Практична робота №2 (4 год)

Територіальні особливості природозаповідного фонду та природно-рекреаційного потенціалу України

Завдання 1.Дати письмове визначення таких понять:

а) природозаповідний фонд;

б) заповідник;

в) національний парк;

г) заказник;

д) біосферний заповідник.

Завдання 2.Використовуючи таблицю 2, картографічно зобразити природно-рекреаційний потенціал України (у розрізі районів та областей). Районів (колонка усього в %)– штриховкою або відтінками, областей (колонки: у тому числі, %_ – стовпчиковою діаграмою. Виконати письмовий аналіз.

Таблиця 2

Природно-рекреаційний потенціал України ( 2010 р.)*

Район, область, республіка	Потенційна потреба в рекреаційних територіях, тис. га	Природно-рекреаційний потенціал
усього, %о від сумарного ПРП України	у тому числі, %
ресурсів відпочинку і туризму	ресурсів санаторно-курортного лікування
Донецький район	392,7	10,170
Донецька	234,3	6,152
Луганська	158,4	4,018
Придніпровський район	315,2	8,002
Дніпропетровська	187,4	4,686
Запорізька	127,8	3,316
Піенічно-Східний район	413,1	10,253
Полтавська	88,7	1,916
Сумська	80,4	1,766
Харківська	244,0	6,571
Столичний район	543,8	12,454
Житомирська	77,4	1,627
Київська	300,0	7,328
Чернігівська	166,4	3,499
Центральний район	184,8	3,939
Кіровоградська	66,8	1,457

Продовження таблиці 2

Черкаська	118,0	2,482
Причорноморський район	710,9	26,199
Авт. Республіка Крим	479,1	17,608
Миколаївська	65,9	1,709
Одеська	93,8	5,012
Херсонська	72,1	1,870
Подільський район	206,6	4,575
Вінницька	69,5	1,839
Тернопільська	58,2	1,136
Хмельницька	78,9	1,600
Північно-Західний район	133,2	2,728
Волинська	75,4	1,557
Рівненська	57,8	1,171
Карпатський район	570,2	18,086
Закарпатська	183,9	7,036
Івано-Франківська	151,5	3,929
Львівська	172,0	5,377
Чернівецька	62,8	1,744
УКРАЇНА	3470,5	96,406

*Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалуУкраїни. – У 3-х част.: підручник. – Чернівці. 2010. – 552 с.

Завдання 3. Картографічно зобразити розміщення природоохоронних територій України, вказуючи рік заснування (таблиця 3).

Таблиця 3

Основні об’єкти природо-заповідного фонду України*

Назва	Область	Рік створення	Площа, га

Національні парки
Карпатський національний природний парк	Івано-Франківська область		50 303
Шацький національний природний парк	Волинська область		32 515
Національний природний парк «Синевир»	Закарпатська область		40 400
Вижницький національний природний парк	Чернівецька область
Національний природний парк «Подільські Товтри»	Хмельницька область		261 316
Національний природний парк «Святі гори»	Донецька область		40 609
Яворівський національний природний парк	Львівська область
Деснянсько-Старогутський нац. природний парк	Сумська область		16 215

Продовження таблиці 3

Національний природний парк «Сколівські Бескиди»	Львівська область	35 684
Ужанський національний природний парк	Закарпатська область	39 159
Національний природний парк «Гуцульщина»	Івано-Франківська область	32 271
Галицький національний природний парк	Івано-Франківська область	14 685
Національний природний парк «Гомільшанські ліси»	Харківська область	14 315
Ічнянський національний природний парк	Чернігівська область	9 666
Національний природний парк «Великий Луг»	Запорізька область	16 756
Мезенський національний природний парк	Чернігівська область	31 035
Національний природний парк «Голосіївський»	Київ	4 525
Гетьманський національний природний парк	Сумська область	23 360
Національний природний парк «Залісся»	Київська область	14 800
Білоозерський національний природний парк «святі гори»	Київська, Черкаська область	7 000
Слобожанський національний природний парк	Харківська область
Пирятинський національний природний парк	Полтавська область
Дворичанський національний природний парк	Харківська область	-
Черемоський національний природний парк	Чернівецька область	-
Сіверсько-Донецький національний природний парк	Луганська область	-
Дермансько-Острозький національний природний парк	Рівненська область	-

