Рекомендовані штатні нормативи ррв
Кількість посад в залежності від чисельності рентгенівських та гамма-терапевтичних апаратів в регіоні (в умовних одиницях)
Назва посади | до 100 у. о. | від 101 до 150 у. о. | від 151 до 200 у. о. | від 201 до 250 у. о. | більше 250 у. о. |
Завідуючий відділенням (лікар-рентгенолог, лікар радіонуклідної діагностики) | |||||
Лікар-рентгенолог | - | 0,5 | |||
Лікар радіонуклідної діагностики (лікар - променевий терапевт) | 0,5 | 0,5 | |||
Інженер-радіолог | 0,5 | ||||
Технік-дозиметрист | |||||
Прибиральниця |
Умовною одиницею (у. о.), яка прирівнюється до одного рентгенівського або гамма-терапевтичного апарата, вважається:
- одна флюорографічна, радіодіагностична або радіометрична установка;
- одне радіологічне відділення лікарні онкологічного диспансеру або науково-дослідного інституту (лабораторії), де застосовуються закриті джерела з активністю до 100 мг/екв. радію за робочий день, відкриті джерела з активністю до 200 мКюрі на місяць, радіоактивні речовини діагностичного призначення, одна установка для радонових вод.
ТАБЕЛЬ ОСНАЩЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИМ ОБЛАДНАННЯМ РРВ
N | Назва обладнання | Кількість одиниць обладнання |
Клінічні дозиметри із діамантовими детекторами або іонізаційними камерами | 1 на 5 апаратів з джерелами випромінювання | |
Радіометр для контролю повітря | 2 на відповідну адміністративну територію | |
Дозиметр для контролю захисту типу ДРГЗ, ДБГ, СРП-88, МКС-01 | 1 на 50 апаратів з джерелами випромінювання | |
Комплекс для обробки даних індивідуальної дозиметрії типу ТЛД (КЛТ-02м) | 2 на відповідну адміністративну територію | |
Радіометр для вимірювання активності проб | 1 на 1 лабораторію радіонуклідної діагностики | |
Гамма-спектрометр | - " - | |
Комплект пристроїв для контролю якості роботи рентгенівського апарата | 1 на 100 рентгенапаратів |
Зауваження:
Доставка необхідного для роботи працівників РРВ спеціального обладнання до закладів, які згідно з графіком обслуговуються РРВ, здійснюється транспортом цих закладів або за домовленістю транспортом організації, на базі якої розгорнуто РРВ.
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ
5.1. Завідуючий РРВ підпорядкований безпосередньо керівнику закладу, на базі якого розгорнуто РРВ.
5.2. У своїй діяльності персонал РРВ керується Положенням про обласне (міське) рентгенорадіологічне відділення, затвердженим даним наказом, та іншими нормативними документами.
5.3. Діяльність персоналу регламентується його функціональними обов'язками, які випливають із завдань, покладених на РРВ, складаються завідуючим РРВ, затверджуються за підлеглістю.
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 листопада 1997 р. N 340 |
ПОЛОЖЕННЯ про позаштатних головних спеціалістів з рентгенології, радіонуклідної, ультразвукової діагностики, променевої терапії управлінь охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, обласних (міських) держадміністрацій
1. Головним спеціалістом призначається лікар, який має високу кваліфікацію з відповідної спеціальності, а також досвід організаційно-методичної роботи.
2. Призначення та звільнення головного спеціаліста здійснюється відповідним наказом по територіальному органу управління охорони здоров'я.
3. Головний спеціаліст безпосередньо підпорядковується керівнику територіального органу управління охорони здоров'я.
4. З метою матеріального заохочення є доцільним встановлювати головному спеціалісту за рахунок централізованих коштів управління охорони здоров'я особисту надбавку у розмірі до 50 % посадового окладу. Норми навантаження за основним місцем роботи головного спеціаліста дозволяється скорочувати на 50 %.
5. Головні спеціалісти у своїй роботі керуються Положенням про позаштатних головних спеціалістів з рентгенології, радіонуклідної, ультразвукової діагностики, променевої терапії управлінь охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, обласних (міських) держадміністрацій, затвердженим даним наказом, а також наказами та вказівками відповідних органів управління охорони здоров'я та іншими діючими в Україні нормативними та методичними документами. Вони працюють за затвердженим керівництвом планом, щорічно звітують про його виконання. Копія звіту надається головному спеціалісту МОЗ України з відповідної спеціальності.
6. Основні завдання головних спеціалістів:
6.1. Методичне керівництво відповідним напрямом променевої діагностики (променевої терапії) у регіоні, організація заходів щодо поліпшення його матеріально-технічної бази.
