Календарний неспокій в острозі

Тема 4. Календарна реформа – запровадження григоріанського календаря. Календарний неспокій в Острозі

1. Календарний неспокій в Острозі наприкінці XVI століття.

2. Реформа календаря.

3. Прийняття реформи календаря Річчю Посполитою.

4. Острог – місце полеміки навколо календаря.

5. Календарний неспокій в Острозі на сторінках “Хроніки Острозької

Парафії”.

Література:

1. Вігоринський І. Калєндарне питання в добі берестейської унії (Quaestio de calendario tempore Unionis Ecclesiae Ruthenae cum S. Sede Apostolica in Brest Littuaniae a. 1596 initae) / І. Вігоринський // Добрий Пастир. Станиславів, 1937. − Ч. 2-3. − С. 143-150.

2. Календарний неспокій // Людина і світ. - 1997. - № 11-12. - С. 42-45.

3. Климишин І.А. Календар і пасхалія з елементами хронології / І. А. Климишин. − Львів, 1996.

4. Климишин І.А. Календар природи і людини / І. А. Климишин. − Львів, 1983.

5. Ковалів В.-Й. Острізький фарний костел XV-XX ст. / Вітольд-Йосиф Ковалів // Матеріали IV науково-краєзнавчої конференції «Остріг на порозі 900-річчя». − Остріг, 1993. − С. 57-61.

Павлишин О. З історії впровадження григоріанського календаря в церковне життя Українців: календарна реформа єпископа Григорія Комишина / Олег Павлишин [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.franko.lviv.ua/Subdivisions/um/um7/Statti/1-PAVLYSHYNOleh.htm

6. Пері В. Берестейська унія у римському баченні / Вітторіо Пері // Історичний контекст, укладення Берестейської унії і перше поунійне покоління / ред. Б. Ґудзяк і О. Турій. − Львів, 1995. − С. 7-25.

7. Семчишин М. Тисяча років української культури / Мирослав Семчишин. − Київ, 1993.

8. Халецький О. Остріг як центр культурного універсалізму XVI ст. в Українії / Олексій Халецький // Матеріали I-ІІІ науково-краєзнавчих конференцій «Остріг на порозі 900-річчя». − Остріг, 1992. − Ч. ІІ. − С. 86-89.

9. Шпізель Р. С. Научные труды медиков древнего Острога и их значение для отечественной и мировой науки / Р. С. Шпызель // Матеріали I-ІІІ науково-краєзнавчих конференцій «Остріг на порозі 900-річчя». − Остріг, 1992. − Ч. ІІ. − С. 104-108.

10. Pawłyszyn О. Wprowadzenie kalendarza gregoriańskiego do praktyki liturgicznej Kościoła prawosławnego w Polsce w 1924 r. / Ołeh Pawłyszyn // Biuletyn Ukrainoznawczy. − 2002. − № 8. − S. 105-113.

КАЛЕНДАРНА РЕФОРМА

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ГРИГОРІАНСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ.

КАЛЕНДАРНИЙ НЕСПОКІЙ В ОСТРОЗІ.

Уже більше 400. років триває дискусія на тему: чи варто українській церкві (церквам) перейти на григоріанський календар? Навколо запровадження григоріанського календаря була розгортана велика полемічна боротьба. Суперечки стосовно впровадження григоріанського календаря живі до сьогодні. За словами Івана Огієнка існує “календарна прірва між православним Сходом та католицьким Заходом, прірва, не засипана й сьогодні”.

25 лютого 1918 р. Центральна Рада оголосила про введення в Україні григоріанського календаря. Але, хоча наша країна живе за григоріанським календарем, то Українська Греко-Католицька та Православна Церкви живуть за юліанським календарем. Римо-Католицька Церква, зрозуміло, живе за григоріанським календарем. Протестанти – по-різному.

Хорватська Православна Церква, на відміну від сербської, перейшла на григоріанський календар. Також в Польщі деякі православні парафії святкують за григоріанським календарем, але більшість тримається юліанського календаря.

Ось один з голосів такої дискусії, яка відбулася на “Форумі Рідного Міста”:

“Трапляються дивні речі:

– Перед Різдвом є великий піст. Однак весь народ активно святкує 1 січня Новий рік.

– Звичайно, 14 січня більшість не забуває святкувати ще раз Новий рік. Тому виникли не зовсім коректні поняття “новий Новий рік” і “старий Новий рік”.

– Січень – місяць квартальної та річної бухгалтерської звітності. Так виходить, що підприємці та бухгалтери – не люди. Усі навколо три тижні гуляють, а їм – зводити дебет з кредитом та заповнювати купу безглуздих звітів.

Так може варто українській церкві (церквам) перейти на григоріанський календар. Тоді вище згадані проблеми відпадуть. Крім того, це міг би бути поштовх для об’єднання українських церков у єдину українську церкву з вигідними відмінами від російської церкви (приклад, хорватська церква на відміну від сербської перейшла на григоріанський календар)” [1].

Не хочу тут говорити про плюси і мінусу календарної реформи, але думаю, що варто посвятити дещо уваги цій темі, яка вже стільки сторіч тривожить християн. Проблема навколо календаря є однією із розбіжностей між різними конфесіями християн, яка становить причину конфліктів. Так було також в Острозі наприкінці XVI століття.