Тематичні парки за межами США

За аналогією зі США тематичні парки останніми роками створюються і у деяких інших країнах. Вони не обов’язково у всьому повторюють американський стандарт: щоб вижити і привабити іноземних туристів, повинні зважати на місцеву специфіку. Міккі-Маус хороший тільки в Діснейленді, і лише там за задоволення спілкування з ним туристи готові викладати чималі гроші. В інших місцях Міккі-Мауси «не приживаються».

Один із прикладів тематичного парку американського типу, але за межами США, дає ПА, де існує одне дивне місто – Сан Сіті (сонячне місто), яке є результатом неймовірної енергії та фантазії Сола Керзнера, південноафриканського архітектора і бізнесмена-мільйонера. Спочатку розважальний комплекс Сан Сіті був розрахований на багатих туристів з усього світу, і, звичайно, на заможну частину місцевого населення. Після початку політичних змін у ПА тематичний парк «демократизувався» і тепер основні його відвідувачі – чорні жителі Йоханензбурга. Комплекс створювався в напівпустельній місцевості, де за час будівництва «виросли» тропічні ліси (звичайно, штучні, але проте, вельми вражаючі). Він охоплює три п’ятизіркових і декілька чотиризіркових готелів, розкішне казино із сотнями гральних автоматів і столів, дуже привабливі у південно-африканському кліматі водні атракціони (у 1992 р. завершено будівництво басейну зі штучними хвилями), численні кінотеатри, ресторани і бари. Усе тут нагадує американські парки розваг з урахуванням африканської природно-географічної специфіки. У Сан-Сіті щорічно проводять конкурси красунь та інші. У Сан Сіті можна почати вчитися грати у гольф. Гольф дуже важливий для західного бізнесмена. Бути членом клубу любителів гольфу має велике значення для ділової кар’єри. Крім активного спорту, можна відвідати зоопарк, позагоряти біля басейну, проглянути новий кінофільм або музичне шоу в одному із театрів. Туристична галузь ПА приносить мільйонні прибутки. Сан-Сіті відвідують щорічно мільйони туристів. Хто відвідує Південну Африку, обов’язково бувають у штучному сонячному місті Сола Керзнера.

Низка тематичних рекреаційних парків за межами США не дуже велика і вельми вразлива. Вона звичайно існує як доповнення до інших рекреаційних об’єктів. Так, поєднання традиційного африканського сафарі з тематичним парком Сан-Сіті в ПА робить ці два напрями туристичного бізнесу країни стійкішими на світовому рекреаційному ринку і привертає більшу кількість додаткових західних туристів за рахунок такої комбінації.

Сафарі

Іншим стійким напрямом туристичного бізнесу є африканське сафарі. Традиції сафарі для західних туристів починаються з другої половини XIX ст. Найбільш популярні в цьому відношенні два регіони: Східна Африка (зокрема Кенія, і останнім часом – Танзанія) і Південна Африка (ПА). Сафарі вважається престижним видом відпочинку річного циклу, розрахований не на «середнього» туриста, має елітний характер. У кінці 90-х років минулого століття переважаючим районом для сафарі була ПА у зв’язку зі стабільністю внутрішньодержавного положення країни. Західне телебачення систематично і у великій кількості показувало програми, присвяченій дикій природі Африки. Це сприяло популярності сафарі. Проте відвідини материка часто носять імітаційний характер (імітація розваг багатих колонізаторів минулого століття). Завдяки різниці у курсах валют пересічний західний турист із середніми доходами відчуває себе в Африці багатієм. Імовірно, це важлива причина стійкості даного виду туризму. Особливістю сприйняття західних туристів, що відправляються на африканське сафарі, є безумовна романтизація дикої природи і «чорного» континенту. Африканське сафарі часто «працює» на зміцнення власного соціального статусу західного туриста, тому це престижно. Сафарі у Південній Африці є світовим стандартом цього виду рекреації. З ПА у цьому відношенні може конкурувати тільки Кенія. Південноафриканське сафарі більш цивілізоване та виважене. Західні туристи відвідують один із національних парків або заповідників, де мешкають дикі тварини. У реальності сафарі – достатньо важке заняття, яке вимагає наполегливого тренування, спеціальної підготовки (щеплення від холери, жовтої лихоманки, малярії) й обладнання (зокрема зброї). Найчастіше західним туристам пропонується романтичний, але в той же час не такий виснажливий і небезпечний варіант: коротка (1-3 дні) подорож на комфортабельному автобусі. У ПА багато національних парків, які цікаві по-різному в різні сезони року, де в природних умовах мешкають різні тварини. Залежно від сезону вибирається оптимальний варіант для туристичного візиту.

