Недостатність мітрального клапана
Під час об’єктивного обстеження хворого звертає на себе увагу ліловий відтінок забарвлення губ і поява рум’янцю на щоках («мітральний» рум’янець, акроціаноз). Під час пальпації ділянки серця виявляється, що верхівковий поштовх зміщений ліворуч, а іноді й униз. Він стає розлитим, посиленим, резистентним, що свідчить про наявність гіпертрофії лівого шлуночка. Під час перкусії серця виявляється зміщення його меж угору і ліворуч за рахунок збільшення лівого передсердя і лівого шлуночка. Серце набирає мітральної конфігурації зі згладженою серцевою талією. Під час проведення аускультації виявляється одна з характерних ознак мітральної недостатності - ослаблення I тону. При цьому, чим більший ступінь недостатності, тим слабший I тон, аж до повного його зникнення. Визначається акцент II тону над легеневою артерією, що пояснюється підвищенням тиску в системі малого кола кровообігу. Над верхівкою вислуховується систолічний шум, який є більш чітким у положенні хворого на лівому боці під час затримки ним подиху і після глибокого видиху, проводиться в ліву пахвову ділянку.
При рентгенологічному дослідженні спостерігається розширення тіні серця ліворуч, дуга розширеного і гіпертрофованого лівого шлуночка заокруглена.
На ЕКГ також можна знайти відбиток гіпертрофії лівого передсердя і лівого шлуночка: ЕКГ набуває лівого типу, зубці Р в I і II стандартних відведеннях збільшуються.
При ехокардіографії виявляється розширення порожнин лівого передсердя і лівого шлуночка, відзначаються різноспрямований рух стулок мітрального клапана, їх укорочення, стовщення і відсутність закриття під час систоли.
Мітральний стеноз
Під час об’єктивного обстеження часто виявляється акроціаноз; характерним є рум’янець із ціанотичним відтінком.Під час пальпації у його ділянці виявляється пресистолічне тремтіння («котяче муркотіння»). Перкуторно знаходять розширення зони серцевої тупості - угору і праворуч - за рахунок гіпертрофії лівого передсердя і правого шлуночка. При проведенні аускультації серця виявляються характерні зміни. До лівого шлуночка надходить мало крові, і його скорочення відбувається швидко, I тон на верхівці стає посиленим, ляским. Після II тону іноді вдається вислухати тон розкриття мітрального клапана. Ляский I тон, II тон і тон розкриття мітрального клапана створюють мелодію, яку називають «ритмом перепілки»
Під час рентгенологічного дослідження хворих з мітральним стенозом у прямій проекції стає видимою мітральна конфігурація. При цьому виявляється не тільки згладжування талії серця, але й випинання у ділянці 2ї і 3ї дуг лівого контуру за рахунок розширення пульмонального конуса.
ЕКГдослідження є цінним для виявлення ознак гіпертрофії лівого передсердя і правого шлуночка (збільшення амплітуди і розширення зубця Р в I, II, aVL відведеннях - pmitrale) й уточнення характеру часто виникаючих порушень серцевого ритму.
Фонокардіограма (ФКГ), на якій відбувається графічний запис серцевих тонів і шумів, підтверджує результати аускультації. На ФКГ, записаній у ділянці верхівки серця, відзначаються високі коливання I тону, амплітуда I тону збільшується в 2-3 рази,виникає пресистолічний шум.
На ехокардіограмі найбільш достовірною ознакою стенозу лівого атріовентрикулярного отвору є односпрямований рух стулок мітрального клапана, виникаючий при їх зрощенні.
3. Недостатність клапана аорти
Під час об’єктивного обстеження таких хворих звертають на себе увагу блідість шкіри і характерний «танець каротид». У більш тяжких випадках наявні ритмічні (синхронно, відповідно до пульсу) похитування голови (симптом Мюссе), що зумовлено великим пульсовим тиском (різниця між високим систолічним і низьким діастолічним тисками). Пальпаторно виявляється різко посилений, піднімаючий верхівковий поштовх ліворуч від серединноключичної лінії. У хворих з вираженим збільшенням лівого шлуночка внаслідок гіпертрофії та дилатації поштовх стає розлитим, спускається вниз - у VI, і навіть VII, міжребер’я. Перкуторно серце збільшене ліворуч; на пізньому етапі розвитку захворювання, коли настає мітралізація аортальної вади, межі зміщаються вгору і праворуч. Аускультативно ритм частіше буває правильним. На верхівці I тон і над аортою II тон - ослаблені, у тяжких випадках вади II тон може не вислуховуватись. Пульс - швидкий, високий, великий, що зумовлено великим пульсовим тиском. Артеріальний систолічний тиск підвищений, іноді набагато - до 180-200 мм рт. ст., а діастолічний - знижений, інколи аж до нуля.
За допомогою рентгенологічного дослідження визначається виражена гіпертрофія лівого шлуночка, підкреслена талія серця. Висхідна частина аорти рівномірно розширена, характерною є її посилена пульсація. Така конфігурація серця називається аортальною.
На ЕКГ - виразна лівограма. Чітка гіпертрофія лівого шлуночка: високі зубці R у лівих грудних відведеннях і глибокі зубці S у правих грудних відведеннях.
На фонокардіограмі амплітуда I тону помірно знижена. Амплітуда II тону над аортою знижена.
Дані ЕхоКГ за наявності аортальної недостатності дозволяють отримати лише непрямі симптоми - збільшення лівого шлуночка і діастолічне тремтіння передньої стулки мітрального клапана, зумовлене регургітацією крові з аорти до лівого шлуночка.
Стеноз устя аорти
Під час об’єктивного обстеження хворих відзначається відмітна риса - блідість шкіри. Часто буває верхівковий поштовх у вигляді розлитої сильної пульсації. Пальпаторно він зміщений ліворуч, у VI VII міжребер’я, і має посилений, розлитий, високий, піднімаючий, резистентний характер. За наявності вираженого звуження устя аорти в ІІ міжребер’ї, праворуч від грудини, пальпується систолічне тремтіння. Цей симптом є надійною ознакою аортального стенозу. Перкуторно ліва межа серця зрушена ліворуч у зв’язку з гіпертрофією лівого шлуночка. Права і верхня межі не зрушені, поки не настане мітралізація аортальної вади. Аускультативно I тон ослаблений через подовження фази вигнання і збільшення маси гіпертрофованого лівого шлуночка; II тон до певної міри ослаблений залежно від ступеня зниження артеріального тиску в аорті і зменшення рухомості ригідних півмісячних стулок клапана.
Під час рентгенологічного дослідження виявляється гіпертрофія лівого шлуночка, верхівка лівого шлуночка закруглена, талія серця виражена, серце має аортальну конфігурацію.
На ЕКГ лівограма, гіпертрофія лівого шлуночка серця. У хворих з вираженим стенозом устя аорти розвиваються перевантаження лівого шлуночка і хронічна коронарна недостатність.
ЕхоКГ дослідження виявляє стовщення стулок аортального клапана й їх кальциноз, стовщення стінки лівого шлуночка і міжшлуночкової перегородки, значного зменшення розкриття аортальних стулок під час систоли. [3]
1.4. Профілактика вад серця.
Говорячи про профілактику вроджених вад серця, хочеться, перш за все, нагадати майбутнім мамам, що вони ще до пологів повинні зробити все, від них залежне, для того, щоб дитина народилася здоровою. А це означає, що необхідно виконувати всі рекомендації акушера-гінеколога: планувати вагітність, стежити за своїм здоров'ям і ні в якому разі не забувати про регулярні медичні огляди, у тому числі й у кардіолога. Ви повинні уникати інфекції під час вагітності (ГРВІ, краснуха, епідемічний паротит, вітряна віспа), радіоактивне та рентгенівське випромінювання, вплив токсичних речовин (спиртні напої, нікотин, деякі медикаменти); [4]
Профілактика набутих вад серця заключається в боротьбі з джерелом інфекції – санація вогнищ хронічної інфекції(каріозні зуби,хронічні тонзиліти,холецистит тощо), які можуть в майбутньому призвести до даного захворювання,раннє та ефективне лікування будь-якої інтеркурентної інфекції. Слід одягатися відповідно сезону, уникати переохолоджень постійно вести здоровий спосіб життя,загартовувати організм (ранковими зарядками, прогулянками на свіжому повітрі), дбати щоб їжа завжди була збалансованою,вітамінізованою фруктами, овочами, була свіжою та якісною.
II. Медсестринський процес при вадах серця.
Вади серця –морфологічні зміни клапаного апарату серця,які призводять до порушення внутрішньо серцевого та загального кровообігу.
Набуті вади серця за стадіями класифікують на мі тральний стеноз,мі тральну недостатність,аортальний стеноз,аортальну недостатність.
Мітральний стеноз – звуження отвору між лівим передсердям та лівим шлуночком (мітрального отвору),що перешкоджає руху крові з лівого передсердя у лівий шлуночок.
