Схема морфологічного розбору прийменника

С Л У Ж Б О В І Ч А С Т И Н И М О В И

Службові частини мови не називають предметів, ознак, дій, кількості й не бувають членами речення. Вони не мають морфологічних ознак роду, числа, відмінка, часу, особи тощо.

П Р И Й М Е Н Н И К

Прийменник–це незмінна службова частина мови, що вживається разом з відмінковою формою іменника, займенника, прикметника та числівника для вираження їх залежності від інших слів у словосполученні та реченні: перебувати під враженням, піклуватися про дитину, кожен з нас. Наприклад, реченні Там тополі у полі на волі (захід сонце за обрій поніс) з буйним вітром свавольним і диким струнко рвуться кудись в далечінь (П. Тичина) без слів у, на, за, з, в обійтися не можна: вони хоч і не мають самостійного значен­ня, проте вказують на зв’язки між явищами дійсності.

Увага! Прийменники не змінюються і не є членами речення.

Виконуючи синтаксичний розбір речення, підкреслюйте прийменники однаковими лініями з тими членами речення, до яких вони належать.

Групи прийменників за походженням:

1. Непохідні (первинні) – це такі прийменники, спосіб творення яких визначити неможливо: без, в, у, від, для, до, з, за, на, над, крізь, о, об, під, по, при, про, ради, між, серед, через.

2. Похідні (вторинні) прийменники утворені від первинних:

o способом складання: з-під, з-за, понад, попід, з-над;

o способом переходу з інших частин мови: шляхом, край,кінець, коло, круг, навкруги, близько, протягом, на відміну від, у разі, з метою.

РОЗРІЗНЯЙТЕ!Прийменники та омонімічні з ними інші частини мови.

Прийменники	Прислівники
Ліс навколо села. Ми були поруч батька. Іти попереду загону. Близько сотні жителів.	Подивилася навколо. Ми стояли поруч. Іти попереду (позаду). Підійти близько.
Прийменники	Іменники
Постій коло будинку. Сидіти кінець столу. Стоїть край села.	Накреслити велике коло. Щасливий кінець. Чужий край (земля).

Групи прийменників за будовою:

1. Прості:в, на, з, по, для, під, над, між, перед, мимо, коло, кінець.
2. Складні, утворені поєднанням двох чи кількох простих прийменників:поміж, понад, попід, посеред, поза, з-над, з-під, з-поміж, заради, задля, навколо, поблизу, обабіч, уздовж.
3. Складені:згідно з, у зв’язку з, відповідно до, залежно від, незважаючи на, за винятком.

В українській мові можливе вживання варіантів одного й того ж прийменника (з – із – зі – зо), що зумовлене закономірностями милозвучності мови:

З вживається:

1) перед словом, що починається голосним: завдання з історії;

2) перед словом, яке починається приголосним, якщо попереднє закінчується голосним: задача з математики.

ІЗ вживається:

1) між словами, одне з яких закінчується на приголосний, а друге починається приголосним: брат із сестрою;

2) перед словом, що починається глухим або сполученням двох приголосних: говорити із сином.

Написання прийменників

Прийменники пишуться окремо від інших частин мови: уві сні, наді мною, піді мною, на жаль. Їх треба відрізняти від префіксів, які пишуться разом: при березі і прибережний, над Дніпром і наддніпрянський, з-під шапки і спідлоба, перед осінню і передосінній, ліг на бік і відійшов набік.

Слід пам’ятати, що між прийменником та іншою частиною мови можна вставити означення: на превеликий жаль, при кру­тому березі, над широким Дніпром, з-під зимової шапки, перед золотою осінню, ліг на правий бік. Між префіксом і частиною слова вставити інше слово не можна.

Складні прийменники, утворені від первинних за допо­могою прийменника з (із), пишуться через дефіс: з-за, із-за, з-над, з-понад, з-поза, з-під, з-попід, з-між, з-поміж, з-про­між, з-перед, з-серед, з-посеред. Інші складні прийменники, утворені від первинних, пишуться одним словом: задля, за­ради, навпроти, наскрізь, побіля, понад, поперед, попід, посе­ред, почерез, поза, попри, поміж, проміж, помимо, щодо (але: що ж до).

Складні прийменники прислівникового походження пи­шуться одним словом (як і відповідні прислівники): поруч мене, обабіч шосе, наприкінці дня, назустріч делегації, напередодні свят, внаслідок переживань, всупереч сподіванкам, наперекір зне­годам, довкола цього питання.

Проте від прислівників, які пишуться разом, слід відрізня­ти однозвучні сполучення прийменників з іменниками, що мають при собі додаток у родовому відмінку й пишуться окре­мо: углиб (прислівник) — у глиб століть (сполучення прийменника у з іменником глиб, при якому є додаток століть), убік (відійшов убік) — в бік річки, всередині — в середині кімнати, зсередини — з середини приміщення, скраю (моя хата скраю) — з краю села, спочатку — з початку тижня.

Щоправда, іноді такі слова, як всередині, збоку, скраю мо­жуть бути й прийменниками: Чіпка йшов збоку отари (Панас Мирний). За всіма ознаками, це було колгоспне подвір’я. Воно стояло скраю мальовничого села (Ю. Яновський). Усередині атомів діють свої, особливі закони (3 підручника).

Двома та більше словами пишуться такі прийменникові сполучення: під час, згідно з, відповідно до, подібно до, за­лежно від, незалежно від, у зв 'язку з, у напрямі до, з допомо­гою, за рахунок, в силу, в результаті (але: внаслідок), незва­жаючи на.

Щоб уникнути немилозвучного збігу насамперед голосних, а потім і приголосних, використовують варіанти прийменників уі в; з, із і зі; під і піді; над і наді; перед і переді: був у мене — були в мене; прийшов з інституту — прийшов із театру — прийшов зі школи; під нами — піді мною.

Схема морфологічного розбору прийменника

1. Частина мови (службова).

2. Група за походженням: похідний чи непохідний.

3. Група за будовою: простий, складний, складений.

4. Назвіть самостійну частину мови, з якою утворює словоформу.

5. Обґрунтуйте написання.