Єрусалимський хліб, або закваска від лукавого

Не так давно одна моя знайома, дівчина добра, але зовсім нецерковна, радісно запропонувала мені взяти додому закваску для хліба, нібито освячену в єрусалимському Храмі Гроба Господнього. Спочатку я просто здивувався - як могло потрапити тісто з храму до моєї нецерковної знайомої. Причому з самого Єрусалима. У храм вона не ходить, члени її родини - теж. Потім, трішки поміркувавши, зрозумів, що мене бентежить не тільки це. Одна справа, коли вам пропонують взяти хліб, освячений в храмі або просфору. Це цілком нормально і спрадавна практикується в Церкві. А тут - закваска для тіста в баночці з-під майонезу. Я ніяк не зміг пригадати про існування такої церковної традиції. Тому спочатку вирішив поцікавитися тим, яким чином потрапила ця закваска до моєї знайомої. Виявилося, що їй закваску дав також хтось із друзів. Нічого більш докладного вона сказати не могла, але зате простягнула мені аркуш паперу з рецептом приготування хліба з цього тіста. Ось тут і почалося найцікавіше. Прочитання «рецепту» навело мене на деякі думки щодо походження цього «продукту». Власне, цими думками я й хотів сьогодні поділитися з читачами.

Отже, як свідчив заголовок «інструкції із застосування», це був «єрусалимський хліб з пекарні Храму Гробу Господнього». Вже сама назва викликала сумнів. А якщо бути більш точним, навіть підозру. Деякі мої знайомі бували на Святій Землі, бували і в Храмі Гробу Господнього в Єрусалимі. Але ніхто з них ніколи не згадував ні про закваску, яку роздавали або продавали б там прочанам, ні навіть про хліб, який міг би бути приготований з подібної опари. Ні в жодному путівнику по Святій Землі, ні в одному рекламному проспекті я ніколи не зустрічав подібної інформації. Що ж, підступ було видно з самого початку.

Щодо назви цього «продукту» мені вдалося дізнатися ще кілька цікавих фактів. Увечері того ж дня я вирішив пошукати на просторах інтернету що-небудь, що стосується «єрусалимського хліба». Виявилося, що дана закваска має ще кілька назв: «почаївський хліб» (освячений у Свято-Успенській Почаївській Лаврі), «афонський хліб» (освячений на Афоні), «тісто щастя», «тісто благополуччя». Що ж, досить широка палітра географічних назв для одного хліба: Єрусалим, Афон і Україна. Але якщо у випадку з Єрусалимом і Афоном досить важко перевірити достовірність інформації про хліб, то в Україні це нескладно. Я вирішив зайти на офіційний сайт Почаївської Лаври, і знайшов там послання братії монастиря про так звану «почаївську закваску». Пропоную його читачеві:

«Стережіться, щоб ніхто не звів Вас ...» (Мф. 24:4)

Дорогі брати і сестри!

Як нам стало відомо, вже певний час по єпархіях України стали поширювати так званий «хліб (закваску) з Почаївської Лаври». Братія Почаївської Лаври доводить до вашого відома, що це явище не має ніякого відношення до Свято-Успенської Почаївської Лаври, а є проявом духовного неуцтва, марновірства і спекуляції на авторитеті нашої Великої Святині.

Користуватися цим тістом суворо забороняється, тому що це може призвести до духовного пошкодження і мати містичне ритуальне значення. Оскільки виробники згаданого хліба брехливо прикриваються авторитетом Почаївської Лаври, а брехня від початку є породженням диявола, то звідси очевидно, що вся ця затія є справою рук людей обтяжених, ведених бісівської силою. Тому просимо вас бути дуже обережними в подібних явищах і на все брати благословення у місцевих священиків.

«Їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, мають серце, привчене до зажерливости.» (2 Пет. 2,14).

«А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши» (2 Тим. 3,13)

З повагою,братія Свято-Успенської Почаївської Лаври.

Міф про церковне походження закваски був розвінчаний. Але для мене це й так уже було ясно. Подібну схему фальсифікації досить часто використовують діячі окультних наук: ворожки, маги, чаклуни, екстрасенси та інші сумнівні особистості. Вони часто відправляють своїх «клієнтів» у храми за свічками і ладаном, самі для виду читають церковні молитви, іноді навіть посилають людей хреститися перед початком своїх сеансів. Всі ці дії носять блюзнірський характер. Свічки і ладан використовуються в магічних ритуалах, церковні молитви читаються разом зі змовляннями, а спокусити людину після хрещення подібними діями і взагалі «пік задоволення» для лукавого, який діє через окультистів. У випадку ж з «почаївською закваскою» братія монастиря ясно визначила типологію духовної підміни - спекуляція на авторитеті святині.

Під виглядом якогось блага, що має безпосереднє відношення до святині, людям викладається якась гидота невідомого походження. Звичайно, в цьому немає нічого дивного. Якщо б у рецепті єрусалимського хліба значилося, що закваска була замішана з використанням жертовної людської крові в якому-небудь сатанинському капищі відомим чаклуном, то навряд чи б більшість людей погодилося взяти в руки цю гидоту. До речі, я зовсім не виключаю можливості саме такого або подібного походження «єрусалимського хліба». Інакше, навіщо творцям закваски так ретельно прикриватися авторитетом Церкви, приховуючи дійсне походження продукту. Брехня в наявності, а батько брехні - диявол. Хіба може бути щось добре від нього? Аж ніяк ні!

Про такі духовні підміни і їхніх авторів попереджає ап. Павло в посланні до Коринтян: «сам сатана приймає вид ангела світла, а тому не велика річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди» (2 Кор. 11, 14-15). Що ж, духовна неграмотність дає свої плоди. Багато купуються саме на «церковне» походження закваски, думаючи, що раз вона освячена в церкві, то значить не варто ставити під сумнів і все інше, написане в інструкції що додається. І дуже даремно! Ап. Іоанн Богослов закликає всіх нас: «Улюблені! не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світі »(1 Ів. 4, 1). Знову все та ж духовна неграмотність людей дає про себе знати.

Розібравшись з назвою і виявивши в ній безсумнівну брехню і духовну підміну, приступлю до розгляду і справедливій критиці самої інструкції, що додається до закваски. Я знайшов в інтернеті кілька її варіантів. Всі вони сходилися в інгредієнтах для тіста: борошні, цукрі і молоці. Але найцікавіше було не в складових для хліба, а в коментарях, що містилися в різних варіантах рецепту. Я з'єднав їх докупи і отримав досить цікавий варіант рецепту. Для наочності запропоную його читачеві: