Елементи та види рядів динаміки. Приведення рядів динаміки до порівнюваного вигляду
Однією з особливостей суспільних явищ є їх безперерв-ний розвиток у динаміці. Так, протягом певного часу (за годину, день, місяць, рік) мають місце відповідні зміни соціально-економічних явищ: кількість населення; споживання електрое-нергії; продуктивність праці; урожайність зернових культур то-що. Тому одним із важливих завдань статистики є вивчення су-спільних явищ у їх розвитку за часом. Це завдання вирішують побудовою та аналізом рядів динаміки.
Рядом динаміки, або динамічним рядом, називають ряд розміщених у хронологічній послідовності числових даних (ста-тистичних показників), які характеризують величину суспільно-го явища на даний момент або за певний період часу.
Ряди динаміки складаються з двох елементів: рівнів ря-ду уі (і=1...n) та часу tі. Рівнями ряду називають числові дані того чи іншого показника ряду динаміки; вони можуть бути виражені в абсолютних, відносних та середніх величинах і задаватися в табличній формі або графічно. Час ряду відповідає конкретним моментам або періодам, до яких відносяться рівні.
За ознакою часу ряду динаміки можуть бути двох видів: моментні та інтервальні.
Моментними називають такі ряди динаміки, рівні яких фіксують стан явища на даний момент часу (дату).
Прикладом моментного ряду динаміки можуть бути дані про чисельність населення України на початок року (млн. осіб):
Таблиця 7.1
Рік 1989 2002 2004
Чисельність населення 51,7 48,5 47,6
Рівні моментного ряду підсумуванню не підлягають, так як мають елементи повторного рахунку (окремі особи, які приймали участь в перепису населення в 2002 році, приймали участь в перепи-су і в 2004 році). В той же час певний сенс має розрахунок різниць рівнів моментного ряду, так як вони характеризують зміну рівнів за певний проміжок часу: за період з 1989 по 2002 роки чисельність населення зменшилась на 3,2 млн. осіб, а між переписами 2002 та 2004 роками – на 0,9 млн. осіб.
Інтервальним називають такий ряд, рівні якого характе-ризують явище за певний період часу. Прикладом інтервального ряду динаміки є виробництво промислової продукції регіону за 2002-2005 рр. (млн.грн):
Таблиця 7.2
Рік 2002 2003 2004 2005
Виробництво промисло-вої продукції, млн. грн 741 1294 1544 1599
Рівні інтервальних рядів дають підсумкові, результатив-ні показники, які відповідають інтервалу часу, тому їх можна підсумовувати та ділити. При сумуванні рівнів ряду знаходять накопичені підсумки.
Однією з найважливіших проблем побудови рядів дина-міки є зрівняність рівнів цих рядів, яка досягається або в процесі збирання та обробки даних, або шляхом їх перерахунку.
Зрівнянність рівнів ряду динаміки досягається такими шляхами:
а) однаковим підходом до одиниць сукупності на різнихетапах формування цієї сукупності, при якому враховуєтьсясутність та мета явища, досягається однорідність економічногозмісту показників ряду;
б) забезпеченням однакової повноти охоплення різнихчастин явища; так, наприклад, при характеристиці динаміки чисельності студентів вищих навчальних закладів не можна в одніроки враховувати тільки чисельність студентів денної форминавчання, а в інші – чисельність студентів всіх форм навчання;
в) різним врахуванням меж території; так, при характеристиці економічної могутності країни необхідно використову-вати дані в змінюваних межах території, а при вивченні темпів економічного розвитку – брати дані за територією в незмінних межах;
г) використання єдиної методології розрахунку рівнівдинамічного ряду; якщо методологія розрахунку рівнів різна, тодля зрівняння рівнів необхідно перерахувати їх за новою єдиною методологією;
д) забезпечення однакових одиниць виміру рівнів ряду;так, кількість продукції, виробленої в різні періоди, оцінюють вцінах одного періоду, які називають незмінними (фіксованими);
ж) використанням спеціальних прийомів зрівняності.
Якісну оцінку явищ і предметів доцільно проводити за допомо-гою порівняння.
Важливою умовою, якої потрібно додержуватися при аналізі, є необхідність забезпечення порівнюваності показників, оскільки порівнювати можна тільки якісно однорідні розміри. При цьому важ-ливо враховувати такі вимоги:
— порівнюваність вихідних умов виробництва (технічних, при-родних, кліматичних і т.ін.);
— єдність об’ємних, вартісних, якісних, структурних чинників;
— однаковість часу за який були обчислені порівнювані показ-ники;
— єдність методики обчислення показників і їхнього складу.