Эмиссия денег. классификация форм денежной эмиссии

Эмиссия – это такой выпуск денег в обращение, который приводит к общему увеличению денежной массы, эмиссионный центр принимает в расчет накопительство наличных денег у населения.

Классификация денежной эмиссии:

По признаку формы денег: безналичные и наличные

По направлению расходов дополнительно выпускаемых денег: казначейские и кредитные

В зависимости от характера дополнительные деньги могут зачисляться на: безвозвратной и возвратной основе.

№ 4 Форми грошей, що знаходяться в обігу.

В сравнительно недавнем прошлом в обо­роте достаточно широко применялись наличные деньги в виде золотых монет.

Однако золотым деньгам присущи немалые недостатки: дороговизна использования золотых денег,

Широко стали применяться денежные знаки из бумаги, в том числе бумажные деньги и кредитные деньги (банкноты).В процессе замещения полноценных денег бумажными денеж­ными знаками возникла проблема увязки совокупной массы таких де­нежных знаков с потребностями оборота. Бумажные деньги. К ним относятся такие денежные знаки, главной особенностью которых является не то, что они изготовлены на бумаге, а то, что они обычно выпускаются государством (как правило, казна­чейством) для покрытия своих расходов. Обратный приток бумажных денег (казначейских билетов) происходит при уплате налогов и других неналоговых платежей. Важнейший недостаток бумажных денег состоит в том, что они по­ступают в оборот без необходимой увязки с потребностями в денежных знаках (для оплаты товаров, услуг и других потребностей). Кредитные деньги (банкноты). Они также изготовляются из бумаги, но выпуск в обращение кредитных денег производят обычно банки при выполнении кредитных операций, осуществляемых в связи с различны­ми хозяйственными процессами (образование запасов товарно-матери­альных ценностей на срок их использования и др.). Предоставляя ссу­ду, банк может выдать заемщику свои банкноты: после истечения срока пользования ссудой предоставленные средства подлежат возврату в банк для погашения ссудной задолженности. Часть возникшей ссудной за­долженности погашается при поступлении в банк наличных денег (вы­ручка торговых организаций и др.).Особенностью кредитных денег является то, что их выпуск в обра­щение увязывается с действительными потребностями оборота.Увязка оборота кредитных денег (их выпуск в обращение и изъятие из оборота) происходит не при осуществлении каждой кредитной опе­рации, а по их совокупности, в целом по народному хозяйству. В России в обороте используются банкноты Центрального банка РФ. Эти денежные знаки выпускаются в обращение банком на основе кредитных операций. Значительную часть кре­дита Центральный банк РФ предоставлял до 1995 г. бюджету, который использовал полученные ссуды для покрытия своих расходов. Наиболее существенное различие между такими видами денег, как кредитные деньги (банкноты) и бумажные денежные знаки, состоит в особенностях их выпуска в обращение. Так, банкноты выпускаются в обращение в связи с кредитными операциями, выполняемыми в увязке с реальными процессами производства и реализации продукции, бумаж­ные деньги поступают в оборот без такой увязки.Важными по своему значению и последствиям их применения явля­ются деньги безналичного оборота, движение которых фиксируется в форме записей по счетам клиентов в банке (оборот происходит без де­нежных знаков). Расширяющееся применение таких денег обусловлено рядом их преимуществ, к числу которых относится в первую очередь снижение издержек осуществления денежного оборота за счет уменьшения таких расходов, как печатание денежных знаков, их пересылка, пересчет, охрана. Немалое значение имеет предотвращение возможно­сти хищения денежных знаков и др.Особенностью денег безналичного оборота служит то, что опера­ции с их использованием совершаются в кредитных учреждениях путем записей по счетам участников расчетных операций. В подобных опера­циях происходит замещение оборота наличных денег кредитными опе­рациями.Безналичные расчеты осуществляются в соответствии с установлен­ными правилами, соблюдение которых контролируют кредитные орга­низации.

№ 5 Поняття грошової маси та її структурна характеристика.

Грошова маса, що обертається в системі ринкового господарства, неоднорідна і постає в різних формах і видах.

Крім відомих усім традиційних видів грошей — монет і паперових, ринок пропонує їх нові види, що поширюються в су­часному світі досить інтенсивно.

Розвиток кредитних відносин викликає до життя такий засіб платежу, як вексель, а потім і банкноту. Вексель — це боргове зобов'язання позичальника оплатити позичену суму в обумовлений термін. Банкнота (банківський білет) — вексель банку. Цікаву історію власника одного такого докумен­та розповів Марк Твен у новелі «Банкнота в мільйон фунтів стерлінгів».

