Урок № 13

Тема: Неозначено-особові речення.

Мета:дати поняття про неозначено-особові речення, пояснити, на яку дію вказує головний член неозначено-особового речення та способи вираження присудка з неозначено-особових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до сконденсованої у фольклорі народної мудрості; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроку:урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

*Диктант з коментуванням. Визначити, до якого типу односкладних речень належать речення. Свою думку обгрунтувати.

І. Місяцю мій ясний! З високого неба сховайся за гору. Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі! Не дивуйтеся, дівчата, на старі козачі щирі сльози.

З творів Т.Шевченка.

ІІ. Кружляй скоріше, земна куле. (М.Доленго.) Будь нащадкам світлішим і кращим, світе наш! (М.Сингаївський.) Подивись мені у вічі, дорога моя людино! (П.Перебийніс.) На кожний виклик, совісте, іди! (Л.Костенко.)

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати.У якій з колонок подано двоскладні речення, у якій – односкладні? На яку дію вказують присудки в односкладних реченнях? Чи стосується виражена присудками дія конкретних осіб?

Ішли дівчата, співали, калину в лузі ламали. (Л.Забашта.)   Козаки поховали Івана Сірка на січовому цвинтарі у степу. (З підручн.)     Рубачі прийшли в шкіряних куртках, рубали ліс поволі, методично. (Р.Кудлик.)

Чи я в лузі не калина була? Чи я лузі не червона була? Взяли мене поламали, у пучечки пов’язали... (Нар.творч.)   Поховали громадою, як слід, по закону. (Т.Шевченко.)   Рубали юний ліс у квітні, рубали ліс, рубали зранку. Берізкам віти відтинали і кору, ніби скальп, знімали. (О.Башкирова.)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником.Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 30) та таблиці “Односкладні речення” (с. 24).

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

*Робота біля дошки. Записати речення, вказати з-поміж них односкладні, визначити в них граматичну основу. Довести, що речення є неозначено-особовими.

І. Ліниві кравці беруть довгі нитки. По парчі ликом не шиють. На малому човні в море не запливають. Назад тільки раки лазять.

Народна творчість.

ІІ. Біля головного причалу ми бачимо багато молоді. Сидять, стоять, готуються, здається, до якихось змагань. (О.Гончар.) Готово! Парус розпустили, посунули по синій хвилі. (Т.Шевченко.)

* Пояснювальний диктант. Визначити вид односкладних речень.

І. Вже не боронять волю булавою. (М.Шевченко.) Знаменами, бунчугами гетьмана укрили. (Т.Шевченко.) Козаків на галерах кували. (С.Зінчук.) У Крим далекий виряджали сина. (Л.Костенко.) Віддзвонили в селі. Вже не дзвонять. (І.Ірлявський.) У чорнобильській зоні ховають село. Засипають он сад, он старе джерело і останню он хату хоронять. (М.Федунець.) На те - базар. Купляють, продають. Цифр однозначних і не визнають. (М.Доленго.) Спиляли в лузі вікового дуба, обрушили у трави горілиць. (С.Шевченко.) Колодязь копали півтора дня. (Ю.Мушкетик.) У нас же восени весілля! Уже пошили й рушники... (Олександр Олесь.) У квітні в нас не грають весілля. Лише заручин стеляться привіти. (А.Малишко.) Закривавилось небо загравою. Палять стерні. (В.Марсюк.) Палять листя на городах. Пахне димом надвечір’я. (М.Сингаївський.)

ІІ. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. (Т.Шевченко.) Уже задзвонили до утрені. (А.Казка.) Цілим заводом ховатимуть ветерана, назовуть його іменем заводський профілакторій. (О.Гончар.) От і все. Поховали старезного діда, закопали навіки у землю святу. (В.Симоненко.) За столами обідніми гомонять. (М.Самійленко.) Скрізь порання. Печуть, варять, вимітають, варять. (Т.Шевченко.) “Приходьте на український борщ”, - запрошують. (О.Гончар.) Вчора справили весілля. (Олександр Олесь.) Незабаром і молодого привели, назавтра в город одвезли та й заголили в москалі! (Т.Шевченко.) Зламали калину, зв’язали в пучки. (Л.Забашта.) Хліб звезли. Тиша на токах. (А.Казка.) Вже буряки звезли до цукроварні. (В.Сосюра.)

