Активного стану пасивного стану активного стану

Participium praesentis actīvi (PPA) (дієприкметник теперішнього часу активного стану) утворюється додаванням до основи інфекта суфікса –nt-(для дієслів І і ІІ дієвідмін) і суфікса –ent- (для дієслів ІІІ і ІV дієвідмін)

що дає у Nom.sing., –ns (I, II) - ens (III, IV)

основа інфекта + -nt- (I; II) + s = ns (Nom.sing.)

-ent- (III; IV) + s = ens (Nom.sing.)

Дієприкметник теперішнього часу має спільну форму для всіх родів і відмінюється за голосним типом ІІІ відміни, як прикметники третьої відміни з одним закінченням, спільним для трьох родів. Якщо рarticipium praesentis actīvi виступає в незалежній синтаксичній конструкції „Орудний незалежний” або як іменник, то в Abl.sing. вживається закінчення -е. В усіх інших випадках – закінчення -і.

Українською мовою перекладається дієприкметником теперішнього часу або дієприслівником.

Зразок утворення рarticipium praesentis actīvi від дієслів І-ІV дієвідмін:

laudā-re I	docē-re II	scrib-ĕre III	munī-re IV
lauda-ns, lau­da-nt-is (m, f, n) – той, та, те, хто хвалить	doce-ns, doce-nt-is (m, f, n) – той, та, те, хто навчає	scrib-ens, scrib-ent-is (m, f, n) – той, та, те, хто пише	munī-ens, munī-­ent-is (m, f, n) – той, та, те, хто (що) укріплює, укріплюючий, а, е

Participium perfecti passīvi (PPP) (дієприкметник минулого часу пасивного стану) утворюється додаванням до основи супіна родових закінчень -us, a, um.

Зразок утворення рarticipium perfecti passīvi:

Дієвідміна	Основні форми дієслова	Основа супіна	Рarticipium perfecti passīvi
І	laudo, laudāvi, laudātum, laudāre	laudāt-	laudāt-us, a, um – похвалений, а, е
ІІ	doceo, docui, doctum, docēre	doct-	doct-us, a, um – навчений, а, е
ІІІ	scribo,scripsi, scriptum, scribĕre	script-	script-us, a, um – написаний, а, е
ІV	munio, munīvi, munītum, munīre	munīt-	munīt-us, a, um – укріплений, а, е

Participium futūri actīvi (PFA)(дієприкметник майбутнього часу активного стану) утворюється додаванням до основи супіна суфікса -ūr- і родових закінчень - us, a, um.

Зразок утворення рarticipium futūri actīvi:

І	laudo, laudāvi, laudātum, laudāre	laudāt-	laudāt-ūr-us, a, um – той, та, те, хто має намір похвалити
ІІ	doceo, docui, doctum, docēre	doct-	doct-ūr-us, a, um – той, та, те, хто має намір навчити
ІІІ	scribo,scripsi, scriptum, scribĕre	script-	script-ūr-us, a, um – той, та, те, хто має намір написати
ІV	munio, munīvi, munītum, munīre	munīt-	munīt-ūr-us, a, um – той, та, те, хто має намір укріпити

Дієприкметники PPP і PFAвідмінюються за І-ІІ відміною.

2. Gerundium – віддієслівний іменник, що означає процес дії. Він утворюється додаванням до основи інфекта суфіксів –nd – для дієслів І-ІІ дієвідмін та –end – ІІІ –IV дієвідмін і закінчення –i:

Infinitīvus	Основа інфекта	Gerundium
I laudāre II docēre III scribĕre IV amunīre	lauda- doce- scrib- muni-	lauda-nd-i doce-nd-i scrib-end-i muni-end-i

Іменні ознаки герундія:

Ґерундій відмінюється за другою відміною середнього роду однини. Він не має називного відмінка. Логічним називним відмінком ґерундія є infinitīvus praesentis actīvi (неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану). Ґерундій має чотири відмінки: genetīvus, datīvus, accusatīvus, ablatīvus.

legěre 3

Gen. leg-end-i читання

Dat. leg-end-o читанню

Acc. ad led-end-um для читання

Abl. leg-end-o читанням

Дієслівні ознаки герундія:

Герундій зберігає деякі ознаки дієслова: керує тим відмінком, що й дієслово, від якого він утворений. Означенням при герундії виступає прислівник. Наприклад: Gutta cavat lapidem non vi, sed saepe cadendo.

Герундій cadendo(Abl.) визначається прислівником saepe. – Крапля точить камінь не силою, а частим падінням. Ґерундій не має часів і пасивного стану, значення його – активне.

На українську мову герундій перекладається :

1) неозначеною формою дієслова:

Ars legendi libros. Уміння читати книги ;

2) віддієслівним іменником (з прийменником і без нього) ;

Ars amandi – мистецтво кохання

Homo natus est ad agendum. – Людина народжена для діяння.

3)дієприслівником : Docendo discĭmus. – Навчаючи, вчимося.

3. Gerundīvumабо participium futūri passīvi (дієприкметник майбутнього часу пасивного стану) – це віддієслівний прикметник, що має значення повинності, необхідності у пасивному стані. Він утворюється додаванням до основи інфекта суфікса -nd для дієслів І-ІІ дієвідмін та -end ІІІ-ІV дієвідмін і родових закінчень І-ІІ відміни us, a, um:

I lauda-nd-us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід хвалити

II doce-nd- us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід навчати

III scrib-end- us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід писати

IV muni-end- us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід укріпити

Герундів може вживатися

1) як означення: officium agendum – виконуваний обов’язок; Ґерундив як означення узгоджується з іменниками в роді, числі та відмінку і, як правило, не виражає повинності, необхідності. Він перекладається віддієслівним іменником із прийменником „для” або без нього чи неозначеною формою дієслова.

2) як іменна частина складенного присудка.

Якщо при герундіві, який є іменною частиною присудка, немає прямого додатка, то герундив ставиться у формі середнього роду однини:

Omnĭbus laborandum est. – Всім треба працювати.

Якщо при герундиві є прямий додаток, тоді конструкція герундива з допоміжним дієсловом esse утворює описову дієвідміну пасивного стану, яка виражає необхідність , повинність і перекладається за допомогою слів:

„слід”, „треба”, „необхідно”.

Liber mihi legendus est.

1) Мені треба читати книгу.

2) Книга мусить бути прочитана мною.

Діюча особа при герундиві виражається давальним відмінком:

Pacta sunt civitatĭbus servanda. – Державам слід дотримуватись угод.

4. Інфінітиви

1. Infinitīvus praesentis actīvi (інфінітив теперішнього часу активного стану) утворюється додаванням до основи інфекта суфікса -re (I, II, IV), (-ěre) (III).