6.2. Впровадження нових організаційних форм роботи, ефективних методик дослідження із застосуванням іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, а також заходів, які зменшують променеве навантаження на пацієнтів та персонал, сприяють дотриманню правил техніки безпеки та виробничої санітарії у підрозділах променевої діагностики (променевої терапії).
7. Керуючись цими завданнями, головний спеціаліст повинен:
7.1. Розробляти та вносити пропозиції щодо удосконалення роботи служби.
7.2. Брати участь у підготовці рішень колегій, наказів, методичних вказівок та рекомендацій, які стосуються променевої діагностики (терапії), здійснювати підготовку та проведення науково-практичних конференцій, семінарів, симпозіумів, зустрічей.
7.3. Надавати консультативну допомогу лікувально-профілактичним установам адміністративної території з питань організації служби променевої діагностики (терапії) та радіаційної безпеки, надавати практичну допомогу при обстеженні (лікуванні) складних хворих.
7.4. Забезпечувати контроль за дотриманням правил експлуатації та якості апаратури і обладнання відділень, лабораторій, кабінетів променевої діагностики (терапії) лікувально-профілактичних установ адміністративної території, відповідності обсягу застосування іонізуючих методів променевої діагностики (терапії) клінічним потребам з метою дотримання норм радіаційної безпеки пацієнтів та персоналу.
7.5. Брати участь у плануванні та організації профілактичних обстежень населення адміністративної території з використанням методів променевої діагностики.
7.6. Визначати потреби та брати участь у розподілі та централізованому постачанні дорогої медичної техніки, рентгенівської плівки, фотоматеріалів, контрастних речовин, РФП, наборів РІА тощо.
7.7. Брати участь в експертній оцінці пропозицій щодо виробництва медичної техніки та інших виробів медичного призначення, які надходять з боку підприємств, установ та організацій.
7.8. Проводити атестацію лікарів, брати участь в атестації лаборантів та медичних сестер, які займаються променевою діагностикою (терапією), розробляти перспективні плани підвищення кваліфікації, в роботі з сертифікації лікарів та середнього медичного персоналу, з ліцензування лікувально-профілактичних установ, розробці медико-технологічних стандартів якості спеціалізованої допомоги населенню та тарифів цін на надання платних медичних послуг.
7.9. Здійснювати аналіз ефективності використання та обліку кадрів лікарів і середнього медичного персоналу служби променевої діагностики (терапії).
7.10. Вивчати та поширювати сучасні форми організації діяльності профільної служби, нові методи діагностики і лікування із застосуванням іонізуючого та неіонізуючого випромінювання.
7.11. Володіти інформацією про стан відповідних напрямків променевої діагностики, керуючись результатами аналізу статистичних даних, наслідками перевірки служби, публікаціями, усними та письмовими зверненнями громадян.
7.12. Брати участь у визначенні пріоритетних напрямів наукових досліджень та розробок щодо розвитку профільної служби, виходячи з потреб практики охорони здоров'я.
7.13. Брати участь у засіданнях вчених та медичних рад, а також колегій органів охорони здоров'я при обговоренні питань, пов'язаних із службою променевої діагностики (терапії) відповідної адміністративної території.
7.14. Взаємодіяти з асоціаціями і товариствами відповідного профілю з метою вирішення актуальних питань удосконалення роботи служби променевої діагностики (терапії).
7.15. Надавати практичну допомогу керівникам лікувально-профілактичних установ адміністративної території при розв'язанні складних організаційних питань служби променевої діагностики (терапії).
7.16. Здійснювати нагляд за якістю та строками проведення дозиметричного контролю, умовами праці підрозділів променевої діагностики (терапії), періодичністю диспансерного обстеження працівників служби.
7.17. Брати участь у розслідуванні та організації обговорення кожного випадку порушення правил радіаційної безпеки, наслідком якого є отримання підвищеної дози опромінення працівниками служби або пацієнтами.
7.18. Брати участь у формуванні планів первинної підготовки фахівців та систематичного підвищення їх кваліфікації, організації наукових досліджень.
7.19. Надавати головному спеціалісту МОЗ України з відповідної спеціальності інформацію про свою діяльність.
8. Головний спеціаліст має право:
8.1. Використовувати у роботі медичну статистику, а також первинну медичну документацію.
8.2. Вивчати стан служби на адміністративній території з прийняттям рішень, наданням практичної допомоги.
8.3. Давати рекомендації керівникам місцевих органів охорони здоров'я щодо розвитку та удосконалення служби.
8.4. Залучати до вирішення та розробки організаційних питань служби фахівців місцевих органів охорони здоров'я, створювати в їх складі робочі групи.
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 листопада 1997 р. N 340 |