Календарний неспокій в острозі
на сторінках “Хроніки Острозької Парафії”
Наскільки короткі інформації у “Львівському Літописі” і в “Острозькому Літописці”, а також в статті “Календар римський новий” Герасима Смотрицького є відомі в українській історіографії, настільки забутим джерелом на тему, яка нас цікавить, є “Хроніка Острозької Парафії”. Вона дає нам багато інформації як про саму реформу календаря, так і про практичні наслідки її в Острозі. Дискусії, які вели на сторінках книг і в академічних аудиторіях, крім безперечного впливу на розвиток письменництва (полемічна література), не раз набирають гостру форму на вулиці, коли з нестачі аргументів вживаються примітивні засоби, якими, наприклад, є підбурення натовпу.
Із сторінок “Хроніки Острозької Парафії” дізнаємося відносно багато на тему впровадження нового календаря взагалі та про його наслідки в Острозі. Віддаймо голос літописцю Острозького фарного, тобто парафіяльного, костелу:
Roku 1616 Czternastego dnia Augusta umarł malo nie wosmiudziesiąt lat wieku swego X. Woyciech Bieżanowski Pleban Ostrogski. Urodzyl się z podczywycz rodzycow w Dębowcu. Przy Academiey Krakowskiej młode lata przepedzywszy kapłanem został w Diocessyiey swey kathedry krakowskiey w roku 1580. Sabbato Sancto [...]sesa. Był na ten czas Sufraganem Cathedry krakowskiey, który go y swięcył Jacobus Milewski. Zaciągniony na Plebanią Ostrogską w Krakowie od Xzązecia [...] Wassyla Constantinowicza Ostrogskiego Woiewody Kiiowskiego w roku 1582. I przetrwawszy lat dwie per comendam trzymaiąc oraz Plebanią Ostrogską y Dubienską, w roku 1584 wzął Praesentatią od Xzążecia P. Woiewody Kiowskiego tak na Ostrogską iako y na Dubinską; ale inwestitury nie bral. A to iż trafil byl do Ostroga na wielką persecutią Kościoła S. od schysmatykow po ten czas gdy znaczne omyłki widząc Koscioł Rzymski w kalendarz i u Świąt rocznych sprzeciwiaiące się ustawom Oycow SS. | [14] Soboru Nicenskiego tak iż Festa Mobilia (iako iest Swieto Wielkanocne, Wniebowstąpienia. Świątki [...] terminów swoich [...] niezgadzaiąc się (przeciwko dawnym ustawom czasów Apostolskich) z biegiem słonecznym tak iż te omyłki kalendarza niepoprawionego do tego Kościół przywodzyły, że w drugiem miesiącu post aeqiiniactum verbum to nie [...] niedzielę po pierwszej poniey święcić Paschę swoie musiał. Małe minuty czasu niedoyrzanego spoczątku te omyłki sprawyly, które czasow naszych wielki błąd pokasaly, tak iż nayprostszy obaczyć go latwie może teraz w odprawowaniu Swiąt Ruskich Kalendarza Starego. Był iednak stemi omyłkami Kościoł Rzymski kalendarza starego nie tak chcąc iako długo sie namawiaiąc z nayprzednieyszemi Mathematykami wszystkiego swiata: iako by sposob w porachowaniu biegow niebieskich y w poprawie doskonałey kalendarza [...], sie wiecznie tym omyłkam zabieżeć mogło ta namowa była więczey niżli lat piędziesiąt ustawieniem Discursami wszystkich Academiy Zgody czekaiąc, za którą by stanęło Perpetuu[m] Kalendariu[m] Stanęła poprawa kalendarza w roku 1582, którego Roku X. Pleban Ostrogski na Plebanią przyiachal. A iż po | [15] prawie tey kalendarza byli przeciwnikami wielkiemi Ruś bendąc na ten czas schysmatykami