Able to do (something) blindfolded
Нитка Аріадни": значення фразеологізму, походження, приклади
c
Мовний зворот прийшов до нас з давньогрецьких міфів, і подібне воно до пригод героя Тесея.
Якось після рядових подвигів Тесей прибув до Афін. Місто-держава сумував. Ще б! Адже йому доводилося споряджати чергову посилку для страшного чудовиська - Мінотавра (людини з головою бика). До неї входили сім хлопців і сім дівчат. Такою була плата за те, що афіняни вбили сина критського царя - Андрогея. Самого ж царя звали Мінос.
Читачам доведеться набратися терпіння, щоб дізнатися зміст виразу «нитку Аріадни» (значення фразеологізму - далі, зараз же час історії).
Тесей, як справжній герой, не міг дозволити несправедливості творитися і упросив свого батька (градоначальника Афін Егея) послати його разом з даниною на Крит в гості до Мінотавра. Звичайно, батько не горів бажанням відправляти єдиного сина на сніданок або обід чудовиську, але що вже тут поробиш, така ось частка нелегка у героїв - вони повинні всіх виручати.
Зустріч з Аріадною
На превелике щастя Тесея, у Міноса була ще дочка Аріадна, яка як тільки побачила Тесея, так відразу в нього і закохалася. І в цьому немає нічого дивного, адже Тесею благоволила сама богиня любові.
Зрозуміло, як і будь-яка дівчина, тільки що обретшая любов, Аріадна не хотіла її втратити, тому дала Тесею нитку, зібрану в клубок, і покарала прив'язати її початок до входу в Лабіринт (житлу мінотавра), щоб після того як юнак розправиться з Мінотавром, він з легкістю знайшов шлях назад. Як кажуть у російських казках, сказано - зроблено.
Правда, фінал у цієї історії трохи сумний. Якщо читача цікавить не тільки зміст словосполучення «нитка Аріадни» (значення фразеологізму, іншими словами), але і розв'язка історії, то ми направляємо його до чудовій книжці «Міфи Давньої Греції» Н.А. Куна. У свою чергу, ми готові до того, щоб відкрити таємницю значення фразеологізму і проілюструвати його прикладом з повсякденного життя.
Значення
Кмітливий читач легко сам про все здогадається. Вираз «нитку Аріадни» означає певний ключ, який дозволять вийти зі скрутного становища. Наприклад, книги - це нитка Аріадни, адже вони дозволяють вийти з лабіринту власного невігластва.
Фразеологізм "Яблука Гесперід" відноситься до виразів античного походження.
У міфах Стародавньої Греції велике значення приділяється життя і подвигів героя Геракла. Зокрема, його славетної службі у царя Мікен Еврісфея. В цей період він отримав дванадцять завдань і, виконавши їх, здійснив дванадцять подвигів. Останній подвигів - дванадцятий за рахунком - був останнім і складним. Гераклові належало знайти сади Атласу, наблизитися до золотого дереву і зірвати з нього три золотих яблука, які пильно охороняли і німфи Гесперіди, до того ж ще і дракон.
Геракл застосував всі свої фізичні сили і всі дипломатичні навички, щоб титан Атлас дозволив йому взяти яблука. Геракл пообіцяв Атласу змінити його на посаді з утримання на плечах небесного зводу, але зумів перехитрити титану.
Тепер вираз "яблука Гесперід" означає якусь неймовірну складність, що вимагає масу праць.
бог (Госпо́дь) зна що таке́. Невідомо що; щось неймовірне. — Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се Бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський).
бог (Госпо́дь) ми́лував / поми́лував кого і без додатка. Кому-небудь пощастило уникнути чогось неприємного, небажаного; все обійшлося. — Ти оглух?..— Та поки Бог милував (М. Стельмах); — А ви вже були поранені? — спитала Варвара. — Ні, Бог милував (Л. Первомайський); — Чи на батька теж розбійники нападали, мамо? — спитав менший брат. — Ні, моя дитино, ні, Господь милував (Марко Вовчок); І досі страшно, як згадаю, Хотів палати запалить Або себе занапастить, Та Бог помилував… (Т. Шевченко).
