Урок № 3

Тема: Лексичне і граматичне значення слова.

Мета:повторити вивчене про лексичне й граматичне значення слова; удосконалювати вміння визначати лексичне й граматичне значення слів, навички користуватися словниками; виховувати повагу й любов до рідної мови; розвивати спостережливість, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку:урок повторення вивченого.

Обладнання:підручник.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

* Робота з підручником. Виконання вправи 27 (І).

*Прочитати речення. Пояснити лексичне значення виділених слівДо якого словника слід звернутися в разі потреби? Якими частинами мови є виділені слова? Які граматичні категорії кожного з цих слів можна назвати?

І золотіла левада колосом повним і ладом. (Л.Степовичка.) У небі вітер кучерявий колише теплую блакить. (М.Рильський.) А я за обрій, сповнений грозою, хмарини слав житам навздогінці. (В.Боровий.) З крайнеба насувалася гроза. (Б.Степанюк.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Повторення ключових питань теми.

* Бесіда.

· Який розділ науки про мову вивчає правильне написання слів? правильну вимову слів? будову слова? способи творення слів? слова як частини мови? словниковий склад мови, значення слів та їх вживання?

· У яких словниках витлумачується лексичне значення слів?

· Що таке лексичне значення слова?

· Що таке граматичне значення слова?

*Визначити лексичне й граматичне значення самостійно дібраного слова.

ІV. Виконання вправ на матеріалі повторення вивченого.

*Прочитати. Вказати слова, вжиті в переносному значенні. Розповісти про пряме й переносне значення слова.

Калино, калино, гілля зелене! Ти простягаєш руку до мене. А кожна гілочка – то сопілочка, кожен листочок – зелен місточок через негоди, через боління від покоління до покоління. Ти покоління із поколінням в”яжеш незримо своїм корінням.

Р.Лубківський.

* Попереджувальний диктант.У записаних реченнях вказати синоніми. Що таке синонімічний ряд? Пояснити роль синонімів у мовленні. Пояснити лексичне значення виділених слів, за потреби звернувшись до словника. Вказати слова, вжиті в переносному значенні. Визначити лексичне й граматичне значення підкреслених слів.

І. Вийду в степ, подивлюся. Погляну широко. (М.Стельмах.) Ватра, вогнище, багаття! А вогонь один? Та ні! Різні назви, різні плаття, різні лики вогняні. (Д.Павличко.) Сплелись перевеслом стежини, орбіти й траси. (П.Перебийніс.) Дощі дощевні одшмагали хату, збатожили на весь розмах плеча. (І.Драч.)

ІІ. Гармидер, галас, гам у гаї. (Т.Шевченко.) Сміялися всі до знесили, крик, галас, гармидер зчинили. (Олександр Олесь.) Жду ранку, крику, шуму, суєти. (Д.Павличко.)

ІІІ. Хуртовини, заметілі під місяць лютий налетіли. (Нар.творч.) Хуга, віхола, завія всіх прогнали по хатах, хазяйнують по лісах. (С.Орленко.) Десь у вікна хуговиця била, зламане ховаючи крило. (М.Томенко.) Які ж хуртовини, хурделі, хуртечі впали на наші розгупані плечі! (І.Драч.)

Словник. Перевесло – джгут із скрученої соломи для перев’язування снопів. Орбіта - лінія руху одного небесного тіла або космічного корабля, апарата стосовно іншого.

* Вибірковий диктант.Виписати синоніми, кожен утворений синонімічний ряд самостійно продовжити..

Утік від дощу, потрапив під зливу. Кожна робота варта твоєї праці. Де можна в лантух, там мішка не треба. Переливає з пустого в порожнє. Лови вітер решетом, коли сито в тебе мале. Клин клином вибивають, біду лихом виганяють. Що там говорить, як балакати нічого!

Народна творчість.

* Переписати, вставляючи на місці крапок пропущені слова.Підкреслити антонімічні пари.

Коли хліб дорогий, смерть ... . Народу багато, а людей .... Як узимку сонце сміється, то вікна ... . День хвалять ..., а вечір уранці. Молодий рак ... не переклешняє. Де хвіст вперед веде, там голова ... йде.

Народна творчість.

Для довідок. Дешева. Мало. Плачуть. Увечері. Старого. Позаду.

* Пояснювальний диктант.Визначити в реченнях антоніми. У першому реченні визначити частини мови – самостійні й службові. У чому полягає різниця між ними?

І. Воля завжди від крові гірка, то лиш мрія про неї солодка. (В.Забаштанський.) Життя і смерть – єднання половинок. Вода і суша будуть і тоді, коли над нами зацвіте барвінок. (Д.Кремінь.) І сміх, і плач – з одного джерела. Вони бринять в однім акорді з глибин таємності Добра і Зла. (М.Вороний.) Безкрайність і кінець прядуть єдину сталь, бо світ скінченний і безкраїй він же. (М.Бажан.) Витьохкують і мертвому й живому ті солов’ї на канівській горі. (А.Малишко.) Сприймаю так, що жити на землі – це означає вийти на роботу і клопоти великі та малі не бачити як лихо і скорботу. (М.Руденко.) Чому добро таке повільне, а зло швидке, мов динаміт? (Д.Павличко.) Спізнавши мову, плакали німії, і раб стрічав надію в безнадії. (А.Малишко.)