2. Infinitīvus praesentis passīvi(інфінітив теперішнього часу пасивного стану) утворюється додаванням до основи інфекта суфікса -ri (I, II, IV), -i (III).

3. Infinitīvus perfecti actīvi (інфінітив минулого часу активного стану) утворюється додаванням до основи перфекта суфікса –isse.

4. Infinitīvus perfecti passīvi (інфінітив минулого часу пасивного стану) складається з participium perfecti passīvi та неозначеної форми допоміжного дієслова esse.

5. Infinitīvus futūri actīvi (інфінітив майбутнього часу активного стану) складається з participium futūri actīvi та неозначеної форми допоміжного дієслова esse.

6. Infinitīvus futūri passīvi (інфінітив майбутнього часу пасивного стану) складається iз супіна та неозначеної форми iri:

Таблиця видів інфінітивів:

Стан	Infinitīvus praesentis	Infinitīvus perfecti	Infinitīvus futūri
Аctīvum	Основа інфекта + -re (I, II, IV), + -ĕre (III)	Основа перфекта + -isse	Participium futūri actīvi + esse
	laudā-re	laudav-isse	laudatūrus, a, um esse
docē-re	docu-isse	doctūrus, a, um esse
scrib-ĕre	scrips-isse	scriptūrus, a, um esse
munī-re	muniv-isse	munitūrus, a, um esse
Passīvum	Основа інфекта + -ri (I, II, IV), + -i (III)	Participium perfecti passīvi + esse	Supīnum + iri
	laudā-ri	laudātus, a, um esse	laudātum iri
docē-ri	doctus, a, um esse	doctum iri
scrib-i	scriptus, a, um esse	scriptum iri
munī-ri	munītus, a, um esse	munītum iri

Iri – Infinitīvus praesentis passīvi від дієслова eo, ii, itum, ire – йти.

NB ! На рідну мову поза контексту перекладаються лише Infinitīvus praesentis actīviтаInfinitīvus praesentis passīvi:laudāre – хвалити, laudāri – бути похваленим. Інфінітиви минулого та майбутнього часів перекладаються в складі інфінітивних зворотів за правилом перекладу цих синтаксичних зворотів.

Вправи

I. Утворіть Gerundium від поданих дієслів. Перекладіть.

accusāre – звинувачувати

docēre – навчати

intellegěre – розуміти

punīre – карати

II.Утворіть Gerundīvum від поданих дієслів. Перекладіть.

ornāre – прикрашати

movēre – збуджувати

discěre – вчитися

finīre – закінчувати

ІІІ. Утворіть дієприкметники від поданих дієслів. Перекладіть.

noceo, cui, cĭtum, ērе – шкодити, псувати

punio, īvi, ītum, īre – карати

sepăro āvi, ātum, āre – відокремлювати

rego, rexi, rectum, ěre – керувати, правити, управляти

respondeo, respondi, responsum, ēre – відповідати

IV. Утворіть шість форм інфінітивів від поданих дієслів.

oro, āvi, ātum, āre – говорити, захищати

pono, posui, posĭtum, ĕre – класти, ставити, засновувати

sedeo, sedi, sessum, ērе – сидіти, засідати

reperio, reppĕri, pertum, īre – відкривати, знаходити

rideo, risi, risum, ērе – сміятися

rogo āvi, ātum, āre – запитувати, просити

V.Перекладіть речення рідною мовою та зробіть граматичний аналіз.

1. Natando et equitando iuvĕnes corpŏra firmant. 2. Homĭnis mens discendo alĭtur et cogitando. 3. Ad cogitandum et agendum homo natus est. 4. Ad memorandum. 5. Errando discĭmus. 6. Nihil agendo male agěre discĭmus. 7. Dubitando ad veritātem pervenīmus. 8. Nulla aetas ad discendum sera est. 9. Modus vivendi. 10. Ridendo dicěre verum. 11. Ridendo castigā mores. 12. Studim honeste vivendi. 13. Argumenta non mimeranda, sed ponderanda sunt. 14. Audendum est: fortes ipsa Venus adiŭvat. 15. Pax querenda est. 16.Quod erat demonstrandum. 17. Concilia prudentium virorum audienda sunt. 18. E duōbus malis minus est eligendum.19. Deliberandum est saepe, statuendum est semel. 20. Nihil sine ratiōne faciendum est. 21. De gustĭbus et colorĭbus non est disputandum. 22. Neglegenda mors est. 23. Lex iubet ea, quae facienda sunt, prohibetque contraria. 24. Multi libri puěris legendi sunt. 25. Memoria nobis quotidie exercenda est. 26. Vincendum aut moriendum est. 27. Cum principia negante non est disputandum. 28. Parendum est legǐbus. 29. Laborandum est. 30. Pacta servanda erant.

De Herodŏto

Herodŏtus Halicarnassius discēndi causa terras remotissǐmas peragrāvit; multa enim discǐmus peregrinando et vidēndo et audiendo.

Herodŏtus in Aegyptum venit ibique a sacerdotǐbus multa didicit. Aegyptii enim scribēndi, pingēndi, sculpēndi perīti erant; medǐci arte medēndi florēbant. Inde ad Phoenīces pervenit, a quǐbus ars scribēndi invēnta est. Deinde Herŏdotus Babyloniam adiit, ubi incŏlae irrigāndo agros et hortos fertiliōres reddēbant. Postea Herodŏtus domum revertit.

Слова до тексту:

adeo, ĭi, ǐtum, īre – приходити

Aegyptus, i (f) – Єгіпет

ager, gri (m) – поле

ars, artis (f) – мистецтво, наука

audio 4 – слухати

Babylonia, ae (f) – Вавілонія

causa – заради; для

deinde – згодом , потім

disco, didǐci, - 3 – учитися, пізнавати

domus, us (f) – дім, будинок

fertǐlis, e – плодоносний, а , е; урожайний , а, е

floreo, ui, - , 2 – цвісти, процвітати

Herodŏtus, i (m) – Геродот, грецький історик

hortus, i (m) – сад, город

ibi– там

incŏla, ae (m) – житель

inde – звідси, згодом

invenio, vēni, ventum 4 – винаходити , відкривати

irrǐgo 1 – зрошувати, поливати

medeor, - , ēri – лікувати

medīcus, i (m) – лікар

multum – багато

perăgro, āvi, ātum 1 – проходити, обходити

peregrǐnor, ātus sum 1 – мандрувати

perītus, a, um – досвідчений, а , е

pervenio, vēni, ventum 4 – приходити, прибувати

Phoenǐces, um (m) – фінікійці

pingo, pinxi, pictum 3 – малювати

postea – після, згодом

qui, quae, quod – який, яка , яке

reddo, dǐdi, dǐtum 3 – віддавати

remotus, a, um – віддалений, далекий

revertor, reversus sum, reverti – повертатися, приходити назад

sacerdos, ōtis (m, f) – жрець, жриця

scribo, scripsi, scriptum 3 – писати

sculpo, sculpsi, sculptum 3 – вирізувати, різьбити

terra, ae (f) – земля, країна

ubi – де, коли

venio, veni, ventum 4 – приходити, прибувати

video, vidi, visum 2 – бачити, пізнавати

Самостійна робота: Заміна герундія герундивом. Герундивна конструкція // Литвинов В.Д., Скорина Л.П. Латинська мова. Підручник. К., 1990. – 2 год.

Заняття 12. Інфінітивні звороти

План

1. Синтаксичний зворот Accusatīvus cum infinitīvo.

2. Синтаксичний зворот Nominatīvus cum infinitīvo.

1. Accusatīvus cum infinitīvo – це особливий синтаксичний зворот латинської мови, який складається з іменника, субстантивованого прикметника або займенника в accusatīvus і дієслова в формі infinitīvus. Іменник, субстантивований прикметник або займенник в accusatīvus є логічним (смисловим) підметом звороту, а дієслово в формі infinitīvus є логічним (смисловим) присудком. В українській мові немає подібного синтаксичного звороту. На рідну мову зворот Accusatīvus cum infinitīvoперекладається підрядним реченням з сполучником „що”, „щоб”, „як”, при цьому логічний підмет і логічний присудок стають головними членами підрядного речення. Логічний підмет – іменник, що стоїть в accusatīvus,перекладається називним відмінком, тобто стає підметом підрядного речення. Логічний присудок, що виражається формою infinitīvus, перекладається дієсловом в особовій формі, тобто стає присудком підрядного речення, узгоджуючись з підметом підрядного речення в особі та числі. Час та стан присудка залежить від форми інфінітива.

Video amīcum legěre. Я бачу, що друг читає.

Іменна частина складеного присудка ставиться також в accusatīvus,

Scimus terram rotundam esse. Ми знаємо, що земля кругла.

NB ! Ознакою зворота Accusatīvus cum infinitīvo є наявність в реченні інфінітива и дієслова – присудка (керуюче дієслово)з указаними нижче значеннями. Зворот Accusatīvus cum infinitīvo залежить від дієслів із значенням:

1) говорити:

dicĕre – говорити, tradĕre – повідомляти, передавати, narrāre- розповідати, scriběre – писати, promittěre – обіцяти, declarāre - заявляти

docēre – учити, respondēre – відповідати тощо;

2) наказувати:

iubēre – наказувати, vetāre – забороняти, sinĕre – дозволяти,flagitāre – вимагати, imperāre – наказувати тощо;

3) думати:

putāre – думати, censēre – думати, existimāre – вважати, cogitāre мислити, credĕre – вірити, intellegěre – розуміти, sperāre – сподіватися, scire – знати тощо;

4) сприймати почуттями:

sentīre – відчувати, admirāri– дивуватися, vidēre – бачити, audīre – чути, слухати, gaudēre – радіти; dolēre – сумуватитощо;

5) бажати:

cupĕre – бажати, petěre – просити, velle(volo) – хотіти, nolle – не хотіти; malle– дуже хотіти тощо;

6) після безособових зворотів та дієслів:

fama est – є чутка, говорять, notum est – відомо, constat – відомо, oportet – треба, слід, appāret; visum est – очевидно, necesse est - необхідно; licet - можна, дозволено, interest – важливо, iustum est – справедливо тощо.

Зворот Accusatīvus cum infinitīvo може вказувати на теперішню, минулу або майбутню дію.

Інфінітиви теперішнього часу вказують на дію одночасну з дією головного речення.

1. Scio studiosos librum legĕre. – Я знаю, що студенти читають книгу.

2. Scio librum a studiosis legi. – Я знаю, що книга читається студентами.

Інфінітиви минулого часу вказують на дію, яка відбулась раніше за дію головного речення.

1. Scio studiosos librum legisse. – Я знаю, що студенти прочитали книгу.

2. Scio librum a studiosis leсtum esse. – Я знаю, що книга прочитана студентами.

Інфінітиви майбутнього часу вказують на майбутнюдію.

1. Scio studiosos librum leсturos esse. – Я знаю, що студенти прочитають книгу.

2. Scio librum a studiosis leсtum iri. – Я знаю, що книга буде прочитана студентами.

Порядок перекладу речень із зворотом Accusatīvus cum infinitīvo:

1. Знайти і перекласти керуюче слово.

2. Ввести сполучник „що”, „щоб”, „як”.

3. Знайти іменник або займенник вaccusatīvus (логічний підмет зворота) і перекласти підметом підрядного з’ясувального речення.

4. Знайти інфінітив (логічний присудок зворота) і перекласти його присудком підрядного з’ясувального речення (в особовій формі), узгодивши в особі і числі з підметом.

Таким чином, речення перекладаємо за схемою:

І ІІ ІІІ

Audio puellamcantāre.

Я чую, що дівчина співає.

II.Синтаксичний зворот Nominatīvus cum infinitīvo(називний з неозначеною формою) має свій логічний (смисловий) підмет, який стоїть завжди в nominatīvus, і логічний (смисловий) присудок, що виражається інфінітивом. На українську мову перекладається підрядним з'ясувальним реченням з сполучником що, щоб: Dicĭtur Homērus (nom.) caecus fuisse (inf. perf. act.). – Кажуть, що Гомер був сліпий (сліпим).

Homērus – логічний підмет в Nom.sing., caecus fuisse – логічний присудок, де caecus є именною частиною присука, тому, узгоджуючись з підметом Homērus, також стоїть в Nom.sing., а fuisse є дієсловом-звязкою в infinitīvus perf. act. Як і у звороті Accusatīvus cum infinitīvo, infinitīvus перекладається дієсловом в особовій форму, час і стан цього дієслова залежать від часу і стану інфінітива

Зворот Nominatīvus cum infinitīvoзалежить від дієслів із значенням говорити, бажати, передавати, вважати тощо, але ці дієслова повинні стояти у пасивному стані (dicǐtur, tradǐtur...), узгоджуючись в особі та числі з логічним підметом зворота.

NB !Керуюче зворотом дієслово (незалежно від його закінчення!) завжди перекладається неозначено-особовою формою (dicor; dicēris, dicǐtur – говорять).

NB !Керуюче дієслово узгоджується з підметом підрядного речення в особі і числі. RomŭlusetRemus(nom.) urbem Romam condidisse(inf. perf. act.) traduntur. – Передають, що Ромул і Рем заснували місто Рим.

