СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ. Інформаційний пакет матеріалів для організації навчання за кредитно-модульною системою для студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ

(ХХ – поч. ХХІ ст.)

Інформаційний пакет матеріалів для організації навчання за кредитно-модульною системою для студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів

ІІІ – ІV рівнів акредитації

Упорядник: ст. викл. Ю.М.Петровська

Затверджено

на засіданні кафедри правових дисциплін

протокол № __ від ________2011

зав. кафедрою правових дисциплін

проф. Віхров О.П.

Чернігів 2011

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

24 серпня 1991 р. Верховна Рада України проголосила утворення самостійної незалежної держави - України. Цей історичний акт продовжив багатовікову традицію державності українського народу. Він поставив перед народом України творчі завдання величезної ваги - побудову демократичної, правової держави.

Навчальний курс «Історія держави і права України (ХХ – поч. ХХІ ст.)» розрахований на студентів історичних та історичних факультетів вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації з урахуванням наявності у них базового рівня знань (середньої освіти), які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалавра. Він побудований згідно вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджений з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).

Курс "Історія держави і права України (ХХ – поч. ХХІ ст.)" присвячений вивченню загальних закономірностей і характерних особливостей розвитку різних типів та форм держави і права українського народу ХХ – поч. ХХІ ст.

Історія держави і права України є невід¢ємною частиною системи юридичних наук. Дане вчення має як світоглядне, так і практично-прикладне значення. Фундаментальні знання про історичний розвиток держави і права є необхідною умовою для вивчення інших галузей юридичної науки, а також ефективної діяльності спеціаліста з правознавства у практичній сфері.

Вивчення історико - правової спадщини минулих поколінь дає можливість глибше розуміти сучасні процеси державно-правового будівництва, бачити загальні закономірності, головні напрямки і перспективи розвитку державно-правових інститутів в майбутньому.

Пропоновані матеріали дають змогу розкрити предмет історії держави і права України (ХХ – поч. ХХІ ст.) з позиції напрацювань сучасної історичної науки, новітніх підходів до праворозуміння, еволюції поглядів на державу і право як в Україні, так і за її межами.

Курс «Історія держави і права України (ХХ – поч. ХХІ ст.)» розрахований на студентів І курсу (ІІ семестр), і передбачає 36 лекційних, 14 семінарських і 76 годин самостійної роботи. У змісті курсу виділено 4 змістові модулі. Формою підсумкового контролю якості знань, умінь і навичок студентів є екзамен.

Тематично курс «Історія держави і права України (ХХ – поч. ХХІ ст.)» охоплює систематичний виклад історії державотворчих та правотворчих процесів на українських землях з часу відродження Української держави (березень 1917 - квітень 1918 р.) та до сьогодення. Хронологічно – період з 1917 р. по сьогодення.

Зміст першого модуля охоплює період, коли на новому виткові історії в 1917-1920 рр. відродилася Українська національна держава. Державо- і правотворча діяльність Центральної Ради, гетьманату П.Скоропадського, Директорії УНР, Західноукраїнської Народної Республіки подана з урахуванням як здобутків, так і втрат.

Другий та третій модуль присвячено історико-правовому аналізові складного й суперечливого шляху Радянської України. Набуті внаслідок соціальної революції атрибути української державності поєднувалися з делегуванням переважної більшості владних повноважень Союзові РСР. Відтак однопартійна більшовицька державно-правова система, зруйнувавши залишки демократії, призвела до встановлення тоталітарного режиму. В умовах партійної монополії на владу, попри проголошену й закріплену конституціями суверенність, посилювались унітаристські тенденції в державному будівництві. У складі СРСР Україна залишалася економічно й політично залежною від союзного центру. Радянське право пройшло певний еволюційний шлях від правового нігілізму та революційної правосвідомості до кодифікацій законодавства, створення Зводу законів СРСР і УРСР. Проте чіткі правові форми й відносно висока юридична техніка часто співіснували з юридичною догмою та політичним цинізмом.

Четвертий модуль розглядає державно-правовий розвиток України після 1991 р. Висвітлюються закономірності державного будівництва в пострадянський період; характеризується конституційний процес, наслідком якого стало прийняття 28 червня 1996 р. Конституції України; досліджуються проблеми розбудови соціальної, правової держави в Україні, аналізується хід судової реформи, реформування правової системи й розвитку галузевого законодавства.

Обов’язковою складовою успішного засвоєння даного курсу є опрацювання основних джерел права, які складають змістове наповнення курсу, що забезпечує якісне і адекватне висвітлення закономірностей розвитку юридичного світогляду даного періоду, а також дозволяє виявити специфічні риси та перспективи еволюції української правової думки в подальшому.