бо́гу у ву́ха. Щоб здійснилося що-небудь. — Якби то наші слова та Богу у вуха,— вголос подумав Мар’ян Поляруш (М. Стельмах).
відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу. Померти. Одпочивала (княжна), Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко); Він (Ласун) усе хрипів у землянці своїй і ніяк не міг віддати Богові .. душу (В. Дрозд); — Ти б делікатніше, а то...— посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк); Дивись в обід розгорілося (дитя), розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день іБогові душу віддає... (Панас Мирний). відда́ти ду́шу бога́м. “Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі богам” (І. Котляревський).
вхопи́ти (впійма́ти, взя́ти і т. ін.) Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного. — Виліпила з пластиліну дві якихось фігурки і думає, ніби вже Бога за бороду вхопила (В. Нестайко); Що він (Румянцев), Бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-румянцевському? (Остап Вишня); І вирішив я, необачний, тоді, Що Бога за бороду взяв (Б. Олійник); — Кузьма тепер дотягне з хлібом до молоденької картоплі, нарешті, теж, здається, спіймає Бога за бороду: матиме певний заробіток (М. Стельмах); — Ще й радіє, наче Бога за бороду піймав,— докірливо похитала головою (М. Стельмах). вхопи́ти ща́стя за бо́роду. Як же ж це так? Виходить, що Казик вхопить колисьщастя за бороду тому, що в нього будуть гроші? А що мають робити такі, як я? (Ірина Вільде).
гніви́ти Бо́га (Го́спода). Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. — Не добрий він тобі судився, тебе їм (ним) Бог скарав.— Мамо, не гнівіть Бога, се все вже Бога гнівите! — мене дорікає дочка моя (Марко Вовчок); Не гніви, Григорію, Господа,— почувся знову батюшчин голос.— Молися краще й уповай на милість його (В. Шевчук).
гріх (нема́ чого́, ні́чого і т. ін.) (і) Бо́га гніви́ти. Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. (Матушка-гуменя:) У тебе чоловік недобрий? (Кнуриха:) Гріх Бога гнівити (Панас Мирний); — Тобі, Мар’яно, гріх і Бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко); — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах).
дай Бо́же (Бог, Го́споди), вставн. словоспол. 1. що. Уживається для вираження побажання кому-небудь чогось доброго. В тому гаю два Голуби були І як брати милесенько жили — Дай Боже так і людям жити (Л. Глібов); — Дай Боже щастя вашим діточкам! — хрипить старик (Ю. Смолич); — Прощай, друже! Дай Господи, щоб мали силу чесно й сміливо сповнити свій довг (обов’язок) .. — Дай Боже! (М. Коцюбинський). 2. Уживається для вираження схвальної оцінки кого-, чого-небудь щодо розміру, кількості, якості, ступеня вияву і т. ін. У старого Лук’яна Хомутенка сімеєчка дай Боже:він з жінкою та восьмеро дітей (Григорій Тютюнник); — Те, що Оксана Кульбачка посадила,— росте дай Бог! Ось у кого нам треба вчитись… (О. Гончар). пода́й Бо́же (Го́споди). — Що ж? Ви жених такий, що подай Господи! (О. Маковей).
дай Бо́же (Бог) па́м’ять. Уживається для вираження бажання, зусилля пригадати що-небудь. — Вона (Наташка) нагадує щось мені знайоме,— знову почав Проценко.— Я десь на неї схожу бачив.— О-о, дай Боже пам’ять (Панас Мирний).
дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги (, а чорт коле́са). Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері тюрми і... дай Бог ноги (Ю. Збанацький); Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потімдавай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик).
дя́кувати Бо́гові (Богу, Го́сподові, Го́сподеві), вставн. словоспол. Уживається для вираження заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. (Пріська:) Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми — найнялися..? У нас, дякувати Богові, пригінчих немає (С. Васильченко); (Груїчева:) А що, хіба вона (Любочка) слаба? (Олімпіада Іванівна:) Та ні, Богу дякувати (Леся Українка); — Годі побиватись, дочко, — каже старий свекор, — дякувати Господові, втихла (дитина) (Марко Вовчок).
