Яка ж бо справді, смішна наша доля! бажаючи плакать, я смішу інших!

П.Гулак-Артемовський

Байка є одним із засобів пізнання житейських відносин, характеру людини, одним словом, всього, що стосується морального боку її життя.

О.Потебня

Байки Боровиковського всі більш-менш відповідають духу народу, сповнені гумору, жартівливості, дотепності і нерідко можуть служити правдивим зеркалом народних звичаїв.

А.Метлинський

Природжений гумор і уміння висловлюватися алегорично, що проймають усю натуру українця, а також в зв’язку з тим безліч приказок, прислів’їв і примовок, які ми знаходимо в народі, виразно свідчить про те, що українській вдачі зовсім не чужий, а навіть і дуже рідний той літературний жанр, котрий звичайно зветься байкою. Саме мова, багата синонімами, фігуральними образними виразами, здається, давала ще більшу змогу розвиватися цьому родові літератури.

Б.Грінченко

З 20-30-х рр. ХІХ ст. ... дійшла до нас і популярна в добу псевдокласицизму байка. Йшла вона двома шляхами: через літературу російську, що мала на той час цілу низку талановитих байкарів, і через літературу польську, де в ролі байкаря виступав ... Ігнатій Красіцький. Під впливом росіян писав І.Котляревський (переклав кілька Лафонтенових байок), а під впливом поляків – П.Гулак-Артемовський та Л.Боровиковський.

М.Зеров

Тема 4. Григорій Квітка-Основ’яненко[1] (1778 – 1843) – основоположник нової української прози

План

1. Життя і громадська діяльність Г.Квітки-Основ’яненка.

2. Боротьба Г.Квітки-Основ’яненка за становлення і розвиток нової української літератури та літературної мови.

2.3. Еклектизм світогляду та естетики Г.Квітки-Основ’яненка. Особливості творчого методу Г.Квітки-Основ’яненка.

3.1.Боротьба Г.Квітки-Основ’яненка за становлення і розвиток нової української літератури та літературної мови. Участь у громадсько-культурному житті України.

4.1.Особливості творчого методу Г.Квітки-Основ’яненка.

5.4. Російськомовна проза Г.Квітки-Основ’яненка:

a) роман «„Пан Халявский”» (1839) як сімейна хроніка життя українського панства ХVІІІ ст.;

b) історичні повісті та нариси «„Головатый»”, «„История театра в Харькове»”, «„Предание о Гаркуше”», „»Основание Харькова”».

6.5. Бурлескно-реалістична проза письменника:

a) «“Салдацький патрет»” (1833) як своєрідна літературна декларація і художній твір;

b) оповідання «“Мертвецький великдень»” (1834): авторський задум і виховний характер твору;

c) повість «“Конотопська відьма»” (1833).

5. Сентиментально-реалістичні повісті Г.Квітки-Основ’яненка:

a) новаторство письменника у жанрі сентиментально-реалістичної повісті;

b) проблематика сентиментально-реалістичних повістей;

c) характер типізації в українських повістях Г.Квітки-Основ’яненки.

6. Розширення горизонтів української драматургії у творчості Г.Квітки-Основ’яненка:

a) дилогія «“Шельменко-волостной писарь”» (1829) і «“Шельменко-денщик”» (1835): проблема позитивного персонажа;

b) малоросійська опера «“Сватання на Гончарівці”» (1836), національні і жанрові особливості твору.

Тексти

Приезжий из столицы. Дворянские выборы. Шельменко-волостной писарь. Шельменко-денщик. Сватання на Гончарівці.

Супліка до пана іздателя. Маруся. Щира любов. Сердешна Оксана. Козир-дівка. Божі діти. Перекотиполе. Салдацький патрет. Мертвецький великдень. Конотопська відьма. От тобі й скарб. Купований розум. Пархімове снідання. Підбрехач.

Пан Халявский. Предание о Гаркуше.

Література

1. Квітка-Основ’яненко Г. Твори: У 8-ми т. – К., 1968-1970.

2. Квітка-Основ’яненко Г. Зібрання творів: У 7-ми т. – К., 1981.

3. Білецький О. Українська проза першої половини ХІХ ст. (Від Г.Квітки до прози «“Основи”») // Білецький О.І. Зібр. праць: У 5 т. – Т.2. - К., 1965. – С.148-164.

4. Бовсунівська Т. Українська бурлескно-травестійна література першої половини ХІХ століття. – К., 2006. – С.112-136.

5. Борзенко О. Художній світ української прози Г.Квітки-Основ’яненка. – К., 1996.

6. Буторіна Н. Національні мотиви у творчості Григорія Квітки-Основ’яненка // Слово і час. – 2005. - №6. – С.76-79.

7. Вербицька Г. Г.Ф.Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість. – Харків, 1968.

8. Вільна Я. Історико-літературний феномен критичної інтерпретації творчості Г.Квітки-Основ’яненка. – К., 2005.

9. Гончар О. Григорій Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість . – К., 1969.

10. Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри і стилі. – К., 1990. – С.100-120, 152-175.

11. Гончар О. Художній стиль української прози Г.Ф.Квітки-Основ’яненка // Індивідуальні стилі українських письменників ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 1987. – С.72-129.

12. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. - С.113-175.

13. Гребенка Е. Малороссийские повести, рассказанные Грицком Основьяненком // Гребінка Є. Твори: В 3 т. – Т.3. - К., 1981. - С.472-473.

14. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1999. – С.39-50.

15. Дорошкевич О. Реалізм і народність української літератури ХІХ ст. – К., 1986. – С.11-26.

16. Задорожна Л. Філософський концепт «„Салдацького патрета”» Г.Квітки-Основ’яненка // Українська мова і література. – 1998. – Ч.18 (82). – С.1-3.

17. Зеров М. Нове українське письменство // Зеров М. Українське письменство. –К., 2003. – С. 67-71, 91-100.

18. Зеров М. Літературна постать Квітки // Там само. – С.651-656.

19. Зеров М. Г.Квітка-Основ’яненко, його життя та твори // Там само. – С.682-687.

20. Зубков С. Григорій Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість. – К.,1978.

21. Зубков С. Русская проза Г.Квитки и Е.Гребенки в контексте русско-украинских связей. – К., 1979. – С.23-177.

22. Історія української літературної критики: Дожовтневий період. – К., 1989. – С.53-61.

23. Історія української літератури ХІХ століття: У 2-х кн. / За ред. акад. М.Г.Жулинського. – Кн.1. – К., 2005. – С.142-178, 204-229.

24. Калениченко Н. Українська література ХІХ ст.: Напрями, течії. – К., 1977. - С.80-115.

25. Квітка-Основ’яненко Г. Письмо к издателям «“Русского вестника»” // Історія української критики та літературознавства: Хрестоматія: В 3-х кн. – Кн.1. - К., 1996.– С.76-82.

26. Кичигін В. Від народнопоетичних форм до художнього цілого повісті («„Салдацький патрет»” Г.Квітки-Основ’яненка) // Розвиток жанрів в українській літературі ХІХ –початку ХХ ст.: Зб. наук. праць. – К., 1986. – С.49-67.

27. Куліш П. Григорій Квітка (Основ’яненко) і його повісті // Куліш П. Твори: В.2-х т. - Т.2. - К., 1989. - С.487-503.

28. Лімборський І. До глибин людської душі (Становлення художнього психологізму в українській літературі) // Слово і час. – 1997. - №9.

29. Лімборський І. Сентименталізм в українській літературі. – К., 1995. – С.

30. Лужицький Г. Український театр: Наукові праці. Статті. Рецензії. – Львів, 2004. – Т.2. – С.34-37.

31. Луцький Ю. Драматургія Г.Ф.Квітки-Основ’яненка і театр. – К., 1978.

32. Медвідь В. Він написав «„Марусю”» // Основа. – 1997. - №23 (1). – С.120-123.

33. Мороз З. Від шкільної драми до комедії: Дослідження. – К., 2004. – С.

34. Нахлік Є. Українська романтична проза 20-60-х рр. ХІХ ст. – К., 1988. – С.27-68.

35. Орлов П. Русский сентиментализм. – М., 1977.

36. Павлович С. Пути развития русской сентиментальной прозы ХVІІІ века. – Саратов, 1974.

37. Походзіло М. Г.Ф.Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість . – К., 1968.

38. Словник мови творів Г.Квітки-Основяненка: У 3-х т. – Харків, 1978-1979.

39. Слюсар А. Фантастична повість в українській літературі 30-х років ХІХ ст. // Розвиток жанрів в українській літературі ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. праць. – К., 1986. – С.67-89.

40. Сохацька Є. Російська проза Г.Квітки-Основ’яненка // Українська мова і література в школі. – 1978. - №11. – С.14-18.

41. Сулима-Блохина О. Критична аналіза української прози Квітки-Основ’яненка // Сулима-Блохина О. Вибране. – К., 1995. – С.177-226.

42. Трофименко В. Літературно-естетичні погляди Г.Квітки-Основ’яненка в контексті європейського просвітництва // Слово і час. – 1997. - №9. – С.36-40.

43. Трофименко В. Творчість Г.Ф.Квітки-Основ’яненка і західноєвропейська просвітительська естетика. – Суми, 2000.

44. Турчин М. Філософська повість на Україні (Нетрадиційний погляд на повість «„Маруся»” Г.Квітки-Основ’яненка) // Українська мова і література в школі. – 1993. - №11. – С.46-50.

45. Чалий В. Г.Ф.Квітка-Основ’яненко. – К., 1962.

46. Хропко П. Становлення нової української літератури. – К., 1989. – С.131-140, 147-167.

47. Хропко П. Українська драматургія першої половини ХІХ ст. – К., 1972. - С.30-39, 89-90.

48. Ятищук О. Григорій Квітка-Основ’яненко в духовній історії України. – Тернопіль, 2003.

49. Яценко М. Питання реалізму і позитивний герой в українській літературно-естетичній думці першої половини ХІХ ст. – К., 1979. – С.51-106.

Поміркуйте над висловлюваннями:

Мы должны пристыдить и заставить умолкнуть людей с чудным понятием, гласно проповедующих, что не должно на том языке писать, на коем десять миллионов говорят, который имеет свою силу, свои красоты неудобоизъяснимые на другом, свои обороты, юмор, иронию и все как будто у порядочного языка.

Г.Квітка-Основ’яненко

До цього малоросіяни не мали жодного твору чисто літературного, писаного прозою, своєю рідною мовою… Поява повістей Основ’яненка показує нам, що малоросіяни… можуть створити свою прозу.

О.Бодянський