Дієприкметники теперішнього часу активного стану та минулого часу пасивного стану в анатомічній термінології
Узгодження дієприкметників з іменниками»
| № з/п | Латинська мова | Російська мова | Українська мова | Англійська мова |
| 1. | abducens, abducentis | отводящий | відвідний | abducent, efferent |
| 2. | adducens, ntis | приводящий | привідний | adducting |
| 3. | afferens, ntis | приносящий | приносний | afferent, advehent |
| 4. | efferens, ntis | выносящий | виносний | efferent, exodic |
| 5. | ascendens, ntis | восходящий | висхідний | ascending |
| 6. | descendens, ntis | нисходящий | низхідний | descending |
| 7. | migrans, ntis | блуждающий | блукаючий | migratory, floating |
| 8. | fluctuans, ntis | качающийся | коливні | fluctuating |
| 9. | perforans, ntis | прободающий | пронизний | perforating, ruptured |
| 10. | prominens, ntis | выступающий | виступний | рrominent, protrusive |
| 11. | recurrens, ntis | возвратный | поворотний | recurrent |
| 12. | communicans, ntis | сообщающийся | сполучний | communicating |
| 13. | permanens, ntis | постоянный | постійний | permanent, constant |
| 14. | opponens, ntis | противопоставляющий | протиставний | opposing |
| ДОДАТКОВА ЛЕКСИКА | ||||
| 15. | septimus, a, um | седьмой | сьомий | the seventh |
| 16. | auricularis, e | ушной | вушний | auricular |
| 17. | undecimus, a, um | одиннадцатый | одинадцятий | the eleventh |
| 18. | descendere | спускаться, опускаться вниз | спускатися, сходити донизу | descend |
| 19. | intrare | проникать,входить | проникати, входити | enter, penetrate |
| 20. | comitans, ntis | сопутствующий | супутній | |
| 21. | ||||
| 22. | ||||
| 23. | ||||
| 24. | ||||
| 25. | ||||
| 26. | ||||
| 27. | ||||
| 28. | ||||
| 29. | ||||
| 30. | ||||
| 31. | ||||
| 32. | ||||
| 33. | ||||
| 34. | ||||
| 35. | ||||
| 36. | ||||
| 37. | ||||
| 38. | ||||
| 39. | ||||
| 40. | ||||
| 41. | ||||
| 42. | ||||
| 43. | ||||
| 44. | ||||
| 45. | ||||
| 46. | ||||
| 47. | ||||
| 48. | ||||
| 49. | ||||
| 50. | ||||
| 51. | ||||
| 52. | ||||
| 53. | ||||
| 54. | ||||
| 55. | ||||
| 56. | ||||
| 57. | ||||
| 58. | ||||
| 59. | ||||
| 60. |
ЗАНЯТТЯ 16
«Іменники четвертої та п’ятої відмін. Загальна характеристика числівників кількісних і порядкових. Система латинського займенника. Латинські займенники, числівники і прийменники в ролі префіксів»
| № з/п | Латинська мова | Грецькі дублети | Російська мова | Українська мова | Англійська мова | |
| початкові | кінцеві | |||||
| 1. | auditus, us m | слух | слух | hearing, audition, acusis | ||
| 2. | pulsus. us m | пульс | пульс | pulse | ||
| 3. | gustus, us m | вкус | смак | taste | ||
| 4. | olfactus, us m | обоняние, нюх | нюх | (sense of) smell, olfaction, ospheris | ||
| 5. | fundus, us m | основа, дно | основа, дно | base, basis, foundation | ||
| 6. | tractus, us m | тракт | тракт | tract | ||
| 7. | odoratus, us m | обоняние, запах | запах | odor, smell, scent, flavor, flavour, odour | ||
| 8. | visus, us m | зрение | зір | vision, sight, eyesight | ||
| 9. | sensus, us m | чувство | почуття, відчуття | feeling, sense, sensation | ||
| 10. | constare | состоять | складатися | consist of, be made of, include, be composed of | ||
| 11. | ||||||
| 12. | ||||||
| 13. | ||||||
| 14. | ||||||
| 15. | ||||||
| 16. | ||||||
| 17. | ||||||
| 18. | ||||||
| 19. | ||||||
| 20. | ||||||
| 21. | ||||||
| 22. | ||||||
| 23. | ||||||
| 24. | ||||||
| 25. |
Кількісні числівники
| I | unus, a, um | один, а, е | один,а,о | one |
| II | duo, duae, duo | два, дві | два, две | two |
| III | tres, tria | три | три | three |
| IV | quattuor | чотири | четыре | four |
| V | quinque | п’ять | пять | five |
| VI | sex | шість | шесть | six |
| VII | septem | сім | семь | seven |
| VIII | octo | вісім | восемь | eight |
| IX | novem | дев’ять | девять | nine |
| X | decem | десять | десять | ten |
Починаючи з 11 до одиниць додаємо –dĕcim:
| XI | undĕcim | одинадцять | одиннадцать | eleven |
| XII | duodĕcim | дванадцять | двенадцать | twelve |
| XIII | tredĕcim | тринадцять | тринадцать | thirteen |
| XIV | quattuordĕcim | чотирнадцять | четырнадцать | fourteen |
| XV | quindĕcim | п’ятнадцять | пятнадцать | fifteen |
| XVI | sedĕcim | шістнадцять | шестнадцать | sixteen |
| XVII | septendĕcim | сімнадцять | семнадцать | seventeen |
Вісімнадцять і дев’ятнадцять римляни створили, віднімаючи два від двадцяти і один від двадцяти:
| XVIII | duodeviginti | вісімнадцять | восемнадцать | eighteen |
| XIX | undeviginti | дев’ятнадцять | дявятнадцать | nineteen |
| XX | viginti | двадцять | двадцать | twenty |
Двозначні числа від 21 до 99 позначаються двояко: або спочатку ставиться число одиниць, а потім число десятків, приєднане сполучником et, або на перше місце ставиться число десятків, а потім число одиниць без сполучника.
Напр., 21 –unus et viginti абоviginti unus; 22 – duo et viginti абоviginti duo; 31 – unus et triginta абоtriginta unus
| XXX | triginta | тридцять | тридцать | thirty |
| XL | quadreginta | сорок | сорок | forty |
| L | quinquaginta | п’ятдесят | пятьдесят | fifty |
| LX | sexaginta | шістдесят | шестьдесят | sixty |
| LXX | septuaginta | сімдесят | семьдесят | seventy |
| LXXX | octoginta | вісімдесят | восемьдесят | eighty |
| XC | nonaginta | дев’яносто | девяносто | ninety |
| C | centum | сто | сто | hundred |
| CC | ducenti, ae, a | двісті | двести | two hundred |
| CCC | trecenti, ae, a | триста | триста | three hundred |
| CD | quadringenti, ae,a | чотириста | четыреста | four hundred |
| D | quingenti, ae,a | п’ятсот | пятьсот | five hundred |
| DC | sescenti, ae,a | шістсот | шестьсот | six hundred |
| DCC | septingenti, ae,a | сімсот | семьсот | seven hundred |
| DCCC | octingenti, ae,a | вісімсот | восемьсот | eight hundred |
| CM | nongenti, ae,a | дев’ятсот | девятьсот | nine hundred |
| M | mille | тисяча | тысяча | thousand |
Порядкові числівники (numeralia ordinalia)
Numeralia ordinalia – це числівники, які вказують на порядок предметів. Порядкові числівники мають такі ж закінчення, як прикметники І-ІІ відміни і відмінюються за їхнім зразком.