Зворот Nominatīvus cum infinitīvoзавжди вживається після дієслова videor, visus sum, vidēri (здаватися, бути очевидним) і перекладається таким чином:

Intellegĕre videor Intellegĕre vidēris Intellegĕre vidētur Intellegĕre vidēmur Intellegĕre videmĭni Intellegĕre videntur Intellexisse videmĭni Intellectūri esse videntur

Здається, що я рзумію. Здається, що ти розумієш. Здається, що він розуміє. Здається, що ми розуміємо. Здається, що ви розумієте. Здається, що вони розуміють. Здається, що ви зрозуміли. Здається, що вони зрозуміють.

Ці приклади показують, що у випадку, коли логічним підметом звороту Nominatīvus cum infinitīvo є особовий займенник, то у звороті він не пишеться, а особа підмета виражається особовою формою керуючого дієслова.

Порядок перекладу речень зі зворотом Nominatīvus cum infinitīvo :

1. Знайти керуюче дієслово. Визначити за закінченням його особу і число. Перекласти дієслово неозначено-особовою формою.

2. Ввести сполучник „що” або „щоб”.

3. Знайти іменник у Nominatīvus(логічний підмет) і перекласти його підметом підрядного з’ясувального речення. Якщо іменника у Nominatīvus немає, підметом стає особовий займенник, який визначається за закінченням керуючого дієслова.

4. Знайти інфінітив (логічний присудок) і перекласти його особовою формою дієслова, узгодивши його з підметом підрядного речення.

Таким чином, речення

III IV II I

Roma a Romŭlo condita esse tradĭtur.

перекладаємо: Передають, що Рим був заснований Ромулом.

Вправи

І. Утворіть інфінітиви від поданих дієслів:

postŭlo1, moveo 2, ago 3, dormio 4.

ІІ. Перекладіть українською мовою, зробіть граматичний аналіз:

1. Caesar iussit legatos ad se reverti. 2. Dux iuravit se nisi victōrem in castra non reversūrum esse. 3. Spero me multos libros lectūrum esse. 4. Durum est me tibi, quod petis, negāre. 5. Dixit se civem Romānum esse. 6. Notum est hostes ante urbem castra munivisse. 7. Ariovistus dicēbat bellum esse iustum. 8. Intellegǐmus filios filiasque irātum patrem metuěre. 9. Dico Cicerōnem consŭlem fuisse. 10. Caesar existimāvit se vincěre posse. 11. Imperator dixit hostes esse captos. 12. Scimus Cicerōnem oratōrem maxǐmum fuisse. 13. Romāni tradunt multas urbes a Caesăre expugnātas esse. 14. Romŭlus urbem constituit, quam a suo nomǐne Romam iussit nomināri. 15. Poētae narrant Aeneam Veněris deae filium fuisse. 16. Constat eum philosŏphum clarum fuisse. 17. Democrǐtus dicǐtur ocŭlis se privavisse. 18. Tradǐtur Cicěro philosophiam appellāre vitae ducem. 19. Divites esse putamur. 20. Ante omnia necesse est se ipsum aestimāre, quia ferre plus nobis vidēmur posse, quam possumus. 21. Dicĕris noster amīcus esse. 22. Foedus a Troiānis ruptum esse dicǐtur. 23. Cicěro vidētur omnes oratōres eloquentiā superavisse. 24. Videmǐni vos non satis intellegěre, quae dixi. 25. Xantippe, Socrātis uxor, morosa admŏdum fuisse fertur et iurgiosa. 26. Medēa dicǐtur Peliam fecisse e sene iuvěnem. 27. Aristīdes vir iustissǐmus fuisse putātur. 28. Aesōpus servus fuisse tradǐtur. 31. Mulier Iacaena filio ad bellum proficiscenti scutum his verbis tradidisse fertur ’’Aut cum hoc aut in hoc’’. 32. Romāni fortissǐmi fuisse dicuntur. 33. Hyppocrătes et Galenus medǐci peritissǐmi fuisse dicuntur.

De Tantălo.

Tantălus, Iovis filius omnǐbus deis carus erat et Iuppǐter iussit eum admitti ad convivia deōrum , vetuit tamen ea, quae audivĕrat, cum hominǐbus communicāre. Ille autem putābat hoc sibi licēre. Ob eam perfidiam Iuppǐter iussit eum apud infĕros in media aqua collocāri et perpetua siti et fame cruciāri. Nam quamquam in media aqua stetit, Iuppǐter iussit aquas recidere, si ille haurīre cupiēbat. Item poma ei super caput pendēbant, sed, si ille ea cupiēbat decerpere, Iuppǐter iussit ramos vento amovēri.

Слова до тексту

admitto, mīsi, missum 2 – допускати, дозволяти

amoveo, mōvi, mōtum 2 – відсувати, віддаляти

aqua, ae (f) – вода

caput, ǐtis (n) – голова

carus, a, um – дорогий, а, е

collŏco 1 – ставити, розміщувати

communico 1 – повідомляти

convivium, ii (n) – бенкет, обід, спільна бесіда

crucio 1 – мучити

cupio, īvi, ītum 3 – бажати, прагнути

decerpo, cerpsi, cerptum 3 – зривати, рвати

deus, i (m) – бог

fames, is (f) – голод

filius, ii (m) – син

haurio, hausi, haustum 4 – черпати, вибирати

hic, haec, hoc – цей, ця, це

homo, ĭnis (m) – людина

infěrus, a, um – підземний, а, е

is, ea, id – цей, ця, це; він, вона, воно

iubeo, iussi, iussum 2 – веліти, наказувати

Iuppǐter,Iovis (m) – Юпітер, верховний бог римської міфології

licet, licuit (licǐtum est) 2 – дозволяти

medius, a, um – середній, я, є

omnis, e – весь, вся , все; цілий, е

pendo, pependi, pensum 3 – важити , висіти

perfidia, ae (f) – зрада

perpetuus, a, um – постійний, а, е

pomum, i (n) – плід

puto 1 – думати, гадати

quamquam – хоч

ramus, i (m) – гілка

recēdo, cessi, cessum 3 – відходити, відступати

sitis, is (f) – спрага

sto, steti, statum 1 – стояти

Tantălus, i (m) – Тантал, син Юпітера

ventus, i (m) – вітер

veto, ui, ĭtum 1 – забороняти

De Ennio poēta et de Nasīca

Dicĭtur Nasīca aliquando Ennium poētam visitavisse. Cui ancilla dixit domĭnum domi non esse et sero domum ventūrum esse. Sed Nasīca ei non credĭdit, nam sensit Ennium domi esse. Postridie poēta Ennius consilium cepit Nasīcam visitāre. Is ostiarium rogāvit: “Estne domi domĭnus tuus?” Tum Nasīca, qui domi erat, clamāvit se domi non esse. Tum Ennius: “Credis me vocem tuam non cognoscere?” At Nasīca: “Ego ancillae tuae credĭdi et tu mihi ipsi non credis me domi non esse?”

