Звіт про власний капітал як джерело інформації про формування і використання власного капіталу підприємства

Наступним звітом є Звіт про власний капітал (ф. № 4) (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Звіт про власний капітал

за ____________ 20__ р.

Форма №4

Стаття	Код	Статутний капітал	Пайовий капітал	Додатковий вкладений капітал	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозподілений прибуток	Неоплачений капітал	Вилучений капітал	Разом
Залишок на початок року
Коригування: Зміна облікової політики
Виправлення помилок
Інші зміни
Скоригований залишок на початок року
Переоцінка активів: Дооцінка основних засобів
Уцінка основних засобів
Дооцінка незавершеного будівництва
Уцінка незавершеного будівництва
Дооцінка нематеріальних активів

Продовження табл. 2.7

Стаття	Код	Статутний капітал	Пайовий капітал	Додатковий вкладений капітал	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозподілений прибуток	Неоплачений капітал	Вилучений капітал	Разом
Уцінка нематеріальних активів
Чистий прибуток (збиток) за звітний період
Розподіл прибутку: Виплати власникам (дивіденди)	140
Спрямування прибутку до статутного капіталу
Відрахування до резерв­ного капіталу
Внески учасників: Внески до капіталу
Погашення заборгованості з капіталу
Вилучення капіталу: Викуп акцій (часток)	210
Перепродаж викуплених акцій (часток)
Анулювання викуплених акцій (часток)
Вилучення частки в капіталі
Зменшення номінальної вартості акцій

Закінчення табл. 2.7

Стаття	Код	Статутний капітал	Пайовий капітал	Додатковий вкладений капітал	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозподілений прибуток	Неоплачений капітал	Вилучений капітал	Разом
Інші зміни в капіталі: списання невідшкодованих збитків	260
безоплатно отримані активи
Разом зміни в капіталі
Залишок на кінець року

Слід пам’ятати, що власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна (А — активи) і борговими зобов’язаннями (З):

К = А – З.

Власний капітал— це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Сума власного капіталу — це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображує поточну вартість прав власників підприємства. На суму власного капіталу мають суттєвий вплив усі умовності бухгалтерського обліку, що були застосовані при оцінці активів і кредиторської заборгованості. Вона може лише випадково збігатися із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства або з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.

Разом з тим власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найсуттєвіших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

1) довгострокового фінансування;

2) відповідальності та захисту прав кредиторів;

3) компенсації понесених збитків;

4) кредитоспроможності;

5) фінансування ризику;

6) самостійності та влади;

7) розподілу доходів і активів.

Як правило, підприємство створюють з метою отримання прибутку. Реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

Користувачі фінансової звітності потребують більш докладної інформації про склад та зміни власного капіталу підприємства. Тому фінансова звітність надає інформацію про:

· джерела капіталу підприємства;

· правові обмеження щодо розподілу інвестованого капіталу серед акціонерів;

· обмеження щодо розподілу дивідендів серед теперішніх і майбутніх акціонерів;

· пріоритетність прав на майно підприємства при його ліквідації.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

1) внесенням власниками підприємства грошей та інших активів;

2) накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

Сума власного капіталу може збільшуватися внаслідок конвер­тування зобов’язань, а також зростання вартості активів, не пов’язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка необоротних активів, дарчий капітал).

Власний капітал — це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку. Тому за формами власний капітал поділяють на дві категорії:

― інвестований (вкладений або сплачений капітал);

― нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяють на:

― статутний капітал;

― додатковий капітал (нереєстрований), тобто додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

Разом із фінансовими звітами подаються Примітки до фінансових звітів.

За принципом повного висвітлення фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій і подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Інформація, яка підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або в Примітках до них.

Примітки до фінансових звітів — це сукупність показників і пояснень, що забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними положеннями (стандартами).

Література

1. Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М.: Бухгалтерский учет, 1996.

2. Економічний аналіз: Навч. посіб. / М. А. Болюх, В. З. Бурчевсь­кий, М. І. Горбатюк, за ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — К.: КНЕУ, 2001. — 540 с.

3. Ізмайлова К. В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 148 с.

4. Кононенко О. Анализ финансовой отчетности. — Х.: Фактор, 2002. — 144 с.

5. Ковалев А. И., Привалов В. П. Анализ финансового состояния предприятия. — М.: Центр экономики и маркетинга, 1997.

6. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансо­вого стану підприємства: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2003. — 278 с.

7. Прокопенко І. Ф., Ганін В. І., Петряєва Ф. Курс економічного ана­лізу: Підручник / За ред. І. Ф. Прокопенка. — Харків: Легас, 2004. — 384 с.

8. Фінансова звітність за П(с)БО. — К.: Лібра, 1999.

9. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С., Негашев Е. В. Методика финансового анализа. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 208 с.

10. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підпри­ємств: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2004. — 365 с.

11. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансо­вого стану підприємства: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2003. — 278 с.

12. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С., Негашев Е. В. Методика финансового анализа. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 208 с.