| I | primus, a, um | перший, перша, перше | первый, первая, первое | first |
| II | secundus, a, um | другий, а, е | второй,ая,ое | second |
| III | tertius a, um | третій, я, е | третий, ья, ье | third |
| IV | quartus a, um | четвертий,а,е | четвертый,ая,ое | fourth |
| V | quintus a, um | п’ятий, а,е | пятый,ая,ое | fifth |
| VI | sextus a, um | шостий, а, е | шестой,ая.ое | sixth |
| VII | septĭmus a,um | сьомий, а, е | седьмой,ая.ое | seventh |
| VIII | octāvus a, um | восьмий, а, е | восьмой,ая,ое | eighth |
| IX | nonus a, um | дев’ятий, а, е | девятый.ая,ое | ninth |
| X | decĭmus a, um | десятий, а, е | десятый | tenth |
| XX | vicesĭmus | двадцятий | двенадцатый | twelfth |
| XXX | tricesĭmus | тридцятий | тринадцатый | thirteenth |
| XL | quadragesĭmus | сороковий | сороковый | fortieth |
| L | quinquagesimus | п’ятдесятий | пятидесятый | fiftieth |
| LX | sexagesĭmus | шістдесятий | шестидесятый | sixtieth |
| LXX | septuagesĭmus | сімдесятий | семидесятый | seventieth |
| LXXX | octogesĭmus | вісімдесятий | восьмидесятый | eightieth |
| XC | nonagesĭmus | дев’яностий | девяностый | ninetieth |
| C | centesĭmus | сотий | сотый | hundredth |
З М І С Т
| № | Тема | Стор. |
| Змістовий модуль 1. Вступ. Іменники та прикметники в структурі анатомо-гістологічних термінів | ||
| 1. | Вступ до курсу. Історія латинської мови, її роль у медичній термінології. Фонетика. Алфавіт. Класифікація голосних та приголосних. Дифтонги. Диграфи. Сполучення приголосних | |
| 2. | Фонетика. Довгота і короткість голосних. Правила наголосу | |
| 3. | Поняття „науковий термін”. Структура анатомо-гістологічних термінів. Іменник. Граматичні категорії іменників, характеристика відмін. Словникова форма іменників, визначення основи іменника. Неузгоджене означення, неузгоджена група, способи перекладу | |
| 4. | Прикметник у анатомо-гістологічній термінології та його граматичні категорії. Перша і друга групи прикметників | |
| 5. | Прикметник. Алгоритм узгодження з іменником. Узгоджене означення, узгоджена група. Прикметники в грецькій мові (azygos) | |
| 6. | Морфологічна та синтаксична структура двослівного та багатослівного анатомічного терміну з узгодженим та неузгодженим означенням. Змістовий модульний контроль № 1 | |
| Змістовий модуль 2. Структурні та функціональні особливості анатомо-гістологічних термінів | ||
| 7. | Іменники першої відміни. Грецькі іменники першої відміни. Прийменники в анатомо-гістологічній термінології. Вживання знахідного та орудного відмінків (Acc. і Abl.) | |
| 8. | Іменники другої відміни чоловічого і середнього роду. Винятки з роду. Способи словотвору. Суфікси іменників та прикметників. Іменники ІІ грецької відміни в анатомо-гістологічній термінології | |
| 9. | Іменники третьої відміни. Загальна характеристика. Особливості словникової форми, визначення основи. Типи відмінювання, парадигми усіх родів | |
| 10. | Третя відміна іменників. Чоловічий рід. Приголосний тип відмінювання. Структура назв м’язів за їхньою функцією. Греко-латинські еквіваленти | |
| 11. | Третя відміна іменників. Жіночий рід. Мішаний тип відмінювання. Греко-латинські еквіваленти. Сталі вирази | |
| 12. | Третя відміна іменників. Середній рід. Голосний тип відмінювання. Іменники ІІІ-ої грецької відміни. Особливості відмінювання іменників грецького походження на “-sis”, а також латинських слів типу febris тощо. Особливості відмінювання деяких слів середнього роду – gramma etc. та іменника vas, vasis n | |
| 13. | Прикметники третьої відміни, ступені порівняння. Узгодження прикметників 2-ї групи з іменниками. Лексика. Субстантивація | |
| 14. | Система латинського дієслова. Граматичні категорії. Словникова форма. Загальна характеристика грецького дієслова. Терміноелементи, що походять від основ дієслів грецького походження. Лексика. Сталі вирази | |
| 15. | Дієприкметники теперішнього часу активного стану та минулого часу пасивного стану в анатомічній термінології. Узгодження дієприкметників з іменниками | |
| 16. | Іменники четвертої та п’ятої відмін. Загальна характеристика числівників кількісних і порядкових. Система латинського займенника. Латинські займенники, числівники і прийменники в ролі префіксів |