Специфіка мови професійного спілкування
Практичне заняття № 1
Мова професійного спрямування як різновид
Української літературної мови
Теоретична частина
1. Предмет і завдання курсу.
2. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови. Функції мови.
3. Усне й писемне мовлення.
4. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови.
5. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
Практична частина
Завдання 1.Підготуйте виступ із питання щодо нормативно-правової бази мовного законодавства (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р., Закон про мови в УРСР, ст. 10 Конституції України). Обґрунтуйте основні передумови прийняття Закону про мови в УРСР.
Завдання 2.Перекладіть текст українською мовою.Доповніть власними роздумами актуальність наведеного твердження.
Многие думают: интеллигентный человек — это тот, который много читал, получил хорошее образование (и даже по преимуществу гуманитарное), много путешествовал, знает несколько языков.
Интеллигентность не только в знаниях, а в способностях к пониманию другого. Она проявляется в тысяче и тысяче мелочей: в умении незаметно (именно незаметно) помочь другому, беречь природу, даже в привычке вести себя скромно за столом, не мусорить вокруг себя — не мусорить окурками или руганью, дурными идеями (это тоже мусор, и еще какой!).
Интеллигентность надо в себе развивать, тренировать — тренировать душевные силы, как тренируют и физические силы (Д. C. Лихачов).
Завдання 3.Прочитайте анотації, виконайте такі завдання:
а) замість крапок поставити, де потрібно, пропущені літери, м`який знак чи апостроф, підкреслити їх;
б) дотримуючись правила милозвучності, розкрити дужки;
в) слова з позначкою / написати разом, окремо або через дефіс;
г) підкреслені мовні «покручі» замінити нормативними;
д) подані цифри провідміняти разом з іменником;
е) пояснити пунктограми.
Українс…ка мова
В…ликий тлумачний словник сучасної українс…кої мови: 250 тисяч слів / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
В…ликий т…умачний словник українс…кої мови являється універсал…ним довідником із сучасної українс…кої мови. (В,у) н…ому об…єднано акад…мічну повноту мовної лекс…ки з лаконічною формою однотомного видан…я. Словник містить біля 250 тис. слів, (в,у) тому числі й ті, що (у,в)війшли в українс…ку літературну мову на протязі останнього д…сятиліт…я. Окрім загально/вживаних слів (у,в) словнику наводят…ся основні терміни науки (і,й) техніки, а також слова, що визначають яви…а (і,й) реалії виробничого, культурного (і,й) побутового жит…я. Новим для т…умачних словників являється введення в деякі стат…і енц...клопедичних довідок. Словник являється популярним, загально/доступним виданням, ро…рахованим на широкий загал ч…тачів: учнів старших клас…ів середніх шкіл, г…мназій, ліце…в, студентів, аспірантів, викладач…в українс…кої мови та всіх, хто вивчає українс…ку мову (і,й) послуговуєт…ся нею (у,в) повсякден…ому жит…і.
Пономарів О. Д. Кул…тура слова: Мовно/стил…стичні поради: Навчал…ний посібник. - 2-ге вид. / О. Д. Пономарів. – К.: Либідь, 2001. - 240 с.
(В,у) учбовому посібнику дают…ся поради по вибору слів, вимовних, наголосових (і,й) морфолог…чних варіантів, синтаксичних конструкцій для самого найкращого висловлен…я думки (у,в) різних стилях українс…кої літературної мови. Рекомендації автора ґрунтуют…ся на мовному досвіді українс…кого народ…, відбитому (в,у) творах клас…ичного та сучасного пис…менства.
Українс…кий орфографічний словник, ч…тверте, пер…роблене (й,і) доповнене видан…я: 155.000 слів. / Уклали : С. Головащук, М. Пещак, В. Русанівський, О. Тараненко. – К. : Довіра, 2005. - с. 1069
Словник відображає сучасний стан розвитк… (в,у)сіх сфер літературної мови, включаючи самі новіші запозичен…я. Крім загально/вживаної лексики (у,в) словник включено най/пошир…нішу т…рмінологію, географічні назви. Написан…я слів, їх наголошуван…я та відмінювання повнозначних частин мови узгоджено з діючим українським правописом. Ро…раховано на широкого користувача: викладачів (і,й) студентів вузів та середніх навчал…них закладів, (у,в)чителів та учнів шкіл, адміністративних працівників, ділових людей, (в,у)чених, пис…менників, працівників кул…тури тощо.
Завдання 4. З’ясуйте значення поданих слів і словосполучень, складіть з ними речення. Поясніть уживання розділових знаків.
Абсолютизм, світлина, спільнота, відсоток, філіжанка, позаяк, автократія, автономія, автохтони, агресія, альтернатива, асиміляція, «Березіль», розвій.
Завдання 5. Прочитайте текст, сформулюйте його тему, її актуальність, головну думку. Поясніть правопис виділених слів.
