Умовні знаки топографічних карт та їх класифікація.
ТОПОГРАФІЧНА КАРТА ТА ВИМІРЮВАННЯ НА НІЙ
(РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧ ПО ГОРИЗОНТАЛЯХ)
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
УЖГОРОД 2006
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ГЕОГРАФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТЕ
КАФЕДРА ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ ТА КАДАСТРУ
І.В. Калинич., В.І. Стасюк
ТОПОГРАФІЧНА КАРТА ТА ВИМІРЮВАННЯ НА НІЙ
(РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧ ПО ГОРИЗОНТАЛЯХ)
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
для студентів географічного факультету
УЖГОРОД 2006
Калинич І.В., Стасюк В.І. “Топографічна карта та вимірювання на ній (розв’язування задач по горизонталях)’’. – Навчально-методичний посібник до виконання лабораторних робіт з геодезії для студентів географічного факультету УжНУ, Ужгород.: УжНУ, 2006.-25с.
Комп’ютерна верстка – Калинич І.І.
Розглянуто основні форми рельєфу, способи його зображення та на конкретних прикладах розглянуто розв’язування задач на картах і планах з горизонталями.
Рецензенти:
Пересоляк В.Ю., доцент кафедри землевпорядкування та кадастру географічного факультету, к. н. д. у.
Жиган М.В. – головний інженер ДП « Закарпатгеодезцентр»
Рекомендовано до друку Вченою радою географічного факультету Ужгородського національного університету. Протокол №3 від 8 листопада 2006 року.
Жодна галузь народного господарства, яка пов'язана з використанням природних ресурсів Землі, при виконанні своєї роботи не може обходитися без використання топографічної карти. Її потребують будівельники і геологи, вишукувачі і спеціалісти лісового господарства, агрономи і землевпорядники, містобудівельники, науковці.
Творіння карти - це копітка праця багатьох людей різних спеціальностей. Пілоти виконують аерофотознімання території, астрономи та геодезисти створюють каркас карти у вигляді мережі пунктів тріангуляції, топографи визначають розташування місцевих об’єктів, показують їх умовними знаками і зарисовують рельєф, редактори редагують зміст карти, креслярі оформляють оригінал, видавники друкують наклад. Так, пройшовши великий шлях, народжується карта.
Топографічний план – це подібне і зменшене зображення невеликих ділянок земної поверхні(≈40 км2),на яких сферичну поверхні Землі можна вважати площиною.
Топографічна карта – це зменшене і узагальнене зображення всієї або окремої частини земної поверхні у вибраній проекції на площині в умовних знаках.
І Вивчення ситуації на топографічних картах
Умовні знаки топографічних карт та їх класифікація.
На топографічних картах зображують гідрографію ,елементи грунтово рослинного покриття ,населенні пункти, дороги, адміністративні межі, засоби зв’язку ,окремі орієнтири і т.д. Як бачимо, навантаження топографічної карти дуже складне і різноманітне. Водночас карта повинна бути наглядною і зрозумілою, щоб вона легко і безпомилково читалась.
Читати карту – означає розуміти , що зображує на місцевості кожний знак, контур, кожна лінія, які показані на карті; до чого відносяться географічні назви; що означають чисельні пояснювальні словесні написи, в тім числі скорочені за записом.
Умовними знакаминазиваються графічні символи, які застосовуються для зображення предметів місцевості та рельєфу на планах і картах.
Умовні знаки поділяються на :1-контурні, 2-позамаштабні, 3-лінійні, 4-площові, 5 - пояснювальні.
Контурні умовні знаки –це об’єкти зображення яких на карті подібне до зображення їх на місцевості( сільгосп угідя).
Позамасштабними умовними знаками зображають об'єкти, горизонтальна проекція яких не може бути показана в масштабі карти (геодезичні пункти, радіомачти, окремі дерева, колодязі, кілометрові стовпи, межові знаки, водонапірні башти, вказівники доріг тощо). Положення центра таких об'єктів на місцевості відповідає головній точці умовного знака:
а) для знаків правильної форми (коло, квадрат, трикутник тощо) - центр знака;
б) для знаків у вигляді перспективного зображення об'єкта - середина основи знака;
в) для знаків з прямим кутом в основі - вершина кута;
г) для знаків у вигляді поєднання декількох фігур - центр нижньої з них.
Лінійніумовні знаки слугують для зображення об'єктів лінійного характеру, довжина яких виражається в масштабі карти (дороги, ріки, лінії електропередач, межі тощо). Місцерозташування осі лінійного об'єкта відповідає геометричній осі знака.
Для додаткової характеристики застосовують пояснювальні умовні знаки, а саме:
а) власні назви населених пунктів, рік, урочищ тощо;
б) скорочені підписи, перелік яких подається в таблицях умовних знаків (характер виробництва, матеріал споруди та покриття доріг тощо);
в) числові показники (довжина, ширина та вантажопідйомність мостів, висота та
товщина дерев у лісі;ширина та глибина рік тощо),
г) знаки (порода дерев у лісі, колійність залізниць, напрям течії рік тощо).
2. Читання ситуації карти.
Вздовж вказаного викладачем на карті маршруту студенти визначають вид та змістове значення умовних знаків, головні точки позамасштабних умовних знаків та значення пояснювальних умовних знаків.