Потенціометричний метод аналізу
Потенціометричний метод будується на залежності потенціалу електрода від концентрації компонентів відповідних окисно-відновних систем. Коли в окисно-відновній реакції беруть участь іони водню, то потенціал електроду залежить від рН розчину. Якщо ОН електрод сам є одним з компонентів в окисно-відновній системі, то величина потенціалу електрода буде визначатися лише концентрацією іонів металу в розчині. Враховуючи, що концентрація (активність) чистого металу дорівнює одиниці, рівняння Нернста для цієї системи матиме вигляд:
Ех = Ео + Lg С меn+ .
Електроди, потенціал яких залежить від концентрації катіону металу в розчині, називають електродами першого роду; до них належать, наприклад, срібний, ртутний, водневий електроди.
Існують електроди, чутливі до концентрації аніонів, що утворюють малорозчинні осади з катіонами металу електрода. Потенціал цих електродів визначається концентрацією відповідних аніонів, називаються вони електродами другого ряду.
Потенціал електроду другого роду визначається рівнянням:
Ех = Ео + Lg С ап - .
Прикладами електродів другого роду виступають хлоросрібний і каломельний.
Вимірювальні електроди
Стандартний електрод повинен володіти постійним і не залежним від складу розчину потенціалом. Як стандартний електрод порівняння використовують хлоросрібний електрод (х.с.е.), що складається зі срібного дроту, покритого шаром AgCl, і зануреного в розчин хлориду калію (рис. 1).
Потенціал х.с.е. залежить від активності іонів Cl- у розчині
1-азбестове волокно, що забезпечує контакт
з аналізованим розчином,
2-зовнішній розчин KCl(насичений),
3- маленький отвір для контакту,
4-внутрішній розчин KCl (насичений),
5-отвір для введення розчину KCl.
Для здійснення потенціометричного титрування необхідно мати в досліджуваному розчині два електрода – індикаторний електрод, який реагує на зміну концентрації іону, що визначається, тобто є оборотним до цього іону, і електрод порівняння, індиферентний у відношенні до визначуваного іону, який служить лише для визначення потенціалу індикаторного електроду. Потенціал електроду порівняння є величиною сталою.
Найчастіше використовують непряме і пряме потенціометричне титрування.
При цьому будують графіки в координатах:
Е Е
(рН) (рН)
Vмл С
рис 1. Непряма потенціометрія. | рис 2.Пряма потенціометрія. |
Потенціометричне титрування проводять, використовуючи спеціальні прилади (потенціометри, рН – метри, іонометри і автоматичні титрометри).
Принципи виміру рН
При вимірі рН розчинів у автоматичних рН-метрах використовується система, що складається з вимірювального (індикаторного) скляного і допоміжного (стандартного електрода порівняння) хлоросрібного електродів (мал. 4).
1 - скляний електрод,
2 - хлоросрібний електрод,
3 - електролітичний ключ,
4 - високоомний перетворювач.
Рис.4. Схема електродної системи:
Вимірювальний скляний електрод при зануренні у контрольований розчин розвиває ЕРС, що лінійно залежить від концентрації іонів водню.
Контакт допоміжного електрода з контрольованим розчином здійснюється за допомогою електролітичного ключа, що забезпечує витікання насиченого розчину KCl у контрольований розчин. Розчин KCl безупинно просочується через електролітичний ключ, запобігаючи проникнення в систему хлоросрібного електрода сторонніх іонів, що могли б змінити величину ЕРС цього електрода. У результаті змінювана частина ЕРС всієї електродної системи визначається потенціалом тільки скляного електрода.
За допомогою високоомного вимірювального перетворювача ЕРС електродної системи перетвориться у вихідний струм, вимірюваний миліамперметром, відградуйованого в одиницях рН.
Залежність рівноважного потенціалу індикаторного електрода від складу розчину,що описується рівнянням Нернста(1), можна використовувати для знаходження кінцевої точки титрування кислоти лугом. Для цього вимірюють потенціал Е и фіксують рН після додавання кожної порції розчину лугу в розчин кислоти. З експериментальних даних можна побудувати криву титрування (Рн від V,мл), яка дозволяє одержати кількісну оцінку властивостей кислих (лужних) розчинів, що широко використовується у харчовій промисловості (можливість контролю кислотності молока, молочних продуктів і т.д.).
Широко використовують потенціометричний метод аналізу для визначення кислотності інтенсивно забарвлених чи каламутних розчинів, водних витяжок різноманітних харчових продуктів, наприклад: молока, хліба, м’яса та ін.
Використовують цей метод для дослідження різних матеріалів, що використовуються у виробництві непродовольчих товарів, наприклад, для визначення кислотності шкіри, войлоку.