Перелік програмних питань для самостійного вивчення
1. Сутність та основні завдання антикризового фінансового управління.
2. Моделі прогнозування банкрутства суб'єктів господарювання.
3. Фінансовий контроллінгу системі антикризового управління.
4. Система раннього попередження та реагування.
5. Методи профілактики кризи.
6. Управління фінансовою санацією підприємства.
7. Досудова санація.
8. План санації в ході провадження справи про банкрутство.
9. Реструктуризація підприємства в системі антикризового фінансового управління.
10. Організаційно-фінансове забезпечення реструктуризації підприємств.
Теми рефератів
1. Поняття банкрутства та його правове забезпечення.
2. Процедура визнання підприємства банкрутом.
3. Методи прогнозування банкрутства західний і вітчизняний досвід.
4. Основні напрями запобігання банкрутства, фінансова санація
Тести для перевірки знань
1. Антикризове управління підприємством – це:
а) те саме, що й фінансова санація підприємства;
б) те саме, що й фінансовий контроллінг;
в) система профілактичних заходів, спрямованих на попередження фінансової кризи;
г) призначення керуючого санацією в процесі провадження справи про банкрутство;
д) система управління фінансами, спрямована на виведення підприємства з кризи. В тому числі шляхом проведення санації чи реструктуризації суб’єкта господарювання.
2. Санація підприємства – це...
а) надання підприємству зовнішньої фінансової допомоги;
б) задоволення вимог кредиторів і виконання зобов’язань перед бюджетом;
в) сукупність усіх заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення;
г) те саме, що і реструктуризація;
д) система заходів фінансового характеру.
3. Система раннього попередження та реагування включає такі заходи:
а) прогнозування можливих сценаріїв розвитку підприємства;
б) визначення індикаторів раннього попередження;
в) бенчмаркінг;
г) формування інформаційних каналів;
д) страхування фінансових ризиків.
4. Основними функціями контроллінгу є:
а) залучення капіталу;
б) інформаційне забезпечення та планування;
в0 контроль та координація;
г) управління кредиторською та дебіторською заборгованістю;
д) управління грошовими потоками.
5. Фінансова участь кредиторів у санації боржників може відбуватися у таких формах:
а) реструктуризація наявної заборгованості;
б) альтернативна санація;
в) зменшення або списання заборгованості;
г) надання санаційних кредитів;
д) конверсія власності в борг.
6. Санація із залученням нового фінансового капіталу може набувати таких форм:
а) альтернативна санація;
б) двоступінчата санація;
в) конверсія боргу у власність;
г) емісія облігацій конверсійної позики;
д) мирова угода.
7. Підприємство вважається неплатоспроможним...
а) якщо наявних активів у ліквідній формі недостаньо для задоволення у встановлений строк вимог, які пред’явлені до підприємства з боку кредиторів;
б) якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності менше 0,2;
в) якщо коефіцієнт покриття дорівнює 1;
г) при надзвичайно низькому значенні показника фінансового ліверіджу;
д) у разі перевищення зобов’язань над активами.
8. Щодо боржника арбітражним судом можуть застосовуватись такі типи процедур:
а) реорганізаційні;
б) ліквідаційні;
в) мирова угода;
г) внесення до реєстру неплатоспроможних підприємств;
д) оголошення підприємства неплатоспроможним.
Рекомендована література:
1. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30.06.99.
2. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91.
3. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91.
4. Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» від 18.02.92.
5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок санації державних підприємств» // Зібр. постанов Уряду України. — 1994. — №5.
6. Постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства» від 19.03.98.
7. Агентство з питань запобігання банкрутства підприємств: Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій // Українська інвестиційна газета. — 1998. — № 3.
8. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента — Т. 2. — К.: Ника-Центр, 1999. —С. 257—322.
9. Контроллинг в бизнесе: Методол. й практ. основи построения контроллинга в организациях / А. М. Карминский й др. — М.: Финансы и статистика, 1998. — С. 43—57.
10. Контроллинг как инструмент управлення предприятием / Под ред. Н. Г. Да-нилочкиной. — М.: Аудит, 1998. — С. 163—227.
11. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств.— К.: КНЕУ, 2000. — С. 32—70; 216—245; 285—295.
12. Тітпов Ш. Банкрутство: Матеріально-правові та процесуальні аспекти. — Харків: Консум, 1997. —С. 10—25.
13. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. проф. А. М. Поддерьопна: Вид. 3-тє. —К.: КНЕУ, 2000. —С. 374-50.
14. Фольмут Х.Й. Инструменты контроллинга от А до Я: Пер. с нем. / Под ред. М. Л. Лукашевича и Е. Н. Тихоненковой. — М.: Финансы и статистика, 1998. —
С. 13—30.