Переклад тексту українською мовою

Обовʼязкова навчальна література

1. Огієнко І. Історія української літературної мови. – К., 2004. – С. 120 – 136.

2. Плющ П. П. Історія української літературної мови. – К., 1971. – С. 95 – 134.

3. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. – К., 2001. – С. 10 – 42.

Додаткова література

1. Курс історії української літературної мови: У 2 т. / За ред. І. К. Білодіда. – К., 1958. –Т. 1. – С. 21– 42.

2. Булаховський Л. А. До питання про мову Стародавнього Києва та Київщини // Булаховський Л. А. Вибрані праці: У 5 т. – К., 1977. – Т. 2 – С. 108 – 126.

3. Виноградов В. В. Основные проблеми изучения, образования и развития древнерусского литературного языка. – М., 1958. – С. 37, 38, 60.

4. Історія української культури / За заг. ред. І.Крипʼякевича. – К., 1994. – С. 208 – 229.

5. Ковалевская Е.Г. История русского литературного языка. – М., 1978. – С. 41– 88.

6. Кожин А. И. Литературный язык Киевской Руси. – М., 1981.

7. Курс історії української літературної мови: У 2 т / За ред. І. К. Білодіда. – К., 1958. –Т. 1.– С. 21– 42.

8. Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990. – С. 230.

9. Німчук В. В. Початки літературних мов Київської Русі // Мовознавство. – 1982. –№2. – С. 21 – 31.

10. Півторак Григорій. Мовна ситуація в Київській Русі та її вплив на давньоруську периферію // Мовознавство. – 1997. – №4 – 5. – С. 3 – 11.

11. Півторак Григорій. Українці: звідки ми і наша мова. – К., 1993.

12. Русанівський В. М. Ще про дві літературні мови в Київській Русі // Мовознавство. – 1996. – № 6. – С. 3–11.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Коли й чому виникло питання про різні основи або мовленнєві бази давньокиївської літературно-писемної мови?

2. Назвіть основні теорії щодо специфіки формування літе­ратурно-писемної мови Київської Русі.

3. Схарактеризуйте основні джерела літературно-писемної мови Київської Русі. Яку роль відіграла старословʼянська мова?

4. Назвіть жанри літератури, поширені в давньокиївський період.

5. На основі яких творів дослідники пропонують виділяти книжно-словʼянський тип літературно-писемної мови (високий стиль)?

6. Назвіть основні мовні риси творів, що зараховують до високого стилю.

7. Яка література дозволяє виокремити народно-літературний тип писемної мови (середній та знижений стилі)?

8. Як називається перший літопис? Якими мовними рисами характеризувалися тексти літопису?

9. Назвіть мовні особливості “Слова о полку Ігоревім”? Наве­діть приклади.

10. Якими мовними рисами характеризувалася ділова писемність?

11. Чи можна говорити про єдину літературно-писемну мову для всієї території Київської Русі Х – ХП ст.?

12. Назвіть риси сучасної української мови, що виявилися в давньоруських памʼятках писемності.

Практичні завдання

1. Проаналізувати основні теорії щодо походження літературно- писемної мови Київської Русі.

2. Схарактеризувати джерела виникнення літературно-писемної мови цього періоду: київське койне, старословʼянську мову.

3. Дати загальну характеристику літератури Київської Русі.

4. Назвати основні мовностилістичні риси книжно-словʼянського типу літературпо-писемної мови (високий стиль) на прикладі “Слова про Закон і Благодать” митрополита Іларіона.

5. Проаналізувати тексти ділової писемності та визначити їхні основні мовні особливості. Як оцінюють мову ділової писемності давньої доби відомі дослідники?

6. На основі уривків з “Повісті временних літ” виокремити мовні риси історичної літератури.

7. Проаналізувати уривки зі “Слова о полку Ігоревім”, довести, що в тексті цього твору поєднуються книжні, народнорозмовні та народнопоетичні риси.

8. Зробити узагальнення у вигляді тез до всієї теми.

Методичні вказівки

Готуючись до практичного заняття, слід використати текст лекції № 2 та навчальну літературу, вказану в цій лекції. Теоретичні положення необхідно підтвердити прикладами, самостійно вибра­ними з текстів, що пропонуються для аналізу.

Уривки з творів давньоруської літератури аналізуйте за такою схемою:

1. Визначити жанрову приналежність тексту і його тему.

2. Звернути увагу на фонетичні риси.

3. Назвати морфологічні особливості.

4. Проаналізувати синтаксичні риси.

5. Охарактеризувати лексику, можливо, художні засоби, стилістичні прийоми.

6. Висновок.

Схема може дещо варіюватися (залежно від характеру тексту). Для кращого розуміння змісту уривку необхідно перекласти його сучасною українською мовою, але аналізувати потрібно не переклад, а давній текст. Аналіз текстів має доповнити виклад теоре­тичного матеріалу, із яким студенти знайомляться під час опрацювання лекції та вивчення відповідної літератури; він має засвідчити вироб­лення практичних навичок, уміння застосовувати теоретичні знання на практиці.

У матеріалах лекції даються узагальнені зразки характеристик мовних рис текстів, тому вважаємо необхідним навести приклад аналізу конкретного уривку.

Ще раз нагадаємо, що специфіка текстів цього періоду визначається наявністю чи ненаявністю в них рис старословʼянської мови.

Зразок тексту для аналізу

В лѣто 6472 [964]. Князю Святославу възрастъшю и възмужавшю, начя вои совокупляти многи и храбры, и легко ходя, аки пардус, войны многи творяше. Ходя воз по собѣ не возяше, ни котъла, ни мяс варя, но по тонку изрѣзав конину ли, звѣрину ли или говядину на углех испек ядяше, ни шатра имяше, но подѣклад постлав и сѣдло в головах; такоже и прочии вои его вси бяху. И посылаше к странам, глаголя: “хочю на вы ити”. И идее на Оку рѣку и Волгу, и налѣзе вятичи, и рече вятичем: “кому дань даете?” они же рѣша: “козаром по щьлягу отъ рала даем” (Повість временних літ).

Переклад тексту українською мовою

Року 964. Коли князь Святослав виріс і змужнів, то став збирати багато хоробрих воїнів. Він легко ходив, як барс, багато воював. У походах не возив за собою ні воза, ні казана, не варив мʼяса, а їв то­ненько порізану конину, мʼясо диких звірів, яловичину, підсмажив­ши шматки на вогнищі. Не було в нього й намета, спав, пославши пітник, а під голову – сідло. Так поводили себе й інші воїни. І посилав він до інших країн гінців зі словами: “Хочу на вас іти”. І пі­шов на Оку-ріку і на Волгу, і зустрів вʼятичів, і запитав: “Кому дани­ну даєте?”. Вони ж відповіли: “Хозарам – по шелягу з сохи даємо”.