живи́м до Бо́га (на не́бо) лі́зти / полі́зти. 1. Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька). 2. Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю, втрачаючи будь-яке терпіння; ледве витримувати, ледь не вмирати. — Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі..— Зробіть щось,— прошу (лікаря), — а тоживим на небо полізу (Ф. Маківчук).
заклина́ти Бо́гом (усі́м святи́м на сві́ті). Пристрасно переконувати, уклінно просити, благати. — Богом Вас заклинаю! Збережіть ці скарби духу народного (вилучену з бібліотек літературу) для нащадків (З журналу); — Отаке моє щастя, Христе! Заклинаю усім святим на світі: будеш іти заміж — не йди за крамаря, не йди за городянина (Панас Мирний).
з Бо́гом, Пара́сю. Уживається як побажання: можеш іти. — Не хочеш — я тебе не тримаю, з Богом, Парасю. І сама потім прийдеш з плачем (П. Козланюк).
ма́ти Бо́га в се́рці (в душі́, в животі́ і т. ін.). Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т. ін. — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький); — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко); — Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах); — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд). ма́ти Бо́га. — Понімаєш (розумієш): не худоба (ми), а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко).
моли́тися скляно́му бо́гові (бо́гу), жарт. Випивати, пиячити. Підріс (бурсак) — давай молитися скляному богові… (Панас Мирний).
на ми́лість (ми́лость) (Бо́жу (Госпо́дню, Бо́га і т. ін.)), перев. у сполученні із скажи (мені), скажі́ть (мені). Уживається при шанобливому запитуванні; прошу, будь ласка. — Скажи мені на милость, Ригорович,— питав Микита Уласович,— хто се нам таку пакость укрутив? (Г. Квітка-Основ’яненко); — Люди добрі! Скажіть на милость, чого він (Олекса) від мене хоче? (С. Васильченко); — І скажи ти, на милость Божу! І нащо ти граєш в карти..? — спитала вона (І. Нечуй-Левицький); — Як вона, скажіть мені на милость Господню, придбала його (дитя)? — допитується дядина (Панас Мирний); (Олімпіада Іванівна:) Що се тут таке? (Побачивши дітей.) Ну, скажіть на милість Бога! Ви сюди як влізли? (Леся Українка).
не боя́тися / не побоя́тися гріха́ (Бо́га). Діяти всупереч моральним приписам, нормам. (Маруся:) Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся? (І. Нечуй-Левицький); Хотіла було й сина привчити (Горпина), та як побачила, що він, Бога не боячися, проїжджих обміряє, .. так .. схаменулась, перестала йому волю давати (Г. Квітка-Основ’яненко).
не дай Бо́же (Бог, Го́споди, Ма́ти Бо́жа) чого і без додатка, вставн. словоспол. Уживається для вираження бажання уникнути чого-небудь небажаного, застерегтися від чогось. Не дай Боже вмирати під тином (Укр.. присл..); — Тихше,— просить співрозмовників господарка,— він (фашистський офіцер) по-нашому насобачився, не дай Бог, підслухає (Ю. Яновський); Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія. Не дай Господи, як ще буде сердита, лінива та лиха (І. Нечуй-Левицький); Взяв він та й женився вдруге .. Випало йому на долю таке щастя, що й не дай Мати Божа хрещеному чоловікові (Г. Хоткевич).
не доведи́ (не приведи́) Го́споди (Бо́же, Бог, Госпо́дь). Уживається для вираження небажання чогось, застереження від чогось або жалю з приводу чого-небудь. “Що за історія? — думаю.— Невже вбив? Та стріляв же, здається, по дровах .. А як, не доведи Господи, вбив?” — аж у серці похолонуло (Г. Хоткевич); — Не доведи Боже, коли б усі були такі, як отой Грицько: поїли б, здається, одне одного (Панас Мирний); — Як оце вип’є (чоловік), то й не приведи Господи… Хоч тікай на край світа (М. Коцюбинський).