Словник. Утреня - ранкова церкова служба. Профілакторій - медичний заклад, де проводяться спрямовані на запобіганням захворюванням заходи.

* Диктант із коментуванням. З’ясувати тип кожного односкладного речення.

І. Від щастя не втікають, його доганяють. Рибалку по човну бачать. Коло річки колодязя не копають. І ведмедя вчать танцювати. З пісні слова не викидають. Про наше прядиво невдячного слова не скажуть. Сходи згори підмітають. Старе дерево не пересаджують.

ІІ. За одного письменного трьох неписьменних дають, та й то не беруть. Знявши голову, за волоссям не плачуть. Сумирну вівцю багато разів на рік стрижуть. Зайця у ведмежому капкані не шукають. Хату руками держать. Залізо випробовують куючи, а коня – їздячи. Сім страв у одну ложку не беруть. Без снасті тільки бліх ловлять. Золото залізом добувають.

Народна творчість.

ІІІ. Сватати дівчину вирушали пізно ввечері. Це давало можливість на випадок відмови зберегти спробу сватання в таємниці. Зайшовши у хату з хлібом у руках і привітавшись, старости починали розмову про мисливців, що натрапили на слід куниці, чи купців, які дізнаються про товар. Після традиційних промов старостів кликали дівчину й прилюдно запитували її згоди на шлюб. Відповідь нареченої була обов’язковою та вирішальною.

На знак згоди сватів перев’язували рушниками або підносили їм на хлібі хустки чи рушники. Після цього попередньо обговорювали питання про придане. У випадку відмови старостам підносили гарбуз або макогін. (З довідн.)

* Переписати записані заздалегідь на дошці (спроектовані на дошку) прислів’я, завершивши їх.Пояснити, чому чимала частина прислів’їв є неозначено-особовими реченнями.

За добро віддячують добром, а не ... . Роботу роблять не лише терпінням, а й ... . Добру думу думають без зайвого ... . Упізнають вовка і в .... Вміючи, печуть хліб і з ... .

Народна творчість.

Для довідок. Злом. Умінням. Шуму. Баранячій шкурі. Каменю.

*Диктант із завданням.Записати, перебудовуючи речення на неозначено-особові.

Зразок. Здавна вербу вважали священним деревом.

Здавна верба на Україні вважалася священним деревом. Шостий тиждень Великого посту називався Вербним. На Вербному тижні в церквах осячувалися вербові гілочки. Освячена верба зберігалася на покуті за образами. Освячені вербові гілочки втикалися в кутках ниви для одержання багатого врожаю. Вербою окурювалася хата від пропасниці. Вербові гілочки клалися у воду для купання хворої дитини. Вербовий настій пився від головного болю.

За М.Супруненком.

* Творча робота.Уживаючи неозначено-особові речення, скласти й записати невелику інструкцію на одну з тем:

o Як складають осінній букет

o Як пересаджують в більший вазон кімнатну рослину

o Як переклеюють в кімнаті шпалери

* Навчальний диктант. Вказати речення двоскладні й односкладні.

На вигоні палили вогнище. Зносили сміття, згрібали листя, приносили якесь соняшничиння, бараболисько, всохлу кропиву. Кидали у вогонь щойно зірваний полин. Той полин, зітхаючи, білим димом дурманив і забивав памороки.

Поприходили до вогню жінки й чоловіки, поставали, дивляться. Сміття й бур’яни вже погоріли, та люди чомусь не розходилися. Здалеку принесли оберемок галуззя. Притягнули велику акацієву гілляку. Вона довго не займалась, а бризкала шипучим соком і, конаючи, потріскувала міцними волокнами. Несли якесь дрантя, ганчір’я.

Їхав мимо дядько, солому додому віз. Спинили його почали солому смикати, у вогонь жбурляти, аж поки хазяїн схаменувся, вйокнув і поїхав далі. Навздогін йому сміялись.

Хтось приніс на коромислі двоє відер води. Вогнище залили. Попелище кашлянуло парою, скрушно зітхнуло й згасло.

Багато випадало дивитись на вогонь. Та найбільше запам’ятався саме той. У кожного, мабуть, є своє багаття, яке запам’ятовується назавжди. (За Є.Гуцалом; 132 сл.)

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П. 6 (с. 30), вправа 74.