Слова до тексту

ancilla, ae (f) – служниця

atque – також

credo, credidi, tum 3 – вірити

cum – коли

dico, dixi, dictum 3 – говорити

dies, ei (f) – день

dominus, i (m) – хазяїн

domus, us (f) – будинок

exclamo 1– викликувати

homo, inis (m) – людина

ianua, ae (f) – двері

ille, illa, illud – цей, ця, це (він,вона,воно)

impudens, ntis – безсоромний, безсовісний

intus – усередині, в глибині

ipse, ipsa, ipsum – сам, сама, само

is, ea, id – він, вона, воно

iussus, us (m) – наказ

pauca, ōrum (pl) – малість, небагато

poēta, ae (m) – поет

post – після

quaero, quaesivi, tum 3 – запитувати, вимагати

sentio, sensi, sensum 4 – відчувати

tuus, tua, tuum – твій

venio, vēni, ventum 4 – приходити, приїжджати

De Colosseo

Romae multas columnas, arcus, templa theatrăque antīqua delēta esse cuncti dolēmus. Notum est hodie quoque nonnullas reliquias Romae antīquae ostentāri posse. Homĭnes putant Romam urbem aeternam esse. Dicĭtur illud theātrum conservātum esse, quod Amphitheātrum Flavium nominabātur. Hoc amphitheātrum postea Colosseum appellātum esse ex colossea statua Nerōnis, quae hic collocāta erat, constat. Quo verbo nunc theātrum significātur. Scriptōres antīqui tradunt in Colosseo ludos magnifĭcos per centum dies perfectos esse. Quibus diēbus permultas bestias necātas esse notum est. Dicuntur alti muri eīus theātri, quod ovi formam habet, magnifĭcis columnis ornāti esse. Narrant Colosseum nimis amplum fuisse et a quinquaginta milĭbus Romanōrum complētum esse. Servos quoque iussu dominōrum pugnavisse constat.

Слова до тексту

aeternus, a, um – вічний, незабутній

altus, a, um –високий

amphitheātrum, i (n) – амфітеатр

Flavius, i (m) - Флавій

amplus, a, um –великий

antiquus, a, um – давній, старий

appello 1 –називати, оголошувати

arcus, us(m) –лук

bestia, ae(f) –тварина, звір

centum – сто, безліч

colloco, 1 – ставити, розміщати

colosseus, a, um – колосальний, величезний

columna, ae (f) – колона, стовб

compleo, plēvi, plētum 2 –зізнаватися, не приховувати

conservo 1 – берегти, зберігати, охороняти

constat – відомо

cuncti, ae, a– всі розом, у сукупності

deleo, ēvi, ētum 2 –знищувати, руйнувати

dico, dixi, dictum 3 –говорити, казати, називати

dies, ēi(m,f) –строк, термін

dolēo, ui, (iturus) 2 – боліти, відчувати біль, страждати

domĭnus, i(m)–хазяїн, володар

forma, ae(f) –форма, вид, обличчя, стан

habeo, habui, habĭtum 2 –вважати, мати, засідати

hic, haec, hoc – цей

hodie – сьогодні

homo, homĭnis(m) –людина, муж, раб

ille, illa, illud – той

iussum, i (n) –наказ

ludus, i(m) –гра

magnifĭcus, a, um– чудовий, відомий, розкішний

mile (mille) – тисяча, велика кількість

miles, ĭtis (m) –воїн

multus, a, um –численний

murus, i (m ) –стіна, мур

narro 1–розповідати, повідомляти

neco 1 – вбивати

Nero, ōnis (m) –Нерон (Тіберій Клавдій Нерон - римський імператор)

nimis – забагато, надмірно

nomino 1 – називати

nonnulus, a, um –деякий, інший

notum est - відомо

nunc – тепер, нині

orno 1 –прикрашати

ostento 1 – простягати, показувати, пропонувати, обіцяти

ovum, i (n) – яйце

perfectus, a, um – відмінний, досконалий

рermultus, a, um –численний

possum, potui – posse –могти, уміти

postea– після того, потім, пізніше

pugno 1 –битися, боротися

puto 1 – думати

quinquaginta – п’ятдесят

quoque– також,

reliquius, a, um–інший, той, що залишився

scriptor, ōris(m) –письменник

servus, i(m) – раб, слуга

significo 1 – подавати знак, робити знак

statua, ae (f) – статуя

templum, i (n) –святилище, храм

theatrum, i (n) – театр

trado, didi, ditum 3 – передавати, довіряти, доручати, розповідати

urbs, urbis(f) –місто

verbum, i (n) – слово, дієслово

Самостійна робота: Взаємоперехід синтаксичних конструкцій Accusativus cum infinitivo та Nominativus cum infinitivo // С. 79-82 текст, впр. 6, 8, 9. 2 год.

Заняття 13. Синтаксичний зворот Ablatīvus absolūtus.

(Орудний незалежний, або самостійний)

Ablatīvus absolūtus – це синтаксичний зворот, який складається з іменника, субстантивованого прикметника або займенника в аblatīvus і узгодженого з ним дієприкметника теперішнього часу активного стану (participium praesentis actīvi), якщо дія в звороті відбувається одночасно з дією дієслова-присудка в реченні, або дієприкметника минулого часу пасивного стану (participium perfecti passīvi) якщо дія в звороті відбувається раніше, ніж дія дієслова-присудка в реченні. Ablatīvus іменника, займенника є логічним підметом звороту, дієприкметник – логічним присудком.

Цей зворот є одним із способів вираження обставини причини, часу, умови, поступки, образу дії. Він виражає обставину, при якій відбувається, відбувалась чи буде відбуватись дія дієслова присудка в реченні. Але, оскільки жодне слово не керує цим зворотом, він і називається absolūtus (незалежний, самостійний). Смисл реченя не зміниться, якщо цей зворот прибрати.

В українській мові подібного звороту немає. На рідну мову зворот аblatīvus absolūtus перекладається:

1) підрядним реченням обставини (характер?) (тип) обставини визначається за контекстом із сполучниками: коли, тому що, в той час як, хоча, якщо. При перекладі звороту іменник або займенник в аblatīvus стає логічним підметом підрядного речення, а дієприкметник – логічним присудком. Причому дієприкметник теперішнього часу активного стану означає дію одночасну з дією присудка головного речення, а дієприкметник минулого часу пасивного стану – дію, яка передує дії присудка головного речення.

Priamo regnante, Troia delēta est. Коли (у той час як) правив Пріам, Троя була зруйнована.

Tarquinio Superbo expulso, consŭles creāti sunt. Коли (після того як) Тарквиний Гордий був вигнаний, були обрані консули.

2) Віддієслівним іменником з прийменником:

Priamo regnante, Troia delēta est. За царювання Пріама, Троя була зруйнована.