Привабливість для Південної Африки базується на унікальній флорі і фауні цього регіону. Тут ростуть 22 тис. видів рослин, що перевершують флору США, незважаючи на значно більшу (у 7 разів) площу країни. У ПА росте 10 % світових видів рослин. Флористична провінція місцевості Кейпа являє собою район із переважанням сукулентів, які квітнуть весною після періоду дощів. На півострові Кейпа під час квітування представлена найбільша кількість кольорів квітів у світі. Фауна Південної Африки багата й унікальна. Більшість тварин можна побачити у національних парках (парк Крюгера, Калахарі-Джемсбок парк, заповідник Сабі-Сабі). У горах розташовані приватні природні заповідники та національні парки. Серед тваринного світу ПА виділяють так звану велику «африканську п’ятірку» звірів (лев, леопард, слон, чорний носоріг та буйвол). Незвичне подібне поєднання тварин на такій обмеженій території. Південна Африка займає перше місце в світі за кількістю африканських слонів, друге місце за кількістю білих носорогів і третє місце за кількістю бегемотів; тут найвищі у світі жирафи та найшвидші у світі гепарди. Однак побачити все це дуже непросто. Єдиний реальний варіант сафарі – послуги туристичних компаній у його організації. З тваринами в ПА пов’язано багато проблем. Потребують охорони білі і чорні носороги. Необхідна регуляція стада слонів – швидке збільшення поголів’я може загрожувати дрібним населеним пунктам, сільськогосподарським угіддям і населенню.

Різноманітний і унікальний світ птахів Південної Африки (900 видів), 113 з них ендемічні, тобто зустрічаються тільки в цій частині земної кулі. У Південній Африці проживає найбільший у світі літаючий птах – орел. Дивовижні фламінго Південної Африки (тут їх великі колонії). Південна Африка має найбільше у світі поголів’я страусів (найбільший нелітаючий птах). Страусів додатково розводять на спеціалізованих фермах з метою отримання делікатесного м’яса, гігантських яєць, страусиного пір’я, яке періодично входить у моду. Серед стандартних сувенірів з Південної Африки – яйце страуса, прикрашене оригінальним розписом або різьбленням. Для туристів створені ферми, де можна подивитися зблизька на екзотичних тварин (крокодилячі ферми).

У Південній Африці багато чудових парків. Вражає паркова архітектура. Велика кількість сонця, зацікавленість білих людей у створенні тінистих місць, дешева робоча сила творять дива. У Південно-Африканських містах велика кількість квітучих і вічнозелених ділянок. Туристи звичайно відвідують міські ботанічні сади: у Йоханенсбурзі, Дурбані, Кірстенбоші (провінція Кейп). Контраст між європейською зимою та південно-африканським літом разючий.

Кенія і Танзанія пропонують мандрівникам пожити декілька днів у реальній віддаленості від центрів цивілізації у таборах, де інколи немає світла. Число охочих до подібного виду відпочинку зростає, що свідчить про те, що організатори іноземного туризму вивчають попит. Туристичні табори часто розташовані прямо у савані і є приватними закладами. З вікон помешкання можна бачити зебр та інших тварин. Важливе для туристів і знайомство з місцевим побутом. Часто це імітація традиційних африканських помешкань з солом’яними дахами і глиняною підлогою. Втім, меблі там цілком сучасні, ванни у всіх кімнатах для гостей створюють комфорт. Альтернативним варіантом є зупинка в пансіонах, які відтворюють колоніальний побут, з прогулянками верхи на конях.

Сафарі у Танзанії поєднується з мандрівкою на острів Занзібар – унікальне за красою і самобутністю мусульманське поселення біля берегів Африки. Сафарі є важливим напрямом західного туристичного бізнесу. Воно пов’язане, в основному, з двома «фіксованими» місцями: Кенією і Південною Африкою. Залежно від політичної ситуації та безпеки у цих країнах основний потік західних туристів прямує в одну з них. Під час подорожей спрацьовує жорсткий стандарт в організації сафарі: відхилення від маршруту та імпровізації у поїздці не мають мати місця. Отже, сафарі – це не тільки дикі тварини, але і додаткові розваги у вигляді знайомства з культурою та історією Африки, а також особливий вид торговельного туризму: дерев’яні маски і прикраси, плетені корзини і глиняний посуд, домоткані тканини, навіть списи та щити – все це незмінно присутнє в багажі західних туристів, які повертаються з Африки.