ІІ. Мені легко, що вже аж трудно. (Л.Костенко.) Він бачив в малому велике, він брався не раз за мале. Без галасу, бучності й крику робив лиш хороше, не зле. Учися, мій сину, учися, трудитися треба уміть. За справу й малую берися, щоб діло велике зробить. (П.Усенко.) Не бійся друга чесних помилок, а недруга обходь слова нещирі. (О.Довгий.) І те, що здається досягненням зовні, недоліком внутрішнім часто стає. (Л.Первомайський.) Надмірне світло людям очі сліпить, у темряву їх душі загорта. Поважне робиться смішним, правдиве й тихе – голосним, і видиме стає незримим, зникає видиме, як дим. (Д.Павличко.)

* Прочитати, вказати вжиті в реченнях омоніми. З’ясувати лексичне й граматичне значення слів, що становлять омонімічні пари.

Не краю серця я на половини – усім свій край і славлю, і люблю. (М.Стельмах.) Впаду зорею у траву край материнського порога. (П.Перебийніс.) Кличуть нас дороги незнайомі в мандри вирушать на крайземлі. (М.Гурець.) Журавель край поля стереже криницю. (В.Раєвський.)

* Прочитати речення. Чи можна сказати, що виділені слова становлять омонімічні пари? Свою думку обгрунтувати. Які слова є омографами? омоформами?

А лебединий ключ передо мною, як парусами, крилами дзвенить. А ключ прозоро б’є з-під косогору, і рине, і дробиться по піску. Ключ у дверях задзвенів. (З творів М.Рильського.) І дивиться, як скручений пітон, скрипковий ключ в лякливі очі слова. (Л.Костенко.) Клин на південь летить, ще до вирію вистачить сили. (В.Раєвський. ) Клин вибивається клином. (Нар.творч.) Найкраща доля - дорога дорога, нічийна від нікуди в нікуди. (І.Павлюк.) Став, здається, теж тут став й духа наче аж затяв. (А.Казка.) Піду в степи, до батьківської хати, мене родак питає з борозни: “А хто ж карати буде за карати, поцуплені з державної казни? (В.Бровченко.)

Довідка. Омоніми – слова, що однакові за формою (звучанням та написанням), але мають різне значення. Омографи - слова або форми одного слова, що однаково пишуться, але по-різному вимовляються. Омоформи - слова або форми одного слова, що збігаються в окремих граматичних формах.

* Робота з підручником. Виконання вправи 30.

* Диктант із коментуванням.Вказати вжиті в реченнях діалектні слова, застарілі слова й неологізми. Пояснити лексичне значення таких слів, за потреби звернувшись до словника.

Дар Прометея запалив нам ватру, приніс тепло і світло до оселі. (В.Раєвський.) Із древнього я роду, що знав косу і кріс. (П.Перебийніс.) За карпатським за високим плаєм кречети по заводях кричать. (А.Малишко.) І гомін Жовтих Вод бринить за очеретом, тріпочуть бунчуки перед легким наметом. Полки і сотні ждуть, де зблисне булава, де загуде сурма і схилиться трава. (А.Малишко.) Чужа душа сиділа одесную, в чужій душі усе було чуже. (Л.Костенко.) Коні чужі на чужу завертають дорогу. Є прапори, та забули про славу корогви. (М.Шевченко.) Заніколилось нині всім, я успіхів бажаю їм. (В.Швець.) Під місяць вийде з вишень твоя хата, і лиш та сама місячна соната бетховенно й печально прозвучить. (О.Лукашенко.)

Словник. Кріс – діал. рушниця. Бунчук – іст. булава з металевою кулькою на кінці й прикрасою-китицею з кінського волосу, застосовувалась як ознака влади гетьмана. Корогва – заст. прапор, стяг, знамено. Одесную – застар. праворуч.

* Вибірковий диктант. Виписати слова іншомовного походження, пояснити лексичне значення кожного, при потребі скориставшись словником.

Сахаюсь слів-чужинців. “Губернатор” це щось таке страшне, як “алігатор”. (Р.Лубківський.) О, хто ж казав, що скрізь ідилія? (М.Рильський.) Мене в житті також не тішив штиль, не падала з висот небесна манна. (Д.Луценко.) Зійшлись два віруси малі і нумо вихвалятись хвацько, що все населення Землі змогло б від них інфікуваться. Ці два були ще ті одні – малі-малі, та одіозні: один – комп’ютерний із них, а інший, бачите, грипозний. Мій друже, як ти б не волав, та Всесвіту скорить несила! Одного – Інтернет здолав, а іншого – вакцина вбила! (В.Могилюк.)

Словник. Ідилія – мирне, безтурботне життя. Штиль – безвітря або дуже слабкий вітер. Віруси – збудники інфекційних захворювань рослин, тварин і людини, які розвиваються лише в живих клітинах і мають надзвичайно малі розміри. Одіозний – неприємний, небажаний; такий, що викликає негативне ставлення. Вакцина – препарат, виготовлений з ослаблених чи вбитих мікроорганізмів чи вірусів, який застосовують для запобігання інфекційним хворобам (створення імунітету) та лікування їх.

* Вільний диктант.

Коли говорити про збагачення лексики, то крім виписування з книжок і записування з уст є ще три допоміжні стежки.

Перша – це поширювати значення слова, давно вживаному слову надавати нового відтінку. Друга – вивчення всіх значень слова, відновлення його призабутого значення. Третя стежка – неологізми. Кожна людина, сама того не знаючи, творить слова. Тим, власне, держиться, росте й цвіте мова людська.

За М.Рильським.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П.3, вправа 31.