не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́). Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т. ін. — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах); Такі ж, як і він, злодії: .. весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко); Тато його (діда) дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров); —Бога в животі не мають, серця не мають (пани)! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний). не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський).
не ма́ти царя́ в голові́, жарт., зневажл. Допускати невиправдані вчинки; діяти нерозумно, несерйозно і т. ін. Царя в голові, як мовиться, не мають, а туди ж, керувати (З газети). не ма́ти Бо́га в животі́, а царя́ в голові́. — Хай тільки (пан) одбере… Я йому такого пущу півня!..— грізно каже Чіпка. Дід аж не стямився.— Що це ти кажеш, сину? Чи ти не маєш Бога в животі, а царя в голові? (Панас Мирний).
ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. (Олеся:) Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його (дитини) буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний). 2.Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).
одному́ Бо́гу (Алла́ху) відо́мо що, жарт. Ніхто не знає про щось. — Одному Богу відомо звідки, під дощем, при страшній бурі придибав до нас дід (З журналу); Як вивчав він і по чому Ту красуню птаху — Не скажу, бо то відомо Одному Аллаху (С. Олійник).
піти́ в моги́лу (з життя́, від нас, до Бо́га і т. ін.). 1. Померти. При мені вже тоді з діток Марушка четверта в могилу пішла (А.Тесленко); Молодий і запальний поет Ярослав Шпорта .. був поранений і молодим пішов із життя (Т. Масенко); Де вони поділи побратима? Чи живий він, чипішов до Бога? (Леся Українка). 2. тільки піти́ в моги́лу. Залишитися невідомим, таємним. — Ніхто й слова не почує про тебе. Що було між нами —в могилу піде! (М. Стельмах).
скажи́ (скажі́ть) на ми́лість (Бо́жу (Бо́га)). Уживається для вираження подиву, незадоволення, розгубленості, сумніву і т. ін. — Слухай, Демиде, ти знаєш, що я думаю? — Знаю.— Як знаєш? — здивувався Бульба? — Ти хочеш погуляти з запорожцями.— Ну, скажи на милість. Як це ти дізнався? (О. Довженко); — Ну, що тут довго: він тайний агент.— Ото! Скажіть на милість! Як же він робить свою роботу? (М. Коцюбинський); Ну, чого мене, скажіть на милість, понесло знов на київський пляж? (Остап Вишня).
трима́ти (Го́спода) Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, надзвичайного, вимріяного. — Друга операція — також апендицит. Коли я приступив до неї, настрій у мене був, немовби я самого Господа Бога за бороду тримаю: усе мені дурниця (Ю. Шовкопляс); // Використовувати слушну нагоду; не втратити якоїсь можливості. — А вас викликає ректор.— Ректор? Не знаєте чого? — розгубився Богдан.— Або в найгіршу діру почнуть агітувати, або високо підскочиш,— пояснив Іван.— Коли високо, то тримай Бога за бороду (М. Стельмах).
уби́й (поби́й) мене́ Бог. Уживається для вираження запевнення, заприсягання у правдивості висловленого. — Ти хоч би нашого не крав, а то щоб він ягід приніс.— Чого ти? Їй-богу, принесу! Бог мене вбий, коли не принесу! (Панас Мирний).
у Бо́га теля́ з’ї́сти, жарт. Провинитися у чомусь; бути гіршим за інших. Позвали (покликали) Лисицю, Ведмідь і каже: — Лисичко, треба тобі йти до Лева побалакати з ним .. — А що ж, я хіба у Бога теля з’їла, чи що? Хай хто-небудь інший піде (Укр. дит. фолькл.); (Аблакат:) Що ж то я у Бога теля з’їв, чи як, що мені гріх за труди взять? (І. Карпенко-Карий); В один із своїх виходів Спартак, загледівши .. Духновича, був щиро цим здивований: — І ти тут? — А що ж, як я: в Бога теля з’їв? (О. Гончар); — Дай,— думаю,— і я поїду на стадіон. Що я гірший за інших чи в Бога теля з’їв? (І. Сочивець).