Екологія душі
В умовах розбудови незалежної Української держави і духовного відродження українського народу особливого значення набуває статус української мови як національної. Мова виступає першозначною духовною цінністю, адже за граматичними формами і словами, що їх застосовують, стоїть ментальність народу, відображена в літературі, мистецтві, загалом культурі й житті.
Оскільки у мові актуальовано інтелектуальний досвід та весь духовний розвиток нації, її втрата веде до втрати національної ідентичності й загибелі нації як свого роду цілісного організму. Мова найефективніше встановлює «природні» межі нації, виступає не лише засобом спілкування завдяки тому, що є унікальною системою світобачення та самовираження окремої нації, а й дає змогу представникам цієї спільноти розуміти одне одного на глибинному, підсвідомому рівні.
Рідна мова, на думку І. Огієнка, – це найважливіша основа, на якій духовно й культурно зростає кожний народ: «І поки живе мова – житиме й народ як національність. Не стане мови – не стане й національності: вона геть розпорошиться поміж дужчим народом…».
Історія засвідчує численні приклади того, як із зникненням мови зникає й етнос. Тому зникнення мови (лінгвоцид) є найважливішою передумовою етноциду – знищення етносу як культурно-історичної спільноти, його асиміляції іншим народом. Лінгвоцид завжди є стратегічною метою всіх без винятку завойовників, різною буває хіба що його тактика та форми. Поневолювачі України застосовували «римський стиль» у мовній політиці: «чия влада, того й мова», цілеспрямовано витісняючи українську мову з усіх сфер суспільного життя і навіть побуту.
Тому не випадково сучасний етап національного відродження також почався з мови і продовжився проголошенням власної держави, яка повинна створити належні умови для реалізації завдань академічної фази (вивчення мови, складання словників, прийняття єдиного правопису) і культурницької – повернення в повному обсязі комунікативних функцій українській мові на всіх теренах України.
Спочатку в Україні спостерігалося поступове забезпечення українською мовою тих сфер мовного спілкування, які донедавна були повністю російськомовними.
Але, на жаль, українська мова ще й нині «не виконує всіх своїх суспільних і культурних функцій» (І. Дзюба), а обмеження сфери використання національної мови призводить до інтелектуального знекровлення нації, бо «мова для культури – те саме, що центральна нервова система для людини».
Давно вже стверджено, що без добре виробленої мови нема всенародної свідомості, без такої свідомості нема нації, а без свідомої нації – нема державності, як і вищої громадської організації, в якій вона отримує найповнішу змогу для всебічного розвитку й виявлення.
Завдання 6.Відредагуйте (усно) подані словосполучення.
Виховне міроприємство, прийматии участь, з наступаючим Новим роком, відносно заяви, згідно рішення Ради Факультету, у відповідності до ст. 10 Конституції України, згідно чинного законодавства, у залежності від ухвали; по відношенню до представників вищої школи, не дивлячись на протести, у порівнянні з минулим місяцем, вірна відповідь, приймати (прийняти) міри, існуюче законодавство, страйкуючі на майдані люди.
Завдання 7. Прочитайте текст, назвіть основні функції й особливості мови професійного спілкування. Виконайте синтаксичний аналіз виділеного речення.
Специфіка мови професійного спілкування
Мова професійного спілкування є поліфункціональною підсистемою літературної мови і виконує загальномовні та специфічні функції. Такими функціями є:
1) номінативна (називання фахових реалій і понять);
2) пізнавальна (знаряддя й спосіб фахового пізнання, запам'ятовування, оволодіння фаховим досвідом);
3) аксіологічна (фахове та морально-етичне оцінювання);
4) комунікативна (спілкування в професійній сфері);
5) культуроносна (збереження й передавання фахових знань і культури професійного спілкування);
6) естетична (мовностилістична довершеність текстів) та ін.
В основу мови професійного спілкування покладена сучасна літературна мова. Проте в конкретній професійній мовленнєвій ситуації вона змістово редукується (зменшується, спрощується), залежно від галузі знання і предмета спілкування стає монотематичною, збагачується професійною лексикою і фразеологією. Це відбувається лише тоді, коли суб'єкти комунікації переходять на професійний рівень свідомості.
Мова професійного спілкування, крім уже названих, має й інші особливості. Характерною її ознакою є діалогічність. Професійна діяльність потребує обміну думками, обговорення певних проблем чи окремих питань, прийняття рішень, тому фахівці вступають у безпосередній словесний контакт, і комунікативний процес між ними протікає як активна мовленнєва взаємодія. Професійній мові, як і науковій, властиві певні комунікативні якості: абстрагованість, логічність, точність, ясність, об'єктивність. Крім того, вона має бути чистою, виразною, естетичною (3 посібника).
Завдання 8. Розкрийте зміст поданого нижче висловлювання, з’ясувавши спочатку значення слова «менталітет».
Національна мова є засобом вираження менталітету нації (3посібнка).
Завдання 9.Розкажіть про внесок І. П. Котляревського і Т. Г. Шевченка в розвиток української літературної мови.