Світові курорти

Історія курортів, особливо заснованих на терапевтичних властивостях води, налічує століття і підтвердження цьому – Романські ванни в Англії, вік яких понад 2000 років. Історики стверджують, що публічні лазні римлян були свого роду розкішними місцями для зустрічей і відпочинку: басейни, оточені доглянутими садами, бібліотеки, мармурові альтанки для філософських бесід. Усе було підпорядковане відновленню фізичного та духовного здоров’я. Ще у XVII ст. були відкриті незвичайні дерматологічні та інші цілющі властивості термальних вод невеликого французького містечка Віші. У минулому столітті навіть Наполеон III відвідував місто, щоб відновити сили і відпочити від військових кампаній. Тепер Віші являє собою комплекс розкішних будівель, що стали вже історичними і нараховують кілька кращих готелів країни. Це найвідоміший курорт з термальними водами не тільки Франції, але і всієї Західної Європи. З 1931 р. на базі мінеральних вод Віші виробляється лінія косметичної продукції по догляду за шкірою обличчя і тіла. І хоча гідротерапія залишається основною, зараз курорт пропонує гостям розлогий комплекс різноманітних відновлювальних і психотерапевтичних процедур – від масажу до консультацій з провідними фахівцями країни. Курорти Віші і Баден-Бадена по кишені далеко не кожному, навіть вельми забезпеченому західному рекреанту (тижневий відновний курс для VIP-ів обходиться у декілька тисяч євро). Саме тому в останні десятиліття у Західній Європі та у Північній Америці активно розвиваються альтернативна мережа невеликих курортів, розташованих, як правило, в достатньо ізольованих і віддалених від великих міст гірських і лісових районах.

Прикладом одного із таких молодих, але стрімко набираючих популярність курортів може служити «Сан-Данс» у штаті Юта, на «дикому» заході США, відомий також, як курорт Роберта Редфорда, який є його власником та ідеологом усього проекту. Це екологічно чистий курорт «нового покоління», свідомо налаштований на збереження та відновлення навколишнього середовища. При його будівництві використовувалися тільки екологічно чисті будівельні матеріали; для декорування кімнат використовувалися предмети побуту аборигенів-індійців; на курорті гостям пропонують страви з місцевих продуктів; курортне фермерське господарство забезпечує екологічно чистими продуктами харчування не тільки кухню «Сан-Данса», але і багато спеціалізованих ресторанів в інших штатах. Розташований за годину їзди від Солт-Лейк-Сіті, курорт не пропонує гостям виняткових лікувальних процедур, але тут приємно провести час з сім’єю чи друзями, зустріти в незвичному оточенні Різдво чи Новий рік. Основна природна пам’ятка регіону – каньйон Прово, пішохідні та верхові (а в зимовий час лижні) прогулянки, які пропонуються відпочиваючим адміністрацією. «Сан-Данс» працює протягом двох сезонів року (літнього і зимового). Усі, понад 110 дерев’яних котеджів, звичайно замовлені завчасно. Це один з найпопулярніших рекреаційних центрів США.

Винні тури

Особлива, стійка і дуже велика ніша західного туристичного бізнесу пов’язана з гастрономічними (винними та кулінарними) турами. Історія «винних турів» започаткована з другої половини ХIХ ст. У Західній Європі вони вперше з’явилися у Франції, а потім поширилися і на деякі інші країни, зокрема Німеччину та Італію. Звичні клієнти для таких туристичних поїздок – люди середнього і старшого віку, серед туристів багато жінок. «Винні» тури є різновидом «пасивної» рекреації, зорієнтованої на людей, не схильних до стресових навантажень у великих містах, таких як Лондон та Нью-Йорк, або неймовірних пригод на африканському Сафарі.

