Функції білків у живих організмах

1) Структурна (будівельна) ;

2) Каталітична (ферментативна) 4

3) Захисна ;

4) Транспортна;

5) Регуляторна (гормони) ;

6) Поживна ;

7) Енергетична.

Нуклеїнові кислоти.

Нуклеїнові кислоти — найважливіші органічні сполуки, що зумовлюють можливість існування й розвитку всіх живих організмів. Вони відіграють головну роль у збереженні й реалізації генетичної інформації. Нуклеїнові кислоти були відкриті в сере­дині 60-х pp. XIX ст. швейцарським ученим Ф. Мішером. Вивчаю­чи склад деяких клітин, він виявив невідому речовину біологічного походження, що істотно відрізнялася від відомих на той час білків, жирів і вуглеводів. Учений назвав цю речовину нуклеїном, оскіль­ки виділив її з ядра клітини. Хімічний склад нуклеїнових кислот остаточно було встановлено лише наприкінці 30-х pp. XX ст., а їх­ній склад — значно пізніше, ученими Д. Вотсоном і Ф. Кріком, за що в 1953 р. вони були нагороджені Нобелівською премією.

Нуклеїнові кислоти — це біополімери, макромолекули яких складаються з багаторазово повторюваних ланок — нуклеотидів. Тому їх називають також полінуклеотидами.

Розрізняють два типи нуклеїнових кислот: дезоксирибонуклеї­нові кислоти (ДНК), що зберігають генетичну інформацію, і рибо­нуклеїнові (РНК), які беруть участь у процесах передачі генетичної інформації та біосинтезі білка в клітинах. Головна відмінність їх­нього хімічного складу полягає в тому, що в молекулах ДНК міс­титься залишок вуглеводу дезоксирибози, а в молекулах РНК — рибози.

Азотиста основа

Моносахарид: рибоза (R = ОН) або дезоксирибоза (R = Н)

Фосфатна кислота

Будова і складові нуклеотиду

Нуклеїнові кислоти — природні високомолекулярні сполуки, набагато складніші, ніж білки й полісахариди. Молекулярна маса нуклеїнових кислот коливається від 100 тисяч до 60 мільярдів. Нуклеотид — структурна ланка нуклеїнових кислот — має три складові:

• азотисту основу — піримідинову (урацил, цитозин) або пурино­ву (аденін, ізанін);

• моносахарид — рибозу або 2-дезоксирибозу;

• залишок фосфатної кислоти.

Біологічна роль.Нуклеїнові кислоти — головні дійові особи в синтезі білків. Усе, що потрібно клітині для життя, запрограмовано на ділянках молекул ДНК — генах. Записана в генах інформація реалізується молекулами РНК. На молекулі ДНК синтезується молекула інфор­маційної РНК. На молекулі інформаційної РНК, як на матриці, синтезується молекула певного білка, а окремі молекули амінокис­лот для синтезу постачаються транспортною РНК.