Продовження таблиці 3

Національний природний парк «Чарівна гавань»	Автономна республіка Крим	-
Національний природний парк «Бузький Гард»	Миколаївська область	6 138
Національний природний парк «Білобережжя Святослава»	Миколаївська область	35 223
Національний природний парк «Тузловські лимани»	Одеська область	27 865
Верховинський національний природний парк	Івано-Франківська область	12 023
Приазовський національний природний парк	Запорізька область	78 127
Нижньосульський національний природний парк	Черкаська область	16 879
Національний природний парк «північне Поділля»	Львівська область	15 588
Природні заповідники
Природний заповідник «Горгани»	Івано-Франківська область	5 344,2
Дніпровсько-Орільський природний заповідник	Дніпропетровська область	3 766,2
Природний заповідник «Єланецький степ»	Миколаївська область	1 675,7
Казантипський природний заповідник	Автономна республіка Крим	450,1
Канівський природний заповідник	Черкаська область	2 027,0
Карадазький природний заповідник	Автономна республіка Крим	2 872
Кримський природний заповідник Філії «Леб'яжі острови»	Автономна республіка Крим	44 175
Луганський природний заповідник Філії: Станочно-Луганський заповідник, «Стрільцьвський степ»	Луганська область	2 122
Природний заповідник «Медобори»	Тернопільська область	10 521

Продовження таблиці 3

Природний заповідник «Мис Мартьян»	Автономна республіка Крим
Природний заповідник «Михайлівська цілина»	Сумська область
Опукський природний заповідник	Автономна республіка Крим	1 592,3
Поліський природний заповідник	Житомирська область	20 104
Природний заповідник «Розточчя»	Львівська область	2084,5
Рівненський природний заповідник	Рівненська область	42 288,7
Черемський природний заповідник	Волинська область	2 975,7
Український степовий природний заповідник Філії: «Хомутівський степ», «Кам’яні могили»	Донецька, Запорізька, Сумська області	3 335,6
Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник	Автономна республіка Крим	14 523

* Паньків Н.М. Туристичне ресурсознавство : навч. посібник / Наталія Паньків. / Львів : Український бестселер, 2011. – 238 с.

Завдання 4.Проаналізувати співвідношення площ і об’єктів (таблиця 4) природно-заповідного фонду України. Датйте характеристику одного національного парку, одного заказника та одного дендрологічного парку.

Таблиця 4

Структура кількості та площ територій і об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) України (станом на 01.01.2010, дані Держслужби заповідної прави)*

Категорія	Кількість	Площа
об'єктів	% від загальної кількості	га	% від загальної площі
Заповідники:
природні (категорія IUCN - Іа)		0,2	198,7	5,7
іосферні (категорія IUCN - II)		0,1	246,4	7,1
Національні природні парки (категорія IUCN -II)		0,5	1001,8	28,7
Заказники:		37,5	1257,5	36,1
загальнодержавного значення (категорія IUCN - IYIV)		4,0	419,7	12,1
місцевого значення (категорія ЮСІМ - IV)		33,5	837,8	24,0

Продовження таблиці 4

Пам'ятки природи:		42,1	26,5	0,8
загальнодержавного значення (категорія ЮСМ - III)		1,7	5,8	0,2
місцевого значення (категорія 11X14- III)		40,4	20,7	0,6
Ботанічні сади:		0,4	1,9	0,05
загальнодержавного значення		0,2	1,8	0,05
місцевого значення		0,2	0,1	+
Зоологічні парки:		0,2	0,4	0,01
загальнодержавного значення		0,1	0,1	+
місцевого значення		0,1	0,3	0,01
Дендрологічні парки:		0,7	1,7	0,04
загальнодержавного значення		0,2	1,4	0,03
місцевого значення		0,5	0,3	0,01
Парки-пам'ятки садово- паркового мистецтва:
	7,1	13,4	0,4
загальнодержавного значення		1,1	6,0	0,2
місцевого значення			7,4	0,2
Регіональні ландшафтні парки (категорія ІІХІЧ- II)		0,7	639,5	18,3
Заповідні урочища (категорія ІІІСІЧ - ІЬ)		10,5		2,8
ВСЬОГО,		100,0	3484,8	100,00
в тому числі:
загальнодержавного значення		8,3	1881,7
місцевого значення		91,7	1603,1
Заказник загальнодержавного значення (Чорне море)			402,5

Примітка: В таблиці наведені кількість і площі всіх існуючих територій і об 'єктів ПЗФ України.

*Експрес оцінка стану територій природно-заповідного фонду України та визначення пріоритетів щодо управління ними / Б.Г. Проць, І.Б. Іваненко, Т.С. Ямелинець, Е. Станчу - Львів: Гриф Фонд, 2010.-92 с.

Рекомендована література до практичної роботи

1. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. – 395 с.

2. Заповідники та національні природні парки України / Мінекобезпеки України. – К.: Вища школа, 1999. – 232 с.

3. Русанов И. В., Русанов К. И. Крым: горы и море. Путеводитель. - Симферополь: Бизнес-Информ, 2001. –232 с.

4. Украинские Карпаты. Природа. – К.: Наук. думка, 1988. – 224 с.

5. Мацола В. І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – 259 с.

Практична робота №3

Регіональні особливості історико-культурних туристичних ресурсів

Завдання 1. Використовуючи навчально-методичний посібник М. Й. Рутинського “Географія туризму України”, письмово проаналізувати основні центри історико-культурного туризму в розрізі областей України.

Завдання 2. Виконати письмово паспорт пам’ятки археології, історичної пам’ятки (не будівлі), історичної пам’ятки (будівлі), пам’ятника скульптури або пам’ятки живопису за власним вибором студента.

Хід виконання паспорта (за О. О. Бейдиком)

І. Пам’ятка археології:

1. Вид пам’ятки (городище, кургани, могильник тощо).

2. Найменування пам’ятки (назва, відома серед населення або офіційна тощо).

3. Місцезнаходження пам’ятки (на чиїй території розташована: міста, села, підприємства).

4. Опис пам’ятки:

а) дата виявлення;

б) ким виявлена;

в) датування пам’ятки;

г) конфігурація і стан (форми, розміри, кількість одиниць у груповій пам’ятці);

д) коли і ким здійснені розкопки;

е) де зберігаються знайдені речі.

5. Збереження пам’ятки:

а) технічний стан;

б) хто охороняє.

ІІ. Історична пам’ятка (не будівля).

1. Вид пам’ятки (місце битви, могила, обеліск, меморіальна плита тощо).

2. Найменування (первісне, сучасне, історична подія, пов’язана з пам’яткою):

3. Місцезнаходження:

а) область, автономія, поселення тощо;

б) на чиїй території розташована.

4. Опис пам’ятки:

а) дата спорудження;

б) до якого часу належить (періоду);

в) опис події, з якою пов’язана пам’ятка;

г) коли і ким була досліджена;

д) з яких матеріалів зроблена:

- форма;

- розміри;

е) текст меморіального напису.

5. Збереження та охорона.

ІІІ. Історична пам’ятка (будівля).

1. Вид пам’ятки (цивільна будівля, культова будівля, кріпосна споруда).

2. Найменування (первісне, сучасне, історична подія, пов’язана з пам’яткою).

3. Місцезнаходження.

4. Опис пам’ятки:

а) час побудови, історичний період;

б) прізвище архітектора, якщо відомо;

в) чи є меморіальна плита, коли і ким встановлена;

г) коротка характеристика будівлі;

д) вартість за балансом.

5. Бібліографічні відомості.

6. Збереження та охорона.

7. З якою метою використовуються приміщення пам’ятки.

IV. Пам’ятник скульптури.

1. Вид пам’ятника (монумент, декоративна скульптура, художній надгробок тощо).

2. Найменування.

3. Місцезнаходження.

4. Опис пам’ятника:

а) дата відкриття;

б) автор пам’ятника;

в) загальні розміри;

г) матеріал, з якого зроблено пам’ятник;

д) текст меморіального надпису.

5. Збереження та охорона.

Завдання 3. Користуючись таблицею 5, картографічно зобразити відсоткове співвідношення архітектурно-історичних туристичних ресурсів у межах адміністративно-територіальних суб’єктів України. Письмово проаналізувати.

Таблиця 5

Архітектурно-історичні рекреаційно-туристичні ресурси України

Адміністративна одиниця (автономія, область)	Кількість найвизначніших архітектурно-містобудівних споруд
1	2
АР Крим
Вінницька
Волинська
Дніпропетровська
Донецька
Житомирська
Закарпатська
Запорізька
Івано-Франківська
Київська
Кіровоградська
Луганська

Продовження таблиці 5

Львівська
Миколаївська
Одеська
Полтавська
Рівненська
Сумська
Тернопільська
Харківська
Херсонська
Хмельницька
Черкаська
Чернівецька
Чернігівська

Рекомендована література до практичної роботи

1. Данилюк А. Г. Волинь: Пам’ятки народної архітектури - Луцьк, 2000.-100 с.

2. Данилюк А. Г. Традиційна архітектура регіонів України. Львів, 2001. – 147 с.

3. Данилюк А. Г. Скарби народної архітектури Гуцульщини: етнографічний нарис. – Львів: Логос, 2000. – 135 с.

4. Гульдман В. К. Памятники старины в Подолии. – Камянец-Подол., 1901. – 401 с.

5. Історико-культурна спадщина Середнього Подніпров’я: виявлення і вивчення пам’яток засобами туризму. Тези допов. Черкаси, 19-20 квітня 1994р. - Київ – Черкаси, 1994.

6. Пам’ятки архітектури та містобудування України. Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. – К., Техніка, 2000.