У сучасних умовах поширилися кредитні картки (дорожні чеки), дебетові картки. Перші поєднують платіжно-розрахункову і кредитну функції, другі дають змогу знімати гроші з ра­хунка та вносити їх на нього. На жаль, в Україні такі зручні форми розрахунків використовуються недостатньо. Поза тим, заміна наявної грошової маси безготівковими формами оплати робить грошовий обіг дешевшим і прискорює його.

У розвинених країнах Заходу на долю наявного обігу припадає 5-7% усієї грошової маси, тоді як в Україні — 20%. Кредитні картки являють собою форму електронних грошей, вони використовуються також у банківських розрахунках, що істотно підвищує ефективність банківських операцій.

Кошти розрізняються також за ступенем ліквідності. Ліквідність, тобто легкореалізованість, — це можливість оперативно обмінювати гроші або їхні замінники на товари і послуги, а боргові зобов'язання — на готівку. Залежно від ступеня ліквідності розрізняють грошові агрегати, тобто види коштів, що використовуються в обігу:

М₀ = готівка, тобто грошова маса поза межами банківської системи;

М₁ = М₀ + дорожні чеки і вклади до запитання;

М₂ = МІ 4- невеликі термінові вклади (у США — до 100 ти­сяч дол.);

М₃ = М₂ + великі вклади до запитання;

Ь — М₃ + цінні папери — облігації, в тому числі казначей­ства та комерційних організацій.

Грошові агрегати М₂, М₃, Ь — це квазігропіі, або майже гроші, тому що їхня ліквідність відносно невисока.

№ 6 Закон грошово обігу і вик-ня його вимог в ек-ці. К-сть гр., необхідних для обігу, тобто для реалізації товарів, визначається законом гр. обігу. Різні форми гр. підпорядковуються своїм особливим законам. З урахуванням ф-й гр. він набуває вигляду формули, в якій кіл-сть гр. залежить від суми цін товарів і швидкості обігу одноїменної грошової одиниці К = Ц\О. К-к-сть гр., необхідних для тов. обігу у даному році,Ц-сума цін товарів, що ралізую ться у даному році
О-середнє число обертів за рік кожної гр. один.
Це загальний закон кіл-сті гр. в обігу. З розвитком ф-ії засобу платежу формула закону набуває більш складного вигляду:

Кп = (СЦ-К +П-ВВ) \ Шо

СЦ-сума товарних цін;К-сума цін товарів, проданих у кредит,П-сума платежів за борговими зобовязаннями;ВВ-сума взаємопогашу ваних беготівкових платежів;Шо-серед ня кіл-сть обертів гр. один. (як засобу обігу та платежу).
Основ. елементами з. грош. обігу виступають тов. маса, яка перебуває в обігу, рівень цін товарів і швидкість обігу грошей. Причому не рівень цін товарів залежить від к-сті гр. в обігу, а навпаки, к-сть гр., які перебувають в обігу, залежить від рівня цін. Крім того, не швидкість обігу гр. залежить від їх к-сті, а к-сть гр. залежить від швидкості обігу.
Збільшення швидкості обігу гр. одиниці рівноцінна зм еншенню грош. маси. Зростання шви дкості обігу гр. зумовлене активним втручанням держави у процес від творення капіталу, зростанням одержавлення кредитно-фінансової сфери і розвитком кред. с-ми, вдосконаленням безготівкових платежів.

№ 7 Сталість грошей та механізм їх забезпечення.

Сталість грошей - постійність їх мінової вар-ті, що вираж-ся в певній кількості тов-в чи послуг, які можна купити в середньому за грош. одиницю. Чим довший період, протягом якого за одну і ту ж S грошей можна купити одну і ту ж масу тов-в чи послуг, тим вища сталість грошей, і навпаки. Оскільки мінова вар-ть грошей зовні виявл-ся як їх купівельна сила, то сталість їх прийнято визначати через сталість останньої. Величина купівельної сили залеж. від рівня цін на товари і послуги. Ця залежність обернено пропорційна - чим нижчі товар. ціни, тим вища купівельна сила грошей, в яких вони визначені, і навпаки. Тому показники зміни рівня цін - індекси цін - хар-зують зміну купівел. сили грошей і викор-ся для оцінки й аналізу знаки паперовими, і перейти до кредит. мех-му емісії, що надає їм іншої якості. Специфікою дії закону Кф=Кн, де Кф - фактична маса грошей в обігу, а Кн - об’єктивно необхідна для обігу їх маса, в умовах обігу кредит. грошей є те, що вже при випуску таких грошей створюються передумови для вилучення їх з обігу і підтримання грош. маси в обігу на об’єктивно необхідному рівні. У країнах з розвинутою ринк. ек-кою врахування вимог з-ну Кн здійснюється на основі визначення стану грош. обігу та розробки і впровадження в життя, відповідної кредит. і бюдж. політики. Такий підхід закладений у новий мех-зм грош.-кредит. регулювання, формування якого передбачено з-нами про банки і банк. дія-ть України. Масу грошей, що знаходиться в обігу і підпорядковується з-ну Кн, слід відрізняти від загальної суми грошей, що є в розпорядженні всіх суб'єктів ек. відносин. Сталість вар-ті є однією з голов-х якісних ознак грошей в усіх їх ф-ціях: чим більш стала їх мінова варт-ть, тим ефект-ше вони викон-ть свої ф-ції. Тому велике значення має визначення факторів, від яких залежить сталість грошей, конструювання того мех-зму, який може привести в дію ці фактори. Всі ці фактори можна поділити на два види:

1)ті, що діють з боку тов-в (затрати на вир-во, якість та кількість тов-в, що випуск-ся на ринок);

2)ті,що діють з боку грошей (внутрішня, тобто субстанціональна, вар-ть грошей, маса грошей в обігу та швидкість їх обігу).

З переходом до неповноцін-х грошей фактор субстанц-ної вар-ті перестав діяти і впливати на сталість грошей, на перше місце вийшли фак-ри кількості і швидкості обігу грошей, оскільки не стало нейтралізуючого впливу скарбоутворення. Необхідно підкреслити, що сталість грошей визнач-ся широким колом ек. процесів, які відбув-ся на всіх рівнях і стадіях сусп-го відтворення. Всі вони повинні знаход-ся у сфері регулюючого впливу мех-зму забезпечення сталості грошей. Основними з них є:

1)струк-на збалансованість сусп. вир-ва між 1-м і 2-м підрозділами сусп. відтворення, групами А і Б у промисл-ті, окремими галузями н/г, між виробнич. і невиробнич. сферами;

2)збалансований розподіл НД на фонд особистого споживання і фонд нагромадження;

3)збалансованість темпів зростання продуктивності сусп. праці, яка вплив. на формув-ня платоспроможного попиту і то-вар. пропозиції на ринку;

4)забезпечення зростаючої ефективності сусп. вир-ва в цілому і капіталовкладень зокрема;

5)забезпечення ек. і фін. самостійності і збалансованості грош. надходжень і витрат усіх суб’єктів процесу сусп. відтворення, передусім дер-ви;

6)підтримання обсягів кредит-ня н/г і нас-ня в об’єктивних межах позичк. кап-лу, які визнач-ся реальними обсягами і темпами розв-ку сусп. вир-ва.

№ 8 Механізми регулювання грошової маси.

Оскільки зміна маси грошей в обороті відчутно впливає на основні економічні прцеси, важливо усвідомитисам механізм такої зміни-збільшення чи зменшення маси грошей в обороті. Змінювати масу грошей в Україні може тільки банківська система. Збільшення чи зменшення її досягається емісійною діяльністю центрального та комерційних банків. На суму готівковї та безготівкової емісії збільшується відповідно готівковий та безготівковий компоненти грошової маси і загальний її обсяг.При цьому центральний банк емітує готівкові та безготівкові гроші, а комерційний банк-тільки безготівкові.

Еміссія готівки є монопольним правом НБУ, хоч випускати готівку можуть і НБУ, і комерційні банки. Випуск центральним банком безготівкових грошей здійсніться наданням позичок комерційним банкам шляхом їх рефенансування, через купівлю у комерційних банків цінних паперів, іноземної валюти.

У всіх цих випадках збільшуються запаси коштів на коррахунках комерційних банків у НБУ, що й є проявом випуску останнім безготівових грошей. Одночасно комерційні банки по тих же каналах погашають свої забов”язання перед НБУ, що означає вилучення безготівкових грошей з обороту. Перевищення випуску над вилученням означає еміссіюбезготівкових грошей центральним банком, на суму якої зростає загальна маса грошей в обороті. Комерційні банки беруть участь у створенні тільки безготвкових грошей, а тому впливають безпосередньо на безготівковий компонент грошової маси, а через нього-на весь обсяг маси грошей в обороті. Механізм створення грошей комерційними банками складніший, ніж механізм емісії НБУ, і полягаю у грошово-кредитній мультиплікації їх вільних резервів та депозитних вкладів.

Грошово-кредитний мультиплікатор-це процес створення нових банківських депозитів при кридитуванні банками клієнтури на основі додаткових резервів, що надійшли в банк ззовні.

№ 9 Сутність та функції кредиту.