Як приклад, можна описати винний тур по провінції Кейп (Південна Африка). Основний виноробний район Південної Африки розташований у південно-західній частині півострова Кейп. Синонімом назви цієї частини є Боланд – місце найстарішого поселення на території й одночасно найкомфортніший район Південної Африки (казковий клімат, чудові умови для життя). Виноградарство і виноробство у Південній Африці розпочали свою історію з кінця XVII ст. Міста Паарл і Стелленбош засновані у кінці XVII ст. і з того часу є основними центрами виноробства найвищого класу. Засновником був капітан Ян Ван Рібек, який особисто займався вирощуванням винограду і виробництвом вина. Виноробство стало на серйозну професійну основу у 1679 р. Це пов’язано з Саймоном Ван дер Стеллом, який заснував винну ферму «Грот Констанція» і почав боротися із самодіяльністю (делитанством) у сфері виноробства. Ця боротьба дала чудові результати. Новим поштовхом в історії виноробства стало прибуття до Південної Африки у 1688-1690 рр. двохсот французьких протестантів. Їм були виділені землі, які отримали назву Франшхоек, що в перекладі означає «Французький кут». Франшхоек швидко став одним із основних виноробних районів і дуже відомою маркою південно-африканських вин. Звідси на експорт іде значно більше вин, ніж з «Гроту Констанція», який не має такої продуктивності, хоча випускає якісні і дорогі вина. Під час винного туру по півострову Кейп туристи відвідують декілька чарівних старих містечок і традиційних винних ферм в їх околицях. Коротко про них:

Стелленбош, розташований за 20 км. від Кейптауна, заснований у 1679 р. Саймоном Вандер Стеллом. У ті часи це була прикордонна територія за межами якої починалися дикі, неосвоєні місця. Стелленбош – одне із найчудовіших міст ПА. Воно однаково відоме граціозною архітектурою і чудовими винами. У ньому багато визначних історичних і архітектурних пам’яток. Деякі тутешні крамниці і ресторани не змінювали своїх назв і приміщень протягом останніх 100 років, а кращий готель міста – «Ванцерак» – нещодавно відзначив своє 150-річчя. Найстаріша будівля, що збереглася, датується 1693 роком – це частина фермерських споруд XVII ст. Дуже цікава міська площа з будівлями XVIII ст. (зокрема міським арсеналом). У Стелленбоші є кілька цікавих музеїв, до прикладу музей вина і музей бренді, які виробляються у цьому районі у великій кількості і відмінної якості. Флора міста теж незвичайна. Дуби тут почали вирощувати з метою виробництва корка для винних пляшок. З часом величезні дуби стали частиною ландшафту всього регіону. Тут же розташований відомий і найпрестижніший університет ПА. Він був заснований у 1918 р. і відігравав важливу роль у сучасній історії африканської культури. Одночасно в ньому навчаються 12 тисяч студентів. Цей університет характеризується жорсткими вимогами до знань.

Місто Франшхоек широко відомий великою кількістю вироблених вин найвищої якості. Від французьких переселенців ведуть свій родовід численні ресторани і чудові винні ферми. У місті є музей французьких переселенців, який був відкритий у 1976 р. У ньому зберігаються сімейні реліквії та «генеалогічні дерева» тих, хто прибув на південь Африки в кінці XVII ст. та їх нащадків, враховуючи наших сучасників. У музеї зберігається оригінальна колекція меблів XVII- XVIII ст. Населення цих міст зростає дуже повільно. Урбанізація не характерна для цих районів. Міста, що були засновані у XVII ст. і пізніше, не поглинають сусідні села і залишаються тільки центрами, що обслуговують прилеглі території. Франшхоек залишився великим селом – дуже гарним, розташованим у чудовому місці, що випускає велику кількість вин, які постачають до багатьох країн світу.

Місто Паарл – індустріальний центр Кейпської місцевості. Саме тут знаходиться управління спілки виноробів ПА, потужної організації, яка до недавніх пір контролювала все виноробне виробництво ПА. У місцевому виноробстві всі процеси суворо регулюються виробниками. Перше поселення на місці Паарла з’явилося у кінці XVII ст., але офіційно місто засноване в 1720 р. Місто зіграло важливу роль у становленні мови «африканс». У 1845 р. учитель місцевої гімназії Панневіс заснував асоціацію мови африканс, мета якої полягала у створенні словника та граматики африканс. Тут же була відкрита перша друкарня для книг цією мовою. Перша африканська газета почала видаватись також у Паарлі.

Винний тур по Кейпу цікавий не тільки винами, а й тим, що розбиває вщент стереотип про Африку, як континент постійного голоду і нескінченних нещасть. Виявляється, що з кінця XVII ст. на цих землях процвітає сільське господарство світового рівня. Отже, винні тури «наповнюються» знайомством із історичними місцями, чудовими природними умовами, оригінальними кулінарними традиціями, високоякісними туристичними послугами. Вино – лише привід таких поїздок, ніяк не самоціль. Саме тому винні тури існують довгий час і при цьому не втрачають популярності.