Практична робота №4

Архітектурно-історичні та біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси України

Ресурсно-рекреаційний рейтинг території

Завдання 1. За даними таблиці 6 картографічно здійснити рейтинг території України (1-7 колонка - кругова діаграма, 8 колонка – відтінками).

Виконати письмову порівняльну характеристику.

Таблиця 6

Кількість найвизначніших архітектурно-історичних рекреаційно-туристичних ресурсів (пам’яток містобудування та архітектури України)

Адміністративна одиниця (автономія, область)	Кількість архітектурно-містобудівних споруд	Загалом
громадська архітектура	промислова архітектура	військова архітектура	архітектурні монументи	куль-това архітектура	садово-паркове мистецтво
1	2	3	4	5	6	7	8
АР Крим
Вінницька
Волинська
Дніпропетровська
Донецька
Житомирська
Закарпатська
Запорізька
Івано-Франківська
Київська
м. Київ
Кіровоградська
Луганська
Львівська
Миколаївська
Одеська
Полтавська
Рівненська
Сумська
Тернопільська
Харківська
Херсонська
Хмельницька
Черкаська
Чернівецька
Чернігівська
Загалом по Україні

Завдання 2. Користуючись таблицею 7, у розрізі областей відобразити у відтінках на карті кількісний розподіл біосоціальних ресурсів України. Письмово проаналізувати.

Завдання 3. Картографічно виділити ресурсно-рекреаційні раей України (за О.О. ей диком):

1. Полісько-Столичний: Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Полтавська, Черкаська області, ядро – м. Київ.

2. Карпатсько-Подільський: Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька та Вінницька області, ядро – м. Львів.

3. Причорноморський: АР Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області, ядро – м. Одеса.

4. Придніпровсько-Донецький: Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Донецька, Луганська області, ядро – м. Дніпропетровськ.

5. Харківський: Харківська, Сумська області, ядро – м. Харків.

Таблиця 7

Біосоціальні ресурси України

Адміністративна одиниця (автономія, область)	Кількість найвизначніших біосоціальних ресурсів
АР Крим
Вінницька
Волинська
Дніпропетровська
Донецька
Житомирська
Закарпатська
Запорізька
Івано-Франківська
Київська
Кіровоградська
Луганська
Львівська
Миколаївська
Одеська
Полтавська
Рівненська
Сумська
Тернопільська
Харківська
Херсонська
Хмельницька
Черкаська
Чернівецька
Чернігівська

Рекомендована література до практичної роботи

2. Мацола В. І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – 259 с.

3. Курортні ресурси України / За ред. М. В. Лободи. – К: ТА МЕД, 1999.- 344 с.

Практична робота №5

Територіальні особливості спелеоресурсів України: визначення бальної оцінки закарстованості території України в розрізі областей.

Завдання 1. За даними таблиць (на вибір студента) описати три печери України.

Завдання 2. Виконати письмово порівняльну характеристику печер: Оптимістична – Солдатська; Озерна – Попелюшка; Кришталева – Червона; Млинки – Буковина; Вертеба – Солдатська.

Завдання 3. Картографічно відобразити (таблиця 10) поширення печер по території України

Таблиця 8

Найбільші печери України *

Карстова порожнина	Карстова область	Місце знаходження	Довжина , м
Оптимістична	Подільсько-Буковинська	Тернопільська область	188 000
Озерна	Подільсько-Буковинська	Тернопільська область	114 000
Попелюшка	Передгірсько -Кримська	АР Крим	80 000
Кришталева	Подільсько-Буковинська	Тернопільська область	22 000
Млинки	Подільсько-Буковинська	Тернопільська область
Червона	Гірсько-Кримська	АР Крим	13 700
Вертеба	Подільсько-Буковинська	Тернопільська область	7 820
Буковинка	Подільсько-Буковинська	Чернівецька	2 300
Угринь	Подільсько-Буковинська	Тернопільська область	2 120
Солдатська	Гірсько-Кримська	АР Крим	2 100

Паньків Н.М. Туристичне ресурсознавство : навч. посібник / Наталія Паньків. / Львів : Український бестселер, 2011. – 238 с.

Таблиця 9

Найглибші печери України

Карстова порожнина	Карстова область	Місце знаходження	Глибина , м
Солдатська	Гірсько-Кримська	АР Крим
Каскадна	Гірсько-Кримська	АР Крим
Нахімовська	Гірсько-Кримська	АР Крим
Дружба	Гірсько-Кримська	АР Крим
Гвоздецького	Гірсько-Кримська	АР Крим
Еміне-Баїр-Коба	Гірсько-Кримська	АР Крим
Аверкієва	Гірсько-Кримська	АР Крим
Суворовська	Гірсько-Кримська	АР Крим
Бездонна	Гірсько-Кримська	АР Крим
Еміне-Баїр-Хосар	Гірсько-Кримська	АР Крим

Таблиця 10

Розміщення спелеоресурсів на території України*

Адміністративна одиниця (автономія, область)	Площа адмінодиниці, тис. км ²	Площа закарстованого району	Сумарна довжина порожнин, м	Сумарна глибина порожнини, м
Ар Крим	27,0			22 987
Вінницька	26,5
Волинська	20,2
Дніпропетровська	31,9
Донецька	26,5
Житомирська	29,9
Закарпатська	12,8
Запорізька	27,2
Івано-Франківська	13,9
Київська	28,9
Кіровоградська	24,6
Луганська	26,7
Львівська	21,8
Миколаївська	24,6

Продовження таблиці 10

Одеська	33,3
Полтавська	28,8
Рівненська	20,1
Сумська	23,8
Тернопільська	13,8	371 748
Харківська	21,4
Херсонська	28,5
Хмельницька	20,6
Черкаська	20,9
Чернівецька	8,1	41 800
Чернігівська	31,9
Загалом по Україні	603,7	490 443	23 463

Рекомендована література

Практична робота №6

Рекреаційно-туристичний потенціал Львівщини.

Особливості територіального розміщення та використання

Завдання 1. Картографічно зобразити територіальне розміщення мінеральних вод Львівської області:

1) без специфічного складу: Моршин, Трускавець, Більче Волиця, Дрогобич, Сколе, Гребенів, Східниця, Розлуч, Верхнє Синьовидне;

2) з підвищеним вмістом органічних речовин, типу “Нафтуся”: Трускавець, Східниця, Верхнє Синьовидне;

3) сульфідні : Немирів, Любінь Великий, Шкло.

Завдання 2. Користуючись літературними джерелами, проаналізувати головні особливості функціонування курортів Трускавця, Моршина, Любінь Великий, Шкло та позначити їх на карті.

Завдання 3. Картографічно зобразити об’єкти природно-заповідного фонду Львівської області.

Об’єкти природно-заповідного фонду:

1. Біосферний заповідник – Карпатський.

2. Природний заповідник “Розточчя”.

3. Національний природний парк “Сколівські Бескиди”.

4. Національний природний парк “Яворівський”.

5. Заказники : Волицький, Лопатинський, Потелицький, Бродівський, Чайковський, Діброва, Пікуй, Берда, Стариці Дністра.

6. Регіональні ландшафтні парки: Верхньодністровські Бескиди, Надсянський, Знесіння.

Рекомендована література до практичної роботи

1. Географія (Львівська область). –Навчально-метод. посібник.

2. Кадастр мінеральних вод України / Під ред. М.В. Лободи. – К., 1996. – 27 с.

3. Мінеральні води та курорти Львівщини. – Львів: Палітра Друку, 2003. – 96 с.

4. Львів: Пролог, 1998. – С. 68.

5. Навчально-краєзнавчий атлас Львівської області. - Львів, 1999.

6. Природа Львівської області. – Львів: Вища школа, 1973. – 150 с.

Семінарське заняття №1

Теоретичні основи туристичного ресурсознавства

1. Туристичне ресурсозиавство як частина комплексного країнознавства

2. Значення туристичних ресурсів у розвитку

3. туристичного бізнесу

4. Предмет та завдання туристичного ресурсознавства

5. Методи туристичного ресурсознавства

6. Туризм і рекреація

7. Ресурсоорієнтовані види туризму

Контрольні запитання та завдання

1. Які існують підходи до розуміння сутності країнознавства ?

2. Яка сутність і структура комплексного країнознавства ?

3. Які основні елементи комплексної країнознавчої характеристики ?

4. Яке місце в системі наукових напрямків комплексного країнознавства займає туристичне ресурсознавство ?

5. Які основні етапи становлення туристичного ресурсознавства як наукового напрямку ви знаєте ?

6. Обґрунтуйте теоретичне і практичне значення туристичного ресурсознавства.

7. В чому полягають завдання туристичного ресурсознавства як навчальної дисципліни ?

8. Предмет, об’єкт дослідження та структура туристичного ресурсознавства ?

9. Які методи дослідження застосовуються в туристичному ресурсознавстві ?

10. Роль кількісних методів в туристичному ресурсознавстві.

11. Які можливості застосування якісних методів в туристичному ресурсознавстві ?

12. Як можна визначити поняття «туризм», враховуючи при цьому різні підходи ?

13. Які фундаментальні ознаки відрізняють туризм від інших видів діяльності ?

14. Як співвідносяться між собою туризм та рекреація ?

15. Які види туризму ви знаєте ?

