Категорії ризику та левериджу, їхній взаємозв’язок

Створення та функціонування будь-якого підприємства спрощено являє собою процес інвестування фінансових ресурсів на довгостроковій основі з метою отримання прибутку та супроводжується невизначеністю. Рівень та мінливість прибутку залежить, по-перше, від того, наскільки раціонально використані надані фінансові ресурси, тобто в що вони вкладені, та, по-друге, від структури джерел фінансування. В першому випадку виникає поняття виробничого ризику, у другому — фінансового.

Виробничий ризик зумовлений мінливістю цін на вироблену продукцію та ресурси, регіональними та галузевими особливостями тощо. Наприклад, виробництво основних продуктів харчування, попит на які порівняно передбачений, значно менш ризиковий, ніж виробництво ультрамодного одягу.

Суттєвою складовою виробничого ризику є операційний ризик, який виникає в межах операційної діяльності і проявляється як невпевненість, що виникає при плануванні майбутнього обороту на активах.

Фінансовий ризик є додатковим ризиком, що поширюється на акціонерів як результат рішення підприємства використовувати позиковий капітал. В даному випадку вже не йдеться про те, куди вкласти гроші — у виробництво харчування чи одягу, а про те, з яких джерел отримані кошти та яке їхнє співвідношення.

До певної межі фінансування за рахунок позикового капіталу вигідно для підприємства. Відсотки, виплачені кредиторам, зменшують податки, а це збільшує чистий прибуток на акцію. Підприємство не отримало б такого чистого прибутку на акцію, якби залучало капітал за рахунок випуску акцій. Але чим більший позиковий капітал має підприємство в структурі капіталу, тим вищий фінансовий ризик. Чим більше підприємство бере в борг, тим більше в нього фіксованих фінансових витрат і тим вища небезпека нездатності покрити ці періодичні фіксовані платежі.

Кількісне оцінювання ризику та факторів, що його зумовлюють, здійснюється на підставі аналізу чутливості прибутку.

Ця чутливість і називається левериджем. Цей термін запозичений в американців і широко використовується вітчизняними фінансовими аналітиками. У Великій Британії використовують термін «gearing».

За законами механіки ще в давні часи люди, щоб виграти в силі, використовували важіль і піднімали на значну висоту величезне каміння. В економіці таке саме явище трактує термін «леверидж», коли незначна зміна одного фактора може призвести до значних змін результативного показника.

У термінах фінансів леверидж — це використання постійних операційних та постійних фінансових витрат у намаганнях збільшити прибутковість підприємства. При цьому як фінансові, так і операційні постійні витрати пов’язані з відтоком грошових коштів незалежно від того працює підприємство чи ні. Інакше кажучи, значні постійні витрати означають значний ризик.

До постійних операційних витрат належать амортизаційні відрахування, орендна плата, адміністративно-управлінські витрати, витрати на рекламу тощо.

До постійних фінансових витрат відносяться витрати на сплату відсотків.

Відповідно до поділу витрат на постійні операційні та постійні фінансові, виокремлюють операційний та фінансовий леверидж. Обидва типи левериджу включають як ризик банкрутства, так і мінливість прибутку.

Операційний леверидж (Operating Leverage) утворюється за рахунок використання підприємством постійних операційних витрат.

Фінансовий леверидж (Financial Leverage) створюється при використанні підприємством позичкових джерел фінансування, плата за які постійна.

Операційний леверидж визначається оцінюванням взаємозв’язку між виручкою і прибутком до сплати відсотків та податків. Сила дії операційного левериджу полягає в тому, що будь-яка зміна виручки тягне за собою більш значну зміну прибутку до сплати відсотків та податків. Це зумовлено наявністю у підприємства операційних постійних витрат, що не змінюються (або майже не змінюються) із зростанням або зниженням виручки.

Одним з показових прикладів дії операційного левериджу є авіаперевезення, де значна частина сукупних витрат є постійними і після визначеного порогу беззбитковості кожний додаткових пасажир, по суті, представляє для авіакомпанії прибуток до сплати відсотків та податків. Водночас навіть невеликих спад у попиті може призвести до великого спаду у поточних прибутках.

Фінансовий леверидж визначають оцінюванням взаємозв’язку між чистим прибутком і величиною прибутку до сплати відсотків та податків.

Цікаво, що фінансовий леверидж застосовують за рішенням керівництва. Від підприємства взагалі не вимагається, щоб воно фінансувало свої інвестиції за допомогою позикового капіталу. В той же час застосування операційного левериджу іноді диктується умовами виробництва. Наприклад, металургійний завод завдяки значним інвестиціям у будівлі та обладнання забезпечує собі високий компонент постійних операційних витрат.

Категорії ризику та левериджу, їхній взаємозв’язок - student2.ru Сила дії операційного левериджу (ОЛ1) показує, на скільки відсотків зміниться прибуток до сплати відсотків та податків (ЕВІТ) за умови зміни обсягів продаж на 1 %.

Висока частка операційних постійних витрат характеризується високою силою дії операційного левериджу і свідчить про високий рівень операційного ризику. Операційний ризик виникає з причини того, що постійні витрати визначаються зробленим раніше вибором структури активів, і якщо вибір був помилковим, то поточних доходів може бути недостатньо для покриття витрат.

Операційний леверидж впливає на прибуток до сплати відсотків та податків, а фінансовий — на чистий прибуток.

Сила дії фінансового левериджу полягає в тому, що зміна прибутку до сплати відсотків та податків тягне за собою зміну чистого прибутку.

Фінансовий леверидж починає діяти там, де припиняє діяти операційний леверидж. По суті, фінансовий леверидж — це другий з двох етапів у процесі посилення чистого прибутку. На першому етапі операційний леверидж посилює вплив зміни обсягів продажу на прибуток до сплати відсотків та податків. На другому етапі фінансовий директор може використати фінансові важелі для посилення впливу зміни прибутку до сплати відсотків та податків на зміну чистого прибутку.

Наши рекомендации