Формою контролю якості знань, вмінь, навичок, здобутих у ході опрацювання модулю, може бути система завдань, яка будується на основі поступового підвищення їх складності та вимагає оперування основними прийомами розумової діяльності, передбачає збільшення ступеня активності та самостійності студента в навчальній діяльності.

Формою контролю якості знань, вмінь та навичок, здобутих у ході опрацювання модулів, є система завдань, яка будується на основі поступового підвищення їх складності та вимагає оперування основними прийомами розумової діяльності, передбачає збільшення ступеня активності й самостійності студента в навчальній діяльності.

До кожної теми семінарських занять запропоновані теми рефератів, при написанні яких студенти можуть поглибити свої знання, опрацювати додаткову літературу і, відповідно, розширити свій світогляд.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

«ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ (ХХ – поч. ХХІ ст.)»

(за вимогами ECTS)

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ (ХХ – поч. ХХІ ст.)

Курс: навчальний	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів ECTS: 3,5     Змістових модулів: 4     Загальна кількість годин: 126   Тижневих годин: 4	Шифр та назва напряму підготовки 0203 Гуманітарні науки   Шифр та назва спеціальності 6.020302 Історія   Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр	Нормативний V-й семестр Лекції (теоретична підготовка): 36 годин Семінари: 14 годин Самостійна робота: 76 годин Вид контролю: екзамен

МЕТА:

- ознайомлення з основними завданнями, джерелами та літературою курсу «ХХ – поч. ХХІ ст.)»;

- закріплення та поглиблення здобутих у середніх навчальних закладах знань про історію держави і права України ХХ – поч. ХХІ ст.;

- розвиток навичок наукового аналізу, спрямований на забезпечення самостійного осмислення закономірностей історичного процесу;

- оволодіння практичними навичками роботи з історичними, юридичними, статистичними джерелами та науковою літературою;

- вироблення уміння правильно оформляти методологічний і технічний інструментарій наукових досліджень;

- пробудження і розвиток інтересу до історії держави і права України, вироблення наукового бачення суспільних явищ, подій, тенденцій минулого і сучасного;

- формування умінь критично аналізувати отриману з різних джерел інформацію, самостійно трактувати її, застосовувати набуті знання з історії держави і права для орієнтації в громадсько-політичному житті та оцінки суспільних явищ і подій, для прогнозування юридично-правових процесів у власній країні та за кордоном;

- виховання національної і громадської свідомості, утвердження ідеалів гуманізму.

Згідно з вимогами Державного стандарту підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з історії,

фахівець повинен знати та вміти:

Ø знати процеси формування, функціонування та еволюції державних інститутів та правову систему України, використовувати набуті знання в практичній роботі;

Ø знати основні пам’ятки права, що побутували на українських землях протягом зазначеного проміжку часу, та історичні особливості їх виникнення і застосування;

Ø вміти аналізувати зміст основних юридичних документів, що побутували на українських землях протягом зазначеного проміжку часу, визначати їх вплив на розвиток української правової думки, використовувати набуті знання у практичній роботі;

Ø аналізувати загальні тенденції розвитку української держави у ХХ – поч. ХХІ ст., рушійні сили цього процесу, використовувати набуті знання у практичній роботі;

Ø характеризувати різні типи та форми державного ладу України, використовувати набуті знання у практичній роботі;

Ø аналізувати правотворчі процеси, виділяти їх причини і наслідки, використовувати набуті знання у практичній роботі;

Ø простежувати еволюцію державних форм та правових систем, використовувати набуті знання у практичній роботі;

Ø вміти працювати з законодавчими актами, працями відомих політичних діячів зазначеного періоду;

Ø вміти встановлювати причинно-наслідкові зв’язки при аналізі розробки та затвердження певних законодавчих актів;

Ø вміти самостійно знаходити необхідну інформацію;

Ø вміти складати конспект лекцій, занотовувати в зошиті основні позиції;

Ø вміти систематизувати отримані знання;

Ø вміти відповідати на проблемні запитання;

Ø вміти коректно вести дискусію;

Ø вміти рецензувати відповіді інших студентів;

Ø вміти аргументовано відстоювати власну позицію;

СЛОВНИК

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Змістовий модуль– це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові. Повноцінне оволодіння кожним змістовим модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань на лекційних заняттях, практичних заняттях і відбувається під час аудиторної і самостійної роботи згідно з навчальним планом або за індивідуальним графіком роботи студента.

Поточний контроль – оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.

Екзамен (залік) – форма підсумкового контролю засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період, відповідно до навчального плану.

Лекція – основна форма проведення навчального заняття у вищому навчальному закладі, призначена для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводять у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, за якої викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводять в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Консультація – форма навчального заняття, під час якого студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Індивідуальні заняття з окремої дисципліни (реферати, курсові роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні заняття виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Самостійна робота студента – основний засіб роботи студента по оволодінню навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

ПРОГРАМА КУРСУ