16. Які види туризму відрізняються найбільш яскравою орієнтацією на використання туристичних ресурсів ?

17. Складіть характеристику одного із ресурсоорієнтованих видів туризму за наступним планом: а) вид туризму ; б) особливості організації; в) сучасний стан; г) використовувані туристичні ресурси; д) приклади відомих туристичних маршрутів; є) основні центри та їхня географія.

Список літератури

2. Граф Д. Природные потенциалы и ресурсы // Рациональное использование природных ресурсов и охрана окружающей среды. – М., 1982. – с. 87-89.

3. Жук П. В., Кравців В. С. Рекреаційний потенціал Українських Карпат і перспективи його використання // Українські Карпати: проблеми і перспективи. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конференції. – Львів, 1993. – С.111 – 121.

4. Заповідники та національні природні парки України /Мінекобезпеки України. – К.: Вища школа, 1999. – 232 с.

5. Мацола В. І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – 259 с.

6. Туристичні ресурси України /Під ред. О. І. Лугова. – К. : Ін-т туризму федерації профспілок України, 1996. –352 с.

7. Паньків Н.М. Туристичне ресурсознавство : навч. посібник / Наталія Паньків. / Львів : Український бестселер, 2011. – 238 с.

Семінарське заняття №2

Туристичний потенціал території

1. Поняття туристичного потенціалу території

2. Методики оцінювання туристичного потенціалу території:

3. Методика оцінки величини та ефективності ТП;

– Методика за А.В. Дроздовим;

– Методика за Є.Ю. Колбовським;

– Методика за Ю. А. Худеньких.

3. Оцінка якості територій для розвитку туризму та відпочинку

4. Атрактивність туристичних ресурсів

5. Естетичність та репелентність туристичних ресурсів

Контрольні запитання та завдання

1. Що розуміють під туристичним потенціалом і туристичними цінностями території?

2. Чим пояснюють багатоаспектність точок зору на сутність поняття "туристичний потенціал"?

3. Що беруть за основу виконання інтегральної оцінки сукупного туристичного потенціалу території?

4. За якими критеріями провадять оцінку туристичного потенціалу території?

5. Чим відзначається одна із методик оцінки туристичного потенціалу території?

6. Що таке "туристична якість території"?

7. Які особливості оцінювання туристичної якості території?

8. Які методики оцінки туристичного потенціалу території ви знаєте?

Список літератури

4. Заповідники та національні природні парки України /Мінекобезпеки України. – К.: Вища школа, 1999. – 232 с.

5. Мацола В. І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – 259 с.

6. Туристичні ресурси України /Під ред. О. І. Лугова. – К. : Ін-т туризму федерації профспілок України, 1996. –352 с.

Семінарське заняття №3

Туристичні та рекреаційні ресурси як важлива складова

туристичного потенціалу території

1. Базові поняття про туристичні ресурси

2. Визначення про туристичні ресурси з Закону України «Про туризм».

3. Класифікація туристичних ресурсів та вимоги до них

4. Класифікація туристичних ресурсів за Є.М. Бистровим і М.Г. Воронцовою

5. Класифікація туристичних ресурсів за О.О. Бей диком

6. Класифікація туристичних ресурсів за А.С. Кусковим

7. Властивості та характеристики туристичних ресурсів

8. Характеристика туристичних ресурсів за І.І. Пірожніка

9. Кадастр туристичних ресурсів

10. Рекреаційні ресурси

11. Культурно – історичні ресурси

12. Картографічний метод оцінки туристичних ресурсів, характеристика туристичних карт.

13. Змістове призначення карт

Контрольні запитання та завдання

1. І. У чому відображається яскраво виражена ресурсна орієнтація туризму?

2. Як можна визначити поняття "туристичні ресурси"?

3. Як поєднані поняття "туристичні ресурси" і "рекреаційні ресурси"? Що таке "туристична привабливість"?

4. Як класифікують туристичні ресурси вітчизняні спеціалісти?

5. Назвіть принципи виокремлення туристичних ресурсів.

6. Якими властивостями володіють туристичні ресурси?

7. Які вимоги ставлять до туристичних ресурсів?

8. Яка структура та особливості створення кадастру туристичних ресурсів?

9. Як можна охарактеризувати туристичні ресурси?

10. Що таке соціально-економічні туристичні ресурси?

11. Чим відзначається ємність інформаційних ресурсів?

12. Як визначають поняття "карта" і "туристична карта"?

13. Яке значення карт для туристичного бізнесу?

14. Як класифікують туристичні карти?

15. Які різновиди туристичних карт ви знаєте? Назвіть їхні особливості.

16. Які завдання можна вирішити за допомогою туристичних карт?

17. Користуючись переліком головних властивостей туристичних ресурсів, дайте первинну оцінку туристичних ресурсів власного регіону (населеного пункту) проживання, а також визначте їхні важливі характеристики та цільову спрямованість.

18. Проаналізуйте будь-яку туристичну карту або схему (за вибором), послідовно виконуйте завдання. Передусім вкажіть: загальні відомості про карту (назва, рік видання, країна і місце видання, картографована територія, картографічна фабрика, тираж карти, автор, якщо є; тип картографічного видання і причину його вибору; масштаб карти, величину, оптимальність підбору; елементи, легенду, додаткові відомості про карту; картографічне зображення та його властивості; наочність, читабельність, дизайн, технічне оформлення карти; генералізацію і безперервність картографічного зображення; способи картографічного зображення, умовні знаки; рекреаційні та туристичні об'єкти, які зображено на карті; якісні та кількісні показники, що дають змогу виміряти карту; найбільші недоліки та переваги карти.

19. Користуючись картою, спробуйте скласти туристичний опис зображеної на ній території.

Список літератури

1. Паньків Н.М. Туристичне ресурсознавство : навч. посібник / Наталія Паньків. / Львів : Український бестселер, 2011. – 238 с.

2. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. – 395 с.

3. Граф Д. Природные потенциалы и ресурсы // Рациональное использование природных ресурсов и охрана окружающей среды. – М., 1982. – с. 87-89.

4. Жук П. В., Кравців В. С. Рекреаційний потенціал Українських Карпат і перспективи його використання // Українські Карпати: проблеми і перспективи. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конференції. – Львів, 1993. – С.111 – 121.

5. Заповідники та національні природні парки України /Мінекобезпеки України. – К.: Вища школа, 1999. – 232 с.

6. Мацола В. І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – 259 с.

7. Туристичні ресурси України /Під ред. О. І. Лугова. – К. : Ін-т туризму федерації профспілок України, 1996. –352 с.

Семінарське заняття №4

Природні ресурси туризму та їхня оцінка

1. Поняття природних рекреаційних ресурсів

2. Методи оцінки природних туристичних ресурсів

3. Значення туристичної ренти при використанні природних ресурсів

4. Орографічні умови та їхнє використання в галузі туризму

5. Кліматичні умови та їхня роль в організації туризму

6. Роль водних рекреаційних ресурсів в організації туризму

7. Роль біологічних ресурсів в організації туризму

8. Природні лікувальні ресурси

9. Комплексна оцінка природних умов та ландшафтів

Контрольні запитання та завдання

1. Що означає термін "природні рекреаційні ресурси"?

2. Які природні ресурси туризму зачислюють до прямих, а які до опосередкованих?

3. Як класифікують природні рекреаційні ресурси?

4. Які існують методи оцінки природних ресурсів рекреації та туризму?

5. У чому полягає суть медико-біологічного типу оцінки природних рекреаційнихресурсів?

6. Які методи економічної оцінки природних ресурсів ви знаєте?

7. Які особливості кадастрового та бального методів оцінки туристичних ресурсів?

8. У чому полягає суть туристичної ренти?

9. Які переваги втілення та використання туристичної ренти?

10. Який механізм туристичної ренти?

11. Які основні принципи обліку, розподілу та використання туристичної ренти?

12. У чому відображається привабливість рельєфу з метою туризму та відпочинку?

13. В яких випадках рельєф можна розглядати як туристичний ресурс?

14. Як впливає рельєф на формування та функціонування різних типів територіальних систем рекреації та туризму?

15. Як проводиться оцінка рельєфу для організації гірськолижного та спортивного туризму?

Список літератури

5. Заповідники та національні природні парки України /Мінекобезпеки України. – К.: Вища школа, 1999. – 232 с.

6. Мацола В. І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – 259 с.

7. Туристичні ресурси України /Під ред. О. І. Лугова. – К. : Ін-т туризму федерації профспілок України, 1996. –352 с.

Семінарське заняття №5

Екологія та охорона туристичних ресурсів

1. Туризм та навколишнє середовище

2. Позитивний вплив компонентів туристичної індустрії на довкілля

3. Негативний вплив компонентів туристичної індустрії на довкілля

4. Екологічний туризм

5. Природоохоронні території як ресурс екотуризму

6. Структура природно-антропогенних РТР

7. Екотуризм на природоохоронних територіях

8. Вплив туристичної діяльності на екологію

9. Рекреаційні навантаження на ландшафтні комплекси

Контрольні запитання та завдання

1. Які вирізняють типи туристичного природокористування? Коротко проаналізуйте кожен тип.

2. Які головні види впливу туризму на довкілля?

3. Які особливості та напрями впливу туризму на соціальне середовище?