хвали́ти Бо́га. 1. у знач. вставн. словоспол. Уживається для вираження задоволення, заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. — Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу! — думала баба Зінька, поглядаючи на дочку,— а то ходе (ходить), як нежива (І. Нечуй-Левицький); Він поволі обводив поглядом і говорив їй тільки одно: — Хвалити Бога, перезимуємо. Держіться, діти, плуга! (М. Стельмах). 2. Добре, гаразд. — А-а-а, чумаченько..,— мертво проскрипів Гарматій.— Як ся маєш? — Хвалити Бога (М. Стельмах). хвали́ти до́лю. — Живенькі-здоровенькі? — Та нічого,— кажу,— хвалити долю! Все гаразд! (Остап Вишня). хвала́ Бо́гу (бога́м). — А не приходить, ні… Та й хвала Богу,бо засмутилась би небіжка (М. Коцюбинський).
ходи́ти під Бо́гом. Не знати, що трапиться у житті, що є неминучим у майбутньому. Надто прикро не мати довго звісток від рідних та дорогих людей з того краю, де всі .. під Богом ходять (Леся Українка); Кобза .. з матір’ю увійшов у хату і, помолившись перед іконами, стиха промовив: — Не журіться, матінко, ми всі ходимо під Богом (О. Стороженко).
хоч живи́м (живце́м, живо́му і т. ін.) у зе́млю (у моги́лу, у гроб і т. ін.) лізь. Уживається для вираження відчаю у дуже скрутному, безвихідному становищі; безвихідь. — А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах); — Тут живому хоч у могилу лізь(П. Колесник). хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка, .. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю…(М. Коцюбинський). хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з’їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко).
цар і Бог, перев. для кого. Той, хто має необмежені права, все вирішує, за все відповідає, всім управляє. Володар тієї місцевості — самець, котрий виборов свої права у боях з конкурентами. Він — цар і Бог для трьох, чотирьох, а часом і шести самок, що проживають у його володіннях, а також для 20-30 малюків “повзункового віку” (З журналу); — Ви ж, дорогий чоловіче, цар і Бог всієї лісової займанщини — стільки лісу у вашому розпорядженні (З газети).
як Бо́гу (Бо́гові) моли́тися / помоли́тися. Приємно, радісно, легко і т. ін. (щось робити). Та це їй як Богові молитися (З журналу).
| Негативні риси характеру людини | 1) «Аморфність» | безхребетна людина; і нашим і вашим; ні риба ні мясо; і умне – не умне, і дурне – не таке; ні в солдати ні в матроси; ні два ні полтора; ні в угол ні в армію; ні в забор ні в ворота | |
| 2) «Нерішучість» | і трьох свиней не впасе; і хвоста коту не завяже; смілий до порога; тюха-матюха; і кури склюють | ||
| 3) «Неуважність» | в одно ухо влітає, а в друге вилітає; ворон щітає | ||
| 4) «Недбалість» | тіки для галочки; стук-грюк – аби з рук | ||
| 5) «Схильність пліткувати» | язиката Хвеська; баба базарна; язик по коліна | ||
| 6) «Улесливість» | виляє хвостом; дякує аж підскакує; скоком-боком перед правим оком; хоть до рани прикладай; без мила в глаза лізе;сякий-такий і Божий – на чорта похожий | ||
| 7) «Хвалькуватість» | гєрой у бабиній юбці; як пітух кукарєка | ||
| 8) «Ледачість» | попів работнік; шукає вчорашній день; празник каждий день;зря і не нагнеться (пальцем не шевельне); ні за холодну воду; рукава до колін; не з того міста руки ростуть; не туди руки сторчать; тіки собак ганя; тіки спать, жрать і гулять | ||
| 9) «Пихатість» | носом небо зацепляє; на блатній козі проїхав(-ла)ся; пальці вєєром, зуби штопором, с носа бульби | ||
