.
7.Визначити pH за точною шкалою.
Після закінчеиня вимірювання із склянки вилити розчин, вимкнути прилад, ополоснути його дистильованою водою, налити 25 см3дистильованої води. Результати вимірювань записати відповідно в графу 4 і 5.
Вимірювання водневого показника розчинів
Універсальним індикатором
За допомогою універсального індикатора визначають значения рН. Результати записують в графу 6.
Теоретичне обчислення рН
Обчислення проводимо за формулою: pH=-lg(Ck·f). Значення Ск беремо із графи 2, значення f - із графи 3. Отримані значения записують в графу 7.
Проводять порівняння отриманих результатів.
ЛІТЕРАТУРА
1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.
2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.
3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.
4.Конспект лекцій.
5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.
6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.
7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.
8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.
9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.
10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.
11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.
12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.
13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.
ЗАНЯТТЯ № 16
ТЕМА: Рівновага в розчинах малорозчинних електролітів. Дисоціація води. рН.
АКТУАЛЬНІСТЬ:майбутній спеціаліст-провізор повинен знати теорію електролітичної дисоціації і застосовувати на практиці.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Ознайомитися з теорією електролітичної дисоціації, сильними та слабкими електролітами, з константою і ступенем дисоціації.
ЗНАТИ: -сильні та слабкі електроліти;
-константу та ступінь дисоціації;
-дисоціацію кислот, основ та солей;
-поняття про сильні та слабкі електроліти.
ВМІТИ: -розраховувати ступінь та константу електролітичної дисоціації;
-писати рівняння ступінчастої дисоціації багатоосновних кислот і
багатокислотних основ;
-розраховувати концентрації кислот та лугів.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
1.Основні положення теорії електролітичної дисоціації розчинів електролітів.
2.Сильні та слабкі електроліти.
Вплив різних факторів на електролітичну дисоціацію.
4.Дисоціація кислот і лугів.
5.Методи визначення водневого показника.
6.Властивості кислот і основ з точки зору теорії електролітичної дисоціації.
7.Методи перерахунку концентрації кислот і лугів в рН і навпаки.
8.Чим визначається основність кислоти та кислотність основи?
9.Умови необоротності йонних реакцій.
10.Складіть йонні рівняння реакцій між:
а) купруму сульфатом та сірководнем;
б) плюмбуму гідроксидом та хлоридною кислотою.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1.Які речовини називають електролітами, а які - неелектролітами?
2.Що таке йони і чим вони відрізняються від атомів і молекул?
3.Що таке ступінчаста дисоціація і для яких електролітів вона спостерігається?
4.Поняття про сильні та слабкі електроліти. Навести приклади.
5.Ступінь та константа дисоціації, зв’язок між ними. Математичний вираз закону Оствальда. Значення даного закону.
6.Дисоціація води. Йонний добуток води.
7.Водневий та гідроксильний показники водних розчинів.
8.Поняття про кислотно-основні індикатори.
9.Фактори, що впливають на зміщення йонних рівноваг.
10.Яка роль води в процесі електролітичної дисоціації за теорією Каблукова?
11.Добуток розчинності, його значення для розрахунків утворення або розчинення осадів.
12.Реакції в розчинах електролітів. Правила складання йонних рівнянь.
13.Чому дорівнює ступінь дисоціації та концентрація йонів Гідрогену в 0,3М розчині форміатної кислоти? Кд=2,1•10-4.
14.Ступінь дисоціації нітритної кислоти в 0,01М розчині дорівнює 18%. Обчисліть константу дисоціації кислоти та значення рК.
15.Молярна концентрація розчину сульфатної кислоти дорівнює 1•10-3 моль/дм3. Обчисліть рН розчину.
16.Обчисліть концентрацію йонів Гідрогену в розчині сульфатної кислоти, якщо рН дорівнює 2,7.
17.Визначити ступінь електролітичної дисоціації фтороводневої кислоти в 0,1М розчині, якщо константа дисоціації кислоти дорівнює 7,4•10-4 моль/дм3.
18.Обчислити ізотонічний коефіцієнт для 2н розчину хлориду лужноземельного елементу, що має при 20˚С осмотичний тиск 5600кПа. Який уявний ступінь дисоціації електроліту в цьому розчині?