wielkiemi na głowę byli nieprzyiaciolmi X. Plebanowi Ostrogskiemu, tak iż nigdy w ulice y rynek [...] kiedy pokazać mogli kiedy by mu iakiego kolwiek despectiku niewyrządzali. I odbiegly byl y plebaniey dla wwielkich persecucyiey, by go byla kilka slug Catholikow przy dworze w lasce Xzązęcia Je[g]o[mości] Pana Woiewody Kiiowskiego [...] niewspierala y niebronila: Acz y sam Xząze, iako Pan baczny [?] y nabożny wielka mu swą łaskę w dobroczynności y obronie swy Ruskiey pokasowal. Naydowaly się iednak tak zly y iadowicy Schysmatycy, iz malem abo nie słusznem przyczynami Zagniewań, na dom iego nachodzyli, z poczatku osobliwie gdy się ieszcze malo Catholikow mieszczan naydowalo y w nocy kilka kroc zabic go szukali, tak iż się kryć musial, wieczey na wierzchu kosciola starego noc odprawuiąc, niżeli w domu swym Uciskanego, ze wszystkich stron budynki stawiąc przeciwko woley iego na Cmentarzu kościelnem. Ale patrzył y na ucisk owieczek swoich, | [16] które urząd Schysmatykow Swieckich przyczyskal do robot w dni Świąt Katolickich, za braniaiąc srogiem karaniem roboty na swęta Ruskie. Żeby się kiedy zakonnik nabozenstwa Rzymskiego pokazał bez iakiego despectu od Schysmatyjkow z Ostroga nie wyiachal. W maiętności koscielney ze wsząd krzywdy cierpial, tak iz musial za co za to arendować bo y wlasni poddani iego przeciwko iemu powstawali. Umiał iednak dobry kapłan w trudnościach onych Panu Bogu [...] tak iż rzadko ofiare przenaswetszą Mszy S. opuścił P. Boga prosząc aby się oni tak uporni Schysmatycy upamiętali w grzechach swoich, a kosciola s. prześladować przestali [17].
Аналізуючи вищезгаданий текст, дозволю собі зробити кілька висновків:
Останнім час нас призвичаїли дивитися на князя Костянтина-Василя Острозького лише як на непохитного оборонителя і мецената православ’я. Однак, його відношення наскрізь толерантне [18]. Київський воєвода, князь Костянтин-Василь Острозький, підняв з руїн, знищений ще в XV столітті татарами, єдиний католицький костел. Спровадив до нього з Кракова о. Войцеха Бєжановського й призначив на утримання католицького храму село Лючин (1582). У добрах князя Костянтина-Василя Острозького взаємно толероване було як православ’я, так і католицизм. Крім чисельних церков і одного костелу, в Острозі була синагога і мечеть, а навіть за життя князя воєводи були кальвінський і аріанський храми. Треба відзначити, що в період боротьби Острозького з Унією, постійно в Острозі був діючий католицький костел [19].
2. Проблема календаря не є причиною поділу Церкви, але його наслідком. Від 1582, коли папа Григорій XIII впровадив новий календар, між християнами Сходу і Заходу заходить різниця у визначені дня Великодня. Це веде до різних неспокоїв, як наприклад: переслідування католицької меншини й перешкоджання католицькому духовному життю в Острозі у 80-х роках XVI століття, також недостатня пошана до прав православних підданих зі сторони деяких польських феодалів (наприклад, Анна-Алоїза Ходкевич).
3. “Хроніка Острозької Парафії” чітко показує нам атмосферу релігійних емоцій навколо реформи календаря і є цінним джерелом в історії Острога й релігійних відносин у цьому місті в XVI і XVII століттях.
