Застосування сполук неметалічних та металічних елементів їхніми властивостями.

Характеристику хімічних елементів за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів, властивості речовин за видом хімічного зв’язку;називають хімічні елементи та їх сполуки, види хімічного зв’язку;наводить приклади сполук з різним видом хімічного зв’язку.

Поняття розчин, класифікація розчинів. Поняття кристалогідрати.Електролітична дисоціація. Характеризувати залежність розчинностіречовин від різних факторів.

Елементи-органогени, найважливіші органічні сполуки, перші 10 членів гомологічного ряду метану, загальну формулу цього ряду, функціональні гідроксильну, карбоксильну та аміногрупи;наводить приклади застосування органічних сполук.

складає молекулярні, електронні та структурні формули метану та його гомологів, етилену, ацетилену, молекулярні та структурні формули метанолу, етанолу, гліцерину, оцтової та амінооцтової кислот, тристеарину, молекулярні формули глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози;

Склад, структуру, фізичні та хімічні властивості метану, етилену, ацетилену, етанолу, гліцерину, оцтової та амінооцтової кислот, жирів, вуглеводів, білків, первинну.

Причиново-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та біологічними функціями і застосуванням органічних речовин.

Студенти повинні вміти:

Складать хімічні формули, рівняння хімічних реакцій. Обчислювать молекулярну масу речовин, масову частку елемента в речовині. Визначають валентність за формулами бінарних сполук.

Складать електронні і графічні формули неорганічних сполук,приклади речовин різних класів,ілюструвать властивості речовин рівняннями хімічних реакцій.

Складать електронні і графічні формули атомів елементів. пояснюють залежність властивостей елементів від електронної структури їх атомів; прогнозувать хімічні і фізичні властивості речовин в залежності від будови і положення в періодичній системі;обчислюють ступінь окиснення елементів.

Визначать кількісний склад розчину, масову частку розчиненої речовини.

Розв’язувати розрахункові задачі вивчених типів на прикладі органічних сполук.

Встановлювати причино-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та біологічними функціями і застосуванням органічних речовин.

Рівняння відповідних хімічних реакцій, формули речовин;наводить

Самостійна робота № 1

Тема:Основні класи неорганічних сполук

Мета: розширити знання класифікації неорганічних сполук, давати визначення оксидам, гідроксидам, кислотам та солям. Систематизувати знання хімічних властивостей основних класів неорганічних сполук.

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1Оксиди,їх класифікація, номенклатура.

2 Хімічні властивості характерні для солетворних оксидів.

3 Розповсюджені способи добування оксидів.

4 Основи, луги. З чим взаємодіють і як добувають луги.

5 Амфотерні гідроксиди.

6 Кислоти їх номенклатура і графічні формули.

7 Загальні властивості і способи добування характерні для кислот.

8 Солі Їх склад і номенклатура.

9 Найважливіші реакції солетворення, хімічні властивості характерні для солей.

Література:

1 Басов В.П., Родіонов В.М., Юрченко О.Г. Хімія. Навчальний посібник для слухачів підготовчіх відділень, факультетів довузівської підготовки, абітурієнтів та студентів вищих навчальних закладів освіти.- Київ: «Каравела», 2003.

Теоретичні відомості

Оксиди-це складні речовини, що складаються з двох еле­ментів, один з яких оксигену ступені окиснення

За здатністю утворювати солі розрізняють несолетворні (N₂0; N0; СО) та солетворні оксиди. Останні поділяють на кислотні (С0₂, N₂0₅, Сг0₃), основні (СаО, Na₂0,CrO ) і амфотерні ZпО, А1₂0₃, Сг₂0₃).

За сучасною номенклатурою назви оксидів починаються сло­вом "оксид", далі йде назва відповідного елемента в родовому відмінку, а якщо елемент утворює кілька оксидів, вказують його ступінь окиснення, наприклад, А1₂0₃ - оксид алюмінію, FеО - ок­сид феруму (II), Ре₂0₃ - оксид феруму (III), Р₂0₅ - оксид фосфору (V), С1₂0₇ - оксид хлору (VII) і т.д.