Мітральна недостатність –вада серця,при якій ураженим мі тральним клапаном неповністю закривається отвір між лівим передсердям та шлуночком під час систоли шлуночків,внаслідок чого частина крові з лівого шлуночка повертається в ліве передсердя,замість того,щоб повністю потрапляти в аорту.
Аортальний стеноз(стеноз гирла аорти)- звуження гирла аорти внаслідок зрощення стулок аортальних клапанів,їх потовщення та звапнення,що створює перешкоди току крові з лівого шлуночка в аорту.
Недостатність аортального клапану – захворювання при якому стулки аортального клапану не повністю закривають аортальний отвір,внаслідок чого в період діастоли через зворотній потік крові частина її повертається в лівий шлуночок.
2.1. I етап Медсестринське обстеження:
1. Мітральний стеноз
Скарги пацієнта:
o задишка
o кашель сухий або невеликою кількостю харкотиння
o кровохаркання
o серцебиття
o набряки на ногах
o болі в правому підребер’ї
o підвищена втомлюваність
Анамнестичні дані:
o стать –частіше жінки
o вік- частіше молодий
o в анамнезі-перенесений ревматизм
Об’єктивно:
o тендітна будова тіла
o невеликий зріст
o ціаноз губ, сінюшно-багровий рум’янець у формі метелика
o при пальпації серця-діастолічне тремтіння (“котяче муркотіння”)
o АТ знижений,пульсовий тиск також знижений
2. Мітральна недостатність
Скарги пацієнта:
o задишка
o серцебиття після фізичного навантаження
o кашель сухий або зі слизистим харкотиння
o кровохаркання
o набряки на ногах
o нічні приступи ядухи
Анамнестичні дані:
o у 75% -ревматична етіологія
o симптоматика розвивається при значній декомпенсації діяльності лівого шлуночка
Об’єктивно:
o акроціаноз
o ціанотичний рум’янець
o видимий верхівковий поштовх
o АТ і пульс в межах норми
3. Аортальний стеноз
Скарги пацієнта:
o підвищена втомлюваність
o головокружіння,запаморочення
o стискаючі приступоподібні болів в ділянці серця і за грудиною
o задишка
o набряки на ногах
Анамнестичні дані:
o перенесений ревматизм
o атеросклероз із завапненням клапанів
Об’єктивно:
o зовнішній вигляд,Р,АТ тривало знаходиться без змін
в запущених стадіях
o блідість шкіри
o АТ систолічний знижений,діастолічний дещо підвищений
o пульс малого наповнення,повільний,рідкий
o при пальпації над аортою і деколи в яремні ямці аортальне тремтіння(“котяче муркотіння”)
4. Недостатність аортального клапану
Скарги пацієнта:
o відчуття серцебиття,підсиленої пульсації сонних та периферичних артерій
o стенокардичні болі
o запаморочення
o підвищена втомлюваність
o задишка
o набряки на ногах
o тяжкість і болі в правому підребер’ї
Анамнестичні дані:
o перенесені ревматизм,інфекційний ендокардит,сифілітичний аортит,часткове відривання стулок аортального клапана внаслідок тупої травми грудної клітки
Об’єктивно:
o шкіра бліда
o кінцівки теплі
o посилена видима пульсація сонних артерій(танець каротин)
o похитування головою,рух кінцівок в такт пульсу
o видимий і палькується зміщений вліво і вниз верхівковий поштовх
2.2. II етап Медсестринська діагностика:
1. Мітральний стеноз:
o загальна слабість
o задишка
o кашель
o кровохаркання
o затримка рідини в організмі
2. Мітральна недостатність:
o задишка з нічним приступом ядухи
o серцебиття
o кашель
o набряки на ногах
3. Аортальний стеноз:
o Загальна слабість
o Головокружіння
o Періодична непритомність
o Набряки на ногах
4. Недостатність аортального клапану:
o болі в ділянці серця при фізичних навантаженнях
o запаморочення
o задишка,аж до приступів серцевої асми
o набряки на ногах
o загальна слабкість
2.3. III етап Планування медсестринських втручань:
1. Підготовка пацієнта до інструментальних методів обстеження
2. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дісних проблем
3. Виконання призначень лікаря
4. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта
5. Навчання пацієнта та його оточуючих само –та взаємодогляду
2.4. IV етап Реалізація плану медсестринських втручань
1. Підготовка пацієнта до ЕКГ,ФКГ,УЗД серця, ренгену серця,томографії серця
2. Створення пацієнту зручних умов
