Геохронологія.Геохронологічна шкала.

Геохронологія - вчення про вік, тривалість і послідовність формування гірських порід, що складають земну кору; визначення часу утворення гірських порід, з яких складаються земні верстви. Розрізняють геохронологію відносну та абсолютну (ядерну, ізотопну).Відносна геохронологія користується палеонтологічним методом і визначає відносний вік порід за скам’янілими органічними рештками фауни і флори, які збереглися в цих породах на основі принципу послідовності нашарувань. У результаті виявляють відносну послідовність і час винекнення одних гірських порід чи живих організмів щодо інших.Відносний вік гірських порід визначають стратиграфічними та палеонтологічними методами. Стратиграфічні методи базуються на відносній послідовності утворення і залягання шарів земної кори. Палеонтологічні методи беруть до уваги викопні рештки організмів і послідовність їх еволюції.Абсолютна геохронологія встановлює час утворення гірських порід на основі визначення радіологічного віку їх за допомогою різних методів (калій-аргонового, рубідій-стронцієвого, урано-торієво-свинцевого, гелієвого, вуглецевого, мономінеральних фракцій та ін.). За цими методами вік Землі становить приблизно 4-4,5 млрд. років, вік найдавніших порід в Україні — 3,5 млрд. років. Перші визначення абсолютного віку радіоактивних мінералів за накопиченням у них свинцю були виконані Б.Болтвудом в Канаді в 1907. На підставі геохронологічних досліджень розроблено геохронологічну шкалу. Найбільшими її підрозділами є криптозой, що поділяється на архей і протерозой та фанерозой. Останній поділяється на три ери — палеозойську, мезозойську і кайнозойську. Ери поділяються на періоди.Абсолютна геохронологія встановлюється радіологічними методами. Радіологія користується для визначення абсолютного віку ізотопним методом, який полягає у визначенні співвідношення у мінералі первинних радіоактивних ізотопів і продуктів їх розпаду. Швидкість розпаду радіоактивних ізотопів є постійною. Порівнюючи залишкову радіоактивність з природною, можна встановити час, протягом якого відбулася часткова втрата радіоактивності.Існує декілька різних методів визначення абсолютного віку, напр., уран-торій-свинцевий, калій-аргоновий, радіовуглецевий та інші. Період напіврозпаду ізотопів, які використовуються в цих методах, різний (напр., торій -232 = 13,9 мільярда років, уран -233 = 162 тисячі років, калій -40 = 1,31 мільярда років, вуглець -14 = 5570 років).

Геохронологічна шкала в сучасному вигляді об`єднує дані відносної і абсолютної геохронології. Якщо складають стратиграфічну шкалу (від лат. “stratum”- шар) – то в ній показують еонотему, групу, систему, відділ. Однак, у більшості випадків ці дві шкали для зручності у користуванні об`єднують.

Крім розвитку життя, при виділенні підрозділів геохронологічної і стратиграфічної шкали були враховані також зміни в тектонічних рухах на великих територіях земної кулі. Від них залежали палеогеографічні зміни, періоди активного руйнування порід на материках і ритми осадконагромадження в морях.

Говорячи про періодизацію порід і подій, потрібно відзначити, що є поняття неповноти геологічного літочислення. Мова йде про те, що в певних місцях не збереглось ніяких шарів якогось часу. Тобто час прийшов, а відповідних відкладів немає. Це спостерігається, наприклад, у тих випадках, коли осадки були знесені екзогенними процесами, або не відклались на якомусь підвищенні. В іншому місці в цей час, наприклад, нашарувались відклади досить великої потужності. Згодом територія, що певний час була без осадочних шарів, опустилась, і на ній відклались молодші шари. Неповнота літочислення попадає у інтервал часу між верхньою і нижньою товщами порід. Він може охопити сотні мільйонів років – наприклад, коли на породах палеозою залягають шари кайнозойської ери. Тоді ми можемо тільки здогадуватись, що породи в якийсь час були змиті (наприклад, у тріасовому періоді), або територія в той час була настільки піднятою, що на ній осадки зовсім не відкладались.

Геохронологічна (стратиграфічна) шкала

(цифри подані за У.Б. Харлендом та іншими, 1982)

Геохронологічна шкала

Мегацикли, тривалість, млн. років	Ери, індекс, тривалість млн. років	Періоди назва, індекс	Абсолютний вік (трива-лість, млн. років)	Найголовніші групи організмів
Фанерозой-ський	Кайнозой-ська, KZ,	Четвертинний, Q	2-0 (2)	Поява на початку періоду людини
Неоген, N	25-2 (23)	Розквіт птиць, ссавців, костистих риб. Розквіт покритонасінних (злаків, листяних дерев)
Мезозой-ська, MZ,	Палеоген, Pg	70-25 (45)
Крейдяний, К	140-70 (70)	Зубасті птиці, розквіт pептилій, перші костисті риби
Юрський, J	185-140 (45)
Тріасовий, Т	225-185 (40)	Поява перших ссавців (сумчастих). Поява покритонасінних, Розквіт голонасінних
Палеозойська, PZ, 345	Пермський, Р	270-225 (45)	Примітивні рептилії, розквіт акулоподібних та панцирних риб, поява комах. Поява голонасінних рослин. Розквіт деревоподібних спорових рослин. Поява папоротників
Кам'яно-вугільний (карбон), С	320-270 (50)
Девонський, D	400-320 (80)
Силурій-ський, S	420-400 (20)	Поява риб Розвиток безщелепових тварин. Поява перших наземних тварин (скорпіонів багатоніжок) Численні червоні та блакитнозелені водорості
Ордовик-ський, О	480-420 (60)	Поява перших наземених тварин (скорпіони, багатоніжки). Розвиток псилофітів
Кембрій-ський, См	570-480 (90)	Поява примитивних безщелепових тварин. Давні наземні рослини - псилофіти
	Протеро-зойська, РR, 1330		1900-570 (1330)	Масовий розвиток багатоклітинних бактерій, водоростей. Поява губок, червяків, медуз
Криптозой-ський
Архейська, 800, АR		2700-1900 (800)	Поява мікроплазмоподібних бактерій, водоростей
Катархей-ська, KR800		3500-2700 (800)	Залишки організмів відсутні
Планетарна епоха Землі більше 3500