Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок

18.1 Мета роботи

Вивчити будову атома, впевнитись у справедливості теорії, яка базується на кулонівській взаємодії між Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинкою та ядром атома.

18.2 Вказівки з організації самостійної роботи

Розподіл позитивних і негативних зарядів в атомі можна з’ясувати шляхом безпосереднього “зондування” внутрішніх областей атома. Такий експеримент здійснив Резерфорд за допомогою Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинок, спостерігаючи за напрямком їхнього руху під час проходження крізь тонкий шар речовини [3, 6].

Дослід був здійснений таким чином. Вузький пучок Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинок, які випромінювались радіоактивною речовиною Р (рис.18.1), падає на тонку металічну фольгу Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru . Розсіяні Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинки спричиняли сцинтиляції, які спостерігались у мікроскоп М. Екран і мікроскоп можна було встановлювати під будь-яким кутом Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru . Весь пристрій знаходився у вакуумі.

Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Шар речовини фольги був настільки тонкий, що кожна Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинка під час проход­ження крізь нього пролітала поблизу тільки одного ядра і зазнавала лише одного розсіювання.

Відхилення Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинок обумовлені дією на них тільки з боку ядра. Помітного відхилення через взаємодію з електронами бути не може, оскільки маса електрона на чотири порядки менше маси Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинки. Коли частинка пролітає поблизу ядра, на неї діє кулонівська сила відштовхування

Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru ,

де Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru – електрична стала, е – заряд електрона, Z – порядковий номер елемента в таблиці Менделєєва, r – відстань між Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинкою та ядром. Відстань від ядра до вихідного напрямку польоту Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинки b називається прицільним параметром. Чим ближче від ядра пролітає частинка, тим сильніше вона повинна відхилятися.

В результаті дослідів виявилось, що на великі кути (близькі до 180º) розсіювалася дуже мала кількість частинок. Аналізуючи результати, Резерфорд дійшов висновку, що сильне розсіювання частинок можливе тільки тоді, якщо всередині атома існує надзвичайно сильне електричне поле, яке створюється зарядом, пов’язаним з великою масою та сконцентроване в малому об’ємі. Базуючись на цьому висновку, Резерфорд запропонував у 1911 р. ядерну модель атома. Згідно з Резерфордом атом є системою зарядів, у центрі якої розташоване важке позитивне ядро з зарядом Zе, розміри якого не перевищують 10-14 м, а навколо нього розташовані Z електронів.

Виходячи з таких положень, Резерфорд розробив кількісну теорію розсіювання Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинок, згідно з якою відхилення Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинок обумовлені дією на них з боку атомного ядра. Помітного відхилення внаслідок взаємодії з електронами бути не може, оскільки маса електрона на чотири порядки менше маси Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинки. Коли частинка пролітає поблизу ядра, на неї діє кулонівська сила відштовхування

Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru . (18.1)

Сила (18.1) залежить від відстані як Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , (якщо позначити Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru ) і є центральною силою.

Якщо Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , де Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , то це відштовхуюча сила. У випадку відштовхування траєкторією частинки є гіпербола, а кут Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru являє собою кут між асимптотами гіперболи.

За формулою, яку отримав Резерфорд, можна обчислити відносну кількість частинок Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru від загальної кількості Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинок N, які розсіюються на ядрі в межах кута від Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru до Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru (рис.18.1).

Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , (18.2)

де n – кількість атомів в одиниці об’єму, a – товщина фольги. Ця формула відома як формула Резерфорда для розсіювання Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинок.

Для даної речовини певної товщини фольги формулу можна записати у вигляді

Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , (18.3)

де Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru ; Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru – кількість частинок, які розсіюються в межах кутів від Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru до Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru .

Справедливість теорії, яка походить із кулонівської взаємодії між
Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинкою та ядром атома, свідчить про те, що навіть та частинка, яка відкидається в зворотному напрямку не проникає в середину ядра атома.
Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинка, що точно летить в напрямку до ядра, підійшла б до його центра на відстань, яку можна визначити, прирівнюючи кінетичну енергію Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинки потенціальній енергії взаємодії Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинки з ядром в момент повної зупинки частинки

Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru ,

де Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru – мінімальна відстань між центрами Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинки та ядра

Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru . (18.4)

18.3 Опис комп’ютерної програми

Інтерфейс програми зображено на рис. 18.2. Програма базується на модифікованому алгоритмі Ейлера (див. додаток Б) та дозволяє розраховувати траєкторії руху Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинок. Відповідні параметри дорівнюють: Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , де Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Кл. Вважаємо, що ядро ( Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru ) нерухоме. Внаслідок того, що характерна відстань взаємодії є приблизно 10-15 м, для сили, вираженої в ньютонах, виходитимуть дуже великі числа, які не придатні для комп’ютера. Відстані вимірюватимемо в фермі (1Ф=10-15 м) [10], а швидкості в одиницях швидкості світла Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru м/с.

Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru

Рисунок 18.2

Програма дозволяє розраховувати і спостерігати на екрані траєкторію
Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru - частинки в полі нерухомого ядра з величиною заряду Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru . Величина кута Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , під яким розсіюється Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинка, залежить від її швидкості та прицільного параметра b. Під час натискування на старт Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинки починають одна за одною вилітати з джерела, розташованого в лівій частині кола. Для того, щоб обмежитися спостереженням однієї частинки, треба після натискування на кнопку “Cтарт”, натиснути відразу кнопку “Cтоп”, при цьому у вікні “Количество частиц” з’являється цифра один. Можна спостерігати взагалі будь-яку кількість частинок, вони вилітатимуть доки не буде натиснута кнопка “Стоп”. На панель виведені вікна для введення заряду ядра Z ( в одиницях заряду електрона) початкової швидкості частинки. Причому швидкість в одиницях швидкості світла всіх частинок – однакова. Прицільний параметр Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru для кожної наступної частинки випадково змінюється в межах від b до –b.

Програма також дає можливість побудувати діаграму розподілу кількості частинок Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , кут відхилення яких попадає в проміжок кутів Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru . Отримуючи розподіл Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru для різної кількості частинок N, можна переконатись, що розподіл, отриманий в комп’ютерному експерименті, буде тим ближчий до теоретичного (отриманого за формулою (18.2)), чим більша кількість частинок прийматиме участь в експерименті.

Програма дозволяє регулювати швидкість огляду руху частинки.

Щоб прискорити побудову діаграми при великій кількості частинок, можна взагалі не рисувати траєкторії руху.

18.4 Інструкція користувачу

1. Вибрати максимальне значення прицільного параметра (діаметр отвору) Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru ф. Спостерігати траєкторію руху Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинок в залежності від значення b.

2. Створити умови для спостереження однієї – декількох Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинок при параметрі Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru . Яку форму має траєкторія Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинки?

3. Задати “діаметр отвору” Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru (тобто діаметр пучка Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru -частинок) і початкову швидкість згідно з табл. 18.1. Натиснути на кнопку “Старт” і спостерігати розсіювання Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru частинок.

4. Зарисувати діаграму розсіювання частинок. Виконати розрахунок за формулою (18.2). Порівняти результати розрахунку з наведеними на діаграмі.

5. Повторити дослід пунктів 3, 4 для Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru частинок. Зробити висновок.

Таблиця 18.1 – Вихідні дані

Номер вар. Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , ф Z Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , м/c Номер вар. Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , ф Z Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , м/c
3,5
3,5
3,5
3,5
3,5
3,5

6. Результати виконання роботи занести до табл. 18.2. Таблиця складена для випадку, коли Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , підраховано відношення для цього випадку величини Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , змінної в формулі Резерфорда (18.3). У величині теоретичній Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru має підраховуватися як сума всіх значень Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , наведених у відповідному стовпчику табл. 18.2, тобто Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru . В цьому випадку не має значення, яку величину матиме константа С у формулі (18.3).

Таблиця 18.2 – Результати розрахунків

Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru
Експер. Теорія Експер. Теорія Експер. Теорія
Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru
                 
                 
                 
                 
                 
                 
    9,4       9,4       9,4  
    5,8       5,8       5,8  
                 
    2,8       2,8       2,8  

Експериментальне значення Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru підраховується для відповідного значення Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru , як відношення висоти стовпчика на діаграмі Дослід Резерфорда з розсіювання a-частинок - student2.ru до повної кількість частинок, які приймають участь в експерименті.

18.5 Зміст звіту

Звіт має містити: мету роботи, діаграму розсіювання частинок, результати вимірювань і розрахунків, зведені в таблиці, висновки на основі отриманих результатів та пунктів завдання 1...5.

18.6 Контрольні запитання і завдання

1. В чому ідея експерименту Резерфорда?

2. З чого складалась експериментальна установка Резерфорда?

3. Яку модель атома запропонував Резерфорд, базуючись на результатах дослідів?

4. На чому базувалася кількісна теорія розсіювання α-частинок?

5. Яку траєкторію мають описувати α-частинки в центральному полі кулонівської сили?

6. Що дає можливість обчислити формула Резерфорда?

7. Як описується рух α-частинки в полі ядра (яким алгоритмом)?

8. Що таке “прицільний параметр”?

9. В якому вигляді мають бути наведені результати модельного експерименту?

10. Як здійснюється порівняння теоретичних результатів (за формулою Резерфорда) та результатів модельного експерименту?

Наши рекомендации