4. У чому полягає екологічність та неекологічність туризму?

5. Які існують підходи до визначення екотуризму?

6. Чи можна розглядати екотуризм як один з найбільш ресурсозберігаючих видів туризму?

7. Які головні завдання та принципи екотуризму?

8. Які моделі екотуризму ви знаєте? Які функції реалізуються в межах кожної з них?

9. Які ви знаєте категорії природоохоронних об'єктів?

10. Чому власне об'єкти природоохоронних територій слугують базою для розвитку екотуризму?

11. Які особливості впливу туристичної діяльності на екологію заповідних територій?

12. Назвіть та проаналізуйте найцінніші природозаповідні території України.

13. Що таке "рекреаційне навантаження"?

14. Які різновиди та форми рекреаційних навантажень ви знаєте?

15. Як провадять визначення рекреаційного навантаження?

16. Здійсніть оцінку екотуристичного потенціалу будь-якого регіону нашої країни.

Список літератури

5. Заповідники та національні природні парки України /Мінекобезпеки України. – К.: Вища школа, 1999. – 232 с.

6. Мацола В. І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – 259 с.

7. Туристичні ресурси України /Під ред. О. І. Лугова. – К. : Ін-т туризму федерації профспілок України, 1996. –352 с.

Семінарське заняття №6

Культурно-історичні ресурси туризму та їхня оцінка

1. Елементи культури, що приваблюють туристів

2. Культурно-історичні туристичні ресурси України:

3. Біосоціальні туристичні ресурси України

4. Подійні ресурси України

5. Трансресурсні об'єкти

6. Оцінка культурно-історичних ресурсів

7. Значення культурної спадщини для розвитку туризму

8. Ефективність використання культурної спадщини в туризмі

9. Пам'ятки, що входять до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Контрольні запитання та завдання

1. Яку роль відіграють різні елементи культури у формуванні туристичної цікавості?

2. Які елементи української культури здатні привернути увагу іноземних туристів до нашої країни?

3. У чому полягає зміст культурно-історичних ресурсів туризму?

4. Які види пам'яток історії та культури ви знаєте?

5. Як поділяють культурно-історичні ресурси?

6. За допомогою яких методів здійснюють оцінку культурно-історичних ресурсів туризму?

7. Перелічіть особливості та критерії комплексної оцінки історико-культурної та природної спадщини.

8. Перелічіть головні способи підвищення ефективності використання культурної спадщини.

9. Які ви можете назвати способи зачислення чи долучення культурної спадщини до практики туристичної діяльності ?

10. Перелічіть головні напрями культурного туризму.

11. Назвіть ключові точки зору на поняття "культурний ландшафт".

12. Виокреміть та охарактеризуйте головні елементи культури вашого регіону, що є об'єктами туристичної зацікавленості в сучасних умовах або могли б стати ними у перспективі. Як їх використовують у практичній діяльності турфірмирегіону?

13. Розробіть триденний культурно-пізнавальний тур по території місця вашого проживання. При розробці маршруту головну увагу слід звернути на здійсненні оцінки та виявленні основних форм використання культурно-історичних ресурсів регіону.

14. Охарактеризуйте одну із найбільш відвідуваних туристами культурно-історичну пам'ятку вашого регіону за таким планом: а) тип; б) місцерозташування; в) доступність; г) атрактивність; г) туристичне значення; д) пропускна здатність; ж) забезпеченість.

Список літератури

2. Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. 2-е вид., доп. – Львів : Каменяр, 1991. – 175 с.

3. Данилюк А. Г. Поклонися народному зодчому. Етнографічні нариси про народну архітектуру України. - Львів: Свічадо, 1995.

4. Данилюк А. Г. Традиційна архітектура регіонів України: Полісся. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 147 с.

5. Кононенко П. П. Українознавство. – К.: Либідь, 1996. – 234 с.

6. Львів (Архітектурно-історичний нарис). – Львів: Каменяр, 1919. – 270 с.

7. Пам’ятники архітектури та містобудування України. Довідник Державного реєстру національного культурного надбання.

8. Паньків Н.М. Туристичне ресурсознавство : навч. посібник / Наталія Паньків. / Львів : Український бестселер, 2011. – 238 с.

Семінарське заняття №7

Соціально-економічні ресурси туризму та їхня оцінка

1. Визначення та класифікація соціально-економ

Наши рекомендации

Практична робота №2. MS Access. Робота з формами

Практична робота № 2.8. Комплексна робота по створенню власної Web-сторінки

Практична робота з фізичною картою україни. робота в парах.

V.практична робота (20-25 хв)

Практична робота № 4 - Робота командира формування цивільного захисту при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

III. 1. Практична робота № 1

← Предыдущая страница | Следующая страница →