ЗАКІНЧЕННЯ
На закінчення хочу нагадати слова Івана Огієнка, зачерпнуті з його праці “Українська Церква. Нариси з історії Української Православної Церкви”, на тему реформи календаря:
“Новий стиль, безумовно, був ліпший за Юліанський, бо той справді потребував-таки доброї направи. Але його не прийняли. Чому? А тому, що цю реформу пророблено в Римі, і в життя проведено такими методами, які православні рішуче осудили. Григоріанському календареві відразу надано релігійного католицького забарвлення, а це зробило його нездатним до прийняття в усіх землях протестантських та православних. За справу введення нового стилю взялися головним чином єзуїти, взялися з такими методами, що вони скоро зробили цю справу чисто католицькою догмою. Це католицьке забарвлення, надане Григоріанському стилю ще в XVI віці, лишилося за ним ще й сьогодні.
Папа Григорій скоро пересвідчився, що введення нового календаря в життя справді йде не так, як сподівалися. (...).
Так постала календарна прірва між православним Сходом та католицьким Заходом, прірва, не засипана й сьогодні” [20].
ПРИМІТКИ:
[1] Див.:
http://misto.ridne.net/viewthread.php?fid=44&tid=172&action=printable
[2] Про обставини та зміст календарної реформи, проведеної папою Григорієм ХIII – див.: Климишин І. А. “Календар природи і людини”. Львів, 1983; Його ж. “Календар і пасхалія з елементами хронології”. Львів, 1996.
[3] Див. Вітторіо Пері, “Берестейська унія у римському баченні” // “Історичний контекст, укладення Берестейської унії і перше поунійне покоління” ред. Борис Ґудзяк і Олег Турій, Львів, 1995, стор. 7-25, стор. 10-11; Того ж [Vittorio Peri], „Due date, un’unica Pasqua. La origini della moderna disparità liturgica in una trattativa ecumenica tra Roma e Constantinopoli (1582-1584)”, Milano 1967, s. 205.
[4] Tomasz Kempa, „Konstanty Wasyl Ostrogski (ok. 1524/1525-1608. Wojewoda kijowski i marszałek Ziemi Wołyńskiej”, Toruń 1997, s. 124; „Monumenta Polonia Vaticana” t. 6 („Alberti Bolognetti nuntii apostolici in Polonia epistolae et acta, 1583-1584”), wyd. E. Kuntze, Kraków 1915-1948, nr 224, s. 384, 386-387; J. Krajcar, „Konstantin Basil Ostrożskij and Rome in 1582-1584”, [w:] „Orientalia Christiana Periodica”, t. 35, R. 1969, z. 1, s. 205.
[5] Tomasz Kempa, op. cit., s. 124.
[6] Там само. – С. 124-125.
[7] Див. Taras Hunczak, „Unia Brzeska 1596: polityka i religia”, [w:] „Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze” t. 4-5, Warszawa 1997, s. 66-75, s. 67; Н. Сумцов, “Исторіческий очерк попитов католиков ввести в южню и западнию Россию грегорянский календарь”, // “Киевская Старина”, 1888; Józef Tretiak, „Piotr Skarga w dziejach i literaturze Unii Brzeskiej”, Kraków 1912, s. 81-87.
[8] О[лександр] Бевзо, “Львівський літопис і Острозький літописець. Джерелознавче дослідження”, Київ, 1971, стор. 100, 130. Також видавець і дослідник цих джерел, Олександр Бевзо, не скриває свого негативного відношення до католицької Церкви, баламутно пишучи, що “одним із заходів для здійснення унії було запровадження на Україні григоріанського календаря” – Там само. – С. 49.
[9] Див. „Архив Юго-Западной России”, т. VII , Киев, 1887, ч. Іб, стор. 250-265; „Хрестоматія давньої української літератури (до кінця XVIII ст.” Упорядкував О. І. Білецький, (вид. ІІІ), Київ, 1967, стор. 113-118.
[10] Про Яна Лятоса див.: „Wielka Ilustrowana Encyklopedia Powszechna” t. 8, Kraków, s 319; О[лексій] Халецький, “Учитетелі і учні. До 400-річчя Острозької Академії” // “Зоря Комунізму”(Острог) № 144 від 7 грудня 1976 року; Р.С. Шпізель, “Научные труды медиков древнево Острога и их значение для отечественной и мировой науки” // “Матеріали I-ІІІ науково-краєзнавчих конференцій “Остріг на порозі 900-річчя””, Остріг 1992, ч. ІІ, стор.104-108, стор. 104-105; Tomasz Kempa, „Konstanty Wasyl Ostrogski (ok. 1524/1525-1608. Wojewoda kijowski i marszałek Ziemi Wołyńskiej”, Toruń 1997, s. 105.
