Якою літературою необхідно користуватися при вивченні історії української культури?

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Філософський факультет

Кафедра українознавства

Методичні вказівки з курсу “Історія української культури”

для самостійної роботи студентів медичного факультету

Харків 2013

УДК 39(477)(091)(075.8)

ББК 63.3(4 укр)-7я73

Затверджено до друку рішенням ученої ради філософського факультету

Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

(протокол № від _______ 2013 р.)

Методичні вказівки з курсу “Історія української культури” для самостійної роботи студентів медичного факультету / Укл. Н. В. Аксьонова. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013.

Методичні рекомендації допомагають організовувати самостійне опрацювання обов’язкового курсу «Історія української культури», розробленого згідно з кредитно-модульною системою навчання. Видання знайомить із історією й особливостями перебігу культурних процесів на теренах України від найдавніших часів до сучасності.

УДК 39(477)(091)(075.8)

ББК 63.3(4 укр)-7я73

© Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2013 © Н. В. Аксьонова, 2013 © І. М. Дончик, макет обкладинки, 2013

ВСТУП

Метою викладання навчальної дисципліни “Історія української культури” є поглиблення знань студентів з історії та теорії української культури, ознайомлення з головними проблемами культурного надбання та його формування в сьогоденні.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Історія української культури” є аналіз українського етнонаціонального культурного простіру, розкриття культурної спадщини, допомога студентам з теоретичних питань пов‘язаних з історією культури, а також застосовування основних методів і напрямів дослідження матеріальної та духовної культури України, різних епох історії світової культури.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :

- об’єкт, предмет і метод історії української культури, її понятійно-категоріальний апарат;

- основні соціально-історично й культурологічні напрями розвитку української культури і мистецтва;

- сутність матеріальної і духовної культури;

- роль культурних процесів у формуванні особистості й держави;

основи культурологічного вчення вміти :

- орієнтуватися в соціально-історичних й культурологічних напрямах розвитку української культури і мистецтва;

- характеризувати різні аспекти культурного буття;

- орієнтуватися в сучасних культурних тенденціях;

- оперувати ціннісним і критичними оцінками у культурній і професійній діяльності;

- володіти поняттями і розумітися на загальних тенденціях розвитку української культури;

- формувати особисту творчу уяву і культуру мислення.

Розподіл годин і структура курсу «Історія української культури»

	Кількість годин
Денна форма
Усього	у тому числі
л	п	лаб	інд	ср
Модуль І
Тема 1. Культура як соціальне явище
Тема 2. Культура України в стародавні часи і добу раннього середньовіччя
Тема 3. Культура княжої доби
Тема 4. Культура України в польсько-литовську добу
Тема 5 Українське козацтво як культурно-історичний феномен
Тема 6 Культура і мистецтво України ХVІІІ ст.
Разом за модулем 1
Модуль ІІ
Тема 7 Українська культура ХІХ ст.
Тема 8. Українська культура на зламі ХІХ–ХХ ст. у контексті європейської культури
Тема 9. Українська культура в умовах радянизації
Тема 10. Культура доби „розвинутого соціалізму”
Тема 11. Національно-державне відродження та культура України на кін ХІХ - поч. ХХІ ст.
Разом за модулем 2
Усього годин

Підготовка до семінарських занять

Якою літературою необхідно користуватися при вивченні історії української культури?

Література з історії української культури є різноманітною, перш за все за типами, жанрами і видами публікацій. Важливим є те, що кожен з них має своє чітке призначення. Для правильного використання того, чи іншого видання необхідно правильно визначати специфіку видань. Найважливішими та найпоширенішими видами історичної літератури є:

Навчальна література

Підручник – основний вид навчальної літератури, що вміщує систематизований виклад навчального матеріалу, котрий повинен засвоїти студент вищого навчального закладу в суворій відповідності до програми курсу. Особливістю підручника є те, що у ньому інформація подається у певній послідовності та методичною обробкою, які спрямовані на формування системи історичних знань.

Рекомендуємо користуватися при підготовці до семінарських занять наступними підручниками з історії української культури:

1. Історія української культури: Побут. Письменство. Мистецтво. Театр. Музика / За ред. І. Крип’якевича. – К., 1994.

2. Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. – К., 2010.

3. Культура і побут населення України. – 2-ге вид., доп. і перероблене. – К., 1993.

4. Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу. – К., 1992.

5. Попович М. В. Нарис історії культури України. – К., 1999.

6. Українська та зарубіжна культура: Підручник. – 2-ге вид. / За ред. В. О. Лозового. – Х., 2008.

Навчальні посібникиз історії української культури є доволі близькими до підручників як за змістом, так і за методологічними підходами. Вони висвітлюють певні частини навчального курсу, при цьому розкривають їх переважно ширше у порівнянні з підручником. Характерною особливістю навчальних посібників є те, що у них яскравіше прослідковується авторська позиція щодо висвітлюваних питань.

Пропонуємо використовувати такі навчальні посібники:

1. Культурологія: Українська та зарубіжна культура: Навч. пос. / За ред. М. М. Заковича. – К., 2004.

2. Мєднікова Г. С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття: Навч. пос. – К., 2002.

3. Терещенко Ю. І. Україна і європейський світ: Нарис історії від утворення Старокиївської держави до кінця ХVI ст.: Навч. пос. – К., 1996.

4. Українознавство: Хрестоматія – посібник: У 2 кн. – К., 1997.

5. Українська культура: Історія і сучасність: Навч. пос. для студ. ун-тів і пед. ін-тів / С. О. Черепанова, В. Г. Скотний, І. В. Бичко та ін. / За ред. С. О. Черепанової. – Л., 1994.

6. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібн. / За ред. М. Заковича. – К., 2001–2002.

7. Українська та зарубіжна культура: теорія та історія в структурно-логічних схемах і ілюстраціях: Навч. посібн. / І. В. Гавриш, В. Т. Жежерун, Н. М. Качор, В. Г. Рибалка. – Х., 2005.

8. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібн. / Л. Є. Дещинський, Я. Я. Денісов, М. П. Скалецький та ін. – 4-те вид., перероблене і доповнене. – Л., 2005.

9. Українська художня культура: Навч. пос. / За ред. проф. І. Ф. Ляшенка. – К., 1996.

10. Шейко В. М., Білоцерківський В. Я. Історія української культури: Навч. посібн. – 2-ге вид., виправл. – К., 2010.

11. Шейко В. М., Тишевська Л. Г. Історія української культури: Навч. посібн. / Наук. ред В. М. Шейко. – К., 2006.

Методичний посібник – видання, яке вміщує практичні рекомендації для вивчення курсу історії української культури або окремих його тем. Наприклад: Історія української культури: комплекс навчально-методичних матеріалів за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних закладів усіх спеціальностей / Уклад.: В. В. Кравченко, Д. М. Чорний, М. В. Чугуєнко. – Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009. – 40 с.

Різновидом методичного посібника є конспекти лекцій з історії української культури, наприклад, Українська культура: Лекції / За ред. Д. Антоновича. – К., 1993.

Наукова література

Монографія – наукове видання, присвячене всебічному дослідженню окремої проблеми або теми. Цей вид наукової літератури вміщує грунтовну наукову інформацію, покажчик літератури з даної проблеми та довідковий матеріал.

Збірник наукових праць(статей) вміщує матеріали наукового характеру. Зазвичай збірник присвячується одній темі, проте на відміну від монографій, вона може розглядатися з різних, інколи протилежних точок зору.

Науковий журнал – періодичне видання, де вміщені статті, наукові матеріали, має постійну рубрикацію.

При вивченні історії української культури треба використовувати публікації з різних наукових журналів, зокрема “Київська старовина”, “Пам’ять сторіч”, “Народна творчість і етнографія” “Український історичний журнал”,