Морфемний аналіз необхідно робити за поданим зразком

4. За допомогою етимологічного словника визначити зміни в морфемній будові слів (див.

зразок виконання):

Кандидат, пільга, взяти, снідати, пальто.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Морфема – це найменша значеннєва частина слова. Вона має спільні й відмінні ознаки як зі звуком, так і зі словом (їх необхідно виявити). Морфемам властива системність (див. явища омонімії, багатозначності, синонімії, антонімії). У мовленні ці одиниці реалізуються у вигляді аломорфів – звукових варіантів.

Морфеми можуть бути матеріально вираженими й нульовими, регулярними та нерегулярними, продуктивними й непродуктивними, словотворчими і формотворчими. Залежно від значення, функції, характеру та місця у структурі слова морфеми поділяються на корені (зв’язані та вільні) й афікси (префікс, суфікс, флексія, постфікс, інфікс, інтерфікс, суфіксоїд, префіксоїд, циркумфікс). Основа – це не різновид морфеми, а частина слова без закінчення. Вона може бути членованою й нечленованою, вільною і зв’язаною, непохідною й похідною. У процесі словотворення і похідна, і непохідна основи можуть стати твірними (від яких утворюються нові слова).

Морфемна структура слова у процесі історичного розвитку може зазнавати змін, основними з яких є спрощення, ускладнення, перерозклад.

Спрощення (опрощення) – морфологічний процес, при якому слово зі складною морфемною будовою втрачає здатність виділяти наявну в ньому первісну морфему, унаслідок цього кількість морфем у слові зменшується. Причинами спрощення є: втрата словом зв’язків з колись спорідненими словами; архаїзація або вихід з ужитку слів, від яких утворилися опрощені слова; звукові зміни в будові слова, внаслідок чого опрощене слово втрачає зв’язок з твірним.

Ускладнення – це процес перетворення непохідної основи на похідну, внаслідок чого збільшується кількість морфем. Ускладненню найчастіше піддаються іншомовні слова. Причини ускладнення: подібність якоїсь морфеми запозиченого слова до якогось афікса української мови; поява в мові поряд з неподільним запозиченим словом спільнокореневого з іншим морфемним членуванням.

Перерозклад (метаналіз) – переміщення меж між похідною основою і словотворчим афіксом. Результатом перерозкладу можуть бути нові корені (їх прирощення відбувається за рахунок звука від префікса чи прийменника), складні суфікси або, рідше, складні префікси (внаслідок зрощення суфіксів чи префіксів).

Студенти повинні знати: визначення морфеми, семи, морфа, аломорфа; типи морфем української мови, функції кожної з них; історичні зміни в морфемній структурі слова; особливості та послідовність виконання морфемного розбору.

Студенти повинні вміти: робити морфемний і словотвірний аналіз слова; визначати за допомогою етимологічного словника історичні зміни в морфемній структурі слова; розрізняти вільний і зв’язаний корінь; визначати функції афіксальних морфем; користуватися словником морфемної будови.

МОРФЕМНИЙ АНАЛІЗ СЛОВА

Мета морфемного аналізу – визначити морфемну структуру слова, тобто розчленувати

його на морфеми.

1. Назвати частину мови; визначити, змінюється це слово чи не змінюється. Якщо слово

не змінюється, то воно не має закінчення.

2. Якщо слово змінюється, то необхідно підібрати інші його форми ; зіставляючи ці

форми, слід виділити закінчення й основу.

3. Підібрати споріднені слова, знайти корінь; визначити, вільний він чи зв’язаний.

4. Виділити афікси, підібравши по 2-3 одноструктурних слова.

5. Визначити характер основи: членована-нечленована.

ЗРАЗОК УСНОГО МОРФЕМНОГО АНАЛІЗУ СЛОВА

ПІДСНІЖНИК

1. Іменник, змінювана частина мови.

2. При зміні слова (підсніжника, підсніжнику) виділяємо нульове закінчення й основу

підсніжник-.

3. Порівнюючи слово, що аналізується, зі спорідненими словами (сніг, сніжний),

знаходимо корінь -сніж-. Це вільний корінь.

4. Зіставляючи слово з одноструктурними словами (підвіконня, підборіддя), виділяємо

префікс під-;квітник, місячник – виділяємо суфікс -ник-

5. Отже, слово підсніжник має членовану основу, що складається із префікса під-, кореня

-сніж-, суфікса -ник-інульового закінчення.