[11] Я[рослава] Халецька, “Острог і полемічна література. До 400-річчя Острозької академії” // “Зоря Комунізму” (Острог) № від 13 липня 1978 року.
[12] Мирослав Семчишин, “Тисяча років української культури”, Київ, 1993, стор. 97.
[13] [O. Jan Dubowicz], „Kalendarz Prawdziwy cerkwi Chrystusowey od W. Oyca Jana Dubowicza Archimandriey Monastera Dermańskiego. Za pozwoleniem starszych w druk podany”, Wilno 1644. Zob. Jan Dalibor Wagilewicz, „Pisarze polscy Rusini”, do druku przygotował i przedmową poprzedził Rostysław Radyszewśkyj, Przemyśl 1996, s. 61-62.
[14] У цьому місці кінчається 101 стор. хроніки.
[15] У цьому місці кінчається 102 стор. хроніки.
[16] У цьому місці кінчається 103 стор. хроніки.
[17] „Kronika Kościoła Farnego Ostrogskiego” – Wojewódzkie Archiwum Państwowe w Krakowie, Sekcja I, Archiwum Sanguszków, sygn. 1031, s. 101-104.
[18] О[лексій] Халецький, “Остріг як центр культурного універсалізму XVI ст. в Україні” // “Матеріали I-ІІІ науково-краєзнавчих конференцій “Остріг на порозі 900-річчя””, Остріг 1992, ч. ІІ, стор.86-89.
[19] Див. Tomasz Kempa, „Konstanty Wasyl Ostrogski (ok. 1524/1525-1608. Wojewoda kijowski i marszałek Ziemi Wołyńskiej”, Toruń 1997, s. 112-113; О. Вітольд-Йосиф Ковалів, “Острізький фарний костел XV-XX ст.” // “Матеріали IV науково краєзнавчої конференції “Остріг на порозі 900-річчя”, Остріг 1993, стор. 57-61, стор. 58; Jakób Hoffman, „Akta kościoła farnego ostrogskiego od 1622 roku”, [w:] „Rocznik Wołyński” t. 3, Równe 1934 s. 206-208; Stanisław Kardaszewicz, „Dzieje dawniejsze miasta Ostroga”, Warszawa-Kraków 19, s. 37, 97, 100.
[20] Див. Іван Огієнко. “На світанку боротьби проти нового стилю” / Його ж. “Українська Церква. Нариси з історії Української Православної Церкви” //
http://www.hram.kiev.ua/index.php?mode=books&cat=6&parent=748&id=758
БІБЛІОГРАФІЯ
I
ДЖЕРЕЛА
„Архив Юго-Западной России”, т. VII , Киев, 1887, ч. І, стор. 250-265;
О[лександр] Бевзо, “Львівський літопис і Острозький літописець. Джерелознавче дослідження”, Київ, 1971.
„Хрестоматія давньої української літератури (до кінця XVIII ст.)” Упорядкував О. І. Білецький, (вид. ІІІ), Київ, 1967, стор. 113-118.
[O. Jan Dubowicz], „Kalendarz Prawdziwy cerkwi Chrystusowey od W. Oyca Jana Dubowicza Archimandriey Monastera Dermańskiego. Za pozwoleniem starszych w druk podany”, Wilno 1644.
„Kronika Kościoła Farnego Ostrogskiego” – Wojewódzkie Archiwum Państwowe w Krakowie, Sekcja I, Archiwum Sanguszków, sygn. 1031, s. 101-104.
„Monumenta Polonia Vaticana” t. 6-7 („Alberti Bolognetti nuntii apostolici in Polonia epistolae et acta, 1583-1584”), wyd. E. Kuntze, Kraków 1915-1948
II
ЛІТЕРАТУРА
О. І. Вігоринський. “Калєндарне питання в добі берестейської унії” (Quaestio de calendario tempore Unionis Ecclesiae Ruthenae cum S. Sede Apostolica in Brest Littuaniae a. 1596 initae) // Добрий Пастир. Станиславів, 1937. Ч. 2-3. С. 143-150.
І.А. Климишин. “Календар природи і людини”. Львів, 1983.
І.А. Климишин. “Календар і пасхалія з елементами хронології”. Львів, 1996.
О. Вітольд-Йосиф Ковалів, “Острізький фарний костел XV-XX ст.” // “Матеріали IV науково-краєзнавчої конференції “Остріг на порозі 900-річчя”, Остріг 1993, стор. 57-61.
Олег Павлишин. З історії впровадження григоріанського календаря в церковне життя Українців: календарна реформа єпископа Григорія Хомишина //
http://www.franko.lviv.ua/Subdivisions/um/um7/Statti/1-PAVLYSHYNOleh.htm
Вітторіо Пері, “Берестейська унія у римському баченні” // “Історичний контекст, укладення Берестейської унії і перше поунійне покоління” ред. Борис Ґудзяк і Олег Турій, Львів, 1995, стор. 7-25.
Мирослав Семчишин, “Тисяча років української культури” // Київ, 1993.
Н. Сумцов, “Исторіческий очерк попитов католиков ввести в южню и западнию Россию грегорянский календарь”, “Киевская Старина”, 1888.
Я[рослава] Халецька, “Острог і полемічна література. До 400-річчя Острозької академії” // “Зоря Комунізму”(Острог) № від 13 липня 1978 року.
О[лексій] Халецький, “Остріг як центр культурного універсалізму XVI ст. В Українії” // “Матеріали I-ІІІ науково-краєзнавчих конференцій “Остріг на порозі 900-річчя””, Остріг 1992, ч. ІІ, стор.86-89.
Того ж, “Учитетелі і учні. До 400-річчя Острозької Академії” // “Зоря Комунізму”(Острог) № 144 від 7 грудня 1976 року.
Р.С. Шпізель, “Научные труды медиков древнего Острога и их значение для отечественной и мировой науки” // “Матеріали I-ІІІ науково-краєзнавчих конференцій “Остріг на порозі 900-річчя””, Остріг 1992, ч. ІІ, стор.104-108.
Abner Shimony, „Tibaldo i dziura w kalendarzu”, Warszawa 1999.
Taras Hunczak, „Unia Brzeska 1596: polityka i religia”, [w:] „Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze” t. 4-5, Warszawa 1997, s. 66-75, s. 67;
Tomasz Kempa, „Konstanty Wasyl Ostrogski (ok. 1524/1525-1608. Wojewoda kijowski i marszałek Ziemi Wołyńskiej”, Toruń 1997.
J. Krajcar, „Konstantin Basil Ostrożskij and Rome in 1582-1584”, // „Orientalia Christiana Periodica”, t. 35, R. 1969, z. 1, s. 205.
Ołeh Pawłyszyn, “Wprowadzenie kalendarza gregoriańskiego do praktyki liturgicznej Kościoła prawosławnego w Polsce w 1924 r.” // „Biuletyn Ukrainoznawczy” Nr 8. – 2002. S. 105-113.
Vittorio Peri, „Due date, un’unica Pasqua. La origini della moderna disparità liturgica in una trattativa ecumenica tra Roma e Constantinopoli (1582-1584)”, Milano 1967.
Józef Tretiak, „Piotr Skarga w dziejach i literaturze Unii Brzeskiej”, Kraków 1912.
Jan Dalibor Wagilewicz, „Pisarze polscy Rusini”, do druku przygotował i przedmową poprzedził Rostysław Radyszewśkyj, Przemyśl 1996.