Tarquinio Superbo expulso, consŭles creāti sunt. Після вигнання Тарквінія Гордого, були обрані консула.

3. Дієприслівниковим зворотом, коли підмет головного речення збігається з підметом звороту Ablatīvus absolūtus:

Cуrus, Asiā subactā, cum Scуthis bellāvit. Після того, як Азія була підкорена, Кір воював із скіфами. Підкоривши Азію, Кір воював із скіфами.

Troiā delētā, Graeci in patriam revertērunt. – Коли Троя була зруйнована, греки повернулись на батьківщину. Зруйнувавши Трою, греки повернулись на батьківщину.

Неповний зворот Ablatīvus absolūtus складається:

1. З двох іменників в ablatīvus:

Hannibăle duce…Коли Ганнібал був вождем…; під проводом Ганнібала…

2.З іменника й займенника в ablatīvus:

Nobis discipŭlis... Коли ми були учнями...

3. З іменника і прикметника в ablatīvus:

Augusto vivo... За життя Августа...

4. З займенника і прикметника в ablatīvus:

Me aegrōto… Коли я був хворий...

Зведена таблиця відмінкових закінчень в Ablatīvus singulāris et plurālis

Відмінок іменника	І	ІІ	ІІІ	ІV	V
Abl.sing.	-ā	-ō	-ě; -i	-ū	-ē
Abl.plur.	-is	-is	-ǐbus	-ǐbus	-ebus
Особові займенники	me	te	se зворотний займенник	nobis	vobis
Дієприкметники	суфікс	Закінчення
participium praesentis actīvi	-nt- -ent-	-e -ǐbus (ІІІ відм.)
participium perfecti passīvi	-t- -s- -ss-	-ā; -ō -is (І-ІІ відм.)

Вправи:

І. Утворіть participium praesentis actīvi від дієслів:

laboro, āvi, ātum, āre – працювати

doceo, docui, doctum,ēre – навчати

ago, egi, actum, ěre – робити, діяти

venio,vēni, ventum,īre – приходити

ІІ. Утворіть participium perfecti passīvi від дієслів:

neco, āvi, ātum, āre – вбивати

deleo, delēvi, delētum, ēre – руйнувати

мinco, vici, victum,ěre – перемагати

finio, īvi, ītum, īre – закінчувати

ІІІ. Перекладіть:

1. Te praesente, consilium bonum captum est. 2. Magno itiněre confecto, Caesar ad hoc oppǐdum contendit. 3. Persis Attǐcae appropinquantǐbus, Atheniensium exercǐtus obviam missus est. 4. Tarquinio expulso, Romae consǔles creāti sunt. 5. Imperator hostǐbus victis in castra properāvit. 6. Cessante causā, cessant effectus. 7. Caesare necatō, triumviri rem publǐcam obtinuērunt. 8. Hannibăle duce, Carthaginiēnses multas victorias paravērunt. 9. Hostǐbus circumventǐbus, Romāni proelium committěre constituērunt. 10. Asiā victā, dux Romānus servos multos in Italiam misit. 11. Recuperatā pace, artes florescunt. 12. Tyro capto, Alexander in Aegyptum exercǐtum traiēcit. 13. Caesǎre ducě, Romāni bella Gallǐca gessērunt. 14. Philippo, rege Macedǒnum occiso, Alexander regnum occupāvit. 15. Caesǎre imperatōre, bellum Gallǐcum gestum est. 16. Latrante unō, latrat statim et alter.

De Alexandro rege Macedŏnum

Philippo, rege Macedŏnum, occīso Alexander regnum occupāvit. Gentĭbus finitĭmis domĭtis a rege exercĭtus adversus Persas parātus est. Alexandro bellum gerente Graeci bellum movērunt, sed devicti sunt. Hellesponto traiecto Persas ad Granĭcum flumen vicit; plurĭma oppĭda maritĭma portas Alexandro aperuērunt. Rex urbĭbus maritĭmis captis magnam partem Asiae occupāvit.

Слова до тексту

adversus, a, um – протилежний, а, е

aperio, aperui, apertum 4 – відкривати

Asia, ae (f) – Азія

bellum, i (n) – війна

capio, cepi, captum 3 – брати

devinco, vici, victum 3 – перемагати, підкоряти

domǐto, - , - , 1 – підкоряти, перемагати

exercǐtus, us ( m ) – військо

finitǐmus, a, um – сусідній

flumen, ǐnis (n) – річка

gens, gentis (f) – народ

gero, gessi, gestum 3 – вести, нести

Granǐcus, i (m) – Гранік (річка)

Hellespontus, i (m) – Геллеспонт (Дарданелли)

Macědo, ǒnis (m) – македонець

maritimus, a, um – морський, прибережний

moveo, movi, motum 3 – рухати, порушувати

occido, cidi, cisum 3 – вбивати

occupo, āvi, ātum 1 – захоплювати

oppǐdum, i (n) – укріплене місто

paratus, a, um – готовий

pars, partis (f) – частина

Persa, ae (m) – перс

Philippus, i (m) – Філіпп

plurǐmus, a, um – багаточисленний

porta, ae (f) – двері

regnum, i (n) – держава

rex, regis (m) – цар

traicio, ieci , iectum 3 – перевозити, переводити

De Caesăre duce

Caesar, equitātu praemisso, sex legiōnes ducēbat. Post eas totīus exercĭtus impedimenta collocavĕrat. Equĭtes, flumĭne transĭto, cum hostium equitātu proelium commisērunt. Signo dato, milĭtes Romāni in hostes impĕtum faciēbant. Hostes, equitĭbus pulsis, incredibĭli celeritāte ad flumen cucurrērunt. Vexillo proposĭto, militĭbus revocātis a labōre, acie parāta Caesar hostes secūtus est et victoriam accēpit.