| 10) «Нахабність, настирливість» | в яку хоч щєль пролізе; нагліший за Клименка; поганому виду нема стиду; в любу дирку затичка | ||
| 11) «Нечесність» | як дихне, так і брехне; говори, говори – а я пошию сапоги | ||
| 12) «Жадібність» | за руб зайца перегоне; з одним ртом на два обіда; над каждой копійкой труситься; їсть і не вдавиться; проглоте с костями і не задавиться; з рубля копєйку вкраде; за копєйку і рідного батька продасть (і матір заріже, і в церкві пе..дне); серед зими і мерзлого го..на не випросиш | ||
| 13) «Підступність» | ні собі ні людям; ні людям ні собаці; укусе і залиже (зуби спряче); дьогтя дасть і меду піднесе; без царя в голові; без Бога в животі; змія підколодна | ||
| 14) «Злостивість» | позор джунглів; подарок джунглів общєству; одірви й вибрось; сам(-а) себе раз на год любе | ||
| Позитивні риси характеру людини | 1) «Спритність» | як с гуся вода; в ступі не попасти; проскоче через сито;бика за рога | |
| 2) «Наполегливість» | зубами желєзо перекусе; у нього (неї) і мертвий забалака (і козел задоїться, і пітух занесеться) | ||
| 3) «Сміливість» | не боїться ні огню ні води (ні тучі ні грому); не п’є з мілкої посуди; йому (їй) і чорт не брат; і чорту в пащу залізе | ||
| 4) «Незалежність» | ні кляте ні мяте; сам собі голова | ||
| 5) «Талановитість, хист до чогось» | душа до діла повернута; мастєр на всі руки | ||
| 6) «Працьовитість» | більше діла – менше слів; менше язиком – більше руками;хазяйського батька син | ||
| 7) «Доброта» | хоть узори знімай; красна маківка; Божий одуванчик; біла овечка | ||
| Потенційні якості характеру людини | 1) «Мовчазність» | язик прикусив(-ла); як жабу проглотив(-ла); язик до ж..пи прирос | |
| 2) «Цікавість» | голодній кумі тіки хліб на умі; любопитній Варварі нос (хвост) одірвали | ||
| 3) «Упертість» | впертий бик (осел); хоть із руж’я стріляй; хоть ти трєсні;або дай, або вирве, або впертий як осел | ||
| 4) «Непосидючість» | юла заводна; із ушей дим (пар); шило в задньому місті;чорт в мішку | ||
| 5) «Надмірна комунікабельність» | всі собаки знають; всім і каждому кума | ||
| 6) «Байдужість» | і краном не подвинуть; спить на ходу; ходе з закритими глазами; сонна муха; хоть кол на голові теши | ||
| 7) «Непостійність» | перельотна птиця; Фігаро тут, Фігаро там | ||
| 8) «Хитрість» | бита голова; хитріший за зайця; хитрий як сто чортів;сам(-а) сєбє на умє |
Add fuel to the fire
підливати масло у вогонь; погіршувати ситуацію, положення
able to do (something) blindfolded
зуміти зробити що-небудь з закритими очима; зуміти зробити що-небудь легко і швидко
about time розм.
давно пора; з великим запізненням, дуже пізно
Етимоло́гія (від грец. ἔτυμον правда, істина[1] і грец. -λόγος «слово, наука»[2][2]) — розділ знань, розділ порівняльно-історичного мовознавства, який вивчає походження слів мови; сукупність прийомів дослідження, спрямованих на з'ясування походження слова, а також сам результат цього з'ясування.
Англійським словом джинси назвали робочі штани з особливо міцної бавовняної тканини кольору індиго.Це слово утворене від італійського слова jean, що означає "міцна тканина", яка так була названа за найменуванням міста Генуї, в якому вона вперше була проведена.
Балетки — класична модель жіночих туфель з закритим носком на плоскій підошві або з маленьким стійким каблуком. Балетки отримали свою назву за схожість з професійної взуттям в балеті.