Експеримент 3. Вимір вхідного й вихідного опорів

a.

· Вхідний струм Iвх,мка до перемикання ключа Вимір___________________

· Вхідний струм Iвх,мка після перемикання ключа Вимір___________________

· Зміна вхідної напруги, мв Розрахунок за результатами вимірів_________

· Зміна вхідного струму, мкА Розрахунок за результатами вимірів_________

· Вхідний диф. опір, ОМ Розрахунок за результатами вимірів_________

b.

· Вихідна напруга Uвих, В Вимір___________________

· Вихідний опір ОП Rвих Вимір___________________

Експеримент 4. Вимір часу наростання вихідної напруги ОП.

· Вихідна напруга Uвих Вимір___________________

· Час установлення вихідної напруги Вимір___________________

· Швидкість наростання вих. напруги Vuвих Розрахунок за результатами вимірів_________

Контрольні питання.

1. Чи відрізняється обмірюване значення середнього вхідного струму Iвх від його
номінального значення для ОП LM741, узятого з паспортних даних?

2. Суттєва чи є відмінність різниці вхідних струмів від номінального значення для
OУ LM741?

3. Чи збігаються обмірюване значення напруги зсуву з номінальним
значенням для OУ LM741?

4. Порівняйте величину обмірюваного вхідного опору з паспортними даними на ОП LM741.

5. Зрівняєте величину обмірюваного вихідного опору з паспортними
даними на ОП LM741.

6. Зрівняєте між собою величини вхідного й вихідного опорів ОП.
Яка схема заміщення ОП як елемента електричного ланцюга?

7. Чи відрізняється експериментальне значення швидкості наростання вихідної
напруги від номінального значення?

8. В чим причина виникнення вхідних струмів ОП й різниці вхідних струмів∆ До
чого вони приводять при роботі схем на ОП?

Примітка. Паспортні дані OYLM741:

• середній вхідний струм ОП 0,08 мка;

• різниця вхідних струмів ОП 0,02 мка;

• напруга зсуву ОП 1 mв;

• вхідний опір ОП 2 Мом;

• вихідний опір ОП 75 Ом;

• швидкість наростання вихідної напруги ОП 0,5 У/мкс.

Практична робота №2

Тема: Вивчення роботи простих схем на основі операційних підсилювачів.

Ціль: Розглянути наступні схеми:

1. Підсилювач сигналів з інверсією

2. Підсилювач сигналів без інверсії

3. Суматор сигналів з інверсією

4. Суматор сигналів без інверсії

5. Компаратор з нульовим порогом порівняння

6. Компаратор з довільним порогом

7. Мультивібратор

8. мультивібратор, Що Чекає

9. Генератор прямокутних/трикутних імпульсів

10. Генератор синусоїдального сигналу

Хід роботи.

1. Побудувати схему для кожного типу підсилювача.
2. Одержати тимчасові діаграми роботи й зрівняти їх зі зразками.
3. Схеми й тимчасові діаграми внести до протоколу.
4. Дати відповіді на контрольні питання.

1. Підсилювачі сигналів на основі операційних підсилювачів.

Розрізняють два основних види схем підсилювачів - з інверсією сигналу й без. У підсилювачах побудованих за схемою з інверсією вихідний сигнал перебуває в протилежній фазі стосовно вхідного. У схемі без інверсії такого ефекту не спостерігається.

Особливості роботи схеми – ланцюжком R1,R2 для першої схеми й відповідно R3,R4 – другий задається коефіцієнт підсилення підсилювача по співвідношенню: . Тимчасові діаграми, що ілюструють роботу підсилювача:

2. Суматори сигналів.

За аналогією з підсилювачами сигналів розрізняють суматори з інверсією сигналу й без. У загальному випадку суматори будуються на основі підсилювачів і мають аналогічні властивості.

Тимчасові діаграми, що ілюструють роботу суматора:

3. Компаратори.

Пристрою, призначені для порівняння вхідної величини з деяким порогом. Найбільш простий компаратор, який порівнює вхідну величину з нульовим порогом. Додавши ланцюжок «зсуву» порога порівняння зовнішньою напругою одержуємо схему компаратора з довільним порогом зсуву:

Тимчасові діаграми роботи, що ілюструють, схем:

4. Мультивібратор.

Мультивібратор. Час заряду/розряду конденсатора задається ланцюжком C1,R18, а період коливань визначається по наступному співвідношенню -

5. Генератори.

Генератор прямокутних/трикутних імпульсів складається із двох функціональних блоків - компаратор й інтегратор. Принципові схеми генераторів наведені на малюнку.

Тимчасові діаграми, що ілюструють роботу генераторів:

Контрольні питання.

1. Як визначається коефіцієнт посилення підсилювача, що інвертує?
2. Як визначається коефіцієнт посилення підсилювача, що не інвертує?
3. Чим інтегруюча ланка ОП відрізняється від диференцюючої?
4. Основні функції компаратора.

Практична робота №3.