ПИСЬМОВЕ ОФОРМЛЕННЯ МОРФЕМНОГО АНАЛІЗУ

^

⌐― ┌──┐ ∕ \

ПІДСНІЖНИК ̺ []

Зразки виконання завдань

2. Геліофізика: (гр.helios – Сонце) – те, що має відношення до Сонця чи сонячної радіації, наприклад, геліограф, геліометр.

4. Завдання виконується за допомогою «Етимологічного словника української мови» (можна використовувати також етимологічні словники російської мови). Встановивши етимологію слова, слід визначити його морфемну структуру в давнину, а потім – в сучасній українській мові. Після цього порівнюється склад морфем у словах і визначається тип зміни: спрощення, ускладнення, перерозклад.

͡ ͡ ^

Стол - иц – [я] – від стіл – “престол”, “трон”.

͡ ͡ ͡

Столиц – [я]– відбулося спрощення.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що є предметом вивчення морфеміки?

2. Дайте визначення морфеми і назвіть її головні ознаки.

3. Дайте визначення морфа і семи.

4. Що таке аломорф?

5. Порівняйте ознаки морфеми і звука, морфеми і слова.

6. Які морфеми називаються нульовими? Наведіть приклади.

7. За якими ознаками класифікуються морфеми?

8. Дайте визначення кореня, укажіть його ознаки.

9. Які корені називаються вільними, які – зв’язаними?

10. Які морфеми називаються афіксальними?

11. Охарактеризуйте префікс, флексію, суфікс, постфікс.

12. Що таке інтерфікси? Які погляди стосовно них існують у мовознавстві?

13. Який афікс називають інфіксом? Наведіть приклади.

14. Що таке афіксоїди? Які типи афіксоїдів існують?

15. Які морфеми називаються продуктивними / непродуктивними, регулярними /

нерегулярними, словотворчими / формотворчими?

16. Що таке основа слова? Які існують типи основ?

17. Яка роль морфем у розумінні структури позначуваного словом явища?

18. Яка послідовність проведення морфемного аналізу слова?

19. Назвіть історичні зміни в морфемній структурі слова, схарактеризуйте їх.

Практичне заняття № 13

Тема: СЛОВОТВІР. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

План

1. Словотвір, основні поняття словотвору.

2. Морфологічні способи словотворення.

3. Неморфологічні способи словотворення:

а) морфолого-синтаксичний;

б) лексико-семантичний;

в) лексико-синтаксичний.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К., 2003. – С. 155-165.

2. Плющ М.Я. Граматика української мови. Морфеміка. Словотвір. Морфологія. – К., 2010.

– С.22-75.

3. Шкуратяна Н. Г. Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова. – К. , 2007. –

С. 333-345.

4. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К.,2002. – С. 227, 237-245.

5. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір.

Морфонологія. – К., 1999. – С. 77-133.

6. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук В.Т. Сучасна українська мова. – К., 1987. – С. 116-125.

7. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2006. – С. 275-285.

8. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова. – К., 2008. – С. 154-160.

б) додаткова:

1. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. – К.,

1976. – С. 97-104.

2. Сучасна українська мова / За ред. О.Д.Пономарева. – К., 2001. – С.104-110.

3. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. В 2-х ч. –Ч.1.

– К., 1973. – С. 1194-200.

4. Горпинич В.О. Будова слова і словотвір. – К.,1977.

5. Словотвір сучасної української літературної. – К., 1979.

6. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – К.,

1993. – С. 174-175, 179-185, 195-196.

7. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С. 7, 37, 42-43, 246, 284, 413, 569-578, 589.

в)словники:

1. Українсько-російський словотворчий словник / Укл. З. Сікорська. – К., 1985.

ЗАВДАННЯ

1. Переписати схему і зразки словотвірного аналізу.

2. Виписати визначення таких термінів (з прикладами): словотвірний ланцюжок, словотвірне

гніздо, словотворчий формант, словотвірне значення.

3. Розподілити складні слова за способом творення (морфологічний – основоскладання,

словоскладання, абревіація), лексико-синтаксичний:

Сон-трава, першооснова, горілиць, Котигорошко, дев’ятилітній, вельмишановний,

птахорадгосп, кашоварити, легкорозчинний, рослино знавець, рудоволосий, рукописний,

грампластинка, гіркувато-солоний, глибокоідейний, двозначний, саморозпад, меч-риба,

правописний, одинадцять, обидва.

4. Зробити словотвірний аналіз поданих слів (для довідок можна використовувати

«Українсько-російський словотворчий словник» З.С. Сікорської).

Зелень, розщедритися, утридорога, посівна, «Київ» (готель), узлісся, профспілка, Кам’янець-Подільський, могутність, ПНПУ.