Слова до тексту

accipio, accēpi, acceptum 3 –одержувати, зносити

acies, ei (f) – (тут) військо, армія

Caesar, ăris(m) –Цезар Гай Юлій (100-44 рр. до н. е.) римський політик, полководець, оратор, історик і письменник

celeritas, ātis (f) – швидкість

colloco, 1 – ставити, розміщати

committo, misi, missum, 3 –доручати, надавати

curro, cucurri, cursum 3 – бігти, поспішати

do, dedi, datum, 1 –давати, дарувати, платити

duco, xi, ctum 3 –вести, витрачати, переводити

equitatus, ātus (m) - кінноти

eques, ĭtis (m) – вершник

exercǐtus, us(m )–військо

facio, fēci, factum 3 –виробляти, робити, діяти

flumen, ĭnis (n) – ріка

hostis, is(m) –чужинець, ворог

impedimentum, i (n) – перешкода

impĕtus, us (m) – напір, натиск, напад

incredibĭlis, e - неймовірний

labor, ōris(m)–праця, труд

legio, legiōnis (f) – легіон (римське воїнське з'єднання)

miles, ĭtis(m) –воїн

paro 1 – готувати, організовувати

praemitto, misi, missum 3 – висилати вперед

proelium, ii (n) – битва, бій

propōno, posui, posĭtum 3 –загадувати, пропонувати, передбачити

pello, pepuli, pulsum 3 – бити, штовхати, вражати

pulsus, us (m) – поштовх, удар

revŏco 1 –кликати назад, відкликати, відміняти

Romānus, a, um –римський

sequor, secūtus (sequūtus) sum, sequi – йти слідом

sex – шість

signum, i(n) – знак, ознака

totus, a, um –весь, цілий

transeo, ii, itum, ire – переходити, проходити

vexillus, a, um–прапор

victoria, a(f)–перемога

De Ulīxe

Graeci Troia incensa rursus Graeciam petivērunt. Multi eōrum variis errorĭbus factis in patriam revertērunt. Ulīxes tempestāte cursum prohibente in insŭlam, cui nomen Ogygia erat, delātus est. Ibi nympha amōre impulsa Ulīxem immortalitātem promittens retinēbat. Ulīxes septem annos in insŭla morātus Athēna adiutrīce navigium aedificāvit et patriam navigāvit. Sed ventis adversis ad Phaeācum insŭlam deferebātur.

Ibi benigne a rege Alcinoo receptus est. Tandem deis auctorĭbus ad oram patriae tam diu desiderātae versus est. Procis occīsis una cum Penelōpe multos annos suis civĭbus iustus praefuit.

Слова до тексту

adiutrīx, icis (f) – помічниця, прислужниця

adversus, a, um –несприятливий

aedifico 1 - будувати

Alcinous, i (m) – Алкіной (цар Феаків, відомий своїми розкішшю та багатством)

amor, ōris(m) –кохання

annus, i (m) – рік

Athenae, ārum(f) – Афіни

auctor, ōris(m) –засновник, творець, позивач, свідок

benigne – дружньо, доброзичливо

civis, is(m,f)–громадянин, -нка

civĭtas, ātis(f) –право громадянства, община, держава

cursus, us(m) –біг, напрямок, течія

defero, tuli, latum, ferre – переносити вниз, знімати, переміщувати

desidero 1 – бажати, прагнути, вимагати

deus, i (m) –бог

diu– довго

error, ōris(m) –помилка

facio, fēci, factum 3 –виробляти, робити, діяти

Graecus, a, um – грецький

Graecus, i(m)–грек

immortalitas, ātis (f) - безсмертя, вічна слава

impello, pepuli, pulsum 3 – відганяти, приводити в рух, штовхати

incendo, ndi, nsum3 –запалювати, палити

insŭla, ae (f) – острів

is, ea, id – цей, він

iustus, a, um –справедливий, законний

moror, ātus sum, āri - баритися, заставляти себе чекати,

multum –багато

multus, a, um – численний

navigo 1 – плисти на судні

navigium, i (n) –судно, корабель

nomen, ĭnis(n) –ім`я, назва, найменування

nympha, ae (f) – німфа

occido, cidi, cisum –вбивати, знищувати

Ogygius, a, um–огігов, поет. фіванський

ora, ae(f)–край, узбережжя

patria, ae(f)–батьківщина, вітчизна

Penelоpа, ae (f) – Пенелопа

peto, petīvi, petītum 3 –досягати, домагатися, просити

Phaeāces, um (m pl) – феаки (міфічне племя мореплавців)

paesum, praefui, praeesse – стояти попереду, очолювати

prohibeo, bui, bǐtum, 2 –стримувати, вбивати напад

promitto, misi, missum 3 – відпускати, обіцяти, пропонувати

recipio, cepi, ceptum 3 – виводити, забирати, повертатися, завойовувати, приймати

retineo, tinui, tentum 2 – утримувати, захоплювати, зберігати за собою

reverto, reverti, versum, 3 – приходити назад, повертатися, бути оберненим, прямувати

rex, regis(m) –цар

rursus = rursum – назад, знову, далі, навпаки

tandem– нарешту, врешті решт

tempestas, ātis (f) – час, проміжок часу, період, погода, опра, нагода

Troia, ae (f) –Троя, місто на північно-західному узбережжі Малої Азії

Ulīxes (Ulisses), is (m) – Улісс (Одісей, цар Ітаки)

varius, a, um – різний, різноманітний

ventus, i (m) – вітер, буря, чутки, поголоски

verto, verti, versum 3 – повертати, перевертати, орати, валити, приводити

Самостійна робота: Нерегулярні дієслова // Литвинов В.Д., Скорина Л.П. Латинська мова. Підручник. К., 1990. – С. 130-136 тексти, впр. 1, 2, 3, 4, 7. 6 год.

Заняття 14. Утворення часів кон’юнктива

Кон’юнктив виражає відношення дії до реального здійснення. Він вказує на бажану, можливу, очікувану або сумнівну, тобто на дію, яка не відбувається, яка не є реальною, але могла б відбутися за певних умов. На відміну від наказового та дійсного способів, конюнктив в українській мові не має відповідного способу, він частково перекладається умовним, наказовим способами, а частково – описовими формами. У класичній латині конюнктив широко використовувався у незалежних реченнях та в різних типах підрядних речень. Різноманітність значення кон’юнктива краще за все простежити у незалежних реченнях, де він передає бажання, можливість, поступку, сумнів, заклик, наказ, заборону, тобто ті значення, які були притаманні його семантиці у ранні періоди розвитку латинської мови.

У реченнях класичного періоду латинської мови кон’юнктив набув у одних з них нового значення, а в інших нових синтаксичних функцій: він став указувати на внутрішній зв’язок між дією головного і підрядного речення, на суб’єктивну оцінку фактів, на слова та думки особи, про яку говориться у головному реченні.

Кон’юнктив утворюють чотири часи: praesens, imperfectum, perfectum, plusquamperfectum. У систему інфекта входять praesens та imperfectum, а в систему перфекта – perfectum та plusquamperfectum.

Praesens coniunctīvi actīvi et passīvi(Теперішній час умовного способу активного і пасивного стану)

Praesens coniunctīvi утворюється для дієслів І дієвідміни заміною кінцевого голосного основи інфекта -ā- на -ē-,для дієсліві ІІ, ІІІ, ІV дієвідмін додаванням до основи інфекта суфікса -ā- та особових закінчень (-m, -s, -t, -mus, -tis, -nt) для активного стану та (-r, -ris, -tur, -mur, -mĭni, -ntur) для пасивного стану.

Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін у praesens coniunctīvi actīvi:

Особа	І	ІІ	ІІІ	IV
Singulāris
1.	laude-m	doce-a-m	scrib-a-m	muni-a-m
2.	laude-s	doce-a-s	scrib-a-s	muni-a-s
3.	laude-t	doce-a-t	scrib-a-t	muni-a-t
Plurālis
1.	laudē-mus	doce-ā-mus	scrib-ā-mus	muni-ā-mus
2.	laudē-tis	doce-ā-tis	scrib-ā-tis	muni-ā-tis
3.	laude-nt	doce-a-nt	scrib-a-nt	muni-a-nt

Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін у praesens coniunctīvi passīvi:

Особа	І	ІІ	ІІІ	IV
Singulāris
1.	laude-r	doce-a-r	scrib-a-r	muni-a-r
2.	laudē-ris	doce-ā-ris	scrib-ā-ris	muni-ā-ris
3.	laudē-tur	doce-ā-tur	scrib-ā-tur	muni-ā-tur
Plurālis
1.	laudē-mur	doce-ā-mur	scrib-ā-mur	muni-ā-mur
2.	laude-mĭni	doce-a-mĭni	scrib-a-mĭni	muni-a-mĭni
3.	laude-ntur	doce-a-ntur	scrib-a-ntur	muni-a-ntur

Допоміжне дієслово sum, fui, esse (бути) у praesens coniunctīvi:

Особа	Singulāris	Plurālis
1.	sim	simus
2.	sis	sitis
3.	sit	sint

Imperfectum coniunctīvi actīvi et passīvi (Минулий час недоконаного виду умовного способу активного та пасивного стану)

Imperfectum coniunctīviутворюється додаванням до основи інфекта суфікса -rē- (для I, II, IV дієвідмін) i -ĕre- (для III дієвідміни) та особових закінчень (-m, -s, -t, -mus, -tis, -nt) для активного стану та (-r, -ris, -tur, -mur, -mĭni, -ntur) для пасивного стану.

Зразок відмінювання дієслів I-IV дієвідмін в іmperfectum coniunctīvi actīvi:

Особа	І	ІІ	ІІІ	IV
Singulāris
1.	laudā-re-m	docē-re-m	scrib-ĕre-m	munī-re-m
2.	laudā-re-s	docē-re-s	scrib-ĕre-s	munī-re-s
3.	laudā-re-t	docē-re-t	scrib-ĕre-t	munī-re-t
Plurālis
1.	lauda-rē-mus	doce-rē-mus	scrib-erē-mus	muni-rē-mus
2.	lauda-rē-tis	doce-rē-tis	scrib-erē-tis	muni-rē-tis
3.	laudā-re-nt	docē-re-nt	scrib-ĕre-nt	munī-re-nt

Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін у іmperfectum coniunctīvi passīvi:

Особа	І	ІІ	ІІІ	IV
Singulāris
1.	laudā-re-r	docē-re-r	scrib-ĕre-r	munī-re-r
2.	lauda-rē-ris	doce-rē-ris	scrib-erē-ris	muni-rē-ris
3.	lauda-rē-tur	doce-rē-tur	scrib-erē-tur	muni-rē-tur
Plurālis
1.	lauda-rē-mur	doce-rē-mur	scrib-erē-mur	muni-rē-mur
2.	lauda-re-mĭni	doce-re-mĭni	scrib-ere-mĭni	muni-re-mĭni
3.	laudа-re-ntur	doce-re-ntur	scrib-ere-ntur	muni-re-ntur

Допоміжне дієслово sum, fui, esse (бути) в іmperfectum coniunctīvi:

Особа	Singulāris	Plurālis
1.	esse-m	essē-mus
2.	esse-s	essē-tis
3.	esse-t	esse-nt

Рerfectum coniunctīvi actīvi et passīvi (Минулий час доконаного виду умовного способу активного та пасивного стану)

Рerfectum coniunctīvi actīvi утворюється додаванням до основи перфекта суфікса -ĕrĭ- та особових закінчень активного стану (-m, -s, -t, -mus, -tis, -nt).

Зразок відмінювання дієслів І–ІV дієвідмін у perfectum coniunctīvi actīvi:

Особа	І	ІІ	ІІІ	IV
Singulāris
1.	laudav-ĕri-m	docu-ĕri-m	scrips-ĕri-m	muniv-ĕri-m
2.	laudav-ĕri-s	docu-ĕri-s	scrips-ĕri-s	muniv-ĕri-s
3.	laudav-ĕri-t	docu-ĕri-t	scrips-ĕri-t	muniv-ĕri-t
Plurālis
1.	laudav-erĭ-mus	docu-erĭ-mus	scrips-erĭ-mus	muniv-erĭ-mus
2.	laudav-erĭ-tis	docu-erĭ-tis	scrips-erĭ-tis	muniv-erĭ-tis
3.	laudav-ĕri-nt	docu-ĕri-nt	scrips-ĕri-nt	muniv-ĕri-nt

Perfectum coniunctīvi passīviскладається з двох частин: дієприкметника минулого часу доконаного виду пасивного стану (рarticipium perfecti passīvi) основного дієслова і допоміжного дієслова sum, fui, esse – «бути» в Praesens coniunctīvi.

Зразок відмінювання дієслів І–ІV дієвідмін у perfectum coniunctīvi passīvi:

	І	ІІ	ІІІ	IV
Singulāris
1.	laudātus, a, um sim	doctus, a, um sim	scriptus, a, um sim	munītus, a, um sim
2.	laudātus, a, um sis	doctus, a, um sis	scriptus, a, um sis	munītus, a, um sis
3.	laudātus, a, um sit	doctus, a, um sit	scriptus, a, um sit	munītus, a, um sit
Plurālis
1.	laudāti, ae, a simus	docti, ae, a simus	scripti, ae, a simus	munīti, ae, a simus
2.	laudāti, ae, a sitis	docti, ae, a sitis	scripti, ae, a sitis	munīti, ae, a sitis
3.	laudāti, ae, a sint	docti, ae, a sint	scripti, ae, a sint	munīti, ae, a sint

Допоміжне дієслово sum, fui, esse (бути) у perfectum coniunctīvi:

Особа	Singulāris	Plurālis
1.	fu-ĕri-m	fu-erĭ-mus
2.	fu-ĕri-s	fu-erĭ-tis
3.	fu-ĕri-t	fu-ĕri-nt

Рlusquamperfectum coniunctīvi actīvi et passīvi (Давноминулий час умовного способу активного та пасивного стану)

Plusquamperfectum coniunctīvi actīvi утворюється додаванням до основи перфекта суфікса -issē- і особових закінчень активного стану (-m, -s, -t, -mus, -tis, -nt).

Зразок відмінювання дієслів І–ІV дієвідмін у plusquamperfectum coniunctīvi actīvi: