Тема 2. Вступ до єгиптології

Міністерство освіти і науки України

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Історичний факультет

Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор

________________________

“____” ____________2013 р.

Історія стародавнього Сходу

(назва навчальної дисципліни)

нормативної навчальної дисципліни

підготовки _____бакалавра історії_____________

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

Напряму ______________6.020302_______________

(шифр і назва напряму)

Спеціальності_________________________________

(шифр і назва спеціальності)

(Шифр за ОПП ЗПП 1.03.04)

Одеса

2013 р.

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО:

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Історичний факультет. Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків

________________________________________________________

(повне найменування вищого навчального закладу)

РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ:

Луговий О.М.., к.і.н., доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків ОНУ ім.. Мечникова І.І.

Програма затверджена на засіданні кафедри історії стародавнього світу та середніх віків ОНУ ім. Мечникова І.І.

Протокол № _10_ від “_22_” ___травня_____ 2013 р.

Завідувач кафедрою історії стародавнього світу та середніх віків

_____________ ( доц. Нємченко І.В.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Обговорено та рекомендовано методичною комісією історичного ф-ту ОНУ ім. І.І.Мечникова

за напрямом підготовки 6.020302 історія

____________________

(шифр і назва напряму)

“__17__” __червня___ 2013 року, протокол №_9_
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Вступ

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Історія стародавнього сходу» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму (спеціальності) 6.020302 «історія».

Предметом курсу є історія країн стародавнього Сходу від появи перших вогнищ цивілізації та формування держави, до епохи еллінізму чи середньовіччя, тобто від IV тис. – до кінця I тис до н.е., або (для Індії та Китаю) до сер. I тис до н.е. Протягом курсу розглядаються проблеми формування держави, їх особливості в різних регіонах та в різні періоди, у тому числі у добу їх розквіту, причини їх загибелі.

Міждисциплінарні зв’язки: географія, історія первісного суспільства.

Програма навчальної дисципліни складається з 3 змістовних модулів:

1. Вступ. Стародавній Єгипет та Східне Середземномор’я.

2. Стародавня Месопотамія та Іран.

3. Країни Південної і Південно-Східної Азії.

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Історія стародавнього сходу» є ознайомлення студентів з методологічними проблемами давньої історії, з роллю народів Стародавнього Сходу в світовій історії та їх внеском в світову культуру

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Історія стародавнього сходу» є – ознайомлення з основними проблемами історії Стародавнього Сходу – проблемою формування державної влади, з особливостями соціальних відносин та роллю общин, проблемою джерел та хронології, з типовими рисами давньої східної культури, а також історіографією;

- вивчення історії окремих держав чи регіонів, що виокремлюються за основними культурними рисами.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:основні віхи соціальної, політичної та культурної історії давньосхідних суспільств;

вміти:виявляти загальне та особливе у розвитку країн Стародавнього Сходу; працювати з письмовими джерелами.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 144 години та 4 кредити ECTS.

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Вступ. Стародавній Єгипет та Східне Середземномор’я.

Тема 1. Вступ.

Предмет історії Стародавнього Сходу. Географічні та хронологічні рамки. Періодизація. Загальне та особливе в розвитку стародавньосхідних народів.

Основні концепції історичного розвитку країн Стародавнього Сходу. Внесок народів цих країн до світової історії та культури.

Тема 2. Вступ до єгиптології.

Природні умови і географічне положення Єгипту. Долина Нілу – один з найдавніших осередків землеробства. Етногенез населення. Періодизація історії. Стан джерельної бази. Давньоєгипетська писемність та її дешифрування. Археологічне вивчення Єгипту. Досягнення зарубіжної та вітчизняної єгиптології в ХІХ-ХХ ст.