3. Допомога пацієнтові в пересуванні,у здійсненні гігієнічних заходів та фізіологічних відправлень
4. Дієта стіл №15,якщо СН-№10.Харчування в обмеженні рідини та солі і введенням в меню продуктів, які містять калій(чорнослив,родзинки тощо)
5. Контроль за самопочуттям та об’єктивним станом пацієнта: вимірювання АТ,підрахунок Р та ЧДР
6. Контроль за кількістю випитої рідини
7. Виконання лікарських призначень:
При мітральному стенозі :
o Лікування основного захворювання та ускладнень
o І та V стадії-тільки протиревматичне і симптоматичне лікування
o ІІ-ІV стадії –симптоматичне та проти рецидивне і хірургічне
o Оперативне лікування - в ІІ-ІІІ стадіях показане протезування або комісуротомія мі трального клапана,в ІV стадії- хірургічне лікування резиковане
При мітральній недостатності:
o Лікування основного захворювання
o І,ІІ і V стадії- тільки симптоматичне та протирецедивне лікування
o ІІІ – ІV стадії – симптоматичне,протирецедивне і хірургічне лікування
o Оперативне лікування:протезування мі трального клапану в ІІІ – ІV стадіях
При аортальному стенозі:
o І,ІІ, V стадії тільки симптоматичне та проти рецидивне лікування
o Корекція гемодинамічних розладів:використання периферичних вазодиляторів,зокрема депо-нітрогліцерину
o Ліквідація больового синдрому: нітронг, анаприлін, аміадарон
o Оперативне лікування:балонна вальвупластика,протезування аортального клапану,аорто коронарне шунтування
При недостатності аортального клапану
o Лікування основного захворювання
o І,ІІ, V стадія – тільки симптоматичне
o ІІІ-ІV стадія –симптоматичне,проти рецидивне,хірургічне лікування
o Оперативне лікування:імплантація штучного клапану(в ІІІ-ІV стадіях)
8. Вирішення супутніх проблем і потреб пацієнта
9. Навчання пацієнта та його оточуючих: правільній організації режиму дня,обмеження фізичних навантажень,раціональне харчування з обмеженням рідини та солі,збагаченням продуктами з калієм.
10. Навчання пацієнта та його оточення проти рецидивному лікуванню
2.5. V етап Оцінка результатів медсестринських втручань та
їх корекція.
1. Поліпшення самопочуття та об’єктивного стану пацієнта
2. Корекція мед сестринських втручань в разу необхідності [1]
Висновок
Я вважала своїм обов’язком написати реферат тому ,що він є цікавий для людей різних вікових груп і містить корисну інформацію. Як показують статистичні дослідження вроджені вади серця зустрічаються у близько 1–5% новонароджених; частота набутих вад серця – 0,5 – 1,0 % населення України.
Основною причино вроджених вад серця є порушення ембріогенезу в період 2-8-го тижня вагітності а саме інфекції під час вагітності жінки, радіоактивне та рентгенівське випромінювання, вплив токсичних речовин; хромосомні хвороби плода; вікові зміни в організмі жінки . Набуті вади серця виникають в результаті ревматизму, інфекційного ендокардиту, атеросклерозу, ІХС , сполучно-тканинної дисплазії (с-м Морфана,с-м Елерса-Данлоса),сифілісу, дифузні сполучно тканині захворювання (СЧВ,РА,АС), травм грудної клітки.
Для діагностики використовують об’єктивні дані а також дані ЕКГ,ФКГ,УЗД серця, ренгену серця,томографії серця
Говорячи про профілактику вроджених вад серця, хочеться, перш за все, нагадати майбутнім мамам, що вони ще до пологів повинні зробити все, від них залежне, для того, щоб дитина народилася здоровою. А це означає, що необхідно виконувати всі рекомендації акушера-гінеколога. Профілактика набутих вад серця заключається в боротьбі з джерелом інфекції – санація вогнищ хронічної інфекції, уникати переохолоджень постійно вести здоровий спосіб життя,загартовувати організм, дбати щоб їжа завжди була збалансованою, свіжою та якісною
Список літератури:
1. Шегедин М.Б., Шуляр І.А.,Подносова Л.М.,Шавала О.Т. Медсестринство в терапії –видавництво “Відродження” ,2006.
2. Демченко О.К. Медсестринство в терапії. К.:ДЗІ Здоров’я, 2002.
3. Окороков А.Н. Диагностика болезней внутрених органов. М.:Медл-ра,2000.565 с.
4. Смолева Є.В. Сестринское дело. Ростов- на Дону.Феникс.2004.
5. Василенко В.Х Приобретение пороки серця Донецьк: Каштан 2000-2002. 360 с.